Пісня перша(1) Ліс. Пагорб. Три звірі. Віргілій
жүктеу/скачать 0.83 Mb.
|
| 119. Увінчаного пломеня - Діви Марії.
134. В Вавилонському вигнанні... - на Землі. 139. Той, хто трима ключі такої слави - апостол Петро. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ЧЕТВЕРТА Восьме, Зірне небо. - Відповіді Данте на запитання про віру 20. Рух найвищого з вогнів... - апостола Петра. 26. У згортках... - у відтінках. 28. О сестро люба і свята! - Звернення апостола Петра до Беатріче. 37. Хай він... - тобто Данте. 46. Бакалавр - звання особи, яка закінчила університет, що давало право на здобуття докторського ступеня. 48. Не висновком - переліком причин. - На університетських диспутах дисертант мав підтвердити доказами захищувані тези. 59. Перший в раті - апостол Петро. 62. Твій славний брат... - апостол Павел (за виразом самого апостола Петра в його другому соборному посланні). 64-65. Це сутність... - визначення віри в посланні Павла до євреїв. 82. Докинула любов... - так названо тут апостола Петра. 89. Де камінь самоцвітний... - тобто віра. 93. По шкірі ветхій і новітній... - по пергаментних сторінках книг Старого і Нового завіту. 101. Діла чудесні дальші... - чудеса, про які розповідає Біблія. 126. Куди прудкіше од юнацьких ніг... - За євангельською легендою, до гробниці Христа Петро зійшов першим, випередивши Іоанна. 131. Волею... - до обертання. 137. Ви... - тобто апостоли. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ П'ЯТА Восьме, Зірне небо. - Туга за батьківщиною. - Апостол Яків. - Відповіді Данте на запитання про надію. - Апостол Іоанн. - Небесне сяйво і земні очі 4-5. Лють, яка збавля мене кошари... - рідної Флоренції, яку через люту ворожнечу «чорних» і «білих» поет мусив покинути, як виявилось, назавжди. 6. Не знав, що вовча зграя виробля... - Не знав про всякі злочини політичних ворогів Данте. 7. З іншим голосу і вовни статком... - вже посивілим і прославленим як автор «Божественної комедії». 9. В хрещальні, де я світло взнав малятком. - У баптистерії Сан-Джованні, спеціальному храмі, де відбувався обряд хрещення над усіма флорентійськими малятами. 12. Петро витав у мене над чолом. - 3 вогню, яким апостол оточив поета наприкінці попередньої пісні. 13. Тут хтось наблизився... - апостол Яків. 14. Перший... - апостол Петро (див. Р. XXIV, 19-21). 17-18. Ідуть в Галісью... - мова йде про численних пілігримів, які збираються в Сантьяго де Компостела, в іспанській області Галісії, до гробниці апостола Якова. 24. / страву вславили удвох вони - див. вище, Р. XXIV, 1-6. 30. Ти місто наше описав... - у соборному посланні апостола Якова в Новому завіті. 31. Повідай про надії кожну риску - тобто почни мову з Данте про надію, як Петро розмовляв з ним про віру. 32-33. її ж тобі побачить довелось... - За євангельською легендою, тричі Христа супроводили тільки три апостоли - Петро, Яків та Іоанн, в яких богослови вбачали уособлення віри, надії та любові, - цим тлумаченням, як бачимо, і скористався Данте. 38. До тих вершин... - до Петра і Якова, глянути на яких поет не зважувався. 57. Хоч він іще воює із судьбою - хоч він ще живе на землі. 72. Найвищий пана вишнього співець - цар Давид. 80. Святого пломеня... - апостола Якова. 84. До пальм звела... - до мученицької смерті. 91. Ісайя мовив... - див. книгу пророка Ісайї у Старому завіті, LV1, 7. 92. Подвійних шат - блаженство душі і тіла. 96. Твій... брат - апостол Іоанн, що розповідав в «Апокаліпсисі» про блаженство обранців, убраних у білий одяг. 100. Один з тих пломенів... - апостол Іоанн. 101-102. Якби схожим став кристал... - 3 21 грудня до 21 січня при заході сонця з'являється над нашим обрієм сузір'я Рака, ховаючися знов, коли сонце сходить. Якби в цьому сузір'ї була зірка така ж яскрава, як цей сонячний пломінь, то протягом місяця уночі було б видно, як удень. 106-107. Благодать побачив я з двома... - апостола Якова з Петром та Іоанном. 112. Пелікан - одна з алегоричних назв Христа. За повір'ям, птиця пелікан роздирає дзьобом свої груди і власною кров'ю годує пташат. 112-114. Його до Пелікана... - Згідно з євангельською легендою, Іоанн під час останньої вечері лежав на грудях Христа. 122. Навіщо зір в очах... - За легендою, апостол Іоанн живим потрапив на небо. Тому Данте, вдивляючись в його сяєво, марно силкується роздивитися тіло, яке мало б частково затьмарювати силу світла (118-119). 127-128. Лиш двоє в два убори тут повиті... - Зміст: у Раю мають душу і тіло тільки Христос та Марія, два сяєва, що незадовго перед тим звелись у Палаюче небо (див. вище, Р. XXIII, 85-87, 112-120). 135. На свист... - на морі команди подаються звичайно свистком. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ШОСТА Восьме, Зірне небо. - Відповіді Данте на запитання про любов. - Перший гріх, перші часи на землі, перша мова, перша оселя 2. З пломеня... - що йшов від апостола Іоанна. 7-8. До чого летить душа твоя... - до чого спрямована твоя любов. Іоанн запитує поета про любов, як Петро і Яків - про віру й надію. 12. Є вплив Ананіїних рук в очах. - Зміст: Беатріче своїм поглядом поверне поетові зір, як, за церковною легендою, Ананія, один з перших Христових учнів, поклавши руки на очі апостола Павла, зцілив його від сліпоти. 16-18. Найвищого святого блага храм... - Зміст: уся моя любов спрямована до Бога. 38-39. Той, хто мені довів... - деякі коментатори відносять це визначення до Арістотеля, інші ж долучають іще й Платона, щоправда, із знаком запитання. 41. Я благо покажу... - цитата з другої Мойсеевої книги (Старий завіт). 52. Думки Христового орла... - Тут орел - символ євангеліста Іо-анна. 61. Що й сказані слова, й живі поради... - див. вище 16-18; 31-36. 72. Все зливши морем променистих шат... - заливши всі оболонки очного яблука. 83. Найперша з душ... - Адам. 93. Кому жіноцтво - невістки і доні!- бо коли Адам - батько всіх людей, то кожна заміжня жінка є водночас його дочкою і невісткою - дружиною його сина. 104. В нім... - у твоєму запитанні. 110. Найвищий сад... - Земний Рай. 111. Ця жінка... - Беатріче, що повела Данте з Земного Раю по небесах. 118-120. Чотири тисячі і триста два... - Зміст: 4302 роки я пробув у Лімбі, де Віргілій на початку «Пекла» почув від Беатріче прохання проводити Данте по загробному світу. 121-123. А поки жив я ще... - Зміст: я жив на землі 930 років. 125-126. До незавершеної... вежі... - до горезвісної спроби царя Немврода побудувати Вавилонську вежу, коли було змішано людські мови. 139-140. На верху, що на землі єдиний... - Зміст: у Земному Раю я пробув тільки сім годин - від ранку до тієї (сьомої сонячної) години, що йде за шостою. 142. Де сонце мінить чверть. - Зміст: о шостій годині, тобто опівдні, сонце переходить в іншу чверть, на вечір. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ СЬОМА Восьме, Зірне небо. - Порочні пастирі. - Небесний жаль. - Піднесення на дев 'яте, Кристалічне небо, або Перворушій. - Небесна краса і земна потворність 10. Чотири світочі - Петро, Яків, Іоанн і Адам. 12. Той шпиль, що появився першим з гір... - тобто апостол Петро між інших «верховин церкви». 13-15. І став такий... - став багровий. 22. Той, хто загарбать зважився мій трон... - не раз згадувані в поемі недостойні папи Боніфацій VIII, або Климент V, або Іоанн XXII. 25. Ще й цвинтар мій... - римські катакомби з могилами перших християнських мучеників або, ширше, взагалі весь Рим, святиня католицтва. 26. Лиходій - тобто Люцифер, єдиний вигнанець з раю, бо після нього грішники не мали туди доступу. 36. Коли волала Сила із хреста - тобто під час розп'яття Христового. 41-45. Моєю кров'ю... - перелічуються римські єпископи перших віків християнства, що загинули від рук язичників. 48. Ділив на правий і на лівий стан - тобто на приємних папському престолові гвельфів і невгодних гібелінів. 49-51. Ні щоб ключі... - ключі святого Петра були зображені на прапорах, з якими війська ходили на війну проти політичних ворогів папи. 52-54. Ні щоб лицем... - зображення Петра було на печатках, якими скріплювались важливі папські документи. 58. З Каорсою Гасконь... - звідти походили двоє найближчих наступників Боніфація VIII: Климент V з Гасконі і Іоанн XXII з Каорси (в нашій вимові Кагор). 62. Із Сціпіоном... - проти Карфагена. 68-69. Коли ріжком Коза черкає... - у грудні. 76. Зір, не втоплений у вись... - тобто мої, Дантові, очі. 79-81. Побачив, що, відколи... - Зміст: Данте побачив, що відколи він вперше глянув на Землю з сузір'я Близнят (див. вище, прим. Р. XXII, 152-153), він пересунувся на чверть земного обводу: линучи над першим з сімох, найближчим до екватора кліматним поясом, він від середини населеної суші, тобто меридіана Єрусалима, перемістився до краю, до меридіана Гадеса (нині Кадіса, на півдні Іспанії). 82-83. Шлях... Улісса... - Улісс (Одіссей) - славетний герой давньогрецького епосу, воєначальник і мандрівник, який у своїй подорожі з Трої додому, на острів Ітаку, доплив до Геркулесових стовпів (нині Гібралтар). 83-84. Берег - узбережжя, де Юпітер, в образі бика, викрав дочку фінікійського царя Агенора Європу, посадивши її собі на спину (Метам. II, 833-875). У XIII ст. панувало християнсько-алегоричне тлумачення цього епізоду, як і всіх творів Овідія в цілому. 85. Той куток... - земну сушу (пор. вище, Р. XXII, 152). 86-87. Сонце вже випереджало... - більше як на 30; так що значна частка східної частини суші була темна. 98. В Лединім гнізді... - у сузір'ї Близнят (Кастора й Поллукса), народжених з яйця, що його знесла Леда, яку спокусив, в образі лебедя, Юпітер. 99. В найшвидше небо... - у дев'яте, Кристалічне небо, або Перворушій, яке обертається швидше за всі інші складові частини всесвіту. 102. Як з Беатріче став на грунт легкий - опинившись у якомусь певному місці. 107. Недвижна - недвижна, за тодішнім уявленням, земна куля. 109-111. І небо це вмістилось... - Зміст: дев'яте небо оточене десятим, де живе Бог, Божа мисль, в якій беруть свою енергію (яка запалює), обертаючи Перворушій, любов і чесноти гожі, тобто сила впливів (ангелів), що випромінюються на нижчі планети (див. вище, Р. II, 112-113). 117. Як десять... - як число «10» вимірюється числом «5» або «2». 118-120. Неважко... - Зміст: незримі корені часу занурені у Перворушій, його видимі гілки розгалужуються в інших небесах і втілюються в русі світил. 136-138. Так білу шкіру... - Зміст: так люди обертаються на тварин (білу шкіру чорнять), послухавши чарування чаклунки Цірцеї, прекрасної дочки Геліоса-Сонця, тобто спокушені земними благами. 140-141. Помисли, що весь рід ваш... без вожая непевно йде... - бо ні духовна, ні світська влада не виконують свого обов'язку. 142-143. Та перш, як в весну... - Рік юліанського календаря довший від сонячного року приблизно на одну соту частку доби і через це відстає від нього за кожні 128 років на один день, так що січень поступово пересувається до весни. Беатріче хоче сказати, що зміна настане скоро. Насправді ж весна має припасти на січень старого стилю через 80 століть. 145. Буря - тобто майбутній рятівник людства. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА Дев 'яте, Кристалічне небо. - Божественна сутність і ангельські чини. - Погодженість між системою небес і побудовою дев 'яти кіл. - Небесна ієрархія 16. Цятка - своєрідний символ Бога, перша з усіх геометричних фігур, джерело й початок усякого руху. 22-25. Мабуть, так само... - Зміст: подібно до того, як Місяць або Сонце названі тут світилами, бувають в охололому мокрому повітрі, тобто в густому тумані, оточені короною променів. На думку Данте, це коло, як і інші вісім, що концентричне оточують його, складається з ангелів, які поділяються на три потрійні сонми. 26-27. Від основ кружіння... - від швидкості руху Перворушія. 32. Вісниця Юнонина - Іріда, богиня райдуги (пор. вище, Р. XII, 12). 42. Зсув - найменший порух. 49-52. Але в чуттєвім світі... - Зміст: Данте своїм вутлим зором не бачить причин, чому в чуттєвім світі, що є відтворенням світу надчуттєвого, у світилах тим більшає Божественна сила й швидкість, чим сміливіше й вище вони піднялись над Землею своїм центром, а тут, у Небесному Раю, навпаки, найяскравіше й найшвидше те коло, яке обертається найближче до цятки. 54. Любов'ю й сяйвом... - пор. вище, Р. XXVII, 112. 64. Тілесні кола... - небесні сфери, у протилежність ангелам, що не мають тіл. 70-72. /, всесвіт женучи... - Зміст: наш небозвід, тобто Перво-рушій, найдосконаліша з небесних сфер, своїм рухом відповідає рухові ангельського кола, з найвищим вогнем любові й знання. 73-78. Отож як не за розміром позірним... - Зміст: взявши до уваги тільки силу, властиву небесним сферам і ангельським колам, а не позірні їх розміри, легко встановити пряме співвідношення між досконалістю кожної сфери і досконалістю Божого розуму, який керує нею, втілюючись в її рушіях (див. вище, прим. Р. II, 129), і що значному об'ємові небесної сфери відповідає багатий зміст благотворної сили, а невеликому - малий. 81. Борей - бог північного вітру, який своєю м'якшаю щокою, дмухаючи правим кутом рота, навівав м'який північно-західний вітер, прояснюючи небо. 92-93. Ніж коли подвоювать на клітках шахівниці - тобто їх було більше, ніж 2м-1 (число в двадцять цифр), - кількість хлібних зернин, яку, за східною легендою, зажадав собі в нагороду винахідник гри в шахи. 117. Баран в ночі... - сузір'я Барана видно вночі тільки восени. 121. Три богині - три ангельські кола. 127. Угору - тобто до центральної цятки. 130. Діонісій Ареопагіт - див. вище, прим, Р. X, 115-117. 133. Григорій - папа Григорій Великий (з 590 до 604 p.), який трохи інакше будував градацію ангелів, а саме: Серафими, Херувими, Престоли, Панства, Начала, Власті, Сили, Архангели, Ангели. До речі, сам Данте в трактаті «Бенкет», років за 17 перед написанням даного місця «Раю», навів таку шкалу ангельських чинів: І. Серафими, Херувими, Власті; II. Начала, Сили, Панства; III. Престоли, Архангели, Ангели. Пізніше, як бачимо з тексту, він перейшов на точку зору Псевдодіоні-сія. 138. Хто ж їх тут бачив... - тобто вчитель Діонісія - апостол Па-вел, що, згідно з християнською легендою, ще живим побував у Пеклі й Раю. ПІСНЯ ДВАДЦЯТЬ ДЕВ'ЯТА Дев 'яте, Кристалічне небо. - Теорія ангелів. - Проповідь проти проповідників 1-8. Коли обоє родженців Латони... - Зміст: Беатріче замовкає на одну мить, коли протистоять на протилежних точках горизонту, у рівній відстані від зеніту, родженці Латони, тобто Аполлон (Сонце) у сузір'ї Барана, і Діана (Місяць) у сузір'ї Терезів, після чого кожне з них перейде в новий небосхил, бо Сонце заховається за обрій, а Місяць, навпаки, зійде. 9. На цятку... - див. вище, Р. XXVIII, 16-18. 11.3 твого бринять єства, що взнать схотіло... - Данте хоче знати (див. нижче, 46-47), де і як створені ангели. 22-24. Він суть і речовину... - Зміст: як з тритятивного лука злітають три стріли, так створене триєдиним Богом має потрійний вигляд: це - або сутність, або речовина, або поєднання їх (пор. рядок 28). 31-36. А далі йшли... - Зміст: одночасно з веесвітом створено і стрій (градацію) всього існуючого: на вершку світу - ті, в кому саме чисте діяння, або сутність, тобто активні безтілесні істоти, ангели: на дні - сама можливість, або речовина, пасивна матерія; посередині - неподільні поєднання діяння й можливості (сутності й речовини), тобто небесні сфери. 37. Іеронім - християнський богослов IV - V ст. 44-45. Чи довго рушії... - Зміст: рушії, тобто ангели, які керують рухом небесних сфер (див. вище, Р. II, 129 і прим.), у чому й виявляється їх справжня досконалість, довгий час не мали б цієї досконалості, коли б створені були задовго до небес. 46-47. Так взнав ти... - Зміст: тепер ти знаєш, що ангели створені у десятому небі, одночасно з всесвітом, у вигляді самого діяння. 50-51. Частка ангелів... - Зміст: частина безтілесних духів, що повстала проти Бога і була скинута з небес, стрясла те, в чому полягає основа для стихій, тобто Землю, в надра якої вона впала. 56-57. Пиха того, якого... - Люцифера. 81. Думки, що геть проходять... - тобто забуті уявлення. 93. Хто йшов з ним до любові - на небесах. 103. Лапо й Бінді (зменшувальні від Якопо та Ільдебрандо) - найпоширеніші імена у Флоренції тих часів. 117. Клобук аж дметься... - тобто проповідник вельми задоволений собою. 118. Пташа - диявол. 124-126. Смакує так... - Біля ніг св. Антонія зображувалася свиня, як символ переможеного диявола, і ченці антоніанського ордену на збирану милостиню відгодовували монастирських свиней, яких забобонні люди дуже шанували. Зміст слів Беатріче: церковники, збуваючи свої підроблені гроші, тобто торгуючи індульгенціями тощо, відгодовують не тільки своїх свиней, а й багатьох людей, набагато брудніших за свиней: самих себе, своїх коханок і приятелів. 133-135. Уважно придивися ти... - Зміст: слова пророка Даниша про тьми тем ангелів не означають будь-якого певного числа, хоч «тьма тем», власне, дорівнює 10 0002. ПІСНЯ ТРИДЦЯТА Десяте, Палаюче небо. - Піднесення. - Полум 'я світла. - Небесна роза. - Трон Генріха VII 1-6. Мабуть, що за шість тисяч миль із лишком... - Зміст: якщо година шоста, тобто полудень, горить від нас приблизно за шість тисяч миль, тобто близько чверті обводу (який дантівські сучасники обчислювали в 24000 миль), то для нас сонце зійде десь через годину. За цей час земля нахилить свою тінь майже до обрію (тобто в таке положення стане вісь конічної земної тіні), а тінь небесної глибини (восьмого, Зірного неба Птолемеєвої системи, єдиного нам видимого) так зблідне, що проміння зірок уже не досягатиме Землі. 7. Служниця сонця найясніша... - ранкова зоря. 10. Година свят... - див. вище, Р. XXVIII, а також P. XX1X, 9. 12. Умішуваним вмішувана вся - цятка, що символізує Бога, який, нібито вміщуючи в собі все, сам міститься в усьому. 24. Поетів театральних... - в оригіналі: «Авторів комедій і трагедій», тобто, розуміючи ці терміни в середньовічному тлумаченні, п'єс із щасливим кінцем і п'єс з кінцем нещасливим, - отже, всяких п'єс. Це й дає певні підстави для нашого узагальненого перекладу. 37. Та, на лиці якої сяйво квітло. - Беатріче. 39. З найбільшого звелись ми тіла... - з дев'ятої небесної сфери, найбільшого з матеріальних тіл. 40. В безтіле світло... - тобто в десяте, Палаюче небо, уже не матеріальне. 43. Райська рать одна і друга... - тобто раті ангелів і блаженних душ. 44. Одна така... - блаженні людські душі. 54. Запалить свічки ладна - тобто ладнає свічки, обпалюючи їх наперед, щоб яскравіше горіли. 58. / сила зору припливла нова... - бо Данте вже опинився в десятому, Палаючому небі. 73-74. Та маєш воду випити прозору... - маєш уважно придивитися до цієї осяйної річки, щоб приготуватися до видовища, яке задовольнить твоє велике бажання збагнути те, що перед тобою з'явилось. 75. Сонце мого зору - Беатріче. 78. В усім провісний правди сяє дух. - Те, що зараз видається Данте річкою, іскрами й квітами, незабаром набере іншого змісту: виявиться, що річка - то світляний круг, серце райської рози, центр небесного амфітеатру; береги - його східці; квіти - блаженні душі, які сидять на них; іскри - літаючі ангели (див. наступну пісню, 4-18). 88-89. Дашок повік зволожився... - тобто як тільки я вдивився в осяйну річку. 96. Обидві раті... - див. трохи вище, прим. 43. 100-108. Є світло нагорі... - Зміст: Палаюче небо охоплене нематеріальним світлом, яке дозволяє створінням споглядати Бога. Це світло породжується від променя, що падає з висоти на вершок дев'ятого неба і надає йому життя (руху) й моці (сили впливати на нижчі небеса). Освітлюючи вершок дев'ятого неба (Перворушія), він утворює коло, далеко більше, ніж обвід сонця. 112-117. Так світло, висячись округ і вкруг... - Зміст: навкруг того світлоносного кола (див. попередню примітку) лежать, утворюючи понад тисячі рядів, східці амфітеатру, подібного до розкритої рози, і на них сидять у білих шатах усі, хто повернувся до небесних дуг, тобто всі ті душі, що досягли повного райського блаженства. 121. Там близь і даль узяти й дать не в силі... - Зміст: у Палаючому небі близь не збільшує виразності видимих речей, а даль не зменшує її. 124. У жовтизну правічного цвітка... - в його жовте серце. 132. Що чи вмістять ще душу хоч одну! - Це, з одного боку, натяк на зіпсованість людства, а з другого - на середньовічну віру у близькість кінця світу. 137. Арріго - імператор Генріх VII Люксембурзький (нар. 1275). Обраний в 1308 p., після смерті Альбрехта Габсбурзького (див. вище. Р. XIX, 115), на імператорський престол, він розпочав у 1310 р. похід до Італії, з яким Данте пов'язував усі свої політичні сподівання, вбачаючи в Генріху (високому Арріго) об'єднувача Італії і відновителя всесвітньої монархії. У 1312 р. Генріх коронувався в Римі імператорською короною. Дальша облога Флоренції закінчилася невдало. У 1313 p., готуючись до походу проти Роберта Неаполітанського (див. вище. Р. VIII, 76-84), Генріх помер. 142-148. Префект на божім форумі... - У дні італійського походу Генріха VII Римським Папою (префектом на божім форумі) буде підступний Климент V (див. вище, прим. Р. XVII, 82-83), який поведе себе у стосунках з імператором двозначно, так що відверті відносини не будуть скидатися на потайні. Але він переживе Генріха лише на вісім місяців, і Бог зажене його туди, де стогне Сімон-маг (цей «батько» симонії - дуже поширеного серед тодішніх пап звичаю роздавати за великі хабарі вигідні церковні посади), в одну з круглих ям третього відділу Лихосхо-вів, проштовхнувши глибше цього, зАланьї, тобто Боніфація VIII, уродженця Аланьї. З таким гнівним віщуванням, сповненим огиди й відрази, Беатріче, яка є уособленням щирої жіночності й безмежної любові, залишає сторінки поеми. ПІСНЯ ТРИДЦЯТЬ ПЕРША Десяте, Палаюче небо. - Біла роза і сонми ангелів. - Бернар з Клерво. - Молитва до Беатріче. - Приснодіва Марія 4. А та, що в льоті зір... - друга небесна рать, ангели. 26. Нові й старі - праведники Нового й Старого завіту. 32-33. Геліка - німфа, за любовні стосунки з Юпітером обернута спочатку на ведмедицю, а потім на сузір'я Великої Ведмедиці; її син, в любов сповитий, - сузір'я Волопаса; у наших широтах вони кружать свій стан щоніч, бо ніколи не зникають за обрієм*. 36. Латеран - одна з частин міста Рима, тут ужито в розумінні Рима взагалі. Латеранський палац був резиденцією імператорів, а потім - пап. 59. Старого - Бернара Клервоського (1091-1153), богослова, проповідника другого хрестового походу, абата заснованого ним в 1115 р. монастиря в Клерво (Бургундія). Данте вбачав у ньому тип споглядальника (пор. нижче, P. XXXII, 1) і наприкінці своєї фантастичної подорожі обрав його в наступники Віргілієві й Беатріче. 67. На третю лаву у найвищім крузі... - виконавши свій обов'язок провідниці, Беатріче повернулась на своє місце у небесному амфітеатрі (див. далі, Р. XXXII, 7-9). 96. Як просьба вказує й свята любов. - Просьба виходить від Беатріче. Любов - можна зрозуміти теж як любов Беатріче або ж як любов самого Бернара. 105. Вероніка - ікона на тканині, що зберігалась у Римі і вважалась оригінальним «нерукотворним» відбитком обличчя Христа на хустині єрусалимської жінки Вероніки. 110-111. З краси того... - з краси Бернара. 116. Цариця сил - Діва Марія. 122. Середина кайми - частина верхнього ряду амфітеатру. 125. Дишля, згубного для Фаетона... - тобто дишля сонячної колісниці (див. вище. прим. Р. XVII, 2). 127. Орифлама - червона бойова корогва французьких королів. Тут мирною орифламою названо променисту частину верхнього ряду. 135. Краса... - Діва Марія. 140. Принадив пал... - об'єкт його обожнювання. ПІСНЯ ТРИДЦЯТЬ ДРУГА Десяте, Палаюче небо. - Будова небесної рози. - Блаженні діти. - Марія і Гавриїл. - Велика знать небесного Єрусалима 1. Повитий в радість мудрий споглядальник... - Бернар. 4-6. Ту рану... - Зміст: у ногах Марії, в другому згори ряді, сидить Єва, яка завдала людству рани первородного гріха, порушивши заборону, і роз 'ятрила її отрутою, спокусивши Адама. Рану цю загоїла Марія, народивши Спасителя. 8-9. Рахіль. - Нижче від Єви, в третьому згори ряді, сидить пра-матір Рахіль, а праворуч від неї, у новозавітному півколі (див. нижче, 25-27, і прим.), - Беатріче. 10. Ревекка з Сарою... - нижче від Рахілі сидять старозавітні праведні жінки. 10-11. Та, яка прабабкою була співцеві... - прабабкою царя Давида була Руф. 12. «Помилуй мя» - покаянний псалом Давидів. 19-20. Помітно змінність в різних поколіннях... - відповідно до поділу праведників на старозавітних, які вірили в майбутнє пришестя Христа, і новозавітних, які повірили у Христа після того, як це пришестя сталося. 25-26. Де ж простір поміж дуг ще не закрився... - у правому від Марії півколі, ще не цілком заповненому (див. вище. Р. XXX, 132). 31. Навпроти Марії, по той бік арени, сидить Іоанн Хреститель. 33. У Пеклі доли - в Лімбі, першому пекельному колі, де Іоанн пробув час між своєю смертю і Христовою, коли померлий Спаситель вивів усі праведні душі з Пекла. 34-36. А нижче лави... - Зміст: ті, хто сидить нижче від Іоанна, зв'язані лавами з цього боку амфітеатру в такий же відрубний пук, як єврейські жінки - навпроти. 38. Два зори віри... - старозавітні праведники і святі Нового завіту. 40. Униз за поділяючу гряду... - тобто нижче від середнього ряду амфітеатру. 64-75. Уми в одраді творячи палкій... - Зміст: людська доля - і земна, й посмертна - залежить тільки від ласки та зведення Божого, а тому може бути наслідком цілком, здавалося б, випадкових та неважливих причин, от як забарвлення волосся (натяк на згаданий біблійний епізод з рудим Ісавом), і щабель розміщення в райському амфітеатрі визначається не за головним діянням життєвим, а тільки за першим спонуканням із Божим свободним вибором. 68. Двоє близнюків... - біблійна легенда про Ісава й Якова, які ще до народження сварились один з одним за первородство (пор. вище, прим. Р. VIII, 130-131). 84. Унизу - в Лімбі. 85. Поглянь на ту... - на Діву Марію. 94-95. Любов, яка нам перша повіла спів... - архангел Гавриїл. 106. Того чекав речей... - слів Бернара. 112-114. Дав гілку пальмову Марії він. - Мова йде про Благовіщення. 119. До Августи - до Діви Марії. Кажучи про побожну імперію та її патриціїв, Бернар надає Марії цього титулу римської імператриці. 121-123. Отцеві, що ліворуч... - ліворуч від Марії першим у старозавітному півколі сидить Адам. 124-126. Отець, що справа... - справа від Марії, першим у новозавітному півколі, сидить апостол Петро. 127-130. Той, хто перед смертними часами... - апостол Іоанн, автор «Апокаліпсиса», книги про час тяжкий для церкви, з якою Христос одружився, коли був прибитий цвяхами до хреста й поранений списом. 130-132. Вліво ж, поруч з ним... - тобто з Адамом, сидить Мойсей. 133. Анна - мати Діви Марії. 136-138. Навпроти ж превеликого отця... - проти Адама сидить Лючія, що являлась від Беатріче підбадьорити Данте на початку всієї поеми і біля входу в Чистилище. 142. На Пралюбов... - на Бога. ПІСНЯ ТРИДЦЯТЬ ТРЕТЯ Десяте, Палаюче небо. - Свята молитва. - Заступництво Богородиці. - Видіння Бога. - Екстаз Данте 43-45. Вони звелись... - Зміст: Марія звернула свої очі на вічне пломеніння, недоступне зорові жодного із створінь, незважаючи на всі їх недоречні сподівання. 52. Вістря очей одвертих... - зір яких після повернення під впливом погляду Беатріче став далеко гострішим, ніж був (пор. вище. Р. XXVI, 79). 62. В моїй примарі... - під кінець поеми Данте двічі називає її сновиддям: вперше, коли Бернар каже йому: «Збігають сну твого хвилини» (Р. XXXII, 139), і вдруге тут, уже від себе: в моїй примарі (сонній) обмаль вже вогню є, й жевріє вона. 66. / сплутались Сівілли письмена. - За словами Віргілія, кумейська Сівілла писала свої пророцтва на листі дерев і розкладала це листя на долівці по всій печері. Коли вхід відчинявся, вітер розвіював його, і не можна було відновити змісту Сівіллиних письмен (Ен. III, 441-452). 86-87. Любов, як в палітурці, добира... - натяк на сказане вище (рядок 66) про Сівіллині письмена. 94-96. Забулася ця мить життя мого... - Зміст: у найближчу ж мить за цим видінням воно забулося в моїй пам'яті глибше, ніж встиг забутися в пам'яті людей за двадцять п'ять сталіть похід аргонавтів, коли Нептун з подивом побачив весло Арго, першого на землі корабля. 115-120. В глибокій ясноті... - Зміст: я побачив таємницю триєдиного Бога у вигляді трьох рівновеликих кіл різного кольору. Одне з них (Бог-Син) здавалося відбитком другого (Бога-Отця), ніби веселка (Іріда), народжена веселкою, а третє (Бог-Дух) здавалося вогнем, породженим обома цими колами (за католицькою догмою, Святий Дух виходить від Отця й Сина). 127-132. На колі, що відбитий в ньому сяєш... - Зміст: у другому колі, що здавалося відбитком першого, Дайте побачив обриси людського обличчя (з нас малюнок). 133-134. Мов геометр, який старанно брався за вимір площ і ліній колових... - тобто брався розв'язати завдання квадратури кола. жүктеу/скачать 0.83 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|