ТРУДОВЕ ПРАВО УКРАЇНИ
400
за напрямками діяльності. Не
важливо, чи це стосується роботи
атестаційної комісії підприємства, установи, організації, чи
державного
органу. Професіоналізм працівника може виявити і оцінити тільки
професіонал вищого рівня, і вищого не тільки за посадою чи статусом, а
за рівнем професійних знань, умінь і навичок. Як показує практика, чим
вище рівень компетентності членів атестаційної комісії, тим менша
вірогідність оскарження прийнятих нею рішень.
Висловимо низку позицій щодо підстав та характеру атестації
працівників.
По-перше, періодична атестація – це індивідуальний, а не
колективний захід перевірки працівника один раз на три роки, а по-друге,
це постійна, планомірна, послідовна робота з оцінки професійних якостей
працівників та результатів роботи. Тобто, атестація працівників має
здійснюватися у плановому режимі, один раз на три роки, в терміни і за
графіком, що затверджуються керівником відповідного рівня.
Проведення атестації в такому порядку має ряд переваг як
організаційного, так і психологічного характеру: а) працівники, які
підлягають атестації, планово розподіляються за атестаційними
періодами (н-д, за кварталами) та заздалегідь попереджаються про строки
атестації, що, безумовно, сприятиме активізації їх роботи та виключатиме
фактор несподіваності; б)
для працівників, які з різних причин не
пройдуть атестацію у визначені планом строки, період атестації може
бути перенесено. По-третє, плановий характер
атестації усуває фактор
психологічної напруженості усіх працівників, нервозність колективу та
інші негативні явища. Проведення ж атестації усіх працівників
перетворює її в акцію, яка дезорганізує
роботу державних органів,
підприємств, установ і організацій.
Достарыңызбен бөлісу: