Simulacres et simulation жан Бодріяр симулякри
Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
жүктеу/скачать 1.67 Mb. Pdf көрінісі
|
- Бұл бет үшін навигация:
- П рецесія симулякрів 55
| 54 Жан Бодріяр. СИМУЛЯКРИ І СИМУЛЯЦІЯ
диційною війною), а на попередження наба гато більш імовірних реальних подій, усього того, що могло б стати подією в загальній си стемі й порушити її рівновагу. Рівновага страху — це страх рівноваги. Відстрашування — не стратегія, воно цир кулює і виступає предметом обміну між яде рними протагоністами точнісінько так само, як міжнародні капітали в цій орбітальній зоні валютних спекуляцій, потоків яких доста тньо для того, щоб контролювати всю світо ву торгівлю. Отож руйнівної валюти (не по в'язаної з реальним руйнуванням, принаймні не більше, ніж короткотермінові спекуляти вні капітали пов'язані з реальним виробницт вом), що циркулює на ядерній орбіті, доста тньо для того, аби контролювати все насиль ство і всі потенційні конфлікти земної кулі. У тіні цього арсеналу, під приводом найбі льшої "об'єктивної" загрози і завдяки цьому ядерному дамокловому мечу, затівається найбільша система контролю, яка будь-коли існувала. І поступова сателітизація всієї пла нети за допомогою цієї гіпермоделі безпеч ності. Те саме стосується і мирних атомних елек тростанцій. Умиротворення не робить різни ці між цивільним і військовим: скрізь, де роз робляють незворотні засоби контролю, скрізь, де поняття безпеки стає всесильним, скрізь, де норма безпеки замінює старий арсенал за конів і насильства (з війною включно), скрізь зростає система відстрашування, і навколо неї зростає історична, соціальна та політична пустеля. Гігантська інволюція змушує стис нутися всі конфлікти, всі цілі, всі протисто яння, в міру того як їх усіх перериває, ней тралізує, заморожує цей шантаж. Жодний бунт, жодна історія не можуть більше відбу- П рецесія симулякрів 55 тися за своєю власною логікою, бо наклика ють на себе смерть. Жодна стратегія більше неможлива, і штурм фортеці — тільки дитяча гра полишена для військових. Політична ме та мертва, залишаються одні тільки симуля- кри та старанно окреслені цілі. "Космічна пригода" зіграла точно таку са му роль, що й ядерна ескалація. Ось чому во на так легко змогла змінити її в 60-і роки (Кенеді/Хрущов) чи розвиватися паралельно у вигляді "мирного співіснування". Адже в чому полягає вирішальна функція космічних перегонів, завоювання Місяця, запускання супутників, якщо не в запровадженні моделі всесвітнього тяжіння, сателітизації, доскона лим зачатком якої виступає місячний модуль: програмований мікрокосм, у якому ніщо не може бути полишено на волю випадку'? Тра єкторія, енергія, розрахунок, фізіологія, пси хологія, навколишнє середовище — ніщо не може бути полишене на волю випадкових об ставин, перед нами всеосяжний світ но рми — в ньому більше не існує Закону, а йо го сила перейшла до операційної іманентно сті всієї сукупності деталей. Світ, очищений від будь-якої загрози смислу, асептичний і невагомий — зачаровує вже сама ця доскона лість. Тому що екзальтацію натовпів викли кав не факт висадки на Місяць чи просування людини в космос (останнє було б радше кін цем попередньої мрії), ні, джерело електри чного ураження — в досконалості програму вання та технічного маніпулювання. В імане нтному диві програмованого розвитку подій. Зачарування від максимальної норми та опа нування ймовірністю. Запаморочення від мо делі, що наближається до запаморочення від смерті, але без жаху чи неусвідомленого по тягу. Адже якщо закон, з його аурою пору- |