Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри


сцени влади, у справі успіння всіх слів, звідки й ви­



Pdf көрінісі
бет31/140
Дата26.05.2024
өлшемі1.67 Mb.
#501876
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   140
Symuliakry i symuliatsiia

сцени влади, у справі успіння всіх слів, звідки й ви­
йшла ця фантастична мовчазна більшість, характерна 
для нашого часу, — все це розпочалося, без сумніву, в 
політичній сфері разом із симулякром демократії, тобто 
із заміною божественної інстанції на інстанцію народу 
як джерела влади, і влади як еманації на владу як ре­
презентацію. Антикоперниківська революція: більше 
немає ані трансцендентної інстанції, ані сонця, ані 
осяйного джерела влади та знання — все виходить від 
народу і все повертається до нього. Саме з цієї чудової 
рециркуляції й починає вкорінюватися, з часу першого 
сценарію масового схвалення і до сьогоднішніх фанто­
мів масового опитування, універсальний симулякр ма­
ніпуляції. 
німальну дистанцію між причиною і наслід­
ком, між суб'єктом і об'єктом,— а саме ди­
станцію смислу, проміжок, різницю, най­
менший можливий проміжок (НММП!), який 
неможливо усунути під страхом поглинення 
в алеаторному та недетермінованому проце­
сі, про який дискурс не може навіть дати уяв­
лення, через те що сам належить до детермі­
нованого порядку. 
Саме цей проміжок зникає в процесі дії ге­
нетичного коду, невизначеність якого є не 
стільки невизначеністю випадкової гри моле­
кул, як невизначеністю простісінького скасу­
вання співвідношення. У процесі молекуля­
рного управління, котрий "іде" від ядра ДНК 
до "субстанції", яку він "інформує", вже не­
має місця для розгортання наслідку, енергії, 
детермінації, повідомлення. "Порядок, знак, 
імпульс, повідомлення",— все це говорить 
про спробу зробити річ зрозумілою для нас, 
але, за аналогією, з використанням таких те­
рмінів, як вписування, вектор, декодування, 
для транскрибування виміру, про який ми ні­
чого не знаємо, — це вже навіть не "вимір", 
або, можливо, саме той, який є четвертим 
(що визначається, до речі, в Айнштайновій 
теорії відносності як поглинання відмінних 
полюсів простору та часу). Насправді ми мо­
жемо тлумачити весь цей процес лише в не­
гативному вираженні — більше ніщо не від­
діляє один полюс від іншого, початкове від 
кінцевого, одне ніби розчавлює інше, відбу­
вається якесь фантастичне зіткнення, обру­
шення один в одного двох традиційних по­
люсів: імплозія — поглинання променистого 
методу причинності, диференційного методу 
Детермінованості з його позитивною та нега­
тивною електрикою — імплозія смислу. Са­
ме тут бере свій початок симуляція. 


Достарыңызбен бөлісу:
1   ...   27   28   29   30   31   32   33   34   ...   140




©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз

    Басты бет