79
Таблиця 2.2
Найважливіші відомості про біосферні заповідники України
Назва
Площа,
тис. га
Розташування
Підпоряд-
кування
Асканія-Нова
33,3
Херсонська обл.,
Чаплинський р-н,
смт Асканія-Нова
НААН
України
Чорноморський
109,2
Херсонська обл.,
Голопристанський
р-н, м. Гола Пристань
НАН
України
Карпатський
57,9
Закарпатська обл.,
м. Рахів
Мінприроди
Дунайський
50,2
Одеська обл,
Кілійський р-н,
м. Вилкове
НАН
України
Найвідомішим і найвідвідуванішим в Україні є
Біосферний
заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Як уже за-
значалося, він зайняв першу сходинку в конкурсі “7 чудес Укра-
їни”. У 1984 р. рішенням ЮНЕСКО заповідник включено до
світової мережі біосферних резерватів.
Заповідник заснований Фрідріхом Едуардовичем Фальц-
Фейном (1863—1920 рр.) — нащадком німецьких колоністів. Пер-
шим кроком у створенні заповідника стало відкриття на початку
80-х років XIX ст. зоопарку. За кілька років з ініціативи
Ф.Е. Фальц-Фейна з використанням
штучного поливу було за-
кладено дендрологічний
парк. У 1898 р. заповід-
ною стає ділянка степу
площею понад 500 га.
Вважажається, що саме
в 1898 р.
було створено
заповідник і закладено
основні засади його дія-
льності.
Різноманітні
події,
що сталися в країні в
наступні десятиліття, на
щастя, не зруйнували
того, що
було зроблено
наприкінці XIX ст.
Рис. 2.1. Розташування біосферних
заповідників: 1 — Асканія-Нова,
2 — Чорноморський, 3 — Дунайський,
4 — Карпатський
80
Нині заповідник підпорядковано Національній академії наук
України, і це сприяє проведенню тут наукових досліджень.
Заповідник знаходиться майже в центрі Херсонської області.
Загальна площа становить 33,3 тис. га, з яких 11 054 га є абсолю-
тно заповідними. На частині території дозволено виконувати го-
сподарську діяльність, що має обмежений вплив на довкілля.
Умовно в заповіднику можна виділити чотири частини: ден-
дропарк, зоопарк, ділянку напіввільного утримання копитних
тварин і ділянку заповідного степу. Останні дві частини є абсо-
лютно заповідними.
Асканійський дендропарк досить великий — 167 га. Його
можна вважати дивом хоча б тому, що навколо лежить посушли-
вий степ. Утім для цього дива усе ж є пояснення. Створити ден-
дропак вдалося завдяки штучному поливу з використанням пі-
дземної води. За допомогою свердловин вода піднімається на
поверхню, а потім маленькими струмочками її подають у кожен
куточок дендропарку. Завдяки тривалому та розумно організова-
ному догляду парк є справжньою оазою з віковими деревами.
Найбільш
поширені ясен звичайний, дуб звичайний, сосна
кримська, гледичія звичайна, робінія звичайна, липа серцелиста,
софора японська. Насправді наявні тут види дерев важко перелі-
чити, адже їх у парку кількасот. З-поміж них чимало рідкісних —
метасеквойя китайська, тюльпанове дерево, тис ягідний. У парку
є й кілька залитих сонцем галявин.
Поряд із дендропарком розташований зоопарк. Його площа
77,5 га. Зоопарк здатен здивувати тим, що багато птахів похо-
джають у ньому поза вольєрами. Тут є штучно створений ставок,
на якому збирається чимало видів водоплавних птахів.
Ділянка напіввільного утримання
копитних тварин займає
2376 га. Хоч ця територія й огороджена парканом, тварини тут
почуваються майже так, як у природному стані. Насправді їм на-
віть краще, адже за скрутних умов їх підгодовують, забезпечують
водою, захищають від сильного вітру. На цій ділянці утримують
десятки, а деяких видів навіть сотні особин: ланей, оленів, анти-
лоп, куланів, коней Пржевальського, бізонів, буйволів.
Зазначимо, що вказана територія лежить у межах так званого
Великого Чапельського поду — замкненої улоговини, на
дні якої
збирається вода. Для того щоб її вистачало для водопою у посуш-
ливі роки, сюди прокладено канал із зоопарку. Інколи — після
багатосніжних зим — наявна тут водойма перетворюється на до-
сить велике озеро. Згодом воно помітно зменшується, але напоє-
81
ний водою степ ще довго залишається зеленим. Це, зокрема, спо-
стерігалося в 2010 р. Водойма в центрі Великого Чапельського по-
ду привертає також увагу великої кількості мігруючих птахів —
інколи до сотень тисяч.
З огляду на велику площу території, екскурсантів тут возять
на автомобілях або на запряжених кіньми возах.
Добрі умови утримання тварин у заповіднику сприяють тому,
що їх чисельність, навіть екзотичних, зростає. Це дає змогу реалі-
зовувати частину особин, чисельність яких стає надмірною. Тому
деяких тварин з “Асканії-Нова” продають, деяких на певних умо-
вах передають в інші об’єкти ПЗФ для збагачення фауни.
Четверта складова заповідника — ділянка заповідного степу.
Її площа 8678 га. Переважну частину ділянки (7522 га) ніколи не
орали. Власне, і решту 1156 га в останнє орали понад 50 років
тому — у 1961 р. Отже, степ тут справді перебуває у природному
стані. Побачити заповідний степ можна зі штучного пагорба, що
виник з того ґрунту, який вийнято під час створення ставків.
Окрім того, його відвідують у супроводі працівника заповідника.
Директором заповідника з 1990 р. є заслужений природо-
охоронець України, кандидат біологічних наук В.С. Гавриленко.
Відвідувачам пощастить, якщо саме
Віктор Семенович проведе
екскурсію.
Хоча заповідник “Асканія-Нова” дуже відомий, відвідувачів
тут менше, ніж могло би бути — близько 90 тис. осіб щороку. Це
пояснюється
особливостями
транспортної
інфраструктури
Херсонської області: заповідник знаходиться на віддалі від заліз-
ниці і важливих автошляхів. До того ж розклад руху поїздів та
автобусів не враховує інтереси туристів. Приїхати поїздом в
Херсон, відвідати заповідник і того самого дня вирушити додому
— проблематично.
На жаль, у 2014 р. кількість відвідувачів “Асканії-Нова” по-
мітно зменшилася. Основною причиною стала російська анексія
Криму, адже раніше чимало людей відвідувало заповідник, їдучи
у Крим або у зворотному напрямку. Нині таких відвідувачів ста-
ло небагато.
Достарыңызбен бөлісу: