Якщо місце виявлення трупа не співпадає з місцем убивства, необхідно вжити заходів до його встановлення, вивчення шляхів і способів переміщення трупа.
В ході огляду трупа, який проводиться з участю судово- медичного експерта, необхідно встановити, чи є смерть насильницькою, чи вона настала з інших причин. З цією метою, поряд з вивченням тілесних ушкоджень і причин смерті, важливо проаналізувати зв'язок між обстановкою місця події і діями, в результаті яких виникли виявлені в ній зміни і сліди, співставити їх з ушкодженнями на тілі, одязі трупа і певним способом убивства.
Під час огляду місця убивства і трупа необхідно враховувати спосіб спричинення смерті та особливості застосування знаряддя. Якщо убивство скоєно з застосуванням вогнепальної зброї, необхідно виявити відповідно кулю, гільзу, пижі, сліди кіптяви, залишки порошинок, дріб, пошкодження одягу та інших предметів.
Якщо убивство скоєне шляхом удушення чи повішення, особливу увагу під час огляду трупа тіеобхідно звернути на вивчення слідів на голові і шиї, а також дослідити странгуляційну борозну, петлю, матеріал удушення.
У разі виявлення трупа з ознаками отруєння необхідно вилучити з місця події посуд з рештками в ньому речовин, лікарські препарати, пляшки з рідинами, рослини невідомого походження тощо.
Обшук. Під час розслідування убивств необхідність у провадженні обшуку може виникнути на будь-якому етапі. Він провадиться, коли особа убивці відома і є дані, що він переховується в певному місці. Обшук також необхідний, коли в ході розслідування одержані дані про знаряддя злочину чи інші предмети, сховані злочинцем, а також про те, що вони знаходяться в квартирі підозрюваного, його родичів чи знайомих.
Особистий обшук завжди проводиться під час затримання підозрюваного чи обвинуваченого. В даному випадку необхідно звертати увагу на виявлення волокон, волосся, плям крові на одязі і взутті, ушкоджень на тілі тощо.
Судово-медична експертиза. Провадження судово-медичної експертизи під час розслідування убивств обов'язкове. Тому після зовнішнього огляду трупа на місці його виявлення слідчий повинен відправити його в морг для розтину. В постанові про призначення експертизи викладаються обставини, виявлені під час огляду, і питання експерту.
Типові питання, які ставляться на вирішення судово-медичної експертизи, можуть бути такими: яка причина смерті; які ушкодження па трупі; в якій послідовності вони нанесені, які із них прижиттєві і які виявилися смертельними; яким знаряддям чи зброєю спричинені ушкодження; скільки крові втратив потерпілий; чи міг сам потерпілий нанести собі ушкодження чи вони спричинені іншою особою; чи є на трупі сліди боротьби і самооборони; за скільки годин до настання смерті потерпілий вживав їжу і яку; чи є алкоголь у внутрішніх органах трупа тощо. В залежності від способу спричинення смерті, крім перерахованих, на вирішення експерта можуть бути поставлені й інші, більш специфічні питання.
У ході розслідування убивств нерідко призначаються й інші види експертиз - судово балістичні, портретно-криміналістичні, дактилоскопічні тощо. Висновок судово-медичної та інших видів експертиз повинен перевірятися і критично оцінюватися слідчим, щоб вияснити:
-
чи правильно експерт зрозумив питання, вказані в постанові про призначення експертизи і чи дані па них обгрунтовані відповіді;
-
чи нема протиріч між змістом протоколу огляду місця події і трупа та описовій частині висновку;
-
чи відповідають сучасному рівню розвитку спеціальних знань і методиці досліджень методи, що застосовувалися, і чи придатні вони для вирішення поставленого питання;
-
чи не вийшов експерт за межі компетенції під час провадження експертизи;
-
чи випливають висновки експерта із проведених досліджень, указаних в описовій частині висновку.
При виникненні труднощів у ході перевірки й оцінки висновків слідчий має право допитати експерта чи отримати консультацію спеціаліста.
Контрольні запитання
-
У чому сутність криміналістичної характеристики убивств?
-
Які особливості порушення кримінальних справ про
убивство?
-
Що собою становить початковий етап розслідування убивств?
-
Яких умов розслідування необхідно дотримуватися на початковому етапі?
-
Які завдання наступних етапів розслідування убивств?
-
В чому особливості тактики огляду місця виявлення трупа?
-
Які завдання вирішує обшук під час розслідування убивств?
-
Які типові питання вирішує судово-медична експертиза у ході розслідування убивств?
Теми рефератів і курсових робіт
-
Особливості і значення боротьби із злочинами проти життя і здоров'я громадян на сучасному етапі.
-
Криміналістична характеристика вбивств.
-
Завдання і тактика невідкладних слідчих дій, їх поєднання з оперативно-розшуковими заходами під час розслідування вбивств.
-
Зміст і характеристика наступних етапів розслідування вбивств.
Література
-
Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лисиченко. - К, 1988. - С. 91-130.
-
Криминалистика. Учебник / Под ред. В.А. Образцова. - М„ 1995. - С. 429-450.
-
Салтевський М.В. Криміналістика. Навчально-довідковий посібник. - К, 1996. - С.138-144.
Тема 27. Розслідування зґвалтувань
-
Криміналістична характеристика зґвалтувань
-
Початковий етап розслідування
-
Наступний етап розслідування
-
Особливості тактики проведення окремих слідчих дій
§1. Криміналістична харктеристика зґвалтувань
Зґвалтування, тобто статеві зносини з застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, відповідальність за скоєння якого передбачена статтею 152 КК України, є найбільш тяжким злочином проти статтевої свободи жінки.
Специфіка розслідування цих злочинів обумовлюється їх характером, необхідністю детального вивчення не лише обставин самої події та особи потерпілої, підозрюваних і обвинуваченого, а й різних сторін їх особистого життя, в тому числі інтимного.
Складність розслідувань зґвалтувань полягає перш за все в тому, що потерпіла, як правило, не бажає розголошення факту зґвалтування, і is зв'язку з цим нерідко висуває клопотання про зберігання таємниці самої події від родичів та інших осіб. Таке клопотання часто буває обгрунтованим і в цілому ускладнює про і іес розсл іду вання.
Складність розслідування полягає також і в тому, що потерпіла іноді довгий час після згваттування не заявляє про дану подію в органи внутрішніх справ, а про даний факт стає відомо із інших джерел. Несвоєчасне повідомлення ускладнює розшук особи, що скоїла зґвалтування, та встановлення самого факту злочину.
В ряді випадків потерпілими ( неповнолітні, а насильниками - особи, що мешкають в одній сім'ї з ними, де взаємовідносини між дорослими бувають надзвичайно складними.
Неповнолітні володіють специфічними психологічними властивостями, які необхідно врахувати в ході розслідування.
Так, діти у віці від 3 до 7 років не розуміються в причинних зв'язках явищ і подій, що спостерігаються ними, сприймають подію не в цілому, а лише окремі її факти, часто не головні, а другорядні. У молодшого шкільного віку (7- 11 років) уже на- копичуєтся деякий досвід спілкування і моральної поведінки, але вони не завжди можуть правильно відрізнити головне від другорядного. Вікова група від 11 до 14 років відрізняється самовпевненістю, нерівноваженістю в поведінці, великою чутливістю до зауважень, недостатньо критичною оцінкою своїх поступив, схильністю до фантазії тощо. З 14-15 років наступає нестійкий критичний період в житті неповнолітніх, з'являється бажання до самостійності, намагання звільнитися від впливу батьків і вчителів, підвищена рухливість та активність тощо. Підлітки даної вікової групи легко можуть зайняти ворожу стосовно слідчого позицію.
У слідчій практиці трапляються випадки, коли потерпілі на стадії розслідування викривають насильника, дають свідчення про факт зґвалтування, але в судовому засіданні, під впливом родичів чи інших зацікавлених осіб відмовляються від даних раніше показань.
Криміналістична характеристика зґвалтувань складається з таких елементів:
-
особа потерпілої;
-
особа злочинця;
-
спосіб вчинення та приховання даного злочину;
-
обстановка злочину;
-
сліди зґвалтування;
-
місце і час скоєння злочину.
Особа потерпілої. Потерпілою внаслідок зґвалтування може стати як доросла, так і неповнолітня особа. Причиною злочину нерідко є неправильна поведінка потерпілої, яка до зґвалтування під час зустрічі з насильником проявляла елементи легковажності, розпивала з ним алкогольні напої, створювала реальну можливість сексуального нападу. Специфічну групу утворюють потерпілі, що страждають психічними захворюваннями. Особливо велика частка таких потерпілих серед 14- 15-річних.
Достарыңызбен бөлісу: |