ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

ВИХОВАННЯ ЕКОЛОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТІВ ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ «ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ КОЛЕДЖ»

Сучасні масштаби екологічних змін створюють небезпеку для життя людей. Завдання екологічного виховання –– сприяти накопиченню екологічних знань, виховувати любов до природи, прагнення берегти її, формувати вміння і навички розумно взаємодіяти з нею.

Одним із важливих завдань є розвиток екоцентричного мислення у студентської молоді. Адже свідомість визначає поведінку людини, її діяльність, екологічну культуру, що в свою чергу приведе до належного рівня розвитку нашої країни.

Екоцентричне мислення –– це невід’ємна частина екологічної культури студентів, необхідними компонентами якої є:

• 
  розвинене логічне мислення, тобто встановлення закономірностей і взаємозв’язків у системі «людина-природа», «людина-навколишнє середовище» і т.д.;
  
• 
  розвинене образне мислення, пов’язане з естетичним сприйняттям середовища;
  
• 
  творче мислення, яке полягає у розв’язанні як екологічних, так і психо-еколологічних властивостей особистості.
  

Екоцентричне мислення та екологічна культура формується як на заняттях, так і в позакласній роботі. Так, наприклад, у ВНЗ І-ІІ рівня акредитації читається курс «Екологія», який передбачає накопичення знань про природні об’єкти, закономірності розвитку та функціонування біологічних систем, аналіз і прогнозування нескладних екологічних ситуацій, закріплення нормативних правил поведінки у навколишньому середовищі. Поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.

В екологічному вихованні студентів особливого значення набувають предмети природно-географічного циклу. Біологія і географія розкриває світ рослин, тварин, середовища, що їх оточує. Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукові принципи сучасного виробництва. Історія, право показують неприпустимість варварського ставлення до природи.

Важливу роль у формуванні екоцентричного мислення і культури відіграє залучення студентів до природоохоронної діяльності. Студенти ДВНЗ «Чернівецький політехнічний коледж» беруть активну участь у різних екологічних акціях як міста, так і області.

Позакласна робота з екологічного виховання та культури ведеться через екологічний гурток «Пагін», який працює за чотирма напрямками:

• 
  пізнавальна діяльність. Поглиблення у студентів екологічних знань, виховання екологічної культури;
  
• 
  дослідницька робота. Вивчення різноманітних екологічних проблем: «Проблема забруднення повітря міським транспортом», «Екологія харчових продуктів», «Проблеми питної води» та інше;
  
• 
  просвітницька діяльність. Випуск студентами коледжу екологічних газет, екологічних вісників;
  
• 
  практична діяльність. Студенти не раз були учасниками екологічних десантів, різних екологічних акцій і т.д.
  

1. 
   Бауер М.Й. Методологія екологічної освіти / М.Й. Бауер. – Чернівці, 2000. –319с.
   
2. 
   Білявський Г.О. Основи екології / Г.О. Білявський, Р.С. Фурдуй, І.Ю.Костіков. – К. «Либідь», 2004-407с.
   
3. 
   Л.Б. Лук’янова. Основи екології / Лук’янова Л.Б. – К. «Вища школа», 2000. – 327с.
   
4. 
   Федоряк М.М. Основи екології. ІІ частина / М.М. Федоряк, Г.Г. Москалик. – Чернівці «Рута», 2008. – 15с.
   

ПРАКТИЧНІ АСПЕКТИ ЕКОЛОГО-ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НПП «ХОТИНСЬКИЙ» СЕРЕД УЧНІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ТА ПОЗАШКІЛЬНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

У результаті зарегулювання стоку Дністра, при створенні Новодністровської ГЕС, відбулись докорінні зміни гідрологічного та гідробіологічного режиму водойми, що призвело до зміни видового складу, структури популяцій, чисельності та умов відтворення основних видів іхтіофауни. На даний час основу іхтіоценозів складають види-фітофіли, які для процесів природного відтворення потребують достатньої кількості нерестового субстрату та мілководь, з відповідними умовами для нересту.

На жаль, каньйонний тип водосховища з стрімкими обривистими берегами, значні глибини та незначна кількість мілководь, що можуть служити нерестилищами, зводять до мінімуму умови природного відтворення більшості видів риб, які населяють водосховище. Умови ускладнюються низьким рівнем води в період 2011-1012 років. Крім того, слід врахувати необхідність проведення екологічних попусків в квітні-травні 2012 року, при якому, очевидно, не вдасться уникнути різких коливань рівня води у водосховищі. Результатом є відхід плідників від місць нересту й обсихання відкладеної ікри та загибель личинок.

З практики експлуатації водойми в нерестовий період попередніх років актуальним залишається питання відкриття навігації, що також негативно впливає на проходження нерестових процесів та, особливо, подальший розвиток личинок і молоді риб, які нерідко гинуть в результаті курсування катерів великої потужності в місцях масового нересту риби та нагулу молоді.

Негативний вплив всіх перерахованих факторів, може бути значно зменшений шляхом виготовлення та встановлення штучних нерестових гнізд, що в значній мірі збільшує площі нерестилищ, зменшує втрати ікри та молоді, та служить сховищем для молоді на перших етапах життя [3]. Використання нерестових гнізд дає можливість збільшити процент виживання молоді до 85-90%.

З метою залучення учнів до практичних заходів з еколого-освітньої роботи в НПП «Хотинський» започатковано роботи з виготовлення та встановлення штучних нерестових гнізд шкільною молоддю населених пунктів Хотинського та Кельменецького районів Чернівецької області, що розташовані поблизу Дністровського водосховища.

Школярам надається можливість брати участь у всіх етапах процесу – від заготівлі нерестового субстрату до встановлення нерестових гнізд. Важливим етапом практичної роботи є догляд за штучними нерестилищами та визначення ефективності їх використання. У ході спостережень учні матимуть можливість вести щоденники нересту, визначати нерестову температуру для основних видів риб, спостерігати нерестові процеси риб-фітофілів, а також етапи постембріонального розвитку молоді.

Найпростішим типом нерестових гнізд є нерестилища-перемети [4,5], які являють собою натягнутий між двома якорями капроновий шнур, з підвішеними пучками нерестового субстрату у вигляді промитого коріння, ялинкових гілок, відходів капронового полотна та інших нетоксичних і негниючих матеріалів, які підвішуються в кілька ярусів, на відстані 60-80 см один від одного. Кожне нерестове гніздо кріпиться верхнім кінцем до поплавка, а нижнім до грузила таким чином, щоб саме гніздо перебувало в товщі води на глибині 1,5-4 м. Довжина перемету складає 50-70 метрів.

Такі нерестилища використовуються здебільшого для ляща, плітки, коропа, карася та інших фітофілів.

Для нересту судака використовуються гнізда каркасного типу [4,5], які складаються з каркасу (круглої квадратної чи трикутної форми) діаметром 1,0-1,5 м. та закріпленого всередині нерестового субстрату. Для субстрату використовують корені рослин, гілки, старі сітні чи невідні полотна, капронові волокна тощо. Розміщуються на глибині 2,0-2,5 м. Каркас кріпиться до якоря та поплавка.

Для Дністровського водосховища місця масового нересту приурочені до традиційних місць нересту. Доцільно встановлювати нерестові гнізда на маршрутах підходу плідників до нерестилищ [1].

Також при розробці програми враховувалось наявність субстрату, наявність під’їзних шляхів і можливість подальшого обслуговування нерестових гнізд. Враховуючи всі перелічені фактори, обрано наступні місця для реалізації проекту:

• 
  Мілководна ділянка в районі с. Пригородок Хотинського району від ділянки лісу навпроти с. Білівці Тернопільської обл., вниз за течією, довжиною 1 км. 1000 нерестових гнізд типу «Перемет» та 300 нерестових гнізд каркасного типу.
  
• 
  Мілководна ділянка іхтіологічного заказника «Дарабанське плесо», від нижньої адміністративної межі с. Анадоли Хотинського району, вниз за течією до нижньої межі іхтіологічного заказника; 1000 нерестових гнізд типу «Перемет», та 500 нерестових гнізд каркасного типу.
  
• 
  Мілководна ділянка правого берега в адміністративних межах с. Берново Кельменецького району від водозабірної споруди до нижньої межі іхтіологічного заказника «Бернівський острів»; 500 нерестових гнізд типу «Перемет», та 200 нерестових гнізд каркасного типу.
  
• 
  Мілководна ділянка від кар’єру в с. Коновка Кельменецького району до початку скелястого берега, навпроти с. Сокіл Хмельницької області. 2000 нерестових гнізд типу «Перемет» та 500 нерестових гнізд каркасного типу.
  

1. 
   Гринжевський М.В. Теодорович М., Нетрадиційні об’єкти рибництва в аквакультурі України / М.В. Гринжевський [та інші]. – К.: Світ, 2001. –168 с.
   
2. 
   Грициняк І.І. Збереження генофонду та відтворення чисельності популяцій рідкісних і зникаючих видів риб – пріоритетні завдання наукових досліджень інституту рибного господарства НААН. Збереження генофонду та відновлення популяцій цінних видів риб / І.І. Грициняк. – К.: ДІА, 2011. – С.7-11.
   
3. 
   Исаев А. И. Рыбное хозяйство водохранилищ. Справочник / А. И. Исаев, Е. И. Карпова. – М.: ВО «Агропромиздат», 1989. – С.229-232.
   
4. 
   Карпова Е.И. Методические рекомендации по изготовлению и применению искусственных нерестилищ для рыб СССР / Е.И.Карпова, А.А.Кузьменко. – М.: Министерство рыбного хозяйства СССР, 1985. – 129 с.
   
5. 
   Кожевников Г.П. Методические указания к применению искусственных нерестилищ для фитофильных рыб на волжских водохранилищах / Г.П. Кожевников. – Ленинград: ГосНИОРХ, 1984. – 13с.