Поняття «живої» і «мертвої» води пов'язані з проце
сом активізації питної води за допомогою мембранного
електролізу. Вода, за давньоукраїнськими віруваннями,
є найвеличнішим даром неба землі, бо вона оживлює її та
робить плодючою. Вода також є засобом магічного очи
щення. Вода, за первісними уявленнями, поділяється на
чоловічу та жіночу. Чоловіча — це дощова й снігова, «не
бесна» вода, а жіноча — «земна», вода криниць, колодязів,
—
2 0 2
—
Магія Карпат, перевірена століттями
джерел. Саме небесна вода здатна запліднити землю, по
єднавшись із земною. Так само як і вогонь, вода не терпить
нечисту силу. У предків вона вважалася святою, вона обо
жнювалася. Звідси походить давній вираз: «Будь багатий,
як земля, а здоровий, як вода!»
Земна вода поєднана з небесною, а тому є символом
морального і духовного очищення. Аби викликати вологу
з небес, приносили в дар найсвятіше творіння землі — хліб.
При повенях, щоб дістати милості води, селяни приносили
їй жертви. Донедавна існувала віра в те, що річка, розлив
шись навесні, не спаде доти, поки не прийме жертву. Отож
люди кидали в річку курку чи півня або ж мишу. Жертво
приношення часом бували й більші — топили коней, іншу
худобу.
Водним духам, крім хліба, кидали сіль, варену рибу,
мертвонароджених дітей, дохлих тварин. Бджолярі топили
перший рій у жертву водяному. У велику посуху із землі
викопували останки потопельників і кидали у воду, аби
повернути їй те, що належало по праву. Люди в такий спо
сіб намагалися задобрити воду, аби вона змилостивилася
над ними.
Достарыңызбен бөлісу: |