Підручник
Порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| 23.3. Порядок вирішення трудових спорів (конфліктів)
Підстави, форми та порядок звернення до юрисдикційних органів – важливі елементи гарантованості відновлення прав або забезпечення інтересів суб’єктів вирішення трудових спорів (конфліктів). Міжнародна організація праці рекомендує встановлювати в національному законодавстві таку процедуру розгляду скарг працівників, яка була б економічно простою, передбачала стислі строки розгляду та встановлювала мінімальні формальності. Можна стверджувати, що трудове законодавство України в частині розгляду індивідуальних трудових спорів у комісії по трудових спорах (далі – КТС) відповідає міжнародним стандартам, зокрема, Рекомендації МОП № 130 щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення 1967 р. Так, відповідно до ст. 2 Рекомендації, будь-який працівник, який діє індивідуально або разом з іншими працівниками, який вважає, що він має підстави для скарг, повинен мати право: a) подати таку скаргу без будь-якої шкоди для себе; b) вимагати розгляду цієї скарги на підставі відповідної процедури. Статті 11 і 12 зазначеної Рекомендації визначають загальні підходи до вирішення індивідуальних трудових спорів. Процедура розгляду скарги повинна бути сформульована і застосовуватися таким чином, щоб існувала реальна можливість досягнення на кожній передбаченій нею стадії регулювання питання, яке було добровільно прийняте працівником та роботодавцем. Процедура розгляду скарги повинна бути якомога простішою та скорішою і може, у разі необхідності, передбачати з цією метою відповідні терміни; формальності її застосування повинні бути мінімальними. Перш ніж звернутися до уповноваженого органу, працівник повинен був спробувати вирішити спір шляхом переговорів з адміністрацією. У цьому випадку мова про виникнення трудового спору йдеться тільки тоді, коли спроба мирного вирішення спору виявилась невдалою. В Україні це правило збереглося й до тепер. Так, згідно з ч. 2 ст. 224 КЗпП України, трудовий спір підлягає розглядові в КТС, якщо працівник самостійно або з участю профспілкової організації, що представляє його інтереси, не врегулював розбіжності при безпосередніх переговорах із роботодавцем. Крім того, відповідно до ст. 224 КЗпП України КТС є обов’язковим первинним органом по розгляду трудових спорів, що виникають на підприємствах, в установах, організаціях, за винятком спорів, зазначених у ст. 222, 232 цього Кодексу. Однак слід мати на увазі, що Пленум Верховного Суду України в п. 8 постанови від 1 листопада 1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» роз’яснив, що суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної заяви лише з тієї підстави, що її вимоги можуть бути розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку. Це означає, що працівник ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ 532 вправі вибирати юрисдикційний орган (КТС чи суд), який розглядатиме його трудовий спір. Стаття 10 Рекомендації МОП № 130 щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення 1967 р. дещо ширше розглядає безпосередні переговори працівника і роботодавця для узгодження їх конфліктних позицій. Як загальне правило, спочатку вживаються спроби урегулювати скаргу шляхом прямих переговорів між зацікавленими працівниками – незалежно від того, чи користується він допомогою іншої особи чи ні – та його безпосереднім начальником. У тих випадках, коли такі спроби не приводять до згоди або коли характер скарги такий, що безпосереднє обговорення між зацікавленими працівниками і його безпосереднім начальником не є доцільним, працівник повинен мати право на розгляд своєї скарги однією чи декількома вищими інстанціями залежно від характеру скарги та структури і розміру підприємства. Важливим є питання про підстави звернення до юрисдикційного органу. Відповідно до ст. 3 Рекомендації МОП № 130 щодо розгляду скарг на підприємствах з метою їх вирішення 1967 р., причинами, з яких може подаватися скарга, можуть бути будь-який захід чи ситуація, що стосуються взаємовідносин між роботодавцем і працівником, чи які торкаються або можуть торкатися умов праці одного чи декількох працівників на підприємстві, якщо цей захід чи положення суперечать умовам чинного колективного договору або індивідуального трудового договору, правилам внутрішнього трудового розпорядку, положенням законодавства, а також звичаям та практиці в цій професії, в галузі економічної діяльності чи країні з урахуванням принципів сумлінності. В Україні працівник може звернутися до КТС у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у спорах про виплату належної йому заробітної плати – без обмеження будь-яким строком. У разі пропуску з поважних причин (хвороба працівника, приховування роботодавцем фактів порушення законодавства і т. ін.) установленого строку КТС може його поновити. Заява працівника, що надійшла до комісії, підлягає обов’язковій реєстрації (ст. 225 КЗпП України). жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|