міння
98 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
практикою (відмінність подолано) є маніпу-
ляційна, алеаторна практика в лабіринті зна
ків, яка більше не має сенсу.
Однак, з іншого боку, було б неправильно
стверджувати, що в Бобурі відсутній зв'язок
між вмістищем і змістом. Це було б правиль
но, якби ми могли хоч трохи покластися на
офіційну версію культурного проекту. Та тут
ми маємо справу точнісінько з протилежним.
Бобур — це лише велетенська робота з транс
мутації цієї знаменитої традиційної культури
смислу в алеаторному порядку знаків, у
порядку симулякрів (третьому), один до од
ного подібному до порядку, втіленого в по
токи та трубопроводи фасаду. І саме для то
го, щоб вишколити маси в дусі нового се-
міургічного порядку, їх прикликають сю
д и — під протилежним приводом прилучен
ня їх до культури, чуттєвої і глибокої.
Тож слід виходити саме з цієї аксіоми: Бо
бур — це
пам 'ятпик культурного відстра
шування. За лаштунками музейного сцена
рію, котрий слугує лише для порятунку гума
ністичної фікції, провадиться справжня робо
та з омертвляння культури, і саме до справж
нього оплакування культури весело запрошу
ються маси.
І вони ринуть до нього. Саме в цьому кри
ється найвища іронія Бобура: маси ринуть до
нього не тому, що у них слина котиться при
згадці про цю культуру, яка впродовж сто
літь вводила їх у фрустрацію, а тому, що в
них уперше з'явилася нагода взяти масову
участь у цьому велетенському оплакуванні
культури, яку вони в глибині душі завжди
ненавиділи.
Отож, коли Бобур викривають як масову
культурну містифікацію, це повне непорозу-
Е
ф
Достарыңызбен бөлісу: