Навчальний посібник Київ "Інтерпрес лтд" 2015 ±¢¨



Pdf көрінісі
бет35/72
Дата20.04.2024
өлшемі2.89 Mb.
#499360
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   72
2015 Вишневський Еко туризм

2.4.2. Біосферні заповідники 
Відповідно до Закону України “Про природно-заповідний 
фонд”, біосферні заповідники є природоохоронними, науково-
дослідними установами міжнародного значення, що створюють-
ся з метою збереження в природному стані найтиповіших при-
родних комплексів. Крім збереження природи біосферні заповід-
ники створюють для проведення в них наукових досліджень, ви-
конання так званого фонового моніторингу. У межах біосферних 
заповідників виділяють кілька зон: заповідну, регульованого за-
повідного режиму, буферну, антропогенних ландшафтів. Хоча в 
законі не говориться про використання цих заповідників у тури-
змі, насправді ця сфера існує і приносить певні кошти, необхідні 
для виконання покладенних на заповідники функцій. 
Нині в Україні створено чотири біосферні заповідники, ко-
жен з яких є чарівним куточком природи (табл. 2.2, рис. 2.1).


79 
Таблиця 2.2 
Найважливіші відомості про біосферні заповідники України 
Назва 
Площа, 
тис. га 
Розташування 
Підпоряд-
кування 
Асканія-Нова 
33,3 
Херсонська обл.,
Чаплинський р-н,
смт Асканія-Нова 
НААН 
України 
Чорноморський 
109,2 
Херсонська обл.,
Голопристанський
р-н, м. Гола Пристань 
НАН 
України 
Карпатський 
57,9 
Закарпатська обл.,
м. Рахів 
Мінприроди 
Дунайський 
50,2 
Одеська обл,
Кілійський р-н,
м. Вилкове 
НАН 
України 
Найвідомішим і найвідвідуванішим в Україні є 
Біосферний 
заповідник “Асканія-Нова” імені Ф.Е. Фальц-Фейна. Як уже за-
значалося, він зайняв першу сходинку в конкурсі “7 чудес Укра-
їни”. У 1984 р. рішенням ЮНЕСКО заповідник включено до 
світової мережі біосферних резерватів.
Заповідник заснований Фрідріхом Едуардовичем Фальц-
Фейном (1863—1920 рр.) — нащадком німецьких колоністів. Пер-
шим кроком у створенні заповідника стало відкриття на початку 
80-х років XIX ст. зоопарку. За кілька років з ініціативи 
Ф.Е. Фальц-Фейна з використанням штучного поливу було за-
кладено дендрологічний 
парк. У 1898 р. заповід-
ною стає ділянка степу 
площею понад 500 га. 
Вважажається, що саме 
в 1898 р. було створено 
заповідник і закладено 
основні засади його дія-
льності.
Різноманітні 
події,
що сталися в країні в 
наступні десятиліття, на 
щастя, не зруйнували 
того, що було зроблено 
наприкінці XIX ст.
Рис. 2.1. Розташування біосферних
заповідників: 1 — Асканія-Нова,
2 — Чорноморський, 3 — Дунайський,
4 — Карпатський 


80 
Нині заповідник підпорядковано Національній академії наук 
України, і це сприяє проведенню тут наукових досліджень.
Заповідник знаходиться майже в центрі Херсонської області. 
Загальна площа становить 33,3 тис. га, з яких 11 054 га є абсолю-
тно заповідними. На частині території дозволено виконувати го-
сподарську діяльність, що має обмежений вплив на довкілля.
Умовно в заповіднику можна виділити чотири частини: ден-
дропарк, зоопарк, ділянку напіввільного утримання копитних 
тварин і ділянку заповідного степу. Останні дві частини є абсо-
лютно заповідними. 
Асканійський дендропарк досить великий — 167 га. Його 
можна вважати дивом хоча б тому, що навколо лежить посушли-
вий степ. Утім для цього дива усе ж є пояснення. Створити ден-
дропак вдалося завдяки штучному поливу з використанням пі-
дземної води. За допомогою свердловин вода піднімається на 
поверхню, а потім маленькими струмочками її подають у кожен 
куточок дендропарку. Завдяки тривалому та розумно організова-
ному догляду парк є справжньою оазою з віковими деревами. 
Найбільш поширені ясен звичайний, дуб звичайний, сосна 
кримська, гледичія звичайна, робінія звичайна, липа серцелиста, 
софора японська. Насправді наявні тут види дерев важко перелі-
чити, адже їх у парку кількасот. З-поміж них чимало рідкісних — 
метасеквойя китайська, тюльпанове дерево, тис ягідний. У парку 
є й кілька залитих сонцем галявин.
Поряд із дендропарком розташований зоопарк. Його площа 
77,5 га. Зоопарк здатен здивувати тим, що багато птахів похо-
джають у ньому поза вольєрами. Тут є штучно створений ставок, 
на якому збирається чимало видів водоплавних птахів.
Ділянка напіввільного утримання копитних тварин займає 
2376 га. Хоч ця територія й огороджена парканом, тварини тут 
почуваються майже так, як у природному стані. Насправді їм на-
віть краще, адже за скрутних умов їх підгодовують, забезпечують 
водою, захищають від сильного вітру. На цій ділянці утримують 
десятки, а деяких видів навіть сотні особин: ланей, оленів, анти-
лоп, куланів, коней Пржевальського, бізонів, буйволів.
Зазначимо, що вказана територія лежить у межах так званого 
Великого Чапельського поду — замкненої улоговини, на дні якої 
збирається вода. Для того щоб її вистачало для водопою у посуш-
ливі роки, сюди прокладено канал із зоопарку. Інколи — після 
багатосніжних зим — наявна тут водойма перетворюється на до-
сить велике озеро. Згодом воно помітно зменшується, але напоє-


81 
ний водою степ ще довго залишається зеленим. Це, зокрема, спо-
стерігалося в 2010 р. Водойма в центрі Великого Чапельського по-
ду привертає також увагу великої кількості мігруючих птахів — 
інколи до сотень тисяч.
З огляду на велику площу території, екскурсантів тут возять 
на автомобілях або на запряжених кіньми возах.
Добрі умови утримання тварин у заповіднику сприяють тому, 
що їх чисельність, навіть екзотичних, зростає. Це дає змогу реалі-
зовувати частину особин, чисельність яких стає надмірною. Тому 
деяких тварин з “Асканії-Нова” продають, деяких на певних умо-
вах передають в інші об’єкти ПЗФ для збагачення фауни.
Четверта складова заповідника — ділянка заповідного степу. 
Її площа 8678 га. Переважну частину ділянки (7522 га) ніколи не 
орали. Власне, і решту 1156 га в останнє орали понад 50 років 
тому — у 1961 р. Отже, степ тут справді перебуває у природному 
стані. Побачити заповідний степ можна зі штучного пагорба, що 
виник з того ґрунту, який вийнято під час створення ставків. 
Окрім того, його відвідують у супроводі працівника заповідника.
Директором заповідника з 1990 р. є заслужений природо-
охоронець України, кандидат біологічних наук В.С. Гавриленко. 
Відвідувачам пощастить, якщо саме Віктор Семенович проведе 
екскурсію.
Хоча заповідник “Асканія-Нова” дуже відомий, відвідувачів 
тут менше, ніж могло би бути — близько 90 тис. осіб щороку. Це 
пояснюється 
особливостями 
транспортної 
інфраструктури 
Херсонської області: заповідник знаходиться на віддалі від заліз-
ниці і важливих автошляхів. До того ж розклад руху поїздів та 
автобусів не враховує інтереси туристів. Приїхати поїздом в 
Херсон, відвідати заповідник і того самого дня вирушити додому 
— проблематично.
На жаль, у 2014 р. кількість відвідувачів “Асканії-Нова” по-
мітно зменшилася. Основною причиною стала російська анексія 
Криму, адже раніше чимало людей відвідувало заповідник, їдучи 
у Крим або у зворотному напрямку. Нині таких відвідувачів ста-
ло небагато. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   31   32   33   34   35   36   37   38   ...   72




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет