Підручник

Модуль 4. ЮРИДИЧНІ ГАРАНТІЇ ДІЄВОСТІ НОРМ ТРУДОВОГО ПРАВА 
513 
Винні дії роботодавця виявляються в тому, що він позбавляє 
працівника, по-перше, заробітку, а по-друге, він заважає реалізувати 
працівнику його право на працю. Матеріальна відповідальність 
роботодавця в зазначених вище випадках встановлюється, як правило, у 
розмірі середнього місячного заробітку. 
Середній заробіток – це обчислений за спеціальними правилами 
розмір заробітної плати робітника чи службовця, що відображає 
регулярні виплати, обумовлені системами заробітної плати, та є 
типовим, нормальним для даного працівника. 
Частина 1 ст. 117 КЗпП України передбачає, що в разі невиплати з 
вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, 
зазначені в ст. 116 цього Кодексу, за відсутності спору про їх розмір 
підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його 
середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. 
А згідно з ч. 5 ст. 235 КЗпП України, у разі затримки видачі трудової 
книжки з вини роботодавця, працівникові виплачується середній 
заробіток за весь час вимушеного прогулу. На вирішення проблем, 
пов’язаних з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу, 
звертає увагу й Пленум Верховного Суду України у п. 32 Постанови № 9 
від 6 листопада 1992 р. «Про практику розгляду судами трудових спорів». 
Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека 
визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ч. 1 ст. 3 
Конституції України). Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України 
кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на 
життя працею на яку вільно погодився чи вільно обрав. Тобто, через 
свідому, результативну людську діяльність кожен задовольняє як 
суспільні, так й індивідуальні потреби, бо, створюючи блага, має джерело 
отримання засобів для власного існування. 

жүктеу/скачать 3.64 Mb.

Достарыңызбен бөлісу: