Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет37/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   58

Роль криміналістичної характеристики в методиці полягає в тому, щоб надати слідчому інформацію щодо напрямів розс­лідування, способів вчинення та обставин злочину.

Суттєвими ознаками змісту криміналістичної характеристики є:

1. Відомості про криміналістично важливі ознаки злочинів даного виду. Одні із них мають значення для крпміиальпо-пра- вової кваліфікації злочину, правильного вирішення криміналь­ної справи, інші - для прийняття кримінально-процесуальних рішень (наприклад, для вибору заходу присікання), треті - для розслідування, четверті - для їх попередження тощо. Цей поділ має відносний характер, оскільки всі ознаки взаємопов'язані і нерідко в своєму поєднанні слугують вирішенню декількох зав­дань, виконують різні функції.

  1. Система відомостей про криміналістично важливі озна­ки. Ознаки, що складають зміст криміналістичної характерис­тики, відносяться як до обставин скоєння злочину, так і до попередніх, супутніх та наступаючих за ними. Останні відігра­ють важливу роль у виявленні прихованих злочинів, а також невідомих злочинців.

  2. Система відомостей, що включає дані про закономірні зв'яз­ки між ознаками злочинів. Це важлива частина криміналістич­ної характеристики. Виявлення цих зв'язків провадиться на підставі досліджень значного емпіричного матеріалу. Найбільш суттєвими є закономірні зв'язки між групами ознак, що характе­ризують сліди злочину (в широкому розумінні), його наслідки, та групами ознак, що відносяться до злочинця і його дій.

Однак використання криміналістичної характеристики може мати різні спрямування. Наприклад, за ознаками способу, місця і часу скоєння злочину може бути висунута версія про злочин­ця і, навпаки, під час затримання злочинця і наявності даних про особливості обстановки тощо може бути побудована версія про скоєння даною особою інших, ще не розкритих злочинів.

  1. Система відомостей, тцо слугує побудові і перевірці слідчих версій для вирішення основних завдань розслідуван­ня. Відомості, що становлять зміст криміналістичної характери­стики, представляють собою систематизовані криміналістичні дані, що відносяться до віщу злочинів. Слідчий завжди розслі­дує конкретний злочин - одиничне антисуспільпе явище з властивими йому особливими ознаками. Тому дані криміналі­стичної характеристики можуть лише вказувати на певну вірогідність ознак, що виявляються, в конкретному злочині, який розслідується. Іншими словами, на підставі аналізу і оці­нки особливостей конкретного злочину, співставлення встанов­лених стосовно нього даних з криміналістичною характеристи­кою висуваються слідчі версії.

Криміналістичні характеристики поділяються на загальні й окремі. Загальні відносяться до виду злочинів (наприклад, «кри­міналістична характеристика вбивств» або «криміналістична характеристика крадіжок»), а окремі - до різновидності зло­чинів, що виділена за суттєвою криміналістичною ознакою (на­приклад, «криміналістична характеристика вбивств з розчлену­ванням трупів»).

Криміналістична характеристика для методики розслідуван­ня має першочергове значення, оскільки вона є вірогідною мо­деллю конкретного злочину, віднесеного до певного виду. Кри­міналістична характеристика - це видова модель, яка дозволяє прогнозувати, будувати найбільш обгрунтовані версії щодо об­ставин конкретної події - особи, способу, засобів злочину тощо.

Значення криміналістичної характеристики полягає в тому, що вона дозволяє:

  • визначити напрями розслідування;

  • цілеспрямовано збирати доказову інформацію та її джерела;

  • будувати найбільш вірогідні версії стосовно обставин, які необхідно встановлювати.

Під час побудови методики криміналістичну характеристи­ку використовують в кількісній залежності між такими елемен­тами: «предмет - особа», «спосіб - особа», «предмет -спосіб», «слідова картина - особа злочинця», «предмет - сліди» тощо. Видова кількісна залежність між цими парами елементів під час планування та висунення версій переноситься па аналогічні пари елементів конкретного злочину. Таким чином, версії бу­дуть найбільш вірогідними, а плани розслідування - більш оп­тимальними.

§2. Елементи криміналістичної характеристики злочинів



Система криміналістичної характеристики складається із елементів, які представляють собою сукупність ознак, згру­пованих в залежності від відношення до предмета доказуван­ня та елементів складу злочину. За змістом пі елементи ма­ють внутрішню структуру ознак і по відношенню до характеристики в цілому є підсистемами відомостей про суттєві обставини злочинів даного виду і їх відображенні в навколишньому середовищі.

У системі криміналістичної характеристики важливе місце займають елементи, що відносяться до суб'єктивної сторони злочину, вони розташовуються зазвичай на її початку. Це по­яснюється тим, що розслідування за найбільш складними спра­вами починається від події злочину, його наслідків чи ознак, що вказують на можливу їх наявність.

Основними елементами криміналістичної характеристики є:

    1. Спосіб вчиненя злочину. Ознаки способу вчинення злочину, відображення їх в матеріальній обстановці місця скоєння та інших джерелах використовуються для визначення шляхів установлення злочинця, його спільників, вияснешія обставин злочину ТОЩО- В ході розслідування деяких злочинів особливо важливий облік оз­нак способу приховування (наприклад, під час можливого інсцену­вання події з метою приховання дійсної пригоди).

    2. Предмет безпосереднього посягання. Ознаки предмета посягання мають значення для організації розшуку викрадено­го, компенсації матеріальних збитків. Характеристика предме­та посягання важлива для установлення злочинця у випадках:

      1. коли викрадення предмета свідчить про знання його при­значення і можливостей використання (наприклад, крад­іжка деталей механізму);

      2. коли викрадення свідчить про знання злочинцем вартості чи особливих властивостей предмета посягання (наприк­лад, під час крадіжки запасних частин сільгосптехніки);

      3. якщо має місце заволодіння предметами з особливими властивостями (наприклад, наркотичними речовинами);

      4. коли за предметом посягання можна робити висновок про специфічну мету крадіжки (наприклад, за злочином неповнолітніх у разі викрадення радіодеталі тощо);

      5. коли до предмету посягання має доступ обмежене і певне число осіб (наприклад, до товарно-матеріальних цінностей).

    3. Місце, час, обстановка скоєння злочину. Місце скоєння злочину в криміналістичній характеристиці відображається різними ознаками. Узагальнення слідчої практики показує на­явність зв'язків ознак місця злочину зі способом вчинення, даними, що відносяться до особистості злочинця, місця його проживання, перебування тощо.

Конкретна сукупність ознак місця злочину визначається в методиці на основі відповідних узагальнень практики.

Час скоєння злочину має кримінально-правове, процесуаль­не і криміналістичне значення. Криміналістичне значення виз­начається тим, що в скоєнні багатьох злочинів спостерігається певна вибірковість у часі діянь злочинця.

Обстановка місця скоєння злочину - це частина матеріаль­ного середовища, яка включає, крім ділянки території, су­купність різних предметів, поведінку учасників події, психо­логічні відносини між ними тощо. Обстановка як сукупність матеріальних об'єктів на місці злочину відображає механізм події, що розслідується, дії злочинця та інших осіб.

4. Слідова картина злочину. В криміналістичній характери­стиці вона охоплює:

  • зміни в речовій обстановці місця події злочину. Ці зміни, відображаючи дії злочинця, потерпілого та інших осіб, дії знарядь, засобів і механізмів, полягають у порушенні по­чаткового стану, місцезнаходження, структури різних об'єктів, що складають речове середовище, в якому вчи-

нено злочин;

  • сліди-відображення (сліди рук, ніг, інструментів тощо);

  • предмети - речові докази, в тому числі документи, речі і мікрочастини. Набір конкретних об'єктів, що виступають в якості речових доказів, за різними видами злочинів нео­днаковий. Наприклад, за справами про вбивства - сліди крові; за справами дорожньо-транспортних пригод - лиш­ки пально-мастильних речовин тощо;

  • документи - письмові докази різного виду і призначен­ня. Документи виконують важливі функції в різних сфе­рах громадської, виробничої, культурної, особистої діяль­ності сучасного суспільства. Вони часто містять важливі для розслідування відомості;

  • особи, що можуть бути допитані в якості свідків. Особис­те сприйняття події злочину робить особу свідком-оче- видцем і допитувати її необхідно за цими підставами.

  1. Особа злочинця - це поняття широке, містить опис лю­дини як соціально-біологічної системи, властивості та ознаки якої відображаються в матеріальному середовищі та викорис­товуються для розкриття і розслідування злочину, пошуку зло­чинця, його ідентифікації та викриття у скоєнному злочині.

Конкретний зміст даного елементу криміналістичної харак­теристики визначається сукупністю ознак особистості, специфі­чних для осіб, що скоюють злочини даного виду і суттєвих для їх успішного розслідування. Система ознак особистості злочин­ця включає ознаки демографічні, а також ті, що відображають деякі моральні властивості, психологічні особливості (наприклад, риси характеру тощо). Певна частина цих ознак розробляється з урахуванням можливості їх порівняння з аналогічними відо­мостями про потерпілого (інтереси, зв'язки, стосунки тощо).


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет