Рішення №23 22. 12. 2015 року 3 сесія 7 скликання


Стаття 49. Організація роботи органу самоорганізації населення



бет4/5
Дата13.07.2016
өлшемі333.5 Kb.
#197616
түріРішення
1   2   3   4   5

Стаття 49. Організація роботи органу самоорганізації населення
1. Формою роботи органу самоорганізації населення є засідання.

2.Засідання органу самоорганізації населення скликаються його


керівником або заступником керівника за необхідності, але не менше
одного разу на квартал.

  1. Порядок позачергового скликання засідання органу самоорганізації населення визначається Положенням про цей орган.

  2. Засідання органу самоорганізації населення є правомочним, якщо в ньому бере участь більше половини його загального складу.

  3. Для забезпечення роботи орган самоорганізації населення може утворювати комісії, робочі групи, інші свої органи в порядку, визначеному Положенням про цей орган.

  4. Орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого ха­рактеру.

  5. Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.

  6. Рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, скасовуються відповідною радою.


Стаття 50. Правовий статус членів органу самоорганізації насе­лення


  1. Правовий статус членів органу самоорганізації населення визна­чається Положенням про цей орган.

  2. Члени органу самоорганізації населення виконують свої обов'язки на громадських засадах.

  3. За рішенням зборів громадян за місцем проживання керівник і секретар цього органу можуть працювати в ньому на постійній основі з оплатою їхньої праці за рахунок власних коштів органу самоорганізації населення.


Стаття 51. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення


  1. Порядок припинення діяльності органу самоорганізації населення визначається Положенням про орган самоорганізації населення.

  2. У разі припинення діяльності органу самоорганізації населення майнові питання вирішуються відповідно до Положення про цей орган та чинного законодавства:

- майно, надане органу самоорганізації населення у користування
підприємствами, установами, об'єднаннями громадян або громадянами,
повертається його колишньому власнику;

- фінансові ресурси та майно, що були передані селищною


радою в оперативне управління органу самоорганізації населення, що
припинив свою діяльність, передаються селищній раді;

- власні фінансові ресурси органу самоорганізації населення, що припинив свою діяльність, використовуються на цілі та в порядку, вста­новленому зборами громадян за місцем проживання, що створили цей орган.

3.Повноваження органу самоорганізації населення можуть бути достроково припинені у разі:

-невиконання рішень селищної ради, її виконавчого


комітету - за рішенням відповідно селищної ради, яка дала
дозвіл на його створення;

-невиконання своїх повноважень, а також саморозпуску - за рішенням загальних зборів громадян за місцем проживання.

4.Орган самоорганізації населення припиняє свої повноваження та­кож у разі перебудови вулиць, кварталів, у межах яких вони діють, якщо
така перебудова, реорганізація пов'язана з відселенням (переселенням)
жителів, які брали участь у зборах, що заснували цей орган.
РОЗДІЛ VIII

СТРАТЕГІЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ
Стаття 52. Сталий розвиток селища


  1. Стратегія та основні напрямки розвитку базуються на концепції сталого розвитку всіх сфер соціально-економічного, політич­ного та культурного життя.

  2. Сталий розвиток передбачає забезпечення якості життя членів територіальної громади шляхом:

- залучення членів територіальної громади до процесу розробки та впровадження стратегії розвитку;

- дотримання стандартів надання послуг населенню;

- запровадження сучасних механізмів управління та розвитку об'єктів комунальної власності та його фінансового забезпечення;

- застосування нових підходів формування системи соціального за­хисту жителів;

- розбудова на території селища сучасної ринкової інфраструк­тури;

- залучення інвестицій та міжнародних грантів;

- забезпечення міжнародного співробітництва;

- участь у міжнародних програмах соціально-економічного та культур­ного розвитку.



  1. Сталий розвиток забезпечується шляхом розробки програми стратегічного розвитку, а також щорічних планів соціально-економічного розвитку селища.

Селищна рада кожного скликання не пізніше, ніж на другій сесії, приймає програму розвитку селища на період скликання ради.

  1. Виконавчі органи ради у своїй діяльності реа­лізовують основні напрямки програм та планів соціально-економічного розвитку.

Стаття 53. Місцеве планування


  1. Завдання місцевого планування полягає в ефективній координації процесів землекористування, приватного та громадського будівництва.

  2. Органи місцевого самоврядування визначають порядок використан­ня земельних ділянок під забудову в процесі складення та затвердження планів землекористування.

  3. Органи місцевого самоврядування контролюють процеси будівництва та виконання власних планів перспективного розвитку через використання наданого законом права щодо надання дозволів та координації діяльності суб'єктів будівництва на території селища.

  4. Селищна рада має надане законом право стосовно від­ведення землі, що належить територіальній громаді, а також право щодо визначення особливих умов у разі забудови важливих для життєдіяльності територіальної громади земельних ділянок.

  5. З метою розвитку окремих територій селища може прийняти рішення щодо використання капіталовкладень на будівництво мереж електро та водопостачання, а також стимулювати залучення приватних коштів.

  6. Селищна рада визначає форми кооперації між терито­ріальною громадою та приватними інвесторами, що дозволяють більш ефективно вирішувати реалізацію елементів планування.

  7. Планування будівництва здійснюється в два етапи: складення відпо­відно до встановленого порядку плану землекористування та складення плану забудови.

  8. План землекористування, затверджений рішенням ради, є актом нормативно-правового характеру, що є обов'язковим для виконання ор­ганами та посадовими особами місцевого самоврядування, які повинні погоджувати з ним у процесі подальшого планування всі інші рішення.

  9. Затверджений план забудови селища є обов'язковим для ви­конання на території селища всіма громадянами, їх об'єднаннями, установами, юридичними особами та іншими територіальними гро­мадами.

10. Органи місцевого самоврядування можуть залучати до розробки
плану забудови представників громадськості, виносити це питання на громадське обговорення та загальні збори. Проект плану забудови оприлюднюється і вноситься на затвердження лише після обговорення пропозицій та зауважень, що надійшли до органів місцевого самоврядування.
Стаття 54. Економічний розвиток
Економічний розвиток спрямований на укріплення та зростання інфраструктури селища, розширення і підвищення якості товарів і послуг, активізацію участі жителів у фінансово-господарській ді­яльності.
Стаття 55. Діяльність з вирішення екологічних питань
1. Діяльність з вирішення екологічних питань селища орієнтована
на вироблення екологічних норм, підготовку екологічних проектів та їх реалізації в інтересах громадян з метою рекреації територій селища, підтримку на них нормального екологічного балансу, створення сприятливих екологічних умов для праці та життя людей, а також формування системи контролю за станом навколишнього середовища та налагодження системи відповідного інформування органів місцевого самоврядування, підвищення якості навколишнього середовища, формування здорового способу життя людей.

2. Діяльність з вирішення екологічних питань селища реалізуєть­ся за допомогою складання спеціальних програм екологічного розвитку, розробки екологічних розділів у програмах соціально-економічного розвитку територіальної громади, виділення бюджетного фінансування екологічних проблем, вироблення санкцій до порушників екологічних норм, розробки і реалізації екологічних проектів.

3. Селищна рада не рідше одного разу на рік розглядає на своїх засіданнях питання щодо екологічної ситуації та контролю за хо­дом виконання запланованих заходів з її поліпшення.
Стаття 56. Розвиток науки і освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва


  1. Виконавчий комітет в рамках своїх повно­важень забезпечує розвиток соціально-культурної сфери життєдіяльності - освіти, охорони здоров'я, фізичної культури і спорту, культури і мистецтва тощо.

  2. Пріоритети соціально-культурного розвитку визна­чаються радою щорічно на першій сесії селищної ради наступного року.

  3. Селищний голова особисто контролює забезпечення ді­яльності освіти та охорони здоров'я, надає сприяння розвитку фізкультури і спорту, підтримує заклади та діячів культури і мистецтва.


Стаття 57. Забезпечення громадського порядку та громадської

безпеки
Органи місцевого самоврядування, в межах наданих їм законодавством повноважень, розробляють та впроваджують заходи з охорони громад­ського порядку та громадської безпеки з таких основних напрямів:

- запобігання вчиненню злочинів та правопорушень шляхом здійснення правоохоронними органами регулярних профілактичних заходів на тери­торії селища;

- запобігання підлітковій злочинності;

- врегулювання виконавчим комітетом питань щодо проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням громадського порядку під час їх проведення;

- налагодження системи постійно діючого взаємозв'язку та обміну інформацією з відповідних питань між виконавчим органом, членами територіальної громади та правоохоронними органами;

- забезпечення відповідного освітлення;

- організація безпеки дорожнього руху;

- сприяння органам внутрішніх справ у забезпеченні додержання пра­вил паспортної системи тощо.




Стаття 58. Соціальний захист населення


  1. Соціальний захист населення вважається найважливішим пріорите­том діяльності органів місцевого самоврядування, здійснюється відповідно до законодавства України.

  2. Соціальний захист будується на принципах гуманізму, адресності, соціальної справедливості.

  3. Селищна рада може здійснювати додаткові заходи соціаль­ного захисту тих чи інших груп населення, що повинні бути підтверджені бюджетним фінансуванням.

  4. З метою зниження безробіття селищна рада щорічно приймає програму громадських робіт, контролює її виконання, стимулює зростання трудової зайнятості населення, сприяє розвитку селищного ринку праці, підтримує підприємства, які утворюють нові робочі місця.


Стаття 59. Пільги, гарантії і порядок їх встановлення і зняття


  1. На території селища чинні всі пільги і компенсації, встановлені законо­давством України.

  2. Основними принципами встановлення і зняття пільг є їх обґрунтованість, перевага грошової форми, рівність усіх членів територіальної громади пільгової категорії, систематичність.

  3. Розміри, порядок установлення додаткових пільг і гарантій та їх зняття визначаються рішеннями селищної ради.

  4. Пільги можуть передбачати: грошові виплати, безкоштовне корис­тування послугами, одержання гарантій.


Стаття 60. Підтримка благодійництва, меценатства та спонсор­ства
1. Під благодійництвом, меценатством та спонсорством слід розу­міти:

- благодійництво - добровільна безкорислива пожертва фізичних та юридичних осіб у поданні набувачам матеріальної, фінансової, організа­ційної та іншої благодійної допомоги;

- меценатство - добровільна безкорислива діяльність фізичних осіб у матеріальній, фінансовій та іншій підтримці набувачів благодійної до­помоги;

- спонсорство - добровільна безприбуткова участь фізичних та юри­дичних осіб у матеріальній підтримці благодійної діяльності з метою по­пуляризації винятково свого імені, торгової марки, назви.

2. Підтримка благодійності, меценатства та спонсорства припускає:

- доведення фактів цієї діяльності до жителів селища через засоби масової інформації;

- заохочення шляхом зниженням ставок місцевих податків.
Стаття 61. Міжнародна діяльність
Пріоритетними в міжнародній діяльності визначаються такі напрями:

- укладення щорічних протоколів стосовно здійснення конкретних заходів у рамках укладених угод про співробітництво із зарубіжними суб'єктами місцевого самоврядування;

- участь в об'єднаннях зарубіжних суб'єктів місцевого самоврядуван­ня з проблематики, що має пріоритетне значення для територіальної громади;

- участь у заходах, що мають представницький характер для терито­ріальної громади;

- участь у заходах міжнародного плану, що мають на меті отримання конкретної допомоги для територіальної громади;

- участь у заходах, що сприяють залученню інвестицій на розвиток те­риторіальної громади або передбачають здійснення спільних проектів;

- участь у заходах відповідно до міжнародних угод України, або в рам­ках міждержавних програм.
Стаття 62. Підтримка місцевих товаровиробників, малого та серед­нього підприємництва
1. Органи місцевого самоврядування з метою створення робочих місць та підвищення добробуту жителів селища надають підтримку місцевим товаровиробникам, сприяють розвитку малого та середнього підприємництва.
РОЗДІЛ IX

ФІНАНСИ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ СЕЛИЩА
Стаття 63. Загальні принципи фінансової діяльності територіальної громади
1. Фінансова діяльність територіальної громади має на меті:

- створення відповідних механізмів регулювання процесів економіч­ного та соціального розвитку, що відіграватимуть у них стимулюючу та координуючу роль;

- запровадження відповідних фіскальних інструментів, що дозволяти­муть створювати механізми щодо формування надійної бази власних надхо­джень та сприятимуть розвиткові економічних процесів;

- забезпечення процесів надання громадських послуг у соціальній та житлово-комунальній сферах; формування системи соціального захисту населення, притаманної ринковій економіці;

- сприяння розвиткові інвестиційних процесів, спрямованих на форму­вання сучасної інфраструктури комунального господарства;

- якісне виконання повноважень, делегованих органам місцевого


самоврядування.

2. Фінансова діяльність територіальної громади відбувається на засадах:

- планування фінансових ресурсів;

- першочергового забезпечення потреб, які мають важливе значення для розвитку територіальної громади та соціально-економічного благо­получчя її членів;

- урахування загальнодержавних інтересів;

- прозорості, регулярного інформування, винесення на обговорення пи­тань фінансового планування, інвестиційної діяльності, проектів селищного бюджету та забезпечення доступу до здійснення контролю з боку громадськості;

- застосування новітніх технологій у здійсненні фінансового менедж­менту та використання широкого спектру фінансових інструментів, при­таманних ринковій економіці.
Стаття 64. Планування фінансових ресурсів


  1. З метою оптимального вирішення питань, що належать до відання місцевого самоврядування та закладення чітких бюджетних орієнтирів, органи місцевого самоврядування запроваджують систему середньострокового фінансового планування, що передбачає фінансовий розвиток громади протягом п'яти років.

  2. Фінансовий план містить прогнозовані бюджетні видатки та над­ходження, а також запропоновані заходи щодо забезпечення бюджетної збалансованості у наступних роках. Основою для планування фінансових ресурсів має бути інвестиційна програма, що складається виконавчими органами. Фінансовий план та інвестиційна програма щороку коригуються відповідно до потреб розвитку територіальної громади.

  3. Фінансове планування відбувається на таких засадах:

- виявлення визначальних факторів перспективного розвитку;

- обґрунтування рішень та програм, що впливатимуть на визначення перспективних завдань та планування видатків.


Стаття 65. Повноваження щодо фінансових зобов'язань


  1. Органи місцевого самоврядування беруть на себе зобов'язання щодо виплати коштів на здійснення інвестицій та заходів, спрямованих на їх залучення, лише в тому випадку, якщо це передбачено положеннями бюджетного планування.

  2. Обсяги фінансових зобов'язань розраховуються відповідно до передбачених бюджетних можливостей наступних трьох років.

  3. У виняткових випадках калькуляція зобов'язань може здійснюватися на весь період реалізації інвестиційного проекту. Органи місцевого само­врядування беруть на себе такі зобов'язання лише за умов наявності виважених та переконливих розрахунків, які свідчать про те, що обсяги зазначених зобов'язань не несуть загрози щодо розбалансування бю­джетів наступних років.

  4. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо надання
    зобов'язань діють до затвердження бюджету наступного року.


Стаття 66. Фінансування витрат, пов'язаних із здійсненням органа­ми місцевого самоврядування повноважень органів виконавчої влади та виконанням рішень органів державної влади


  1. Держава фінансує у повному обсязі здійснення органами місцевого самоврядування наданих законом повноважень органів виконавчої влади. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в Законі України про Державний бюджет України.

  2. Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових ви­датків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Указані рішення виконуються органами місцевого самоврядування в межах переданих їм фінансових ресурсів. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади і попередньо не забезпечені відповідними фінансовими ресурсами, компенсуються державою.



Стаття 67. Утворення цільових фондів


  1. Селищна рада може утворювати цільові фонди, які є скла­довою спеціального фонду відповідного місцевого селищного бюджету.

  2. Порядок формування та використання цільових фондів визначаєть­ся положенням про ці фонди, що затверджується селищною радою.


Стаття 68. Місцеві податки і збори
1. Селищна рада відповідно до закону встановлює місцеві податки і збори. Місцеві податки і збори зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Стаття 69. Участь органів місцевого самоврядування у фінансово-кредитних відносинах


  1. Селищна рада або за її рішенням інші органи місце­вого самоврядування відповідно до законодавства можуть випускати місцеві позики, лотереї та цінні папери, отримувати позички з інших бюджетів на покриття тимчасових касових розривів з їх погашенням до кінця бюджетного року, а також отримувати кредити в банківських установах.

  2. Селищна рада може у межах законодавства створювати комунальні банки та інші фінансово-кредитні установи, виступати га­рантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до комунальної власності відповідних територіальних громад, розміщувати належні їм кошти в банках інших суб'єктів права власності, отримувати відсотки від їх доходів відповідно до закону із зарахуванням їх до доходної частини відповідного місцевого бюджету.


РОЗДІЛ X

БЮДЖЕТ СЕЛИЩА
Стаття 70. Загальні засади формування бюджету
1. Селищна рада самостійно розробляє, затверджує і виконує відповідні місцеві бюджети.

2.Самостійність місцевих бюджетів гарантується власними та за­


кріпленими за ними на стабільній основі законом загальнодержавними доходами, а також правом самостійно визначати напрями використання коштів місцевих бюджетів відповідно до закону.

  1. Втручання державних органів у процес складання, затвердження і виконання місцевих бюджетів не допускається, за винятком випадків, передбачених законодавством.

  2. Селищна рада приймає бюджет селища на кожний календарний рік.

5. Бюджет включає в себе бюджетний план, в якому наводиться загальна сума:

- надходжень і видатків протягом року;

- запланованих кредитів під інвестиції та заходи щодо залучення інвестицій;

- повноважень виконавчого комітету на укла­дання договорів (зобов'язань), унаслідок яких у наступні роки доведеться вдаватися до додаткових витрат на

інвестиції та фінансування заходів щодо їх залучення.

6. До закінчення року зміни до бюджету селища можуть вно­ситися лише у формі рішення селищної ради про внесення змін до рішення селищної ради ,,Про бюджет” відповідно до порядку внесення змін до рішень селищної ради.


Стаття 71. Доходи місцевих бюджетів


  1. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визна­чених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.

  2. Порядок зарахування доходів до місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та іншими законами.

  3. У доходній частині місцевого бюджету окремо виділяються доходи, необхідні для виконання власних повноважень, і доходи, необхідні для забезпечення виконання делегованих законом повноважень органів ви­конавчої влади.

  4. Місцевий бюджет поділяється на поточний бюджет і бюджет розвитку. Доходи бюджету розвитку формуються за рахунок частини податкових надходжень, коштів залучених від розміщення місцевих позик, а також інвестиційних субсидій з інших бюджетів.


Стаття 72. Видатки місцевих бюджетів


  1. Видатки, які здійснюються селищною радою на потреби територіальних громад, їх розмір і цільове спрямування визначаються місцевими бюджетами цих громад.

  2. Селищна рада та її виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

  1. У видатковій частині місцевих бюджетів окремо передбачаються ви­датки поточного бюджету і видатки бюджету розвитку.

  2. Кошти поточного бюджету спрямовуються на фінансування установ і закладів, що утримуються за рахунок бюджетних асигнувань, і не на­лежать до бюджету розвитку.

  3. Кошти бюджету розвитку спрямовуються на реалізацію програм соціально-економічного розвитку території селища, пов'язаних із здійсненням інвестиційної та інноваційної діяльності, а також на фі­нансування субвенцій та інших видатків, пов'язаних з розширеним від­творенням.

  4. Видатки місцевих бюджетів поділяються на дві частини: видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядуван­ня, і видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень органів виконавчої влади.


Стаття 73. Збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів


  1. Місцеві бюджети мають бути достатніми для забезпечення виконання селищною радою наданих їй законом повноважень та забез­печення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб.

  2. При забезпеченні збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів не враховуються вільні залишки бюджетних коштів.

  3. У разі коли вичерпано можливості збалансування доходів і видатків місцевих бюджетів і при цьому не забезпечується покриття видатків, необхідних для здійснення селищною радою наданих їй законом повноважень та забезпечення населення послугами не нижче рівня мінімальних соціальних потреб, держава забезпечує збалансування місцевих бюджетів шляхом передачі необхідних коштів до відповідних місцевих бюджетів у вигляді дотацій, субвенцій, субсидій відповідно до закону.



Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет