Тема 2 кримінальне процесуальне законодавство поняття кримінального процесуального права. Норми кримінального процесуального права
жүктеу/скачать 133.5 Kb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 3. Джерела кримінального процесуального права України. 4. Межі дії кримінального процесуального законодавства. 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА
|
ТЕМА 2 КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО 1. Поняття кримінального процесуального права. 2. Норми кримінального процесуального права. 3. Джерела кримінального процесуального права України. 4. Межі дії кримінального процесуального законодавства. 1. ПОНЯТТЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУАЛЬНОГО ПРАВА Під кримінальним процесуальним правом розуміють самостійну галузь права України, яка регламентує кримінальну процесуальну діяльність. Кримінальне процесуальне право унормовує цю діяльність таким чином, що створюються оптимальні умови для досягнення завдань кримінального провадження. Кримінальне процесуальне право складається із інститутів, які об’єднують однорідні норми, що регламентують окремі сфери кримінального судочинства, наприклад, докази і доказування, запобіжні заходи, слідчі (розшукові) дії, негласні слідчі (розшукові) дії, судовий розгляд, провадження в суді присяжних, провадження у Верховному Суді України і т.п. Інститути кримінального процесуального права складаються з окремих блоків правових норм, кожний із яких регламентує яку-небудь вузьку ділянку кримінальної процесуального діяльності (наприклад, окрему слідчу (розшукову) дію, порядок повідомлення про підозру, закриття кримінального провадження і т.п.). Насамкінець, окремими первісними «кліточками» кримінального процесуального права є його норми, тобто конкретні правила поведінки учасників кримінального провадження. В юридичній літературі немає однозначного визначення поняття «кримінальне процесуальне право». Зокрема, Ю.М. Грошевий визначає кримінальне процесуальне право як самостійну галузь права, яка має свій предмет правового регулювання (суспільні відносини, які складаються при вирішенні питань про початок кримінального провадження, його розслідуванні, судовому розгляді, а також при виконанні вироку, перевірці його законності та обґрунтованості) та свій специфічний метод правового регулювання (тобто специфічний спосіб юридичного впливу на відповідні суспільні відносини). На його думку, для кримінального процесуального права як галузі публічного права є характерним спеціальний дозвільний тип правового регулювання, в основі якого лежить формула: «дозволено лише те, що прямо передбачено законом». В цьому його корінна відмінність, наприклад, від загального дозвільного типу правового регулювання, в основі якого лежить інша формула: «дозволено все, що не заборонено». За визначенням М.М. Михеєнка, В.Т. Нора, В.П. Шибіки кримінальне право – це самостійна галузь правової системи, сукупність норм, які регулюють діяльність органів досудового розслідування, прокуратури й суду по розкриттю злочинів, викриттю й покаранню винних, а також права й обов’язки громадян і юридичних осіб, які залучаються до сфери кримінального процесу. Ці норми встановлені Українською державою з метою захисту правопорядку, кожної людини і юридичних осіб від злочинних посягань, а також для охорони прав і свобод осіб, що беруть участь в кримінальному процесі. На думку Є.Г. Коваленка, В.Т. Маляренка, кримінальний процесуальний закон – це сукупність процесуальних норм, що регулюють кримінально-процесуальну діяльність і спрямовані на забезпечення виконання завдань кримінального процесу, а також встановлюють порядок реалізації матеріального закону, регулюють правові відносини між учасниками кримінально-процесуальної діяльності, забезпечують охорону прав і свобод громадян, які залучаються до сфери кримінального судочинства. Норми кримінального процесуального права знаходять своє вираження у статтях кримінального процесуального законодавства, іншими словами, кримінальний процесуальний закон є формою вираження кримінального процесуального права. Це дає можливість стверджувати, що законодавство взаємодіє з правом за принципом єдності форми та змісту. Законодавство є зовнішньою формою вираження права, в нашому випадку – кримінального процесуального права. У свою чергу, право впливає на характер і зміст законодавства, зокрема, кримінального процесуального. Предметом регулювання кримінально-процесуальних норм є такі суспільні відносини, які не регулюються жодною іншою галуззю права. Це відносини, які складаються в сфері діяльності органів досудового розслідування та прокурора в ході кримінального провадження, а також суду (судді) по розгляду та вирішенню по суті кримінальних справ в суді першої інстанції, їх перегляду в апеляційній та касаційній інстанціях, провадженню за нововиявленими обставинами та виконанню судових рішень. Іншими словами, предметом регулювання кримінально-процесуального законодавства є ті суспільні відносини, які виникають, існують, змінюються і закінчуються в зв’язку з досудовим розслідуванням та судочинством по конкретних кримінальних провадженнях (кримінальних справах). Своєрідність методу правового регулювання в цій галузі права проявляється в особливій процедурі – кримінально-процесуальній формі, яка забезпечує режим законності в сфері кримінального судочинства, котрий повинен створювати гарантії правильного в ефективного застосування кримінального закону, а також виступати необхідною гарантією прав особи від свавілля та судових помилок. Кримінальне процесуальне право є обов’язковим складовим елементом всієї системи права України, її важливою ланкою без якої неможлива ця система. Як і всяка ланка одного ланцюга, вона тісно пов’язана з іншими ланками. Так, зокрема, кримінальне процесуальне право, маючи відносну самостійність, органічно пов’язано з матеріальним кримінальним правом. Особливість цих двох галузей права полягає в тому, що найменші недоліки, відхилення від конституційних засад, як при правовому регулюванні тих чи інших суспільних відносин, так і при застосуванні правових норм, можуть потягти істотні порушення прав людини. Характерною властивістю кримінального процесуального права є те, що воно має власний зміст і соціальну цінність.1 Для правильного розуміння соціальної сутності кримінальної процесуальної діяльності в правовій, демократичній державі визначальним є визнання принципу зв’язаності держави правами й обов’язками людини й громадянина на конституційному рівні. Досить слушно зазначає професор Ю.М. Грошевий, що визнання невідчужуваності та непорушності прав і свобод людини, усвідомлення приналежності їх людині за самою її природою і відображення цього факту суспільною свідомістю створює передумови для дотримання державою, її органами, службовими особами прав і свобод людини та зв’язаності їх цими правами і свободами. Основоположним для розуміння сутності правової держави правами та свободами людини і громадянина є положення ч. 1 ст. 3 Конституції України, згідно з яким «людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визначаються в Україні найвищою соціальною цінністю». Кримінальне процесуальне право надає службовим особам та органам держави достатні можливості для розкриття та розслідування кримінальних правопорушень. З цією метою воно наділяє їх досить широкою компетенцією та допускає застосування багатьох заходів примусового характеру, які забезпечують встановлення істини по кожному факту кримінального правопорушення. В той же час, кримінальне процесуальне право вводить систему гарантій прав підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого, інших учасників кримінального провадження, дозволяючи їм відстоювати в ході досудового розслідування та судового провадження свої законні інтереси. Кримінальне процесуальне право має системоутворючий характер. В його основні лежать вихідні положення – засади даної суспільної системи, які перетворюються в засади кримінального судочинства, із яких виводяться інститути та норми цієї галузі права. Кримінальне процесуальне право вибудовує в єдину систему стадії кримінального провадження, визначає процесуальні функції та суб’єктів кримінального провадження, які виконують ці функції, урівнює сили обвинувачення та захисту. Кримінальне процесуальне право є соціально обумовленим. Йому притаманні риси, які характерні суспільству, в якому здійснюється правосуддя. Сьогодні право на захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, змагальність сторін кримінального провадження та презумпція невинуватості є необхідними чинниками судочинства, які створюють найбільш сприятливі умови для особи, що захищає в кримінальному провадженні свої права та інтереси. Значення кримінального процесуального права визначається передусім тим, що воно встановлює ефективний порядок кримінального провадження, забезпечуючи найбільш оптимальні умови для виконання завдань кримінального судочинства, наділяючи органи держави, посадових осіб необхідними повноваженнями, а також створює умови і гарантії, які забезпечують особам, що залучаються до кримінального провадження, захист їх прав, свобод і законних інтересів. жүктеу/скачать 133.5 Kb. Достарыңызбен бөлісу:
|