93
Це приблизно відповідає висоті печерських пагорбів у Києві. Го-
ра являє собою більшу частину заповідника,
зовсім невеликого
за площею — 1,6 тис. га.
Природа Опукського заповідника певною мірою подібна до
природи сусіднього Казантипського заповідника. Це безводна і
до того ж майже безлюдна частина півострова, в
якій домінує
степова рослинність. Щоправда, слово “безводна” стосується
прісної води. Що ж до солоної, то її тут більш ніж удосталь — у
Чорному морі та в Кояшському солоному озері.
Заповідник має відокремлену від суходолу частину — так
звані Скелі-кораблі. Вони височать за 4 км від берега на півден-
ний захід від гори Опук. Висота найвищої скелі сягає 20 м.
Ще одна особливість заповідника — близькість кількох вій-
ськових об’єктів. З’являлися повідомлення, що біля берегів Опу-
ка поселився сірий тюлень.
2.4.4. Національні природні парки
Відповідно до Закону України “Про
природно-заповідний
фонд”, національні природні парки є природоохоронними, рек-
реаційними, культурно-освітніми, науково-дослідними устано-
вами загальнодержавного значення, що
створюються з метою
збереження, відтворення та ефективного використання приро-
дних комплексів, які мають особливу природоохоронну, оздоро-
вчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність.
Як видно, важливою відмінністю національних природних
парків від природних заповідників є те, що в перших передбаче-
на
рекреація, а в інших — ні. Більше того, рекреація, а також
культурно-освітня діяльність належать до найголовніших за-
вдань, задля яких НПП створюють. Важливо додати, що перебу-
вання тут туристів не потребує будь-яких дозволів.
Разом з тим
тут усе ж потрібно виконувати певні природоохоронні вимоги.
Перебування у національних природних парках звичайно пла-
тне, але сума сплати прийнятна. Так, за вхід на територію Карпат-
ського НПП в 2013 р. потрібно було сплатити по 20 грн з людини.
Створення та подальше існування НПП супроводжується
кількома проблемами. Перша — необхідність фінансування
(отримані з гостей кошти не покривають усіх витрат), друга —
супротив місцевої влади, а часто і місцевої громади. Інколи
НПП створюють з уже наявних об’єктів ПЗФ,
наприклад НПП
94
“Бузький Гард” — на базі уже наявного регіонального ландшафт-
ного парку “Гранітно-степове Побужжя”.
Ще порівняно недавно в Україні було близько 15 НПП. Їх
кількість значно збільшилася, згідно з указами Президента
В.А. Ющенка наприкінці його каденції: у 2009 р. і на початку
2010 р. За цим мало існувати 47 національних парків. Проте зго-
дом рішення про створення Сіверсько-Донецького
НПП скасу-
вав Вищий адміністративний суд України. Отже, цей парк так і
не створили. Разом з тим, у 2013 р. було створено інший НПП —
“Мале Полісся” в Хмельницькій області. Нині це наймолодший
НПП країни (табл. 2.4).
Хоча НПП існують в усіх природних зонах України, їх розта-
шування не зовсім рівномірне. Найбільше їх у трьох регіонах: на
заході, північному сході і півдні. Особливо багато НПП у західному
регіоні, зокрема в Карпатах. Так, лише в одній Івано-Франківській
області є п’ять НПП. Водночас їх практично немає в центрі країни.
Зокрема, немає жодного НПП в Житомирській, Кіровоградській,
Дніпропетровській та Луганській областях (рис. 2.3).
Достарыңызбен бөлісу: