Переклад european islamic research center (eirc)



бет3/7
Дата27.05.2016
өлшемі10.84 Mb.
#97380
1   2   3   4   5   6   7

9. – Печера Хіра
Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) часто шукав усамітнення від мирської суєти в печері Хіра. І саме в цій печері знаходився пророк, коли Аллах послав йому Своє перше одкровення через ангела Джібріла. Мусульманам, зокрема прочанам, не слід відвідувати печеру Хіра, бо після того, як Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) став пророком, він вже більше ніколи не повертався до неї.

Печера Хіра знаходиться на вершині гори Джабаль-ан-Нур (східна частина Мекки). Висота гори – 634 м і знаходиться вона в 4х кілометрах від мечеті Аль-Харам.


10. – Мечеть ас-Сахра

Це місце, яке обрав пророк Ібрагім для молитов і принесення тварин у жертву. На цій же самій скелі, інший пророк Аллаха – Йакуб (Яків) побудував мечеть, після того, як він побачив стовп світла, що чудесним чином йшов звідти.

Пророк Муса, за часів «великого поневіряння» іудеїв, наказав розбити на цьому місці велике шатро, у якому він проводив дорадчі збори.

Пророк Дауд (Давид) побудував там мечеть. І на цьому ж місці був споруджений храм Сулеймана (Соломона).

І, нарешті, піднесення пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!) до вищих небесних сфер під час «нічної подорожі» почалося саме звідти.

11. – Мечеть «Аль-Акса»

Великий сподвижник пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!) Абу-Зарр розповідав:



«Одного разу я запитав (пророка): «О, Посланець Аллаха! Яка з мечетей з’явилася першою? Він відповів: «Мечеть Аль-Харам». Потім я запитав: «Яка ж мечеть була побудована після неї?» Він відповів: «Мечеть Аль-Акса». І я запитав: «А скільки часу пройшло між появою цих двох мечетей?» Він відповів: «Сорок років...» (Муслім).

Цю мечеть побудував пророк Сулейман, син Дауда. Абдулла ібн Амр ібн аль-Ас розповів, що його батько передав наступні слова пророка Мухаммада (мир йому й благословення Аллаха!): «Після того, як Сулейман, син Дауда, закінчив будівництво мечеті Аль-Акса, він звернувся до Аллаха з молитвою, благаючи Всевишнього дарувати йому здатність правити [і вирішувати суперечки між людьми] таким чином, щоб це узгоджувалось з волею Аллаха, і щоб Він наділив його такою владою, якої б не удостоївся жоден з людей після нього, і щоб будь- хто, хто прийшов в цю мечеть з єдиною лише метою – помолитись, і вийшов з неї (після молитви), очищеним від гріхів, (І став) таким же, яким він був, коли з’явився на світ з утроби матері. Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) продовжив: «Що стосується першого прохання і другого, то Аллах виконав їх, і, я сподіваюся, що третє прохання Він виконає для мене...» (Ібн Хузайма).

Мечеть Аль-Акса є першою Киблою23 мусульман. На початку своєї пророчої місії Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) і його сподвижники здійснювали молитву в бік мечеті Аль-Акса до тих пір, поки Всевишній Аллах не наказав мусульманам здійснювати молитву в бік Кааби. У мечеті Аль-Акса пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) зупинився ненадовго перед його сходженням на Святі Небеса під час «Нічної подорожі».

Там же він звершив колективну молитву разом з іншими пророками, як імам.



«Слава Тому, Хто переніс уночі раба Свого з Мечеті Забороненої до Мечеті Віддаленої задля того, щоб показати йому частину знамень Наших. Ми благословили околиці її, і Він – Всечуючий, Всевидячий» (17:1).
Іслам і багатство
Відповідно до ісламських догматів усі багатства Всесвіту належать Одному Аллаху, і Він, Всевишній, обдаровує ними Своїх рабів, як забажає. І володіння багатством є для людини великою відповідальністю: воно повинно бути отримано дозволеним в Ісламі способом і витрачено на дозволені цілі; при цьому мусульманин повинен уникати марнотратства і надмірностей.

Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) сказав:



«У Судний день раб Аллаха не зможе ступити й кроку, доки з нього не спитають за наступне: про відпущений йому життєвий час – чому він його присвятив; про його знання – як він їх використовував; про його багатство – як він його отримав і на що витратив; про його молодість – як він її провів» (Тірмізі).

Також, багатство необхідно витрачати тільки на дозволені речі.

Каже Всевишній Аллах:

(Благочестя полягає не в тому, щоб ви повертали свої обличчя на схід чи на захід, а благочестивим є той, хто увірував в Аллаха, в Останній День, в ангелів, у Писання та у пророків, хто віддає навіть дороге йому майно — родичам, сиротам, бідним, подорожнім і тим, хто просить його; той, хто витрачає на звільнення рабів, хто звершує молитву, дає закят; ті, які виконують обіцянку, коли обіцяють; які мають терпіння у бідності, у хворобі та в буремні часи. Саме такі є праведниками, і такі є богобоязливими!). (2:177)
Іслам і жінка
Чоловік і жінка – представники двох протилежних статей, кожен з яких відіграє свою особливу роль у людському суспільстві. Шанобливе ставлення до жінки є тим мірилом, яке визначає рівень благочестя, внутрішньої чистоти і порядності чоловіка. Посланець Аллаха сказав:

«Кращий з вас той, хто перевершує інших добрим ставленням до жінок, які знаходяться під його заступництвом» (Тірмізі).

Жінка, як мати, більш ніж будь-хто інший гідна доброго ставлення до неї з боку її дітей. Одного разу якийсь чоловік запитав пророка:



«О, Посланець Аллаха, хто з людей більш гідний моєї прихильностіі до нього і доброго ставлення?» На що посланець Аллаха відповів: «Твоя мати». Чоловік запитав: «А потім хто?» Посланець відповів: «Твоя мати». Чоловік запитав: «А потім хто?» Посланець відповів: «Твоя мати». Чоловік запитав: «А потім хто?» Посланець відповів: «Твій батько» (Бухарі).

Пророк Аллаха Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) сказав:

«Жінка – друга половинка чоловіка». (Абу Дауд)
• Жінка володіє такою ж людською природою, як і чоловік, і в цьому Іслам їх не розмежовує. Іслам не вважає жінку джерелом всіх бід і не розглядає її як виняткову винуватицю виходу Адама з раю на землю.

• Жінка, так само, як і чоловік, володіє власною індивідуальністю і зберігає її до кінця свого життя, незалежно від того, чи знаходиться вона у рідній домівці, чи в будинку чоловіка. Жінка в Ісламі зберігає своє дівоче ім’я, прізвище та громадянство після заміжжя.

• Жінка, так само, як і чоловік, заслуговує винагороду в цьому житті і наступному за виконання законів Аллаха, і вона, також як і чоловік, підлягає покаранню за відмову коритись волі Аллаха.

• Честь жінки в Ісламі недоторканна, так само, як і честь чоловіка.

• Жінці, так само, як і чоловікові, Іслам гарантує право на спадщину.

• Жінка, так само, як і чоловік, має повне право вільно розпоряджатись своїм багатством.

• Жінка, так само, як і чоловік, відповідальна за соціальні реформи, спрямовані на виправлення суспільства, на його лікування від соціальних хвороб.

• Жінка, так само, як і чоловік, має право на отримання освіти і гідного виховання.

• Іслам не зобов’язує жінку матеріально забезпечувати свою сім’ю, більше того, вона сама знаходиться на повному матеріальному забезпеченні з боку її чоловіка. Якщо вона незаміжня, то забезпечувати її повинен батько, а потім, після його смерті, брати, і, якщо у неї немає батька і братів, то її найближчі родичі.

• Жінка, також як і її чоловік, має право на задоволення статевих потреб.

• У випадку розлучення, Іслам надає жінці право опікунства над дітьми у відповідності з певними правилами, крім деяких випадків, одним з яких є її нездатність виховувати дітей у світлі ісламських норм.

• Жінка має право повторно вийти заміж після розлучення або після смерті її чоловіка, почекавши певний термін, який чітко окреслений в ісламському праві.


Пророк Аллаха сказав: «Той, хто має трьох дочок або трьох сестер, і забезпечує їх гідною опікою, боячись Аллаха, буде зі мною в раю як ці два пальці, що стиснуті разом». І він показав вказівний і середній пальці, притиснуті один до одного». (Ахмад та інші).

Батьки або опікуни дівчат повинні докласти максимум зусиль, щоб виховати їх належним чином відповідно до ісламських догматів.


Іслам і культура інтимних відносин
Іслам розглядає інтимні стосунки між чоловіком і жінкою, як природну людську потребу, яку необхідно задовольняти дозволеним і гідним чином. Інтимні відносини між чоловіком і жінкою не є в Ісламі чимось низьким або ганебним і регулюються певними правилами.

Іслам відкидає статеві стосунки поза законним шлюбом, адже однією з цілей шлюбу є досягнення обома членами подружжя психологічного та емоційного комфорту. Аллах говорить у Своїй Книзі:



(Вони — наче одяг для вас, а ви — наче одяг для них). (2:187)

Щоб зберегти чистоту суспільства і його членів, Іслам забороняє все те, що може призвести до пробудження в людині неприборканої пристрасті, яка, як правило, є причиною перелюбу, статевих збочень і насильства над особистістю. Все це веде до поширення в суспільстві венеричних хвороб, розпаду сім’ї і появи соціально-небезпечної групи людей, яку формують байстрюки, які не отримали правильного виховання і були позбавлені батьківської любові ...

Аллах говорить:

(І не наближайтеся до перелюбу. Воістину, це — мерзота, шлях ганебний!). (17:32)
Іслам і прихильники інших релігій, які

живуть у мусульманському суспільстві
Іслам гарантує захист життя, майна і честі прихильникам інших релігій, які уклали договір з мусульманською громадою. Забороняється утискати і пригнічувати їх, незаконно позбавляти їх гарантованих їм прав, несправедливо порушувати укладені з ними торгові угоди.

Аллах говорить:



(Аллах не забороняє вам бути дружніми та справедливими до тих, хто не бився з вами через віру та не виганяв вас із ваших домівок. Воістину, Аллах любить справедливих). (60:8)

Посланець Аллаха сказав:



«Воістину, того, хто пригноблює людину, що уклала з нами договір, зневажає його права, покладає на нього непосильну ношу або незаконно присвоює собі що-небудь з його майна, я (посланець Аллаха вказав пальцем на свої груди) оголошую своїм опонентом в Судний день. Воістину, тому, хто вбив людину, яка уклала з нами договір і знаходилась під захистом [законів] Аллаха і Його посланця, не дано буде відчути благоухання райських садів, а їх пахощі відчуваються на відстані семидесяти років» (Байхакі).

Посланець Ісламу, Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) сказав:

Мій повелитель звелів вам ставитися з гідністю і повагою до тих, з ким ми уклали угоду (тобто представників інших релігій в ісламському суспільстві).
Позиція Ісламу щодо інших небесних релігій
Іслам наказує своїм послідовникам вірити в те, що існували і інші небесні релігії, засновані на божественних посланнях, але всі вони, крім Ісламу, були перекручені і спотворені людьми. Мусульманин зобов’язаний любити і поважати всіх пророків Аллаха і посланців.

Аллах говорить:



(Такі докази Ми дали Ібрагіму проти його народу. Ми підносимо на вищий ступінь, кого побажаємо. Воістину, твій Господь — Мудрий, Всезнаючий! І Ми дарували йому Ісхака та Якуба, і Ми вказали їм прямий шлях. А ще раніше Ми вказали прямий шлях Нуху, а з нащадків його — Давуду, Сулайману, Аюбу, Юсуфу, Мусі та Гаруну. Так Ми винагороджуємо тих, які роблять добро! А також Закарії, Ях'ї, Ісі та Ільясу — усі вони з праведників! А також Ісмаїлу, Альясу, Юнусу та Луту — усіх їх Ми вивищили над світами! А також деяким серед батьків їхніх, нащадків їхніх та братів їхніх. Ми обрали їх і вказали прямий шлях!). (6:83-87)



  • Що говориться в Корані про Мусу

Аллах говорить:


(Згадай у Писанні Мусу — він був щирий, був посланцем і пророком). (19:51).
(О Мусо! Я вивищив тебе над людьми через Моє послання й Моє слово. Візьми те, що Я дав тобі, й будь одним із вдячних!). (7:144)
(Ми дарували Мусі Писання як довершення [милості] для тих, які роблять добро, як пояснення кожної речі, прямий шлях і милість — можливо, увірують вони в зустріч із Господом їхнім!). (6:154)
(І Ми відіслали Мусу зі знаменнями Нашими: «Виведи свій народ із темряви до світла й нагадай їм про Дні Аллаха». Воістину, в цьому — знамення для кожного терплячого, вдячного!). (14:5)


  • Коран про пророка Ісу (Ісуса) і його матір Марьям (Марію).

Аллах сказав у Своїй Священній Книзі:



(І сказали ангели: «О Мар’ям! Воістину, Аллах обрав тебе і зробив пречистою. Він обрав тебе перед жінками усіх світів! О Мар’ям! Будь смиренною перед Господом своїм, впади до землі та вклоняйся разом із тими, хто кланяється!»). (3:42, 43)
(Воістину, Іса перед Аллахом схожий на Адама — Він створив його з праху, а потім сказав тому: «Будь!», і ось — він є). (3:59)
(О люди Писання! Не порушуйте релігії вашої та не говоріть про Аллаха нічого, крім істини. Адже Месія — Іса, син Мар’ям — лише посланець Аллаха та слово Його, донесене до Марії, та дух від Нього. Увіруйте ж в Аллаха та посланців Його, і не кажіть: «Трійця». Краще для вас утриматись від цього. Воістину, Аллах — Бог єдиний, пречистий Він від того, щоб мати дитину. Йому належить те, що на небесах і те, що на землі, і достатньо Аллаха як Опікуна!). (4:171)


  • Мусульмани люблять Ісу (Ісуса) і його матір

Коран докладно описує шістнадцять епізодів, головною дійовою особою в яких є Іса, нехай пошле йому Аллах мир.

Наприклад, у 110-му аяті сури «Аль-Маіда» («Трапеза») Аллах говорить:
(Коли сказав Аллах: «О Ісо, сине Мар'ям! Згадай милість Мою до тебе, коли укріпив Я тебе Духом святим. І ти говорив із людьми в колисці й у дорослому віці; і коли Я навчив тебе писання й мудрості, і Таурату, й Інджілю; і коли з дозволу Мого ліпив ти з глини подобу птаха, дихав на неї, і вона ставала птахом із дозволу Мого; і як ти зцілював сліпонародженого й прокаженого з дозволу Мого; і коли воскрешав померлих із дозволу Мого; і коли стримав Я синів Ісраїла від тебе, коли ти прийшов до них із ясними знаменнями. І сказали ті, які не вірували: «Воістину, це справжнє чаклунство!»). (5:110)
Також необхідно звернути увагу на те, що Марьям (Марія), мати Іси, нехай пошле йому Аллах мир, згадується в Корані вісім разів і існує ціла сура, названа її ім’ям. Аллах говорить:
(І сказали ангели: «О Мар’ям! Воістину, Аллах сповіщає тобі добру звістку про слово від Нього! Ім’я йому — Іса Месія, син Мар’ям. Він буде пошанований у житті нинішньому та у житті наступному, і буде він одним із наближених!). (3:45)
Іса, нехай пошле йому Аллах мир, і Марьям належали знатному роду Імран, який згадується в Корані три рази, і ціла сура була так і названа «Сімейство Імран» (араб. «Áлі Імран»).
Іслам і Джихад
Одна з найбільш суперечливих тем в Ісламі тема Джихаду. Нажаль слово «джихад» розуміється неправильно і як результат у багатьох людей воно асоціюється з війною і тероризмом. У лінгвістичному аспекті слово «джихад» означає «намагання», «докладання зусиль» до добра чи до зла. Це загальне значення перешкоджає правильному сприйманню слова і породжує непорозуміння.

Термін «джихад» також може позначати військові зусилля. У цьому вбачається крайня спроба зупинити порушення прав людини або інші прояви насильства. Навіть у часи війни Мусульмани суворо дотримувалися високоморальної поведінки. Акти катування також суворо заборонені. У военний період заподіяння шкоди цивільному населенню, жінкам, дітям і людям похилого віку було неприпустимим.

Пророк сказав:

«Боріться в ім’я Аллаха і заради Нього ... не порушуйте угод, не нівечіть (тіла вбитих) і не вбивайте дітей...» (Муслім)

Іслам також забороняє руйнування або осквернення місць, де поклоняются прихильники інших небесних релігій, знищення або заподіяння шкоди тваринам або деревам.

Під час воєн між мусульманами та представниками інших релігій Абу Бакр, перший правитель ісламської держави після Пророка, наказував своїм полководцям наступне:

«Я наказую вам дотримуватися наступних десяти положень ... Не зраджуйте, не обманюйте (незаконно привласнюючи собі трофеї) і не порушуйте угод. Не нівечіть (трупи), не вбивайте жінок, дітей і старих. Не викорчовуйте і не спалюйте пальми. Не рубайте плодоносні дерева і не забивайте овець, корів та верблюдів, хіба тільки для прожитку. На вашому шляху вам зустрінуться люди, що усамітнилися для поклоніння в монастирях, не займайте їх і не порушуйте того, чому вони себе присвятили». (Табарі, том 3).

Пророк сказав, що найвеличніший джихад це зусилля над собою.


Іслам – релігія миру
Як ви вже знаєте, Іслам – це поклоніння Аллаху, засноване на дотриманні принципів Єдинобожжя; безумовна покора Його велінням і відмова від багатобожжя. Немає таких благих справ, до яких би не закликав Іслам, також як немає таких гріхів і злодіянь, від котрих він би не застерігав. Іслам приносить в серце кожної людини, що сповідує його, мир і спокій, гарантує захист прав всіх членів суспільства.

Аллах говорить в Корані:



(Скажи: «Приходьте, я прочитаю вам про те, що заборонив вам Господь ваш: нікого не вважайте рівним Йому, якнайкраще ставтеся до батьків. Не вбивайте дітей своїх, боячись бідності, адже Ми наділяємо й вас, і їх. Не наближайтеся до огидних вчинків — явних і прихованих. Не вбивайте душі, вбивство якої заборонив Аллах, якщо не маєте права на те. Він заповів вам це — можливо, ви зрозумієте!» І не наближайтеся до майна сироти, хіба для його ж блага, поки не досягне він зрілості. Наповнюйте міру й вагу справедливо! Ми не вимагаємо від людини понад її можливості. І коли ви щось говорите, будьте справедливі, навіть якщо йдеться про вашого родича. Виконуйте завіт Аллаха. Він заповів це вам — можливо, замислитеся ви! Такий Мій прямий шлях, тож ідіть ним, але не йдіть іншими дорогами, які зіб’ють вас із Його шляху! Він заповів це вам — можливо, будете ви богобоязливі! Ми дарували Мусі Писання як довершення [милості] для тих, які роблять добро, як пояснення кожної речі, прямий шлях і милість — можливо, увірують вони в зустріч із Господом їхнім!). (6:151-153)
(Воістину, Аллах закликає до справедливості, добрих справ і підтримки родичів. Він забороняє мерзотне, відразне й нечестиве. І Він повчає вас — можливо, будете пам’ятати ви!). (16:90)
Таким чином, Іслам – це релігія абсолютної справедливості, як на рівні окремого мусульманського співтовариства, так і на міжнародному рівні.

Аллах говорить:



(А ті, які безпідставно ображають віруючих чоловіків і жінок, несуть на собі тягар наклепу й відвертого гріха!). (33:58)
Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) вчив своїх послідовників: «Мусульманин – це той, чия мова і рука не приносять шкоди іншим мусульманам, а Мухаджир (що переселився заради Аллаха) – це людина, яка відмовилась від того, що заборонив Аллах» (Бухарі і Муслім) і «Віруючий – це той, кому люди довіряють».
На міжнародному рівні Іслам закликає до суворого дотримання договірних зобов’язань, заснованих на принципах справедливого співіснування. Ісламська віра пропагує справедливе і гідне ставлення навіть до тих, хто має ворожі наміри.
Аллах говорить:

(О ви, які увірували! Будьте покірні Аллаху в усьому, і не йдіть слідами шайтана. Воістину, він для вас – справжній ворог» (2:208).

(О ви, які увірували! Будьте стійкими у вірі в Аллаха, свідчіть справедливо, і нехай ненависть ваша до інших не веде до несправедливості. Тримайтеся справедливості, бо вона ближча до богобоязливості. Бійтеся Аллаха, воістину, Йому добре відомо все те, що ви чините!). (5:8)
Такі якості Ісламу, як справедливість і миролюбність, зберігаються навіть під час ведення військових дій. Пророк сказав: «Боріться в ім’я Аллаха і заради Нього ... не порушуйте угод, не нівечіть (тіла вбитих) і не вбивайте дітей...» (Муслім)

Іслам також забороняє руйнування або осквернення місць, де поклоняются прихильники інших небесних релігій, знищення або заподіяння шкоди тваринам або деревам.

Арабське слово «Ас-Салям», яке ми перекладаємо на українську мову як «Мир», є основою або складовою частиною багатьох ісламських понять.

Ас-Салям (Пречистий, Далекий від усякої недосконалості) – це одне з прекрасних імен Всевишнього Аллаха, Який говорить у Своїй Книзі:



(Він — Аллах, окрім Нього немає бога, Цар, Пресвятий, Мирний, Вірний, Охоронець, Великий, Сильний, Звеличений. Пречистий Аллах від тих, кому поклоняються поряд із Ним.). (59:23)

Дар-ус-Салям (Обитель світу) – це одна з назв раю. Аллах говорить:



(На них чекає Обитель миру коло Господа їхнього, а Він — Захисник їхній за те, що робили вони!). (6:127)
Ас-Салям (Мир) – це вітання жителів раю. У Корані сказано:

(У День зустрічі з Ним їхнім вітанням буде «Мир!». Він приготував для Них щедру винагороду!). (33: 44)
Ас-Салям (Мир) – це частина фрази, якою вітають один одного мусульмани, говорячи «Ас-Салям алейкум». Цей вислів наповнює серця того, промовляє й того, до кого він звернений спокоєм, умиротворенням і почуттям безпеки. Це вітання, відповідно до слів пророка, є одним з найкращих діянь, що свідчать про віру людини.

Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) говорив:



«Ви не ввійдете в рай, поки не увіруєте, і не увіруєте ви, поки не полюбите одне одного! Чи не розповісти мені вам про дію, здійснюючи яку, ви полюбите одне одного? Поширюйте салям (вітаючи одне одного)!» (Муслім).

Одного разу, коли пророка запитали про найкращі діяння в Ісламі, він відповів:



«Годувати людей і говорити «Салям», вітаючи знайомих і незнайомих». (Бухарі і Муслім)
Таким чином, ця всеосяжна релігія була послана, щоб навчити людей законам і правилам, що регулюють всі сторони людського буття: економіку, політику, сімейне життя, поклоніння, тобто все те, що складає основу ідеального суспільства, здатного виховати мусульманина, що строго дотримується ісламських норм у своїх взаємовідносинах з Господом, людьми і рештою світу.
Іслам і навколишнє середовище
Іслам наказує кожній людині піклуватися про збереження навколишнього середовища і забороняє його забруднення. Все це підтверджується відповідними священними текстами.
• Іслам звеличує мусульманина, який посадив дерево або іншу рослину, що приносить користь. Пророк Мухаммад (мир йому й благословення Аллаха!) сказав:

«(Якщо) який-небудь мусульманин посадить дерево або посіє що небудь, а потім птах, людина або тварина з’їсть (щось з посіяного або посадженого ним), це неодмінно (зарахується) йому як садака24» (Бухарі).
• Іслам обіцяє нагороду тому, хто прибере з дороги річ, що заважає іншим або представляє будь-яку небезпеку для оточуючих. Пророк сказав:

«Хто прибере з дороги щось, що заважає іншим (або здатний нашкодити їм), то це (зарахується йому) як садака». (Бухарі)
• При появі небезпечних для життя людини епідемічних хвороб, Іслам наказує проведення карантинних заходів, щоб захистити життя і здоров’я людей, що проживають у благополучних районах, а також, щоб уберегти навколишнє середовище від можливих збитків. Пророк сказав:


Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6   7




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет