Лiтературознавчих

~
65~ 
Компози ція (лат. kompositio – складати, поєднувати) – 
побудова літературного твору, розміщення й співвідношення 
всіх його складових частин, порядок розгортання подій і 
розстановка персонажів, іншими словами, К. – це внутрішня 
організація, спільна система певних форм або засобів 
художнього зображення. Існує багато художньо-образних 
засобів, підпорядкованих законам К.: портрет, пейзаж, 
інтер’єр, художня деталь, ліричний відступ тощо.
Конфлі кт, або Колі зія (лат. konflictus або collision – 
зіткнення) – суперечність, зіткнення, що лежить в основі 
боротьби між персонажами і зумовлює розвиток подій у 
художньому творі. Н-д, в оповіданні М. Трублаїні «Крила 
рожевої чайки» діє постійний К. між шаманом Ілавірником та 
дівчинкою Мамаюк (між старим і новим). 
Крила ті слова  – яскраві, образні вислови, взяті з 
літературних творів чи історичних документів, що часто 
вживаються в мові як прислів’я завдяки їхній влучності, 
метафоричності й афористичності. Н-д: На світі вже давно 
ведеться, / Що нижчий перед вищим гнеться (Л. Глібов); У нас 
нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко); У ріднім краї навіть 
дим солодкий та ласкавий (Леся Українка). 
Крича лка – словесно-емоційна реакція дитини на 
повсякденні події малечого життя: вставання, умивання, 
одягання тощо. Особливості жанру «підказують», що К. 
потрібно 
співати, 
кричати, 
верещати, 
підкоряючись 
своєрідному ритму: давай, давай – вставай, вставай; качка 
«кря-кря» – я «ура-ура». 
Кульміна ція (лат. culmen (culminis) – вершина) – елемент 
сюжету, що є найвищим моментом напруги в розвитку дії, 
вершиною конфлікту. К. здебільшого передує розв’язці у 
творі. Н-д, в оповіданні В. Винниченка «Федько-халамидник» 
К. є епізод, коли Федько врятував Толика під час льодоходу і 

~
66~ 
вперше в житті сказав неправду батькові Толика, мовляв, що 
це він (Федько) штовхнув Толика на крижину. Цим він удруге 
рятує товариша вже від батькового покарання, беручи 
провину на себе. 
Купю ра (фр. coupure від couper – відрізати) – скорочення в 
тексті твору, пропуски в ньому якихось частин, розділів, сцен, 
що відбувається в процесі адаптації художнього тексту. За 
походженням розрізняють К. авторські, редакційні, цензурні. 
Яскравим прикладом цензурної К. може бути видання поезій 
В. Симоненка, де у вірші «Задивляюсь у твої зіниці» вилучено 
строфу, найвірогідніше тому, що Росії не надається тут, як і 
Америці, роль старшого брата: 
Ради тебе перли в душу сію, 
Ради тебе мислю і творю. 
Хай мовчать Америки й Росії, 
Коли я з тобою говорю. 

~
67~ 

жүктеу/скачать 1.44 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: