Розділ II. Криміналістична техніки За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на
жүктеу/скачать 3.33 Mb.
|
|
Спеціальні безоболонкові кулі використовуються для споряджання патронів мисливської зброї. Інколи спеціальні кулі використовують злочинці для стрільби із обрізів мисливської зброї. §3. Сліди пострілу вогнепальної зброї та їх види Сліди пострілу - це матеріальні предмети, які несуть ознаки застосування вогнепальної зброї та боєприпасів. До них відносяться: зброя, боєприпаси, кулі, патрони, гільзи, снаряди, кіптява, порошинки, поясок обтирання, сліди зберігання тощо. Під час пострілу розрізняють три стадії: зарядження зброї; здійснення пострілу; вилучення (екстрагування) гільзи із патронника. На всіх стадіях можуть утворюватись сліди пострілу. Тому механізм їх утворення необхідно розглядати разом з механізмом пострілу. Утворення слідів під час зарядження зброї. Під час зарядження зброї патрон вставляється у патронник, затвор досилається вперед і замикається ствол. На денці гільзи утворюються сліди ковзання від нерівностей щитка колодки, інколи сліди від бойка у вигляді трас. Коли патрон повністю увійде у патронник, зачіп викидача заскочить у кільцеву проточку і зали- шить слід ковзання на ребрі денця гільзи. Рух затвора зупиниться, патронник виявиться закритим, а зброя зарядженою. Утворення слідів зброї під час пострілу. Для здійснення пострілу необхідно натиснути на спусковий крючок, внаслідок чого ударник зривається з бойового зводу, під дією бойової пружини рухається вперед і бойком натикається на капсуль, утворюючи на ньому об'ємний статичний слід, який за своєю ({юрмою схожий на бойок. Від удару бойка капсуль загоряється і запалює порох у патроні. Під час горіння пороху утворюються гази і виникає високий тиск, під дією якого із ствола виштовхується снаряд. В цей час гільза з великою силою притискується до затвора і на її денці утворюються сліди тиску, які називаються слідами переднього зрізу затвора - це борозенки і валики. На денці гільзи з'являються сліди відбивача; на дні та ребрі кільцевого паза - сліди від зачіпки викидача. На корпусі гільзи можуть відбитися сліди патронника у вигляді поздовжніх трас і дрібні вм'ятинки від країв кожуха затвора. Під час пострілу з нарізної зброї на кулі утворюються сліди від стінок каналу ствола - це дрібні валики і борозенки. Число смуг (слідів) на кулі відповідає кількості нарізів каналу ствола. Ці сліди називаються повторними слідами каналу ствола. У гладкоствольній зброї сліди каналу ствола залишаються па дробу і спеціальних кулях. У дробовому заряді не всі дробинки торкаються ствола, а лише крайні, до того ж не всією поверхнею, а лише окремими ділянками (точками). На цих ділянках утворюються сліди каналу ствола у вигляді площадок на сферичній частині дробин. На дробинках, розміщених всередині заряду, слідів каналу ствола не залишається, але інколи зустрічаються незначні поглиблення від контакту з сусідними дробинками. Такі сліди називають контактними полями. Залишені на гільзах і снарядах сліди атипічної зброї рідко відповідають стандартним слідам, оскільки типічна зброя, як правило, ненарізна, неавтоматична, не має відки- дача. Щодо саморобної зброї, яка найчастіше виготовляється під 5,6 мм малокаліберний патрон, то все залежить від якості виготовлення. Сліди контакту снаряда з перешкодою. Під час зіткнення кулі чи дробу з перешкодою виникають сліди у вигляді пробоїни, вм'ятини, тріщини, розриву, слідів кіптяви у вигляді пояска обтирання, тобто частинок змазування. Сліди кіптяви є не лише на поверхні перешкоди, а й на інших об'єктах, які були в зоні дії порохових газів, а саме - на тілі й одязі особи, яка здійснювала постріл, та осіб, які були присутні в цей час. Для встановлення різних обставин пострілу важливе значення має характер наявної пробоїни. Розрізняють пробоїни наскрізні, коли снаряд подолав перешкоду на всю його товщину, та сліпі, коли вій зупинився всередині перепони. У сліпій пробоїні розрізняють вхідній отвір і канал, а в наскрізній - ще й вихідний отвір. Вхідний кульовий отвір у сухому дереві, листовому металі близький до калібру кулі; в еластичн їх перешкодах він має трохи менший діаметр, ніж діаметр кулі; у ламких твердих перепонах (скло, цегла) отвір може бути навіть трохи більшим, ніж діаметр кулі; па тілі людини діаметр вхідного отвору, як правило, менший за діаметр кулі. Під час вивчення пробоїн, пояска обтирання та слідів близького пострілу можна встановити вид снаряду, його калібр, вид пороху, напрямок, відстань пострілу та місцезнаходження особи, яка здійснювала постріл. Вид і кількість снарядів, що влучили в об'єкт, визначають за ознаками пробоїн - їх кількістю, розмірами та формою. Розмір, снаряда найбільш точно вдається встановити за діаметром пояска обтирання, який відповідає діаметру снаряда. §4. Виявлення та огляд вогнепальної зброї і слідів пострілу Виявлена на місці події вогнепальна зброя оглядається слідчим. Цю слідчу дію рекомендується здійснювати за участю спеціаліста. Огляд зброї, боєприпасів і слідів пострілу здійснюється відповідно до з вимог статтей 190 193, 195 Кримінально-процесуального кодексу України. Місце виявлення зброї ретельно оглядається з метою виявлення інших слідів: ніг, взуття, транспорту тощо. На зброї також можуті) бути виявлені сліди рук. Зброю перш за все необхідно сфотографувати, додержуючись правил вузлової зйомки: зафіксувати положення зброї на місці, розміщення окремих частин зброї - ствола, запобіжника; оглянути навколо зброї місцевість, зафіксувати всі предмети, плями тощо. Після фіксації на місці зброю беруть так, щоб не залишити па ній своїх слідів, розряджають магазин, перед цим ще раз фіксуючи положення курка, кожуха, затвора, запобіжника, наявність патронів у патроннику. Потім оглядають зброю на предмет виявлення слідів рук та мікрочасток; з рукоятки відбирають сліди запаху. Результати огляду заносять у протокол. Якщо зброю одразу не можна відправити на експертизу, то необхідно виконати такі роботи: бинтом чи ватою протерти ствол зброї, а потім бинт чи вату покласти в пробірку (конверт); ствол змазати; дульну частину закрити паперовим ковпачком, зав'язати і закріпити липкою стрічкою. Якщо потрібно буде вирішувати питання щодо давності пострілу, чистку зброї ні в якому разі проводити не можна. У протоколі огляду місця події ретельно фіксується місце виявлення зброї, її частин, вид, систему, наявність і зміст маркувальних позначок, помер зброї, її загальний стан, положення курка, запобіжника, кожуха затвора тощо. Для виявлення снарядів (кулі, картечі, дробу тощо) необхідно оглянути головний вражений об'єкт та пробоїну. Якщо вона наскрізна, то треба оглянути сусідні об'єкти. Під час виявлення кулі необхідно описати об'єкт, в якому вона знайдена, відмітити положення, форму, розміри пробоїни, напрям каналу пошкодження. При можливості снаряд вилучається разом з пошкодженим предметом або його частиною. Якщо це зробити неможливо, снаряд вилучають із перешкоди, але спочатку на об'єкті крейдою малюють коло, центром якого є пробоїна. Під час вилучення снарядів поверхня їх не повинна бути пошкодженою. Під час огляду кожну кулю чи групу дробин упаковують окремо. Упаковки завіряють підписами слідчого. Гільзи також нерідко залишаються па місці події. Під час польоту із автоматичної зброї гільза може вдаритись у перепону і відлетіти вбік. Тому виявити її інколи важко. Під час огляду фіксують місце виявлення гільзи, її форму, розміри, колір металу, ма|жирування та інші заводські знаки, які є на корпусі гільзи і капсулі. Необхідно описати сліди на гільзі, їх характерні ознаки. Кожну гільзу упаковують окремо. На упаковці здійснюються відповідні надписи, завірені підписом слідчого. Під час використання мисливської зброї на місці події залишаються пижі чи їх замінники (папір, пакля тощо). ІЗ ході їх огляду встановлюють матеріал, з якого вони виготовлені, діаметр і товщину, наявні забруднення і місце виявлення. Кожниіі пиж упаковують окремо. Пошкоджений об'єкт також підлягає ретельному огляду. Встановлюють його місце знаходження, призначення, матеріал, з якого він виготовлений, та інші особливості. Ретельно оглядається пробоїна і ділянка перепони навколо неї, оскільки тут можуть бути виявлені ознаки пострілу. Необхідно також визначити кількість пробоїн, їх місцезнаходження та основні ознаки (розмір, форму, наявність слідів близького пострілу). Під час пакування частину об'єкта зі слідами пострілу накривають чистою ганчіркою. В ході огляду місця події визначається напрям пострілу і місце, звідки він був здійснений. Місце пострілу визначається за допомогою виявлення гільз та за слідами вогнепальних пошкоджень. Напрям польоту кулі визначається шляхом візиру- вання (спостереження крізь канал пробоїни). Наявність двох пробоїн дозволяє визначити напрям польоту кулі з достатньою точністю. Візирування може здійснюватися за допомогою виготовленої з паперу трубки або пртягуванням шнура крізь пробоїни. Місце пострілу, встановлене за допомогою візирування, фотографують. Під час здійснення пострілу з великої відстані необхідно враховувати траєкторію польоту кулі. §5. Судово-балістична експертиза Судово-балістична експертиза в класі криміналістичних експертиз є однією з найпоширеніших для розв'язання ідентифікаційних і неідентифікаційних завдань, які виникають під час розслідування злочинів з використанням вогнепальної зброї. Об'єктами судово-балістичної експертизи є: вогнепальна зброя (бойова короткоствольна, спортивна, мисливська, кустарна, саморобна); боєприпаси (патрони, вибухові речовини, кулі, гільзи, дріб, картеч, спеціальні кулі, пижі, прокладки); предмети зі слідами пострілу (пробоїни, вм'ятини, кіпоть, порошинки). жүктеу/скачать 3.33 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|