Підручник



Pdf көрінісі
бет318/330
Дата19.05.2022
өлшемі3.64 Mb.
#457839
түріПротокол
1   ...   314   315   316   317   318   319   320   321   ...   330
 
 


Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 
525 
 
Розділ 23. Трудові спори (конфлікти) 
 
23.1. Правова природа трудових спорів (конфліктів) 
Розвиток в Україні ринкових відносин, конкуренції серед 
підприємств та учасників ринку праці досить часто призводить до 
виникнення виробничих конфліктних ситуацій, які переростають в 
трудові спори, а інколи й серйозне виробниче протистояння (про що 
свідчить досвід навіть економічно розвинутих європейських країн). 
Однією з задач юристів при вирішенні конфліктних ситуацій у 
виробничому середовищі є аналіз норм, які забезпечують захист 
трудових прав громадян та врахування законних інтересів роботодавців, 
які їм гарантовані Конституцією України. Специфікою правового 
регулювання порядку розгляду трудових спорів є те, що він не 
обмежується лише рамками цивільного судочинства. І хоча ч. 1 ст. 55 
Конституції України вказує на те, що основною формою захисту прав і 
свобод людини і громадянина є судова форма, трудове законодавство 
містити досить прості, демократичні та ефективні процедури вирішення 
трудових конфліктів. 
Об’єднанням та вивченням особливостей конфлікту з позиції права 
займається юридична конфліктологія. При цьому «юридичним 
конфліктом» необхідно визнавати протиборство двох чи кількох 
суб’єктів, зумовлене протилежністю чи несумісністю їх інтересів, потреб 
або цінностей. Юридичний конфлікт є динамічним явищем, що 
розвивається у певних стадіях: виникнення в однієї чи обох сторін 
мотивів юридичного характеру; виникнення правових відносин між 
сторонами, що перебувають у конфлікті; розвиток правових відносин у 
зв’язку з розглядом справи юридичною інстанцією; прийняття правового 
акта, що є засобом вирішення конфлікту (М.Д. Ждан). 
Під трудовими спорами тривалий час розуміють спори і розбіжності, 
що виникають між адміністрацією підприємств, установ, організацій, з 
одного боку, і робітниками або службовцями – з іншої сторони, з приводу 
встановлення або застосування умов праці. Таке визначення, не 
розшифровуючи поняття «спір», основну увагу приділяло відмежуванню 
трудового спору від інших. Поняття «спір» або залишалось 
нерозшифрованим або замінялось поняттям «розбіжності». Основні 
розбіжності за такої постановки питання зводились, головним чином, до 
того, чи варто включати до поняття трудових тільки спори, що 
виникають із трудових відносин, чи до них відносяться всі спори, що 
виникають із відносин, пов’язаних із застосування праці (н-д, соціальне 
страхування, матеріальне відшкодування за шкоду, заподіяну 
підприємству, установі, організації при виконанні службових обов’язків 
та ін.). До речі, думка про те, що до трудових належать не тільки спори, 


ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
526 
що витікають із трудових відносин, але й ті, що витікають із відносин, що 
не є трудовими, а лише пов’язані з ними, близькими до них, не викликало 
суттєвих, переконливо аргументованих заперечень(Л.А. Ніколаєва). 
Розбіжності – поняття достатньо широке і охоплює як трудові 
спори в буквальному розумінні, так і різного роду протиріччя, 
неузгодженості в діях індивідуальних чи колективних суб’єктів трудових 
відносин. Ці розбіжності можуть бути урегульовані в процесі 
безпосередніх переговорів між суб’єктами, і тоді трудовий спір або 
конфлікт не виникає. Якщо ж у процесі переговорів розбіжності не 
усунуто, то виникають умови для виникнення трудового спору 
(конфлікту). З процесуальної точки зору розбіжності переростають в 
конфлікт з моменту залишення невирішеними проблем між сторонами і 
передачі їх на розгляд уповноваженого юрисдикційного органу. Цю 
позицію реалізовано до норми ст. 6 Закону України «Про порядок 
вирішення трудових спорів (конфліктів)». 
Виходячи з сучасної концепції трудових відносин, можна 
стверджувати, що спори і конфлікти між працівниками і роботодавцями є 
нормальним діалектичним процесом в умовах розвитку ринкової 
економіки. Завдання кожної держави полягає у тому, щоб різними 
шляхами пом’якшити соціальні потрясіння, і якщо це можливо, запобігти 
їм. З цією метою використовуються різноманітні форми і методи 
врегулювання трудових спорів і конфліктів, включаючи колдоговірний 
процес, соціальне законодавство, спеціальні процедури примирення і 
посередництва (третейський розгляд), і насамкінець, судочинство. 
В юридичній літературі немає одностайності в поглядах щодо 
визначення поняття трудових спорів та їх ознак. 
На наш погляд, основні ознаки трудових спорів (конфліктів) такі: 
це неврегульовані шляхом безпосередніх переговорів між 
сторонами трудових та тісно пов’язаних з ними відносин розбіжності; 
ці розбіжності виникають на ґрунті застосування законодавства про 
працю чи встановлення умов праці працівників
вони мають двосторонній характер; 
вони вирішуються на основі змагальності або в інший спосіб у 
спеціальному юрисдикційному органі; 
вони розглядаються компетентними органами чи посадовими 
особами у встановленому законом порядку. 
Однак для ефективного вирішення розбіжностей між сторонами 
трудових та пов’язаних із ними відносин, важливо з’ясувати основні 
причини трудових спорів (конфліктів). 
Відповідно до ст. 7 Рекомендації МОП № 130 щодо розгляду скарг 
на підприємствах з метою їх вирішення 1967 р., з метою зменшення 
числа скарг, найсерйознішу увагу слід приділяти веденню та належному 


Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 
527 
здійсненню здорової політики в галузі кадрів, яка повинна брати до уваги 
та поважати права та інтереси працівників. Для здійснення здорової 
політики в галузі кадрів та вирішення соціальних питань, що стосуються 
працівників на підприємстві, адміністрація повинна до прийняття рішень 
співпрацювати з представниками працівників. 
Загалом можна виділити такі загальні причини трудових спорів
незнання норм трудового законодавства; 
неправильне тлумачення норм трудового законодавства; 
нечіткі формулювання норм трудового законодавства; 
прогалини в трудовому законодавстві; 
відставання норм трудового права від розвитку економіки та 
організації праці; 
неналежна організація праці та недоліки в діяльності підприємства. 
Доцільно визначати поняття трудового спору в широкому і вузькому 
розумінні. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   314   315   316   317   318   319   320   321   ...   330




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет