О. І. Цибульська Юридичні терміни. Тлумачний словник
жүктеу/скачать 1.67 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- ПОКАЗАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ
- ПОПЕРЕДНЄ СЛІДСТВО
- ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДДЕЮ
- ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ
- ПОСТАНОВА СЛІДЧИХ ОРГАНІВ
- ПОШИРЮВАЛЬНЕ ТЛУМАЧЕННЯ
- ПРАВОВИЙ АКТ, юридичний акт
- ПРАВОЗНАВСТВО
ПОЗИЧКА — за цивільним правом річ (майно), що передається у безвідплатне користування. Підлягає поверненню за умовами договору П. Слід відрізняти від позики і кредиту. ПОЗОВ — засіб захисту прав та інтересів громадян і організацій у судовій та господарській діяльності щодо цивільних, сімейних і трудових правовідносин. Предметом П. є вимога до відповідача. Підстава П. — факти, що дають право позивачеві вимагати задоволення його вимог. Втілюються П. у позовних заявах, які подаються до суду в установленому законом порядку будь-якою заінтересованою особою за захистом порушеного або оспорюваного права чи інтересу, який охороняється законом. ПОЗОВ НЕГАТОРНИЙ — позов власника, спрямований на захист його права власності від таких порушень, які не пов'язані з позбавленням власника володіння річчю, але перешкоджають йому реалізовувати своє право. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його прав (користування, розпорядження) і відшкодовування завданих порушенням збитків. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ — встановлений законом строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено. Встановлено загальний строк П. д. — три роки. Початок перебігу строку П. д. починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. У випадках, передбачених законодавством, установлюються скорочені строки П. д. ПОКАЗАННЯ — один із видів джерел доказів, що використовуються для встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення цивільних або кримінальних прав. Це повідомлення, отримані під час допиту певних осіб про відомі їм будь-які обставини, що стосуються справи. Примушення до дачі П. забороняється законом. ПОКАЗАННЯ ЗАВІДОМО НЕПРАВДИВІ - навмисне приховування фактів, свідоме спотворення істини свідком, потерпілим, підозрюваним або обвинуваченим ПОКАРАННЯ ПОРНОГРАФІЯ (підсудним) на досудовому слідстві, дізнанні або в суд: П. з. н. свідка чи потерпілого є злочином. ПОКАРАННЯ — особлива форма державного примусу, що застосовується судом до особи, яка скоїла злочт П. є карою за вчинений злочин. Водночас воно спрямовується на виправлення й перевиховання засуджених дусі чесного ставлення до праці, точного виконання законів, поважання правил співжиття. ПОЛОЖЕННЯ — в українському праві нормативний акт, що має зведений, кодифікаційний характер і визначає структуру функції, компетенцію системи державних органів (напр., Положення про державну автомобільну інспекцію, Положення про відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції та ін.). ПОМИЛУВАННЯ — повне або часткове звільнення певної особи від відбування кримінального покарання: заміна довічного позбавлення волі на певний строк: заміна покарання або його невідбутої частини м'якшим покаранням; зняття судимості. ПОМ'ЯКШЕННЯ ПОКАРАННЯ - у кримінальному праві встановлено підстави, за яких суд може застосувати П. п., призначивши міру покарання нижчою за нижню межу даної санкції або призначивши покарання більш м'якого виду. П. п. може здійснюватись і під час виконання вироку у вигляді заміни призначеного покарання у його невідбутій частині більш м'яким. ПОНОВЛЕННЯ НА РОБбТІ - відновлення трудових правовідносин у разі звільнення без законної підстави або з порушенням установленого порядку чи незаконного переведення на іншу роботу. Працівник поновлюється на попередній роботі судом. Суд вирішує питання про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку, якщо працівник був переведений на нижчеоплачувану роботу, але не більше як за рік. Якщо заява про П. на р. розглядалася понад рік не з вини працівника, йому має бути сплачений середній заробіток за увесь час вимушеного прогулу. Законом передбачено матеріальну відповідальність посадової особи, винної в незаконному звільненні або переведенні працівника на іншу роботу: відшкодовування підприємству, установі тощо шкоди, заподіяної у зв'язку : оплатою незаконно звільненому чи переведеному працівникові часу вимушеного прогулу чи виконання нижчеоплачуваної роботи за умови, що звільнення або переведення здійснені з порушенням закону або уповноважений орган чи власник затримав виконання рішення гуду про П. на р. Незаконно звільненому працівникові не може бути відмовлено в П. на р. на тій підставі, що він уже працює на новому підприємстві.
ПОРУКА ПОСТАНОВА ПРОКУРОРА ження статевого життя в літературі, живописі, кіно, на фотографії тощо. П. є небезпечною формою порушення принципів статевої моралі. Водночас твори мистецтва. які оспівують красу людського тіла, а також зображення оголеного тіла з науковою метою не є П. Сумніви щодс належності того чи іншого твору до П. вирішуються за допомогою мистецтвознавчої експертизи. У кримінальному праві ввезення, виготовлення, збут і розповсюдження порнографічних предметів є злочином. ПОРУКА — в цивільному праві спосіб забезпечення виконання зобов'язань. Поручитель бере на себе зобов'язання перед кредитором іншої особи відповідаті: повністю або в частині за виконання нею зобов'язання. Договір П. має бути укладений у письмовій формі. В разі невиконання зобов'язання боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо інше не встановлено договором. Поручитель, який виконав зобов'язання, набуває всіх прав кредитора і має право зворотної вимоги до боржника в розмірі суми, яку він виплатив. ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ - дії, що перешкоджають нормальному перебігу виборчого процесу і скоєння яких тягне встановлену законом відповідальність, у тому числі кримінальну. До останніх П. з. про в. належать перешкоджання шляхом насильства, обману, погроз, підкупу вільному здійсненню виборчого права, неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів, порушення таємниці голосування та ін. ПОРУШЕННЯ КРИМІНАЛЬНОЇ СПРАВИ - перша стадія кримінального процесу, у якій певні органи з'ясовують наявність чи відсутність передбачених законом приводів та підстав для П. к. с, а також обставини, що можуть скасувати провадження у справі; залежно від цього приймається рішення про П. к. с. або про відмову в П. к. с. Таке рішення оформлюється постановою прокурора, слідчого, органу дізнання, судді. Підставою для П. к. с. є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого КК. Приводами для П. к. с. є: а) заяви чи повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремого громадянина; б) повідомлення представників влади, громадськості або окремого громадянина, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з речовим доказом; в) явка з повинною; г) повідомлення, опубліковані в пресі; д) безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину. Справа може бути порушена тільки в тому разі, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. ПОСАДОВА АТЕСТАЦІЯ (від лат. аПезїаііо — посвідчення) — визначення кваліфікації працівника для перевірки його відповідності посаді, яку він обіймає. Здійснюється з метою найбільш раціонального використання спеціалістів, підвищення ефективності їхньої праці, поліпшення добору кадрів, підвищення їхньої ділової кваліфікації. Проводиться періодично (один раз на три—п'ять років) атестаційною комісією, яка створюється в установленому порядку. Перелік посад, що підлягають атестації, затверджується в установленому порядку. Працівник, що атестується, має бути ознайомлений перед засіданням атестаційної комісії з поданою на нього характеристикою. Трудові спори щодо звільнення й відновлення на посаді працівника, який за результатами П. а. визнаний таким, що не відповідає посаді, яку обіймає, вирішуються в загальному порядку розгляду трудових спорів. ПОСОБНИЦТВО — форма співучасті в злочині, що полягає у сприянні виконавцеві в досягненні злочинного результату. П. полягає в порадах, вказівках, наданні засобів або усуненні перешкод, а також в обіцянні до або під час скоєння злочину сховати злочинця, знаряддя й засоби вчинення злочину, сліди злочину або предмети, добуті злочинним шляхом. ПОСТАНОВА ПРОКУРОРА — акт прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство, за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян. П. п., винесені ПОСТАНОВА СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ПРАВО
відповідно до закону, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, службовими особами і громадянами. ПОСТАНОВА СЛІДЧИХ ОРГАНІВ - у кримінальному процесі рішення, прийняте під час провадження досудово-го слідства. П. с. о. виноситься з питань, що визначають рух кримінальної справи: її порушення, закриття, зупинення провадження у справі; процесуальне становите осіб, що беруть участь у справі — притягнення як обвинуваченого, визнання потерпілим, цивільним позивачем; проведення окремих слідчих дій. ПОСТАНОВА СУДУ — процесуальний акт суду. Де нього належать: рішення, які приймаються суддею одноособово з питань, що виникають у процесі розгляду судових справ, та акти Пленуму Верховного Суду України, які містять роз'яснення з питань застосування законодавства. ПОСТАНОВА УРЯДУ — акт управління загальнонор-мативного змісту, який видається Кабінетом Міністрів України в межах його компетенції, на основі і на виконання Конституції України, Указів Президента України. П. у. підписується Прем'єр-міністром України. ПОТЕРПІЛИЙ — особа, якій злочином заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Про визнання особи П. суд виносить ухвалу, а суддя, слідчий та особа, що провадить дізнання, — постанову. У справах про злочин, внаслідок якого П. загинув, його права переходять до близьких родичів, які визнаються потерпілими. ПОТОЧНИЙ РАХУНОК —. рахунок, що відкривається банківськими установами підприємствам усіх видів і форм власності, а також їх відокремленим підрозділам для зберігання коштів та здійснення безготівкових розрахунків. За законом усі підприємства (незалежно від їхньої організаційно-правової форми) зобов'язані зберігати свої кошти в банківських установах, через які вони мають здійснювати розрахунки. Для відкриття П. р. підприємства подають кредитній установі такі документи: заяву на відкриття рахунку; нотаріально засвідчену копію свідоцтва про державну реєстрацію; нотаріально засвідчену копію статуту або положення; копію документа, який підтверджує взяття підприємства на податковий облік; нотаріально засвідчену копію довідки про внесення підприємства до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; нотаріально засвідчену копію документа, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків; картку зі зразками підписів осіб і відбитком печатки підприємства. Розрахункові операції здійснюються на підставі договору банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом. П. р. можуть відкриватися також фізичним особам. П. р. відкриваються як у національній, так і в іноземній валютах. Юридичним особам — нерезидентам П. р. в іноземній валюті в уповноважених банках України не відкриваються.
ПРАВО ВЛАСНОСТІ ПРАВО ЦИВІЛЬНЕ ПРАВО ВЛАСНОСТІ — сукупність урегульованих законом суспільних відносин щодо володіння, користування й розпорядження майном. Одне з центральних понять цивільного права. Стабільність правовідносин власнос~ забезпечується державою. В Україні визнаються приватна, державна, комунальна форми власності, які є рівноправними. Держава забезпечує захист прав усіх суб'єкті: П. в. За своїм змістом П. в. є найповнішим з усіх речових прав: власникові належить право володіти, користуватися й розпоряджатися своїм майном. Він має право на свій розсуд здійснювати стосовно належного йому майна будь-які дії, що не суперечать закону та іншим законодавчим актам і не порушують права та інтереси третіх осіб, які охороняються законом. Власник наділений правом: відчужувати своє майно у власність іншим особам; передавати їм. залишаючись власником, права володіння чи користування, чи розпорядження майном; віддавати майно в заклад і обтяжувати його іншим чином; передавати своє майно в довірче управління іншій особі. Режим майна, що знаходиться у власності, залежить від форми власності та виду власника. Право володіння — це правомочність власника, що полягає в юридично забезпеченій можливості фактично володіти своєю річчю. Право користування — юридично забезпечена можливість задовольняти за допомогою належних власнику речей свої особисті майнові потреби. Право розпорядження — юридично забезпечена можливість визначати правову долю речей. ПРАВО ЖИТЛОВЕ - див. Жипьюве право. ПРАВО КРИМІНАЛЬНЕ - див. Кримінальне право. ПРАВО ПЕРЕВАЖНОЇ КУПІВЛІ - за цивільним правом виникає при продажу частки в спільній власності сторонній особі. Учасники спільної власності володіють правом привілейованої купівлі частки за ціною, за якою вона продається, й на інших рівних умовах, крім продажу з прилюдних торгів. Продавець частки в спільній власності зобов'язаний повідомити в письмовій формі решту учасників спільної часткової власності про намір продати свою частку сторонній особі з зазначенням ціни ====== 216 ===== та умов продажу. Відмова інших учасників спільної часткової власності від здійснення П. п. к. або нездійснення такого права (протягом одного місяця з дня одержання повідомлення — щодо будинків, протягом 10 днів — щодо іншого майна) тягне за собою право продавця продати частку будь-якій особі. За наявності бажання кількох учасників спільної часткової власності придбати запропоновану частку право вибору покупця залишається за продавцем. В разі продажу частки з порушенням П. п. к. інший учасник спільної власності протягом трьох місяців може звернутися до суду з позовом про переведення на нього прав та обов'язків покупця. ПРАВО ПРИВАТНЕ - див. Приватне право. ПРАВО ПРИРОДНЕ — див. Природне право. ПРАВО ПРИТУЛКУ — міжнародно-правовий інститут, який представляє право особи, що переслідується властями держави, громадянином якої є, за свої політичні переконання, громадську чи політичну діяльність, за ознаками раси, походження, віросповідання тощо шукати притулку й захисту властей іншої держави. Є два види притулку: територіальний і дипломатичний (здебільшого в країнах Латинської Америки). Надаючи притулок, власті держави, яку вони уособлюють, дозволяють особі без дотримання формальних вимог перебувати на території держави і, згідно з нормами міжнародного права, не мають права видавати таку особу властям держави, громадянином якої вона є. Зазначені особи мають право на спрощений порядок набуття громадянства держави, що надала притулок, і за бажанням можуть у будь-який час повернутись на батьківщину. В Україні порядок надання притулку регулюється Конституцією України і Законом України «Про біженців». ПРАВО ПУБЛІЧНЕ - див. Публічне право. ПРАВО СІМЕЙНЕ — див. Сімейне право. ПРАВО СПАДКОВЕ - див. Спадкове право. ПРАВО СУБ'ЄКТИВНЕ - див. Суб'єктивне право. ПРАВО ТРУДОВЕ — див. Трудове право. ПРАВО ЦИВІЛЬНЕ — див. Цивільне право. =— 217 ===== ПРАВОВА СИСТЕМА ПРАВОНАСТУПНІСТЬ ПРАВОВА СИСТЕМА — 1) уся сукупність юридичних засобів (явищ), за допомогою яких здійснюється регулятивно-організаційний і стабілізаційний вплив держави на суспільні відносини. П. с. — комплексна, інтеграційна категорія, що відображає всю правову дійсність, яка розглядається у статичному й динамічному аспектах. Статичний аспект П. с. утворюють: а) юридичні норми, правові інститути та правові принципи (нормативна сторона П. с.); б) правотворчі, правозастосовчі і правоохоронні органи та організації (організаційна сторона ГТ. а): в) правові погляди, ідеї, концепції (ідеологічна сторона П. а). Динамічний аспект П. с. утворює правотвор-ча, правозастосовча та правоохоронна діяльність компетентних суб'єктів; 2) сукупність держав, об'єднаних низкою загальних характеристик змісту панівної правово! ідеології, принципів організації й діяльності органів правосуддя та інших державних органів. Більшість держає входять до однієї з основних правових систем сучасності: романо-германської, англосаксонської, мусульманської, інші держави утворюють окремі національні П. с. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ — форма регулювання суспільних відносин, яка забезпечує відповідність поведінки їхніх учасників вимогам і дозволам, що містяться у нормах права. Механізм П. р. містить такі елементи, як правові норми, правові відносини, правова відповідальність, правова свідомість та ін. Позитивна реакція на вимоги й дозволи утворює правомірну поведінку суб'єктів суспільних відносин. Поведінка, що відхиляється від установлених норм, утворює правопорушення. ПРАВОВИЙ АКТ, юридичний акт — офіційний письмовий документ, що породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан і спрямований на регулювання суспільних відносин. П. а. поділяються на нормативні акти, які встановлюють норми права, що регулюють певну сферу суспільних відносин, та індивідуальні акти, що породжують конкретні права та обов'язки для конкретних суб'єктів права {ордер на квартиру, наказ про прийняття на роботу, угода про купівлю-продаж, вирок суду, призначення пенсії тощо). ПРАВОВИЙ ІНСТИТУТ - відокремлена всередині галузі права група юридичних норм, об'єднаних певною спільністю ознак регульованого ними виду однорідних суспільних відносин. Ця відносна автономність суспільних відносин і зумовлює формування в галузях права П. і., напр., спадкування, купівлі-продажу, конфіскації, умовно-дострокового звільнення тощо. ПРАВОВІДНОШЕННЯ — врегульовані нормами права суспільні відносини, учасники яких є носіями взаємних суб'єктивних прав та обов'язків. П. виникає за умови настання передбачених законом юридичних фактів {договору, правопорушення, адміністративного акту тощо). П. — індивідуалізовані відносини між окремими особами, пов'язаними між собою правами та обов'язками, які визначають забезпечені законом межі можливої й необхідної поведінки. ПРАВОЗДАТНІСТЬ — здатність особи мати права та обов'язки. Розрізняють П. громадян і П. юридичних осіб. П. громадян виникає з моменту народження і припинення зі смертю (громадяни мають право на власність, на її успадкування та ін.). П. юридичних осіб виникає з моменту їхньої реєстрації, з моменту видання компетентним органом постанови про утворення юридичної особи. Юридична особа має право здійснювати всі види діяльності, що не суперечать її статуту й законодавчим актам. Окремі види діяльності, згідно з чинним законодавством, дозволяються лише на підставі ліцензії. ПРАВОЗНАВСТВО — див. Юридична наука. ПРАВОМІРНІСТЬ — вчинки (діяння), які не суперечать приписам правових норм або основним принципам чрава певної держави. ПРАВОМОЧНІСТЬ — передбачена законом можливість учасника правовідношення здійснювати певні дії або вимагати деяких дій від іншого учасника цього пра-зовідношення. жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|