Р. П. Шевчук // Опорний конспект лекцій з дисципліни „Методи та засоби захисту програмного забезпечення", для студентів напрямку „Комп’ютерні науки"


ТЕМА 3. МОДЕЛІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ



Pdf көрінісі
бет9/23
Дата10.09.2023
өлшемі0.66 Mb.
#477061
түріКонспект
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23
Опорний конспект лекцій з дисципліни Методи та засоби захисту програмного забезпечення

ТЕМА 3. МОДЕЛІ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 
 
3.1. Безкоштовне програмне забезпечення 
Під моделлю безкоштовного ПЗ (Freeware) розуміється відсутність будь-якої 
оплати за користування ПЗ. Дуже часто за таким принципом розповсюджуються 
невеликі утиліти, які, на думку авторів, можуть виявитися корисними широкому 
кругу користувачів, але не матимуть попиту, якщо призначити плату за їх 
використання. У більшості випадків безкоштовне ПЗ розробляється одним 
програмістом, ентузіастом своєї справи несхильним до зайвої комерціалізації 
сучасних інформаційних технологій. Часто декілька добровольців організовують 
команду, що розробляє і підтримуює достатньо складну програмну систему. 
Багато безкоштовних програм розповсюджуються з відкритими кодами. Однак 
програми з відкритими кодами і безкоштовні програми - це зовсім не одне і те ж. 
Комерційні продукти теж можуть поставлятися з відкритими кодами. Досить часто 
зустрічається ситуація, коли програма або бібліотека безкоштовна для особистого 
використання, але вимагає ліцензії (іноді досить дорогої) для комерційного 
застосування. 
Не рідкісні випадки, коли безкоштовне програмне забезпечення розробляється 
великими комерційними компаніями для зміцнення своєї долі на ринку ПЗ. Так, 
наприклад, документи у форматі PDF навряд чи мали б сьогодні таку популярність, 
якби ніколи не існувала безкоштовна програма для їх перегляду - Adobe Acrobat 
Reader, доповнююча лінійку платних продуктів для створення PDF-документів 
(Acrobat Exchange, Distiller, Business Tools, Approval і т.д.). Аналогічно, для 
документів, створених в комерційній програмі Microsoft Word, існувала безкоштовна 
програма перегляду Microsoft Word Viewer, розроблена корпорацією Microsoft. 
Іноді автор безкоштовного проекту продає кому-небудь всі права на свою 
розробку, а новий власник починає поширювати ту ж саму програму за гроші, іноді 
наймаючи колишнього автора для продовження розробки.
 
3.2. Умовно безкоштовне програмне забезпечення 
Наявність можливості оцінити програму до покупки ("try before you buy") є однією 
з головних рис умовно безкоштовних продуктів (share). У більшості випадків автори 
умовно безкоштовного ПЗ надають користувачам незареєстровані версії своїх 
розробок, які можна використовувати в незміненій формі. Умовно безкоштовне 
програмне забезпечення розробляється з метою одержання якогось прибутку чи вигоди. 
Однак, перед одержанням прибутку від свого ПЗ, потенційному користувачеві 
обов'язково надається можливість апробувати програмний продукт у дії протягом 
деякого періоду часу з невеликими функціональними обмеженнями. Після 
закінчення тестового періоду потенційний покупець повинен ухвалити рішення про 
придбання програми. Якщо вирішено відмовитися від покупки, то треба припинити 
використовувати програму і видалити її з комп'ютера. Інакше, необхідно сплатити 


18 
ліцензію на програму чи надати авторові чи виконати іншу запропоновану автором 
умову. Після цього автор надає можливість отримання повно функціональної версії ПЗ.
Зазвичай умовно безкоштовні програми доставляються через Інтернет і мають 
невеликий розмір (декілька мегабайт). Також дуже часто для перетворення обмеженої 
версії на повно функціональну не потрібні ніякі додаткові файли - досить ввести 
правильний реєстраційний код, отриманий від автора. 
Сьогодні умовно безкоштовні продукти дуже популярні. Багато відомих 
розробників ПЗ беруть на озброєння концепцію "Try before you buy", щоб зацікавити 
покупців. По суті, обмежені ознайомлювальні версії комерційних продуктів є всього 
лише одній з модифікацій ідеї Shareware. Навіть корпорація Microsoft безкоштовно 
поширює 120-денні версії Windows 2003 Server і Visual Studio .NET. Правда, невелика 
відмінність полягає в тому, що для перетворення 120-денної версії на повноцінну 
доведеться отримати диск з новою версією і виконати процедуру оновлення, а для 
"класичних" умовно безкоштовних програм перехід до повної версії відбувається 
відразу ж після введення правильного реєстраційного коду. 
Іноді автори умовно безкоштовного ПЗ вибирається один з наступних методів 
розповсюдження: 

Cardware - кожен користувач програми, який хоче її зареєструватися, 
повинен надіслати авторові програми поштову листівку з виглядом 
місцевості, де він проживає; 

Mailwam - сучасніший варіант Cardware, у якому авторові програми 
надсилається електронний лист. Як правило, у відповідь автор присилає 
реєстраційний код, що дає можливість працювати з програмою; 

Donationware - коли автор не вимагає ніякої оплати, але пропонує всім, 
кому сподобалася програма, пожертвувати довільну суму, щоб підтримати 
розробку; 

Gifrware - майже те ж саме, що і Donationware, але автор готовий приймати 
не тільки грошові пожертвування, але і інші подарунки; 

Beerware - подяка за програму приймається у вигляді пива; 

Vegeware - автор збирає з користувачів плату за програму у формі 
рецептів вегетаріанських блюд. 
 
3.3. Комерційне програмне забезпечення
Комерційне програмне забезпечення створюється з метою одержання прибутку 
у вигляді матеріальної винагороди. Комерційне ПЗ більше всього схоже на 
звичайний товар, який люди звикли купувати в магазинах. Перш за все, для 
програмного забезпечення, що поширюється як комерційне, застосовується принцип 
"гроші - вперед", тобто користувач отримує програму тільки після повного внесення 
оплати за неї. Дуже багато програм, поширюється у такий спосіб. У більшості 
випадків при покупці комерційного ПЗ користувач отримує коробку, в якій містяться 
носії інформації (наприклад DVD або компакт-диски), документація, реєстраційна 
картка та інше, на розсуд продавця. 


19 
Зрозуміло, що автор (або правовласник) зацікавлений в тому, щоб зібрати 
плату з кожного користувача програми. Для досягнення цього необхідно 
застосовувати технологічні методи, що обмежують розповсюдження нелегальних (не 
ліцензованих) копій програми. До популярних технологічних методів відносяться 
різні апаратні захисти, системи реєстрації і активації, перевірка ліцензії через 
Інтернет при кожному запуску програми і т.д. 
Проте чисте комерційне програмне забезпечення володіє однією дуже 
важливою особливістю. Кінцевий споживач зможе отримати уявлення про те, що він 
купує, тільки після здійснення покупки, і, отже, достатньо висока вірогідність того, 
що він буде розчарований і захоче позбавитися від програми та повернути назад 
заплачені гроші. Для того, щоб не відлякати покупців, продавці часто вимушені 
обіцяти повернення грошей, наприклад, після двох тижнів з моменту покупки, якщо 
програма не сподобається. 
Останніми роками XX століття, разом із бурхливим розвитком Інтернет 
технологій набула поширення модель розповсюдження програмного забезпечення, 
що демонструє рекламу (Adware), яку також можна віднести до комерційної. 
Основна ідея полягає в тому, що розробник отримує плату за використання програми 
не від кінцевого споживача, якому програма дісталась безкоштовно, а від 
рекламодавців. При цьому користувач комерційної програми вимушений дивитися 
картинки, що підкачуються з Інтернету. Зрозуміло, що цей підхід актуальний тільки 
для ПЗ, робота якого прямо пов'язана з доступом в Інтернет. Проте з часом 
ефективність реклами такого роду значно знизилася, і знайти охочих платити за неї 
справжніми грошима стало набагато важче. Однак все ще продовжують існувати 
спонсоровані програмні продукти (як правило, інформаційній спрямованості), 
розробка яких ведеться на гроші рекламодавців в обмін на розміщення їх інформації 
в програмі. 
Розробники комерційних програм в рекламних цілях випускають обмежені 
ознайомлювальні версії своїх продуктів. Такі версії зазвичай не дозволяють плідно 
працювати, але створюють правдиве враження про функціональність програми. 
Можна виділити декілька основних типів обмежених комерційних програмних 
продуктів: 

Demoware - це коли в програмі присутні функціональні обмеження. 
Наприклад, можна обробляти файли не більші заданого розміру, не можна 
виконувати збереження і т.д. Такі програми іноді називають Crippleware - 
"урізане" програмне забезпечення; 

Trialwаre - наявність обмежень за часом використання ПЗ. Обмеження 
можуть виражатися у вигляді тривалості періоду часу, впродовж якого 
можна користуватися програмою (наприклад 30 днів з моменту інсталяції) 
або у вигляді фіксованої дати закінчення тестового періоду. Може 
обмежуватися число запусків програми або число процесів обробки; 

Nagware - користувачу регулярно нагадується про те, що дана версія 
програми не є повноцінною комерційною версією. Таке нагадування може 
виглядати як діалогове вікно, що з'являється при запуску програми і з 
деякою періодичністю під час роботи ПЗ, додаткові написи, що виводяться 
на принтер або екран, і т.д. 


20 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   23




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет