Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на



бет45/58
Дата24.07.2016
өлшемі3.33 Mb.
#219618
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   58

Перевірка показань на місці. Під час перевірки показань на місці пояснення потерпілої чи обвинуваченого співставляють- ся з раніше даними показаннями і з фактичною обстановкою місця злочину. Таким шляхом можуть бути виявлені неточності і протиріччя в показаннях, нові речові докази. Перевірка пока­зань на місці важлива тим, що сприяє пожвавленню асоціатив­них зв'язків. Особа, що допитується, одержує можливість по­вніше і точніше згадати і відтворити окремі обставини з урахуванням обстановки місця події.

Пред'явлення для упізнання. Під час розслідування зґвал­тування часто виникає необхідність у пред'явленні для упізнан­ня особи чи предметів потерпілій, підозрюваному чи свідкам. Проводиться дана слідча дія в порядку, передбаченому вимо­гами кримінально-процесуального законодавства.

Основні завдання профілактичних процесуальних та орган- ізаційно-виховних дій слідчого - це виявлення причин та умов скоєння злочину, вжиття необхідних заходів (через державні органи і громадські організації) щодо усунення їх, а також не­допущення чи присікання аналогічних злочинів на підвідомчій території.

Контрольні запитання



    1. У чому полягає сутність криміналістичної характеристи­ки зґвалтувань?

    2. Які елементи входять в криміналістичну характеристику зґвалтувань?

    3. У чому полягає початковий етап розслідування зґвалтувань?

    4. Які типові версії про зґвалтування па початковому етапі розслідування можуть висуватись?

    5. У чому суть наступного етапу розслідування зґвалтувань?

    6. Які типові ситуації можуть виникати після пред'явлення ґвалтівнику постанови щодо притягнення його в якості обвинуваченого?

    7. Які особливості тактики провадження окремих слідчих дій під час розслідування зґвалтувань?

Теми рефератів і курсових робіт

      1. Проблеми розслідування зґвалтувань засобами і метода­ми криміналістики.

      2. Значення і завдання криміналістичної характеристики зґвалтувань в ході розслідування і попередження даного виду злочинів.

      3. Особливості початкового і наступного етапів розслідуван­ня зґвалтувань.

Література

        1. Кримінальний кодекс України. - К, 2001. - С. 99-101.

        2. Кримінально-процесуальний кодекс України. - К., 1994. - С. 14, 52, 73-75.

        3. Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / Под ред. В.К. Лиси- ченко. - К, 1988. - С. 131-156.

        4. Криминалистика. Учебник / Под ред. Н.П. Яблокова. - М„ 1997. - С. 546-562.

        5. Криміналістика. Підручник / За ред. В.К). Шепітька. - К, 2001. - С. 419- 444.

Тема 28. Розслідування крадіжок

Криміналістична характеристика крадіжок

Початковий етап розслідування

Наступний етап розслідування

Особливості тактики проведення окремих слідчих дій

§1. Криміналістична характеристика крадіжок

Кримінальний закон розрізняє крадіжку як таємне викра­дення чужого майна (ст. 185 КК України). Під час розслідуван­ня крадіжок підлягають встановленню наступні обставини:

  • чи мав місце факт крадіжки;

  • час, місце і спосіб вчиненя крадіжки;

  • чи використовувались злочинцем технічні засоби і які саме;

  • у кого вчинено крадіжку і кому належить викрадене майно;

  • які речі викрадено, їх прикмети;

  • розмір спричиненої шкоди;

  • де знаходиться викрадене майно;

  • хто скоїв крадіжку, кількість злочинців, роль кожного із них під час вчинення злочину, чи була між ними попе­редня змова, чи не вчинені злочинцем інші крадіжки;

  • які обставини сприяли скоєнню крадіжки.

Обтяжуючими вину обставинами під час скоєння крадіжки

є: спричинення значної шкоди потерпілому; скоєння крадіжки з попередньою змовою групи осіб; скоєння крадіжки повтор­но; скоєння цього злочину з проникненням у житло.

Крадіжка включає значне коло злочинів, які відрізняються предметом посягання, способом вчинення і приховування, місцем реалізації злочинного задуму. Виходячи з цього, можна поділити крадіжки:

  • з приміщень - магазинів, кіосків, складів, санаторіїв, гур­тожитків, готелів, квартир, будинків, дач тощо;

  • особистих речей громадян у потягах, на вокзалах тощо;

  • матеріальних цінностей з цехів промислових підприємств, підприємств агро-ітромислового комплексу, комунально­го господарства і будівельних майданчиків, а також ван­тажів па запізнії чому, річковому, морському і повітряно­му транспорті;

  • кишенькові (у громадському транспорті, на базарах);

  • транспортних засобів (автомобілів, мотоциклів, мопедів тощо).

Конкретна подія крадіжки характеризується притаманною їй індивідуальною сукупністю ознак. Однак ці злочини мають і спільні риси, які дозволяють дати їм узагальнену характеристи­ку і виділити при цьому певну специфіку розслідування дея­ких видів крадіжок і на цій основі визначити основні елемен­ти криміналістичної характеристики цього виду злочинів, зокрема: обстановку, в якій готуються і вчиняються крадіжки; предмет злочинного посягання; способи вчинення крадіжок; типові сліди; особу злочинця; особу потерпілого від злочину.

Кожний із перерахованих елементів обєднує цілу групу об­ставин, тісно пов'язаних і взаємообумовлених в конкретній події, що розслідується. В даному випадку доцільно розглянути кож­ний елемент криміналістичної характеристики крадіжок окремо.

Важливе місце серед елементів криміналістичної характери­стики крадіжок займає обстановка, в якій готуються і вчиня­ються ці злочини. В обстановку включаються місце і час скоє­ння крадіжок. Місце вчинення у більшості випадків обмежено невеликою площею (ділянка місцевості, приміщення тощо). Щодо даних про час скоєння крадіжок, то питома вага їх у за­гальній кількості злочинів, іцо скоюються в святкові і вихідні дні, дещо нижча, ніж в інші дні тижня. Більшість квартирних крадіжок, як показує вивчення практики, вчиняється з 8 до 18 години, коли основна маса працюючих мешканців відсутня; крадіжки автомобілів із гаражів вчиняються найчастіше в нічний час, з відкритих стоянок - вдень; значна кількість ки­шенькових крадіжок вчиняється в ранкові і вечерні часи пік, коли створюються сприятливі для них умови в міському транс­порті, магазинах та інших багатолюдних місцях.

Предметом крадіжок можуть бути різні речі із при­міщень, що зберігаються в квартирах, домах, дачах, гроші, вироби із дорогоцінних металів, радіо-, кіно-, фотоапарату­ра, вироби із хрусталю, антикварні речі, книги, автомобілі, мотоцикли, мопеди тощо.

Предметом кішенькових крадіжок є гроші, інші цінності, кіно-, фотоапарати, портативні магнітофони, радіоприймачі, що викрадаються з кишень, сумок, портфелів, валіз.

Спосіб вчиненя крадіжки є основним елементом кримінал­істичної характеристики, оскільки об'єднує одним задумом си­стему дій щодо приготування, вчинення і приховання злочи­ну. Більшості крадіжок із приміщень, автомобілів передує поперднє вивчення місця. З цією метою використовуються різні приводи для відвідування приміщень: під видом слюсаря, елек­трика, газовика тощо. Мета відвідування - визначення пред­мета крадіжки і місця його зберігання, вивчення розташування приміщень, особливостей замикаючих пристроїв на дверях, вікнах, кількість мешканців тощо.

В якості знарядь злому використовуються як інструменти побутового призначення, так і спеціально виготовлені.

Більшість крадіжок скоюється з приховуванням слідів зло­чину. Злочинці заздалегідь передбачають шляхи залишення місця крадіжки. Викрадене майно збувається, як правило, не­знайомим особам.

Спосіб вчинення злочину у більшості випадків дозволяє визначити деякі особливості особи, що скоїла крадіжку (стать, вік, рід занять тощо).

В криміналістичній характеристиці крадіжок важливе місце займають дані про типові сліди та інші джерела. Механізм слідоутворсипя під час вчинення крадіжки обумовлюється ха­рактером взаємодії злочинця з навколишньою матеріальною обстановкою. На місці події сліди залишають: злочинець у виг­ляді слідів ніг, рук, зубів, крові, слини, губної помади, мікроча- стин одягу, запахові сліди тощо; знаряддя злочину - сліди роз­пилу, удару, віджиму, свердління, транспортних засобів тощо. Всі сліди між собою пов'язані і відображають ознаки конкрет­ного предмета чи особи, а також механізму слідоутвореиня. На тілі, одязі та взутті злочинця і використаних ним знаряддях також можуть залишатися сліди з місця події і від злочинних дій (пошкодження, нашарування фарби, грунту, металевих і дерев'яних опилок, крові, волокон тканини тощо).

Особа злочинця в криміналістичній характеристиці краді­жок також займає важливе місце. Злочинців, що скоїли краді­жки, можна умовно поділити на дві групи:

  1. особи з стійкою антисуспільною установкою, які вчиняють крадіжки великої кількості предметів і добре продуманим способом. Вони можуть мати певну спеціалізацію (кварти­ри зі зломом, кишенькові, крадіжки автомобілів тощо);

  2. особи, що вчинили крадіжку у зв'язку з виникненням певних конкретних обставин. Внутрішньо вони не підго­товлені до скоєння злочинів, але вчиняють крадіжку, коли зовнішня обстановка, найчастіше віктимна поведінка жер­тви, провокує на її скоєння (залишені без нагляду особисті речі, не закриті на замок двері автомобіля тощо). Ці осо­би викрадають предмети, що знаходяться на виду, і нама­гаються швидко залишити місце крадіжки. Значну част­ку серед крадіїв складають неповнолітні. Характерним для обох груп злочинців є наявність корисливого мотиву.


    Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   41   42   43   44   45   46   47   48   ...   58




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет