ізолювати її від оточуючих; •
не сперечатись з такою людиною; •
намагатись говорити з нею спокійним тоном про почуття, •
які вона відчуває; в розмові уникати фраз із часткою «не»; •
пам’ятати, що рухові збудження тривають не довго, •
але можуть змінитися нервовим тремтінням, плачем, або агресивним поводженням. нервове тремтіння може стати наслідком надзвичайної події, свідком або учас-
ником якої стала людина. Тремтіння може виникнути відразу після травмуючої
події, так і через деякий час. Таким чином організм «скидає напругу».
На відміну від стану рухового збудження, нервове тремтіння бажано не зупиня-
ти, оскільки це може призвести до розвитку серьозних захворювань людини. Не
можна також обіймати людину, або притискати її до себе, заспокоювати, або го-
ворити, щоб вона взяла себе в руки.
Навпаки, необхідно підсилити тремтіння (протягом 10-15 секунд різко та сильно
потрясти за плечі), при цьому продовжуючи розмовляти з людиною, щоб вона не
сприйняла ваші дії за агресію, або напад.
Після завершення нервового тремтіння людині необхідно дати можливість відпо-
чити у спокійній обстановці.
Якщо при спілкуванні з вами людина плаче, не слід залишати її на одинці, щоб
дати їй можливість заспокоїтись, навпаки:
дайте людині виплакатись та виговоритись; •
дайте відчути, що ви її слухаєте та співчуваєте •
(при цьому, не слід давати поради); постарайтесь встановити з нею фізичний контакт •
(можна взяти за руку, погладити по голові тощо). паніка може виникнути, якщо людина стикається з незвичайною та несподіваною
для неї ситуацією, коли вона не відчуває можливості її змінити для подолання не-
безпеки. При виникненні паніки надзвичайно важливо вести себе впевнено, аби
людина певною мірою відчула захищеність.
10
ДОПОМОга ЛюДиНІ, ЯКа зНахОДиТьсЯ У сТаНІ шОКУ, сТРЕсУ чи ТРаВМи
Основними засобами боротьби з панікою є: