Шановний Голово Верховної Ради України, шановні народні депутати! Президентом України прийнято рішення

Будь-які, не знаю, кричущі повідомлення, які підтверджуються неформальними, а фактичними документами, на це ніхто не звертає уваги. Вже навіть повідомленні в пресі не являється для влади обов’язковим для реагування. Насправді, тут потрібен закон, який би зобов’язав владу, неважно яку, будь-яку, реагувати на звернення і громадян, в першу чергу громадян, але і службовців, і депутатів різних рівнів в тому числі.

От скажу відверто, що, наприклад, на звернення місцевих депутатів місцева влада реагує значно швидше, тому що розуміють, що вони будуть звертатися до місцевих депутатів. А до всіх інших депутатів різних рівнів ні місцева, ні вища влада не реагує.

Тому я вважаю, що так це не погано запровадити новації, але треба посилити відповідальність чиновника за не спілкування з народом, за не спілкування з суспільством. Я вважаю, що це тут в даній ситуації найважливіше. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Юрій Кармазин, фракція “Наша Україна - Народна самооборона”.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазин, Партія захисників Вітчизни. Шановні народні депутати, я уважно зараз читав ці законопроекти, слухав вас і дивився статтю 40 Конституції, де написано, що всі мають право направляти індивідуальні чи колективне письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади. І де написано, що зобов’язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь в установлені законом строк.

Чи дають таку відповідь громадянам? Та ні, не дають. Саме про це свідчить наша депутатська пошта. Хіба дають нам відповіді? Ні. Володимире Михайловичу, в тому числі, як не прикро, і керівництво Верховної Ради іноді дає такі відповіді, що ми пишемо другий, третій раз.

Через це такі речі, які записані тут зараз в цьому законі, не можуть сприйматися, зокрема: доповнити частиною шостою статтю 22 пропонується такого змісту. “Керівник має право відмовити в особистому прийомі громадянину, якщо порушенні ним питання вже розглядалися керівником і заявник отримав відповідь, що роз’яснення по суті”.

Ви що, що ви робите? Хіба таку можна норму взагалі обговорювати? Вона ж абсолютно антиконституційна. Я хотів би, щоби…

Є інший президент, є інший голова уряду, правда, голова уряду не приймає народних депутатів взагалі! Це я говорю про Азарова. І мене чує представник тут зараз уряду в цій ложі урядовій. І він знає про це. Я звертався до нього. Про це знає Голова Верховної Ради. Не може депутат достукатись! Про що ви говорите, громадянин.

Але поки це гарантовано в законі, поки громадянин може в крайньому випадку піти до суду і суд зобов’яже когось. І я, очевидно, зараз подам на суд, до, в суд на Азарова за те, що він не виконує закон про статус. Але це я зроблю. А я хотів би, щоб права громадян залишились недоторканими. Тому цей закон треба відправляти на доопрацювання. Дякую.

ЄФРЕМОВ О.С.

Уважаемый Владимир Михайлович! Уважаемые коллеги! Я хотел бы сказать, что предыдущий выступающий сказал неправду. Все депутаты, которые подходили либо с нашей фракции, либо коллеги, которые просились из других фракций встретиться с Премьер-министром Николаем Яновичем Азаровым, как правило, эту встречу получали. Не было ни одного случая, чтобы кто-то обращался к нашей фракции организовать эту встречу и эта встреча организована не была.

Если кто-то из депутатов лично по каким-то мотивам туда не попал, то я хочу сказать, что Николай Янович специально подчеркиваю, что с депутатами он будет встречаться всегда. И еще раз хочу подчеркнуть, не было случая, по крайней мере в моей памяти, чтобы он кому-то отказал. Спасибо.

Тому нам потрібно зробити так, щоб люди мали можливість звернутися і отримати кваліфіковану відповідь, а головне – не відповідь, а вирішення його проблеми.

Шановні народні депутати, ще раз нагадую вам висновок комітету: повернути суб’єкту права законодавчої ініціативи на доопрацювання. Головне науково-експертне управління також вважає, що законопроект потребує суттєвого доопрацювання.

З врахуванням цього я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону про внесення змін до Закону України „Про звернення громадян” (щодо строків та порядку розгляду звернень) (реєстраційний номер 2650).

За-4

Не можна по фракціям, шановні колеги.

Шановні народні депутати, тепер нам належить розглянути проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав звільнення від доказування) (реєстраційний номер 3456). Є прохання тут авторів і комітету розглянути це питання за скороченою процедурою. Я ставлю його на голосування. Прошу голосувати.
17:10:56

За-196

Доповідач – народний депутат України Володимир Пилипович Пилипенко. Співдоповідач – голова підкомітету Комітету з питань правосуддя Новікова Юлія Володимирівна. Будь ласка.

ПИЛИПЕНКО В.П.

Дякую. Шановний пане головуючий, шановні народні депутати України! Проектом пропонується уніфікувати норми процесуального законодавства стосовно підстав звільнення від доказування. Це стаття 61 Цивільно-процесуального кодексу України, стаття 35 Господарсько-процесуального кодексу, а також стаття 72 Кодексу адміністративного судочинства.

Також пропонується уточнити умови, згідно з якими обставини, встановлені в судових рішеннях, будуть вважатися обставинами, які не потребують доказування. Наявні на даний час прогалини в цьому питанні використовуються сторонами для зловживання процесуальними правами.

Наведу приклад. Між особами, інтереси яких збігаються, штучно створюється судовий спір. За результатами розгляду такого спору приймається рішення, що встановлює необхідну обставину, як-то визнання права власності на майно, визнання відсутності прав тощо. Таким чином, фіктивно визнається обставина, що насправді не відповідає дійсності. А згідно з чинним на сьогодні законодавством така обставина вважається доведеною при розгляді інших, вже справжніх спорів. І суд попри наявність цілком обґрунтованого заперечення заінтересованої сторони фактично вже нічого вдіяти не зможе, оскільки зв’язаний процесуальним законом. В результаті недобросовісна сторона на підставі фіктивно, на підставі ….. обставини у штучному спорі отримує необхідне для себе рішення.

Я наведу конкретний приклад, з яким стикнулася Верховна Рада. Минулого пленарного тижня ми звільняли суддю господарського суду Полтавської області за порушення присяги. Народний депутат України, колега Ярослав Сухий спитався цього суддю: „Чим ви керувалися, коли ви прийняли рішення по приватному підприємству, якого звільнили від обов’язкових митних платежів за розмитнення нафти, завдавши тим самим мільйонних збитків державі?”. На що суддя просто сказав: „Та у мене було рішення районного суду. Там все було визначено, все сторони визнали. Що я мав робити?”. Тобто суддя свідомо уник обов’язку перевірити, чи це був справжній спір, чи фіктивний, а прикривався прогалиною в законодавстві.

Тому саме для того, щоб ми не звільняли цих суддів, для того щоб у них була більша відповідальність, вони краще оцінювали ті судові рішення, які сторони приносять до справ, саме для цього пропонується прийняти ці зміни. Разом з тим, я звертаю увагу на те, що фактично суть цих змін сама по собі є невеликою. Тому якщо доповідач від комітету не буде заперечувати, Володимир Михайлович …
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мікрофон, будь ласка.

ПИЛИПЕНКО В.П. Дякую. Просив би спитати, якщо в депутатів не буде зауважень, прийняти даний законопроект в цілому. Дякую. Прошу підтримати.

Шановні колеги, тепер від комітету хто у нас доповідати? А є. Юлія Володимирівна, будь ласка. Голова підкомітету Комітету з питань правосуддя.

НОВІКОВА Ю.В.

18 листопада 2009 року Комітетом Верховної Ради України з питань правосуддя розглянуто проект закону за номером 3456, внесений народними депутатами Писаренком, Пилипенком та Воротнюком.

Запропоновані проектом зміни, на думку комітету, призведуть до захисту прав фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань до більш повного та об`єктивного розгляду справ, зроблять неможливим використовувати фіктивні спори у Цивільному, Господарському та Адміністративному судочинстві.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України, Міністерство юстиції, Міністерство внутрішніх справ, Вищий господарський суд, Вищий адміністративний суд, Академія правових наук та інші наукові заклади підтримують законопроект та висловлюють зауваження та пропозиції. Всі ці зауваження і пропозиції носять практично рекомендаційний характер.

Запропоновані проектом зміни вважає недоцільними лише Верховний Суд України. Зокрема Верховний Суд вважає, що суд наділяється невластивими йому функціями у цивільному та господарському процесі зі збору доказів для спростування визнаних фактів або добровільності визнання фактів сторонами, що суперечить принципу змагальності сторін.

Більшість зауважень. Як я вже сказала, носять рекомендаційний характер, тому я вважаю, що ми можемо підтримати пропозицію автора щодо голосування цього законопроекту в цілому, одначе маю оголосити рішення комітету і це виходячи з вищезазначеного. Комітет сприйняв… з питань правосуддя рекомендує Верховній Раді України прийняти законопроект номер 3456 в першому читанні та за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам також. Шановні колеги! Хто наполягає на обговоренні цього питання? Є. запишіться, будь ласка.

Так, Віктор Терен передає Власенку, да? Будь ласка, фракція „Блоку Юлії Тимошенко”. Наступним буде виступати Вернидубов.

ВЛАСЕНКО С.В.

Шановний Володимире Михайловичу! Шановні колеги! Сергій Валасенко, „Блок Юлії Тимошенко”.

Я би рекомендував Верховній Раді відхилити цей проект і передати його авторам на доопрацювання, оскільки в даному випадку руйнується основний принцип, передбачений відповідними процесуальними кодексами щодо звільнення від доказування, з одного боку, а, з другого боку, зокрема в тому прикладі, який навів колега Пилипенко, руйнується взагалі принцип єдності судового рішення. Якщо одним судовим органом якісь факти встановлені і це судове рішення ніким не скасовано і не переглянуто, то ці факти повторно досліджувати не треба і неможливо. Бо якщо ми будемо повторно в іншому судовому процесі досліджувати ті самі факти, то це буде конфлікт двох судових рішень.

Якщо спиратися на той приклад, про який говорив шановний колега, то це буде означати, що одним судовим рішенням буде встановлено право власності, а другим судовим рішенням це право власності буде заперечено, і громадяни будуть ходити по колу між двома судовими рішеннями, доказуючи в одному процесі одне, а в другому процесі інше. Це з одного боку.

З другого боку, я не зовсім розумію ту термінологію, яку використовують автори законопроекту. Що означає „фіктивне судове рішення”? Хто це встановив? Яким чином це встановлено? Якщо це судове рішення не переглянуто, не скасовано вищестоящою інстанцією, то воно є діюче судове рішення і відповідно до статті 124-ї Конституції підлягає виконанню на всій території України. Хто, кому дав право говорити, що воно фіктивне –не фіктивне, рейдерське чи якесь інше? Будь ласка, скасовуйте в установленому законом порядку, хай вищестоящий суд його скасовує – і тоді можна буде говорити про те, що це якесь інше судове рішення.

Приймаючи цю норму, я ще раз підкреслюю, ми будемо закладати конфлікт між двома судовими рішеннями постійно. І у нас буде не одне рейдерське, як кажуть колеги, рішення, а 2, 3, 10, 158 і так далі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Вернидубов, фракція Партії регіонів.
17:17:59

ВЕРНИДУБОВ І.В.

Шановні друзі, я, навпаки, вважаю, що законопроект дуже корисний, він, дійсно, антирейдерський. І ці зміни мають призвести, дійсно, до посилення захисту прав фізичних та юридичних осіб від незаконних посягань на їх права та інтереси. Це зміни до Цивільно-процесуального кодексу, Господарсько-процесуального кодексу і Кодексу адміністративного судочинства. Тому я прошу підтримати цей законопроект. І, крім того, дійсно, думаю, що можна прийняти його сьогодні в цілому як закон.

Дякую за увагу.

КАРМАЗІН Ю.А.

Юрій Кармазін, Партія захисників Вітчизни, "Наша Україна – Народна самооборона".

Шановні народні депутати, я просив би вас от так замислитися, краще ми зробимо, чи гірше, якщо ми приймемо закон, чи це його не приймемо. Ну, по-перше, я пропоную вам нагадати, що тут написано. Обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказанню, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добросовісності їх визнання. А як вони визнаються цими сторонами, якщо вони мають конфлікт інтересів, інакше вони б не були сторонами? Тому те, що було в попередній редакції, де було записано, що обставини, визнані судом, загально відомі і не потребує доказування – звичайно краща редакція. Це перше.

