сцени влади, у справі успіння всіх слів, звідки й ви
йшла ця фантастична мовчазна більшість, характерна
для нашого часу, — все це розпочалося, без сумніву, в
політичній сфері разом із симулякром демократії, тобто
із заміною божественної інстанції на інстанцію народу
як джерела влади, і влади як еманації на владу як ре
презентацію. Антикоперниківська революція: більше
немає ані трансцендентної інстанції, ані сонця, ані
осяйного джерела влади та знання — все виходить від
народу і все повертається до нього. Саме з цієї чудової
рециркуляції й починає вкорінюватися, з часу першого
сценарію масового схвалення і до сьогоднішніх фанто
мів масового опитування, універсальний симулякр ма
ніпуляції.
німальну дистанцію між причиною і наслід
ком, між суб'єктом і об'єктом,— а саме ди
станцію смислу, проміжок, різницю, най
менший можливий проміжок (НММП!), який
неможливо усунути під страхом поглинення
в алеаторному та недетермінованому проце
сі, про який дискурс не може навіть дати уяв
лення, через те що сам належить до детермі
нованого порядку.
Саме цей проміжок зникає в процесі дії ге
нетичного коду, невизначеність якого є не
стільки невизначеністю випадкової гри моле
кул, як невизначеністю простісінького скасу
вання співвідношення. У процесі молекуля
рного управління, котрий "іде" від ядра ДНК
до "субстанції", яку він "інформує", вже не
має місця для розгортання наслідку, енергії,
детермінації, повідомлення. "Порядок, знак,
імпульс, повідомлення",— все це говорить
про спробу зробити річ зрозумілою для нас,
але, за аналогією, з використанням таких те
рмінів, як вписування, вектор, декодування,
для транскрибування виміру, про який ми ні
чого не знаємо, — це вже навіть не "вимір",
або, можливо, саме той, який є четвертим
(що визначається, до речі, в Айнштайновій
теорії відносності як поглинання відмінних
полюсів простору та часу). Насправді ми мо
жемо тлумачити весь цей процес лише в не
гативному вираженні — більше ніщо не від
діляє один полюс від іншого, початкове від
кінцевого, одне ніби розчавлює інше, відбу
вається якесь фантастичне зіткнення, обру
шення один в одного двох традиційних по
люсів: імплозія — поглинання променистого
методу причинності, диференційного методу
Детермінованості з його позитивною та нега
тивною електрикою — імплозія смислу. Са
ме тут бере свій початок симуляція.
Достарыңызбен бөлісу: |