тема ): Українська лексикографія Питання для самостійної роботи

1. 
   Українська лексикографія.
   
2. 
   Коротка історія української лексикографії.
   
3. 
   Типи словників. Різні типи лінгвістичних словників, їх будова і правила користування ними.
   

Українська мова, Дудик, Частина І, § 85,86

1. 
   Складіть тези пар.85,86 підручника. Підготуйтесь до усного виступу.
   
2. 
   Напишіть твір - мініатюру на тему: " Найбільший здобуток української лексикографії."
   
3. 
   Складіть короткий словник термінів вашого фаху.
   

1. 
   Що таке лексикографія?
   
2. 
   Які ви знаєте словники? Назвіть найважливіші словники української мови.
   
3. 
   Чи маєте у своїй бібліотеці словники і які?
   
4. 
   У чому відмінність між словниками енциклопедичними і лінгвістичними (мовознавчими)?
   

1. 
   Збирання слів певної мови, їх упорядкування і опис;
   
2. 
   Розділ науки про мову, що розробляє теоретичні засади укладання словників;
   
3. 
   Сукупність словників певної мови і наукових праць із цієї галузі
   

• 
  Самостійні частини мови, їх значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Граматичні категорії роду іменника. Встановлення роду абревіатур і невідмінюваних іменників.
  
• 
  Родові форми займенників він, вона, воно.
  
• 
  Категорія роду дієвідмінюваних форм дієслова.
  
• 
  Граматична категорія числа іменника.
  
• 
  Іменники, що вживаються у формі однини чи множини.Категорія числа особливих займенників, особових займенників, осо-бових форм дієслова.
  

• 
  Знати: Самостійні частини мови, їх значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Граматичні категорії роду іменника. Встановлення роду абревіатур і невідмінюваних іменників.
  

Українська мова, Дудик, Частина І, §101 – 104.

1.Складіть тези §101 - 104 підручника. Підготуйтесь до усного виступу.

2. Виконайте завдання 1, ст. 104.

Контрольні запитання

1. 
   Що вивчає морфологія?
   
2. 
   Які слова належать до повнозначних, а які до службових?
   
3. 
   Чому вигуки становлять окрему частину мови?
   
4. 
   Чим пояснюється можливість вживання слів однієї частини мови в значенні іншої?
   

1. 
   Розділ науки про мову, що вивчає лад, оформлення слів у словосполученні й реченні.
   
2. 
   Сукупність правил зміни слів, словосполучення і речення.
   

• 
  Граматичні категорії іменника.
  
• 
  Способи творення іменників
  
• 
  Лексико-семантичні розряди іменників (назви істот і неістот, загальні та власні, збірні, з речовинним значенням, конкретні та з абстрактним значенням)
  
• 
  Типи відмін іменників на групи.
  

• 
  Граматичні категорії прикметника.
  
• 
  Розряди прикметників. Якісні прикметники, їх ступені порівняння.
  
• 
  Повні і короткі форми прикметників.Відносні прикметники, присвійні прикметники, їх значення, творення.
  

Українська мова, Дудик, Частина І, § 109 – 148.

1.Законспектуйте указані вище параграфи.

2. Утворіть ступені порівняння від прикметників: дужчий, вужчий, кращий, вищий, нижчий, товщий.

Контрольні запитання

1. Назвіть ознаки поділу іменників на відміни і групи.

2. За якими ознаками визначається рід іменників?

3. Які синтаксичні функції виконує прикметник?

4. Від яких прикметників утворюються ступені порівняння?
Лінгвістичний словничок до самостійної роботи №8,9.

Іменник - самостійна частина мови, що об’єднує слова, які називають предмети, опредметнені ознаки, процеси і дії та відповідають на питання хто? що? (сонце, кущ). У реченні іменник може бути будь – яким членом, найчастіше підметом і додатком.

Прикметник – самостійна змінна частина мови, що відповідає на питання який? чий? котрий? і виражає ознаку предмета (колір, матеріал, смак, зовнішній вигляд). Прикметники змінюються за родами, числами й відмінками; у словосполученні найчастіше буває залежним словом, а в реченні означенням, зрідка – присудком. За значенням прикметники поділяються на розряди:

Якісні – передають розмір предмета, його колір, смак.

Присвійні – вказують на належність предмета кому – небудь, мають у своєму складі суфікси – ів / їв, -ин /їн і відповідають на питання чий? чия? чиє? чиї?

Відносні – вказують на ознаку через відношення одного предмета до іншого: ознака за матеріалом (дерев’яний), призначенням (дитячий), властивістю (осінній) тощо.

Повна форма –якісні прикметники, які відмінюються: ясний, зелений ,великий .Прикметники жіночого і середнього родів у називному і знахідному відмінках та якісні прикметники у множині мають одночасно повну нестягнену форму (ясная, зеленеє, великії) і повну стягнену форму (ясна, зелена, великі).

Коротка форма – прикметники які не відмінюються: ясен, зелен, повен.


Самостійна робота № 10

Предмет: сучасна українська мова

Кількість годин на самостійну роботу: 10 годин

Розділ (тема): Числівник. Займенник

Питання для самостійної роботи:

1. 
   Порядкові числівники, їх відмінювання і правопис.
   
2. 
   Стилістичне вживання займенників.
   

Українська мова, Дудик, частина І, §154, 161.

1. Опрацюйте §154 та §161 підручника, складіть план усної відповіді.

2. Виконайте вправу 174 (Ющук, Практикум з правопису української мови).

3. 
   Провідміняйте порядковий числівник 396-й.
   
4. 
   Виконати вправу 181 (Ющук, Практикум з правопису української мови).
   

1. 
   Як утворюються і відмінюються порядкові числівники?
   
2. 
   Які особливості правопису складних порядкових числівників і відчислівникових складних слів?
   
3. 
   У чому полягають особливості стилістичного вживання займенників?
   

1. 
   Змінювані і незмінювані форми дієслова.
   
2. 
   Перехід дієприкметників у прикметники і в іменники.
   
3. 
   Безособові форми на - но - то.
   

Українська мова, Дудик, ч. І §163, 187, 188

1. 
   Опрацюйте §163, 187, 188 підручника ( частина І)
   
2. 
   Виконайте завдання IV, сторінка 290 (підручник)
   
3. 
   Де це можливо, пасивні дієприкметники замініть безособовою формою на - но - то.
   

1. 
   У чому різниця між дієсловами та іменниками, що означають дію?
   
2. 
   Які основні змінювані і незмінювані форми дієслова?
   
3. 
   Що таке субстантивація дієприкметників? Наведіть приклади субстантивованих дієприкметників.
   
4. 
   Які основні функції виконують присудкові форми на - но — то.
   

1. 
   Прислівник. Розряди прислівників за значенням.
   
2. 
   Ступені порівняння прислівників, їх творення і правопис.
   
3. 
   Перехід інших частин мови у прислівнику.
   

Українська мова, Дудик, частина 1, § 174-178.

1. 
   Опрацюйте §174-178, підготуватись до відповідей на контрольні питання.
   
2. 
   У поданих реченнях визначте розряди прислівників за значенням.
   

3. 
   До прислівників багато, мало, темно, холодно, далеко, рано доберіть синонімічні фразеологізми. З наведеними прислівниками складіть речення, визначте їх синтаксичну функцію.
   
4. 
   Від поданих прислівників утворіть можливі форми ступенів порівняння.
   

1. 
   1 .Змінними чи незмінними словами є прислівники? Чи мають вони закінчення?
   
2. 
   На які групи поділяються означальні і обставинні прислівники?
   
3. 
   Які прислівники називаються присудковими?
   
4. 
   Які є ступені порівняння прислівників?
   
5. 
   Від слів яких частин мови утворюють прислівники?
   
6. 
   Як пишуться прислівники? Наведіть приклади.
   

1. 
   Прийменник, сполучник, частка, загальні поняття
   
2. 
   Поділ службових частин мови на групи: прийменників - за походженням, сполучників - за синтаксичною функцією, часток - за значенням.
   
3. 
   Вигук. Значення вигуків.
   
4. 
   Розрізнення вигуків за значенням і будовою.
   
5. 
   Звуконаслідувальні слова. Розділові знаки при вигуках.
   

Українська мова, Дудик, частина 1, § 179-185.

1. 
   Опрацюйте § 179-185, складіть план відповіді „Службові частини мови в українській мові"
   
2. 
   У поданому тексті визначте частиномовну приналежність кожного слова. З'ясуйте функції службових слів.
   

3. У поданих реченнях розмежуйте сполучники й однозвучні з ними сполучення. Розділені рискою слова напишіть разом чи окремо, поясніть написання

4. З наведеного ряду виберіть лише фрмотворчі частки і запишіть ті граматичні форми, які утворюються за допомогою них. З'ясуйте, до яких розрядів належать інші частки.

1. 
   Яка частина називається прийменником, сполучником, часткою?
   
2. 
   Чому вигук називається особливою частиною мови?
   
3. 
   На які групи поділяються прийменники, сполучники, частки?
   
4. 
   Яка роль службових частин мови у реченні?
   
5. 
   Назвіть основні правила написання часток.
   
6. 
   З'ясуйте правила написання часток не, ні з різними частинами мови.
   

Модальні частки - виконують найрізноманітніші функції:

1. 
   вживається для оформлення питання (чи, хіба, невже);
   
2. 
   підсилення значення висловлюваного (як, та, що за, що то);
   
3. 
   додаткові вказівки на предмет, дію, ознаку (ось, це, оце, от, он, то, ото, ген);
   
4. 
   ствердження (так, атож, еге, егеж);
   
5. 
   увиразнення значення слів (власне, рівно, точно, справді, як зараз, якраз, саме);
   
6. 
   спонукання (годі, давай, – но, -бо, бодай);
   
7. 
   висловлювання непевності, сумніву (ніби, мовби, чи, наче, мовляв, мов, неначе);
   
8. 
   вираження приблизності (мало не, приблизно, чи не, трохи не, ледве не, майже);
   
9. 
   виділення окремих слів, посилення їх значення (навіть, же/ ж, таки, уже, тільки, лиш, лише, хоча б, аж, лишень).
   

Поняття про просте речення, головні та другорядні члени двоскладного речення.

1. 
   Типи словосполучень за морфологічним вираженням основного слова.
   
2. 
   Вільні синтаксичні та фразеологічні словосполучення.
   
3. 
   Слово і словосполучення як будівельний матеріал для речення.
   
4. 
   Тире між підметом і присудком.
   

Українська мова, Дудик, частина II, § 2, 3, 15

1. 
   Опрацюйте § 2, 3 підручника (II ч.), підготуйтесь до усної розповіді "Словосполучення, його типи".
   
2. 
   Виконайте вправу 9(1—5 речення), ст. 13, підручника (II ч. )
   
3. 
   Виконайте вправу 8, ст. 11 (підручник, ч. II)
   

1. 
   Яку синтаксичну одиницю називається словосполученням?
   
2. 
   Скільки типів словосполучень виділяють за головним словом?
   
3. 
   Які сполуки належать до нерозкладних?
   
4. 
   У яких випадках ми ставимо тире у простому реченні?
   

Люті морози скували землю, покрили її снігом глибоким. (Панас Мирний).

1. 
   коли перехідне дієслово має при собі частку не (не виконати завдання);
   
2. 
   якщо дія, виражена перехідним дієсловом, переходить не на весь предмет, а на його частину (купити рису, придбати грошей).