Загадки І таємниці карпат


Він нічого не бачив — ані дівчини, ані поля, не відчував за­



Pdf көрінісі
бет140/236
Дата18.01.2023
өлшемі5.12 Mb.
#468523
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   ...   236
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат (Ульянов Д.) (z-lib.org)

Він нічого не бачив — ані дівчини, ані поля, не відчував за­
пахів. Лише розумів, що його хтось веде, тримаючи за руку. 
Прозріння прийшло до вівчаря лише у видолинку-кориті, 
де мавки збиралися на гулянки.
Тут він побачив багато таких же вродливих дівчат, як та, 
що привела його сюди.
Мавки обступили хлопця й запросили сісти на кам'яну 
лаву.
— Грай, милий, грай! — гомоніли вони. І Цюнюк довго 
вигравав на калиновій сопілці, а мавки слухали, слухали, 
а потім заходилися танцювати.
— Танцюй з нами! Гуляй з нами! — запрошували Ва­
силя, аж раптом узяли його попід руки і швидше вітру за­
кружляли в танці.
— Гуляй, хлопче, з нами, танцюй! — лунали їх голо­
си. — Покохай когось із нас так само, як Гафійку...
Гафійка! Це була дівчина, мила його серцю. Давно 
не бачив її вівчар, бо живе в селі. І подумалося хлопцеві: 
«А що сказала б вона, якби довідалася про те, що я на гу­
лянці у повітруль?» А мавки продовжували своє:
— Нащо тобі про неї думати? Вибирай будь-яку з нас...
Натанцювавшись, мавки знову сіли на камені й припали
до Василя. Кожна прихилялася до нього, пестила, просила 
ласки.
Три доби вівчар Василь гуляв із мавками. За те, що по­
радував їх, дівчата пообіцяли відпустити його назад. Але 
з однією умовою:
— Не смій говорити, хлопче, де ти був, кого бачив і що
чув, бо лихо буде... 
/
Опівдні у вігпаря перед очима знову проплив туман. 
Дівчина-мавка взяла його за руку і повела на те поле, де 
вони зустрілися вперше. Щойно підійшли до смерічки, 
знявся сильний вітер. Парубок і не помітив, як мавка по­
кинула його й закружляла в повітрі.
— 134 —


Легенди Карпат


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   136   137   138   139   140   141   142   143   ...   236




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет