Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- 84 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
| "Китайський синдром"
83 — всього романтизму вибуху, в якому було стільки чарівності і який водночас був романтизмом революції, — а буде тільки хо лодна енергія симулякра та його переганяння гомеопатичними дозами в холодні системи інформації. Про що ще мріють засоби інформації, як не про те, щоб викликати подію однією лише своєю присутністю? Усі вважають це при крим, однак потай зачаровані цією можливі стю. Така вже логіка симулякрів, це вже не божественне призначення, це прецесія моде лей, однак вона також непохитна. І саме че рез це події вже не мають власного смислу: не тому, що вони малозначні самі по собі, а тому, що їм передувала модель, з якою їх пе ребіг має лише збігтися. Так, було б чудово, якби сценарій "Китайського синдрому" повто рився у Фесенаймі під час екскурсії, органі зованої для журналістів компанією "Електри- сіте де Франс", якби з цієї нагоди знову ста лася катастрофа, пов'язана з магічним оком, з провокаційною присутністю засобів інфо рмації. На жаль, нічого такого не сталося. А втім, сталося! — настільки потужна логіка симулякрів: через тиждень по тому профспі лки почали помічати тріщини на електроста нціях. Диво процесу зараження, диво анало гових ланцюгових реакцій! Тож головне у фільмі — аж ніяк не ефект Вотергейту, прикладений до особи Джейн Фонди, аж ніяк не телебачення, що викриває вади ядерного, а навпаки, телебачення як ор біта-двійник і як ланцюгова реакція — двій ник ланцюгової реакції в ядерному. Втім, у самому кінці фільму — і тут фільм безжалі сний до власної аргументації, — коли Джейн Фонда змушує вибухнути в прямому ефірі 6 і грнтуєтьс 84 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ правду (максимальний ефект Вотерґейту), ц образ опиняється поряд з образом того, що безапеляційно прийде йому на зміну і зітре його з екрана: з якимсь екстреним повідом ленням рекламного змісту. Ефект Мережі іс тотно переважає ефект Вотерґейту і таємниче розчиняється в ефекті Гарисбурґа, тобто не в ядерній небезпеці, а в симуляції ядерної ката строфи. Тож ефективна симуляція, і аж ніяк не ре альне. Симуляція ядерної катастрофи є стра тегічною рушійною силою цього знеособле ного та універсального починання, спрямова ного на відстрашування: вишколити народи в дусі ідеології та дисципліни абсолютної без пеки — вишколити їх у дусі метафізики роз щеплення та тріщини. Для цього необхідно, щоб тріщина була примарною. Реальна ката строфа затримала б розвиток речей, вона бу ла б ретроградним інцидентом вибухового типу (нічого не змінюючи в перебігу речей: хіба Хіросима якось по-особливому затрима ла, відстрашила загальний процес відстрашу вання?). Реальний синтез був би поганим аргумен том і у фільмі: останній опустився б до рівня фільму-катастрофи — слабкого за означен ням, адже справи зводилися б до своєї чистої подійності. "Китайський синдром" як такий бере свою силу у фільтруванні катастрофи, у переганянні ядерної примари через присутні повсюди проміжні станції передачі інформа ції за допомогою електромагнітних хвиль. Він вчить нас (знову мимоволі), що ядерна катастрофа не має місця, не створена для того, щоб мати місце, в реальному також, не більшою мірою, ніж атомне зіткнення на пе риферії "холодної війни". Рівновага терору жүктеу/скачать 1.67 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|