Підручник
жүктеу/скачать 3.64 Mb. Pdf көрінісі
|
| неповний робочий час. За угодою між працівником і роботодавцем може
встановлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Однак, на просьбу вагітної жінки, жінки, яка має дитину віком до чотирнадцяти років або дитину- інваліда, в тому числі таку, що знаходиться під її опікуванням, або здійснює догляд за хворим членом сім’ї відповідно до медичного висновку, роботодавець зобов’язаний встановити їй неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Закон вказує на те, що робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників, але оплата праці провадиться пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку. Принциповою відмінністю скороченого і неповного робочого часу є те, що скорочений робочий час є обов’язковою державною гарантією охорони праці (через зниження тривалості робочого часу) як для роботодавця, так і для працівника, тоді як неповний робочий час є, як правило, результатом досягнення угоди між суб’єктами трудового договору. Першим видом робочого часу зі збільшеною тривалістю слід розглядати подовжений робочий час. У США низка категорій працівників працює більше 40 годин на тиждень в силу службового становища або характеру роботи. Це не вважається порушенням трудового законодавства. Працівник сам вправі вибирати, працювати йому більш триваліший робочий тиждень і мати високу зарплату чи отримувати відносно низьку зарплату, працюючи стандартний робочий час (А.А. Нікіфорова). Подібну конструкцію пробують запровадити й до трудового законодавства України. Надурочні роботи – вид робочого часу, який тривалий час піддається суворій регламентації. Надурочні роботи в Україні – це роботи понад встановлену тривалість робочого дня (статті 52, 53 і 61 КЗпП). За ч. 1 ст. 65 КЗпП України надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік. Можна констатувати, що правову основу для такого правового регулювання надурочних робіт, в СРСР і в Україні, було закладено ще постановою Робітничого і Селянського Уряду про восьмигодинний робочий день, тривалість і розподіл робочого часу від 29 жовтня 1917 р., зокрема, п. 19 – 23 Постанови. А відповідно до ст. 6 Директиви Європейського Парламенту і Ради від 4 листопада 2003 р. № 2003/88/ЄС про деякі аспекти організації робочого часу, загальна тривалість роботи сумарно з тривалістю надурочних робі не може перевищувати 48 годин на тиждень. Модуль 3. РЕГУЛЮВАННЯ ТРУДОВИХ ТА ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ НИМИ ВІДНОСИН 283 Надурочні роботи, як правило, не допускаються. Трудове законодавство вказує, що до надурочних робіт працівники можуть залучатися лише у виняткових випадках, визначених законодавством. Такими, наприклад, є проведення робіт, необхідних для оборони країни, відвернення громадського або стихійного лиха, виробничих аварій та негайного усунення їх наслідків, а також у інших випадках передбачених ст. 62 КЗпП України. Стаття 63 КЗпП України вказує на категорії працівників, яких забороняється залучати до надурочних робіт: вагітні жінки і жінки, які мають дітей віком до трьох років (ст. 176 КЗпП); особи, молодші вісімнадцяти років (ст. 192); працівники, які навчаються в загальноосвітніх школах і професійно-технічних училищах без відриву від виробництва, в дні занять (ст. 220) та ін. Жінки, які мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, можуть залучатись до надурочних робіт лише за їх згодою (ст. 177). Залучення інвалідів до надурочних робіт можливе лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям (ст. 172). Відповідно до ст. 64 КЗпП України надурочні роботи можуть провадитися лише з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації. А згідно з ч. 2 ст. 64 КЗпП України, роботодавець повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника. Можна констатувати, що поступово надурочна робота в багатьох країнах перетворюється в «додатковий робочий час», від якого працівники не можуть відмовитися, і який зараховується у кінці облікового періоду. жүктеу/скачать 3.64 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|