Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат (Ульянов Д.) (z-lib.org)
творчість, зокрема міфи, легенди, перекази, пісні, коляд ки тощо. Такі вірування з'явилися ще в дохристиянську епоху, коли серед наших пращурів-язичників панувало поклоніння різним божествам. Після хрещення Русі язич ницькі уявлення дещо трансформувалися, адже до них додалися християнські мотиви. Такі уявлення передавали з покоління в покоління, завдяки чому вони збереглися аж до сьогодні. Провідним мотивом космогонічних уявлень є створен ня світу. Так, карпатські русини вважали, що світ був ство рений царем-вогнем і царицею-водою. Створення світу описує також галицько-руська колядка. У ній розповіда ється, як злетіли два голуби — символи кохання — і почали творити із безодні морської стихії. Такі уявлення сформува ли сприйняття води як жіночої істоти. Без животворної сили вона лише наповнює простір, завдяки чому з'являються сніг, лід тощо. Проте під впливом світла й тепла вода роз топлюється, народжує і живить світ. У цілому образ води в народних віруваннях пращу рів є багатогранним. Вона уособлювала життя і здоров'я, чистоту й кохання, очищувала від тілесного й душевного бруду, лікувала, позбавляла від переляку, але водночас ви користовувалася недобрими людьми для передачі заклять і хвороб. Воду вважали ще й посередником між світом живих і світом мертвих, а також засобом для розкриття майбутнього. Міфи й легенди різних народів свідчать про існування води ще до створення світу як первісного «си нього моря». Саме звідси за волею богів з'явилися земля, сонце і все живе. Тож вода символізує вічність і водночас плинність часу. У казках часто фігурують згадки про живу й мертву воду. Живою вважали талу воду, чисту, джерель