Я погоджуюсь тут з оцінкою народного депутата Власенка, більше того, хочу сказати, що подальший аналіз цього законопроекту призведе і покаже вам те, що, фактично, закладається міна під правосуддя, міна під те, щоб деякі рішення потім були покладені в основу того, щоб приймати якісь на їх базі не зовсім законні рішення.

Очевидно, не всі це все зрозуміли. Я звертаюсь до авторів, я переконаний, що вони хочуть хорошого. Але, хочучи хорошого, вони записали таку річ: вирок у кримінальній справі… це частина четверта, 35-ї, вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обов’язковим для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій стосовно якої ухвалено вирок, або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи ні, вчинені вони цією особою. А тепер дивіться, як це зараз врегульовано. Там написано, щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, ось тоді тільки. Через це, шановні друзі, я вважаю…

Я ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу законопроекту (реєстраційний номер 3456) про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо підстав звільнення від доказування).

За-247

Так, шановні народні депутати, уточнення одне. Ми сьогодні з вами прийняли Постанову Верховної Ради України (реєстраційний номер 7281) про зняття з розгляду деяких проектів законодавчих актів. Це стосувалося і законодавчих ініціатив народних депутатів у частині звільнення міністрів.

Прохання таке. Щоб ми для стенограми зафіксували, уточнення буде в назві проекту постанови: про зняття з розгляду деяких законодавчих актів та постанов установчого характеру. Немає заперечень? Це для стенограми, щоб врахувати це при оформленні питання. Я вдячний Сергію Сасу за це уточнення, яке він подав у письмовому вигляді. Ну, і в тексті відповідно, у констатуючій частині.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Закону України "Про третейські суди” (щодо підвідомчості справ) (реєстраційні номери 6670, 6670-1). Прохання поступило, щоб розглянути ці питання за скороченою процедурою. Прошу голосувати.

За-208

Доповідачі: народні депутати України Валерій Писаренко та Юрій Мірошниченко. І від комітету буде виступати Дмитро Микитович Притика.

Валерій Володимирович є Пилипенко?.. Писаренко, я перепрошую. Тоді, будь ласка, Юрій Романович Мірошниченко.

Шановні колеги, крім цього, у нас залишився до розгляду ще один законопроект.

МІРОШНИЧЕНКО Ю.Р.

Шановні виборці, шановні колеги! Юрій Мірошниченко, фракція Партії регіонів.

Власне, це два подібних законопроекти. На жаль, нашого колеги Валерія Писаренка немає. Але предмет регулювання один. Йдеться про захист прав споживачів.

В законопроекті пропонується скасувати з тих питань, які розглядають третейські суди, справи, пов’язані із захистом прав споживачів. У першу чергу це практичне питання, яке виникло у нас, коли почали звертатися масово до нас громадяни України під час суперечок з банками. Банки, страхові компанії в угоди зі своїми клієнтами, включаючи спори, розглядаються не в судах загальної юрисдикції, а в третейських судах, де їм, напевно, легше впливати на позицію суддів. А відповідно громадяни програють постійно справи.

Тому щоби не підривати довіру до судової системи, ми пропонуємо виключити з переліку питань, які розглядають третейські суди, справи, пов’язані із захистом прав споживачів. В загальних судах будуть розглядатися ці справи і відповідно ухвалюватимуться рішення.

Тому, власне, я звертаюся до вас з прохання підтримати цей законопроект, оскільки він скерований на захист законних інтересів громадян України. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякуємо також.

Дмитро Микитович Притика, будь ласка.

ПРИТИКА Д.М.

Комітет Верховної Ради з питань правосуддя розгляну на своєму засіданні два законопроекти: номер 6670 (автор - народний депутат Писаренко) та 6670-1 (автор - народний депутат Мірошниченко Юрій Романович).

Юрій Романович вже доповів сутність цих законопроектів. Метою їх є прийняття змін норм, які б забезпечували в майбутньому права споживача на захист своїх прав передбачених законодавством.

Оскільки обидва законопроекти мають одну мету і відрізняються лише за змістом їх викладення, то Головне науково-експертне управління та Комітет Верховної Ради з питань правосуддя рекомендують прийняти за основу законопроект номер 6670-1, автором якого є народний депутат Мірошниченко Юрій Романович, оскільки зміст цього законопроекту викладено більш вдало.

Цей законопроект підтримують Міністерство юстиції, судові інстанції і наукові заклади. Свої зауваження та пропозиції до нього надіслала і Асоціація українських банків, які комітетом будуть розглянуті під час підготовки законопроекту до другого читання.

Прошу прийняти законопроект номер 6670-1 за основу. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, прошу записатись на обговорення цього питання. Прошу прізвища народних депутатів.

Володимир Карпук передає право на виступ…

КАРПУК В.Г.

Володимир Карпук. Прошу передати Аржевітіну.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Станіслав Аржевітін, фракція "Наша Україна - Народна самооборона".
17:28:12

АРЖЕВІТІН С.М.

Шановні народні депутати, ще раз хотів нагадати, тут говорили про банки, але у нас в країні діє близько 300 третейських судів у різних галузях, тому давайте про це теж пам’ятати. Цим законопроектом, на мій погляд, саме в такій редакції ми насправді не захищаємо права споживачів, а обмежуємо їх в правах вибору того чи іншого розгляду своєї справи через заборону в Третейських судах.

Автори наводять наступні аргументи, про те, що якоби нав’язуються третейські застереження. Але це мені здається журналістський термін, тому що будь хто, хто укладає угоди знає, що відповідно до статті 627 Цивільного кодексу, нав’язування є забороненим методом і в суді виграється безспірно.

Другий аргумент про те, що якоби в державному суді споживачі послуг не платять держмито, а в третейському суді не платять. Але насправді в житті це не так, якщо дійсно в державному суді споживачі не платять державне мито, так вони платять інший податок, який називається „Витрати з інформаційно-технологічного забезпечення судового процесу”, який складає від 37 гривень до 120. І саме такі арбітражні суми потрібно заплатити, коли розглядають в третейському суді. І між іншим, якщо в державному суді програє споживач, то держмито він компенсує. Тому твердження про те що в державному суді не платять споживачі не відповідає дійсності.

Третє. Третій аргумент про те, що якоби у третейських судах розглядають не за місцем перебування позивача. Але, шановні депутати, ми з вами в березні місяці самі вилучили цю норму, давайте її повернемо назад і проблем не буде. Тому моя пропозиція, ми повинні не забороняти нашим споживачам українцям вибору того чи іншого суду або третейського, або державного. Ми повинні покращити умови і він повинен сам обрати куди він піде. Для цього достатньо у діючу норму внести дві норми, по-перше, звільнити позивачів від сплати у третейських судах, раз, і друге, ми повинні повернути норму про те, що це розглядається за місцем його проживання. І в такий спосіб ми повинні повернутися від заборонної концепції до концепції покращення …

Я ставлю на голосування проект Закону (реєстраційний номер 6670 про внесення змін до Закону України „Про третейські суди” (щодо підвідомчості справ). Автор - Валерій Писаренко.

За-7

Ставлю на голосування пропозицію про прийняття за основу проекту Закону (реєстраційний номер 6670-1) про внесення змін до статті 6 Закону України "Про третейські суди" (щодо підвідомчості справ у сфері захисту прав споживачів третейським судом).

За-244

Шановні колеги, тепер останній проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управління землями на території Автономної Республіки Крим (реєстраційний номер 7035). За скороченою процедурою є пропозиція розглянути.

За-202

Доповідач – заступник голови Державного комітету і земельних ресурсів Кулініч Володимир Васильович. Співдоповідач – голова Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Михайлович Калєтнік. Будь ласка.

Шановний голово! Шановні народні депутати! На ваш розгляд вноситься проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення управліннями землями на території Автономної Республіки Крим. Законопроект внесено Кабінетом Міністрів України на виконання доручення Президента від 12 серпня 2010 року. Нормативно-законодавчий акт спрямований на вдосконалення земельних відносин, упорядкування повноважень органів державної влади, місцевого самоврядування та органів влади Автономної Республіки Крим. Слід зазначити, що на території автономії існує ряд адміністративних одиниць, де відсутні державні адміністрації, це: Велика Ялта, Алушта, Судак, Керч, Феодосія, Євпаторія.