Сучасна українська мова

По поводу, по подписке, по показаниям очевидцев, по поручению, по предложению, по предъявлению, по прибытии, по приглашению, по приговору, по принадлежности, по принуждению, по распоряжению, по сведениям.

1. Там недалечко од острова над самою Россю лежить неначе здоровий звір з чистого каміння, на котрому стирчить ніби здорова кам’яна шерсть то ножами, то стовпчиками, то ніби пилками із здоровими зубцями… (І. Нечуй-Левицький). 2. У ботаніці черешня зветься, якщо перекласти назву з латинської мови, «пташина вишня» (А. Коваль). 3. Од моху дух похмурий сходить, а всередині усе щось гуде: чи то протяги степові, чи, може, джміль залетів та ніяк не вибереться (Г. Тютюнник). 4. Коли на душі солодко, то й пісня солодка (С. Пушик). 5. Такий символ, як тризуб, з’явився ще за часів трипільської культури, тобто чотири тисячі років тому… (С. Плачинда). 6. Я хотів би, як ти, прожити, Щоб не тліти, а завжди горіть… (В. Симоненко). 7. Якби це була лише легенда, то вона відповідає нашій вдачі… (А. Чайковський). 8. Ми не знаємо ані часу, ані місця уродження Петра Конашевича-Сагайдачного (А. Чайковський).

1. Здавалося, неначе якась величезна сила оце тільки зараз виперла з середини з землі страшенну кам’яну велич і поставила її навіть не рівною стінкою, а так, що горішня частина вистромлювалась наперед і нависла. Каміння, товсте й тонке, лежало шарами, мовби його складала людська рука… (Б. Грінченко). 2. Воскреснемо, брати і сестри, бо земля наша хоч і розп’ята на хресті історії, але свята (Я. Гоян). 3. Не було, аби Галицька земля не посилала синів своїх на криваві танці. Коли святкувала земля, то в полоні всенародного свята був і мій Галич (С. Пушик). 4. Чим більше слухаєш, тим більше хочеться чути (М. Коцюбинський). 5. Якби не мамина пісня, сказав якось один древній історик, яким убогим було б наше життя (В. Скуратівський). 6. Високі будяки, як злодії з кіллям… (С. Васильченко). 7. Тут в долині вона не годна її успокоїти, тож як її серце бажає, так нехай їй буде (О. Кобилянська).

1. Чи не краще було, Полуботку, разом мед-горілку пити й жити в достатках, поки живеться? (Р. Іваничук). 2. Нехай, думає, відсумує своє горе в лісі, де його здобула… (О. Кобилянська). 3. Ні, і тиха колисанка, і святий образ мами, і сонце в блакитному небі, і земля – усе це дається, як найдорожчий дарунок світу… (Я. Гоян). 4. Аж раптом заграє в ньому [Тарасові] якась радісна сила, буйна і непокірна. (С. Васильченко). 5. Крізь просоння чув їх лагідну приповідку: «Ну ось і зійшов святець, аж віко підпер!» (В. Скуратівський). 6. Мамця стоять поруч, усміхаються: «Здоїла я оце корівку, йду з дійничкою, а наді мною щось як заклекоче! Зирк на хату – немає, глянула на клуню – стоїть лелека і покликує, мовляв, дивися, Мотре, я уже прилетів до тебе в гості» (В. Скуратівський). 7. – Отак… – сказав, стоячи босими ногами на жару (Р. Іваничук).

1. Трісь! Щось тріснуло в санях, і Василько дав сторчака в сніг (М. Коцюбинський). 2. Ой Тарасе, що з тебе буде? (С. Васильченко). 3. Ох, співи мої голоснії! (Леся Українка). 4. О тихий жах… О незабутній смутку… (О. Довженко). 5. Ах, як я такої хвилини бажаю! (Б. Лепкий). 6. – Ох-хо! Вирвалось із чиїхось грудей і тихою скаргою загинуло у темному проваллі (М. Коцюбинський). 7. Стане, собака до неї підбіжить, а вона тільки зубами – клац! А собака був! Ох, і собака! (Остап Вишня). 8. …Аж Босаковський стрепенувся, немов зі сну збудився, скочив на коня і, озираючись на валку возів і людей, гаркнув: «На коні! Вперед!» (Б. Лепкий). 9. Знову вродився вітер, похитнув сича на кінчику гілки, і сич зареготав з нього… «Хо-хо-хо-хо-о-о-о!» (Г. Тютюнник). 10. Ой, яка чудова українська мова! (О. Підсуха).

2. Яку мовну одиницю називають словосполученням? Чим відрізняються синтаксичні словосполучення від лексичних І фразеологічних сполук слів?

3. Як поділяють словосполучення за структурою?

4. Схарактеризуйте типи словосполучень за морфологічним вираженням головного й залежного слів.

5. Які типи семантико-синтаксичних відношень наявні в словосполученнях? На чому вони ґрунтуються?

6. Назвіть типи підрядного зв’язку, характерні для словосполучень. На чому вони ґрунтуються?

7. Що таке узгодження, керування та прилягання? У чому полягає відмінність прилягання й іменного прилягання?
Вправа 168. З’ясуйте, які з наведених сполук слів не є словосполученнями.

Тарас Шевченко, місто Гадяч, рукою подати, Кривий Ріг, двадцять п’ять, збирають хліб, дівчина-красуня, не до того, щось цікаве, спалити мости, білий гриб, берег моря, літній ранок, будемо вирішувати, довести до відома, Дев’яте травня, батьки й діти, більш витончений, ні риба ні м’ясо, аж сюди, сісти в калюжу, з Києва до Полтави, сади цвітуть, базедова хвороба, сади в цвіту, напередодні свята, перед тобою, буду перекладачем, рильце в пушку, група екскурсантів, хлопець з дівчиною, хтось із нас, пряма мова, наказано зробити.

Заспівав пісню, іти назустріч сонцю, святкувати Восьме березня, буду листуватися з подругою, міст над рікою, жінка років сорока, навести цікавий приклад, розмова один на один, жінка-провідник, тягнеться аж до Дніпра, людина з великої літери, більш високий рівень підготовки, моє дитинство, сукня вишневого кольору, читаю «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», товари високої якості, сад імені Тараса Шевченка, зібралися навколо столу, зустрілася з давньою подругою, тягнутися на десятки кілометрів, дівчина з русою косою, твори Григора Тютюнника, веселий новорічний тост, студент першого курсу.

У великій родині, мамина хустка, дехто в білому, танули в безодні, пробивши ізоляцію, каша з молоком, піду подивитися, далеко від центру, шостий день, мрія зустрітися, пізнати його, місто Севастополь, ліс восени, сумно без друзів, вимитий дощем, говорити по-латині, перший серед інших, швидкий на вчинки, грона калини, студент університету, директор заводу, троє в човні, щось чорне, посаджені зранку, сон про літо, баба Маруся, у кінець греблі, упевнений у перемозі, загиблий товариш, обидва рятувальники, трьох товаришів, гори-велетні, піти до лісу, сів на стілець, писати олівцем, зводити будівлю, інформація агентств, повернулася разом з батьками, готові до бою, радіючи від щастя.

Надія на краще, пропонувати увійти, ішов радіючи, наказ ректора, веселе шимпанзе, співець свободи, наш плакса, намело снігу, білі троянди, листя берези, три тополі, десятьма учнями, осіння ніч, думка про тебе, поле без меж, озватися голосно, зайти в хату, відчуття загрози, читання вголос, танути навесні, врятувати життя, весело співаючи, зазначений вище, розмовляти з викладачем, розмова з викладачем, працівник Івасюк, плаття із ситцю, вартий уваги, українські степи, степи України, вірити в майбутнє, дівчина-інженер, герой повісті, орати трактором, підписаний президентом, слухання музики, схильний до математики, щось із речей, дуже добре, дорога додому, принести обідати, бажання працювати, квіти у вазі, близько до оселі, йти годину, не випив соку, вищий за брата, дуже зайнятий.

Відповідно до вищесказаного – в соответствии с вышесказанным, повідомити вас – сообщить вам, звернутися до лікаря – обратиться к врачу, брати до відома – принимать к сведению, винятково добра людина – человек редкой доброты, якомога швидше – как можно быстрее, дякую тобі – благодарю тебя, укласти угоду – войти в сделку, рекомендований лист – заказное письмо, поголоска йде – идет слух, з чиєї провини – по чьей вине, за обопільною згодою – по обоюдному согласию, согласно приказу ректора – згідно із наказом ректора.

1. Дашковичів кабінет був обставлений шафами з книжками (І. Нечуй-Левицький). 2. Рання весна обіцяє влітку чимало непогожих днів (Г. Козак). 3. Може, ще раз прокинуться мої думи-діти (Т. Шевченко). 4. Широко відкритими очима Ярина дивилася на високого мужнього діда з сивою чуприною, закладеною за вухо (П. Панч). 5. Воно [колядування] тривало від Різдва і до старого Нового року, подекуди і до Водохреща (В. Скуратівський). 6. У стомлених від безсоння голубих очах хлюпнула радість (І. Цюпа). 7. На березі Дніпра татари відпочили і на четвертий день із свіжими силами поринули на Україну (З. Тулуб). 8. Чую спів трембіти, бо в ньому безмежна ніжність душі моїх земляків-селян, бо він є жагою спраглого по красі серця (І. Чендей). 9. Галя з мамою в садочку груші в кошичок збирає (О. Пчілка). 10. За кермом сидів маленький боєць у великих димчатих окулярах (О. Гончар).

2. Схарактеризуйте типи речень за модальністю.

3. Які існують типи речень за характером експресивності?

4. Назвіть типи речень за відношенням до дійсності.

Зелене листя, ого, початок весни, весна прийшла, не знаєш, дивився на пароплав, так, слухай, ку-ку, можливо, вишня в цвіту, вишні цвітуть, можливо, зима, мій любий поете, місто восени, промінь сонця, заснула.

1. І щоб жити не марно на землі прекрасній, я будівникові пісню цю зложив (В. Сосюра). 2. І та печаль вже не скорбота (Л. Костенко). 3. Вересень уже запалив осінні вогнища в лісах і дібровах (І. Нечуй-Левицький). 4. То не птиця, то не горлиця понад садом перелітує (А. Малишко). 5. Коли життя ти не учасник, а тільки свідок віддаля, дарма чекатиме прекрасних від тебе подвигів земля (М. Рильський). 6. Аж поки в жилах б’ється юна кров, я про весну співать не перестану (В. Сосюра).

1. Хіба рятує сум чи гнів? (М. Самійленко). 2. Марфо, дівчино, що з тобою? (Л. Костенко). 3. А тепер – чи не міг би я вас дещо запитати? (І. Багряний). 4. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? (Леся Українка). 5. Ну, ми пішли? 6. Може, ви сьогодні самі до лісу сходите? (В. Дрозд.) 7. Чи є в світі покої, кращі од тих ярів? (І. Нечуй-Левицький). 8. А чи не годі вже того грання? (Леся Українка). 9. А може, ми таки тут, у кухні, поговоримо? (В. Дрозд). 10. Перебендя старий, сліпий – хто його не знає? (Т. Шевченко).

1. Крізь темряву у простір я простягаю руки до тебе: візьми, візьми мене з собою, се буде мій рятунок. О, рятуй мене, любий!.. (Леся Українка). 2. Світла, тату! Світла! (Марко Вовчок). 3. Долетіть, долетіть би мені (В. Сосюра). 4. Не зрадь у душі оцей край журавлиний (Р. Лук’янчук). 5. Зруйнувати всі фабрики, зірвати всю землю, запалити всі міста! (В. Винниченко). 6. Хоч би схлипнула чи зітхнула, одразу полегшало б (Є. Гуцало). 7. Годі тепера! ні скарг, ані плачу, ні нарікань на долю, – кінець! (Леся Українка). 8. Нехай тобі минуле наше в весняні ночі не встає і в сон з-під тріснутої чаші отрути чорної не ллє (О. Олесь). 9. Хотіла б я тебе, мов плющ, обняти (Леся Українка). 10. Ну, хлопчики, вперед! Ні пуха ні пера! (Остап Вишня). 11. Насте, іди ж сідай і ти! (Г. Квітка-Основ’яненко).

1. Я не знаю, я нічого-нічого не знаю! (О. Кобилянська). 2. Говорімо високі слова! Відкриваймо наболені душі! (Г. Чубач). 3. Та коли ж це все почалося, люди добрі?! (В. Дрозд). 4. Це – моя дитина! (В. Винниченко). 5. В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, і з дивним ранком ніч злилась, і як мені розняти їх?! (О. Олесь). 6. Як я його ненавиджу, ненавиджу, ненавиджу! (О. Кобилянська). 7. Чи ж ви знаєте, чого нам це може коштувати?! Служби!!! (І. Багряний). 8. Ви геній! (В. Винниченко). 9. Бабуню, я лечу, лечу, лечу! (О. Кобилянська). 10. О, який сюрприз! Ми слухаємо всіма вухами наших душ! На стіл! На стіл! Стіл для поетеси! (В. Винниченко).

1. Вона мене б’є, а ти її на ручках носиш?! (В. Сильченко). 2. Це – краса? Це інстинкт! (В. Винниченко). 3. Моя любове! Я перед тобою. Бери мене в свої блаженні сни. Лиш не роби слухняною рабою, не ошукай і крил не обітни (Л. Костенко). 4. Зорі, мов іскорки, жевріють серед темряви (Панас Мирний). 5. А може б, ти нас, Наталю, почастувала? (П. Мирний). 6. Гулянки, однак, не вийшло (Григір Тютюнник). 7. Нащо правді словесна маска? (В. Симоненко). 8. І чом твій усміх для мене – скрута? (І. Франко). 9. Дику козу полювати заборонено (Остап Вишня). 10. Таточку, голубчику, ви б краще лежали (І. Карпенко-Карий).

2. Яке речення називають двоскладним?

3. Які члени речення називають головними?

4. Що таке підмет? Назвіть структурні типи підмета й способи їх вираження.

5. Що таке присудок? Назвіть структурні типи присудка, схарактеризуйте способи їх вираження.

6. Сформулюйте правила вживання тире між підметом і присудком.

1. Я дуже тяжко Вами відболіла (Л. Костенко). 2. Нехай тобі минуле наше в весняні ночі не встає (О. Олесь). 3. І кожне оте його «люби!», кожне оте «цілуй!», вилітаючи з гарних солов’їних грудей його, обгорталося пахощами бузку й конвалії (Остап Вишня). 4. Поранений просить водиці (А. Малишко). 5. Всі четверо… ствердно хитнули йому головами (О. Довженко). 6. Погомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар). 7. А над усім густо стелеться дух свіжого степового сіна (С. Васильченко). 8. Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість). 9. Це – я, це я (В. Винниченко). 10. «Звенигора» в моїй свідомості відклалася як одна з найцікавіших робіт (О. Довженко). 11. Для самієвського полку це «там» зникало десь за річкою (О. Гончар).

1. Ось вигулькнула з-за гори ціла колонія вітряків (М. Коцюбинський). 2. Навхрест дві зірки скотились і згасли над лісом (М. Стельмах). 3. Безліч довгих днів розлучили нас (С. Крижанівський). 4. Розмовляли ми з тобою сердечно і просто (М. Рильський). 5. «Запрягайте, хлопці, коні» – лине в небо молоде (П. Тичина). 6. Але багато з нас додому не прийшло (В. Сосюра). 7. Феодосійська галерея стала своєрідною школою мариністичного живопису (О. Довженко). 8. Яке це щастя – бачити тебе (І. Муратов). 9. Страшна газова гангрена вразила його руку (О. Довженко). 10. До весни в партизанському загоні нараховувалось біля ста чоловік (П. Панч). 11. Горить на сході мало не половина неба червоним полум’ям (І. Цюпа). 12. Самі ж знаєте, неокласиком бути – силу терпіння треба… А бути сучасним письменником – значно легше (Остап Вишня).

1. Знаєш, Марку, коли б я був знав те, що тепер знаю, я був би не скомпонував тих повітальних віршів (А. Чайковський). 2. Голка все блись, блись (Леся Українка). 3. Я його давно маю на оці (І. Франко). 4. Лиш нам шуміти будуть віти (В. Сосюра). 5. Він співав би солов’єм, танцював би так, що аж куріло (Ю. Збанацький). 6. Боятися смерті – на світі не жити (Народна творчість). 7. Хай він стане та погляне мені в очі (Є. Маланюк). 8. Перед нами була тиха широка Десна (О. Довженко). 9. Люди орать, а ви руками махать (Народна творчість). 10. Ворог чинив дедалі упертіший опір (О. Гончар). 11. Перестріла мене Галя на вулиці та давай розпитувати про тебе (О. Довженко). 12. Отака серйозна тема, а ви хахоньки! (О. Ковінька). 13. А хтось візьми і пусти чутку (М. Стельмах). 14. Він їхав, їхав, а полю не було кінця (О. Гончар). 15. Галя мов не чула (П. Мирний). 16. В житті мене ти й знать не знаєш… (І. Франко).

1. Помалу потім став за розум братися (С. Васильченко). 2. Софія не думала спати лягати (Леся Українка). 3. А дівчата бояться ламати калину, кажуть, що то твої руки (В. Голобородько). 4. Зварич мав нагоду переконатися сам (Р. Купчинський). 5. Демид рад був приїхати додому (Б. Грінченко). 6. Ніхто мене не може присилувати жити на хуторі (І. Карпенко-Карий). 7. Очі не в змозі були одірватися від його карих очей (А. Шиян). 8. Ти зовсім мене не кохала, я був повинен забуть… (О. Олесь). 9. Я не маю сили покинути її (Леся Українка). 10. І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (І. Цюпа). 11. Через нестатки та злидні мусило хлоп’я перестати ходити до школи (А. Тесленко). 12. Хома був мастак побалакать (О. Гончар). 13. Руки загорілі і нескорені подали напитися мені (П. Филипович). 14. Соломія уже старалася оддячити циганам за рятунок і захист (М. Коцюбинський). 15. Раз Жаба вилізла на берег подивиться та й трошечки на сонечку погріться (Л. Глібов). 16. І жадний примус, жадне зло їх не примусило скоритися! (Є. Маланюк).

1. І ти ясна, і я прозорий, і душі наші мов пісні, і світ великий, неозорий належить нам: тобі й мені (В. Симоненко). 2. Євген наче вражений громом (О. Гончар). 3. Голова в мене – ого-го! (З газети). 4. Очі – два озерця морської води (М. Коцюбинський). 5. Шовкун – не остання спиця в колесі (Панас Мирний). 6. Яке це щастя – жити на землі! (О. Довженко). 7. Книга, що найсильніше на мене враження зробила в моїм житті, – це «Катехізис» Філарета (Остап Вишня). 8. Я – його друг. Це раз. Я – такий негарний. Це – два (В. Винниченко). 9. Тоня за старшу тут (О. Гончар). 10. О рідне слово, хто без тебе я? (Д. Павличко). 11. Весь обшир мій – чотири на чотири (В. Стус). 12. Критика критикою, а тон тоном (Ю. Збанацький). 13. Він рицар був високої мети, він ворог був лукавства і облуди (М. Рильський). 14. Село в снігах, і стежка ані руш (Л. Костенко). 15. Найдавніший час у розвитку планети Земля учені звуть архейською ерою (В. Уткін). 16. Може, ми квітками, може, васильками станем – я і ти (В. Сосюра). 17. Залишилися вільними п’ять кімнат (З газети). 18. А ми не хотіли бути знищеними (Ю. Збанацький). 19. Багіров мусив себе вважати взводом (О. Гончар). 20. Волієш ти птицею стати, у небо злетіти, у вись? (Леся Українка).

1. З кожним днем життя в циганській хатці робилося тяжчим та тяжчим (М. Коцюбинський). 2. Черешні тут росли високі й розкішні (О. Гончар). 3. Осінь танула, як воскова свічка, ставала все прозорішою й легшою (М. Коцюбинський). 4. Гонтар повертався додому стурбований (Я. Баш). 5. Ти берізкою лишилась в спогаді моїм (С. Крижанівський). 6. Шлях стелився їм далекий (З. Тулуб). 7. Низина, що приймала вночі фантастичні, непевні форми, видалась удень дуже гарною (М. Коцюбинський). 8. Осінній степ, погойдуючи світло й тіні, лежав тепер у чорних ранах (М. Стельмах). 9. Мелашка стояла ні в сих ні в тих серед хати (І. Нечуй-Левицький). 10. Гайсин ще довго сидів ошелешений (Петро Панч).

1. Моя хата скраю (Народна творчість). 2. Він не боїться осуду: остання любов – сильніша першої стократ (І. Гнатюк). 3. Це було прекрасно (М. Коцюбинський). 4. Вона прекрасна (З журналу). 5. Полон – це гірше, ніж смерть (О. Гончар). 6. Темрява в садку стала густіша (М. Коцюбинський). 7. Найстрашніше, мабуть, – це собі збрехати (І. Світличний). 8. Сказати – легко, зробити – важко (Народна творчість). 9. Тепер і мені стало лячно (М. Стельмах). 10. Все це було таке чуже та байдуже до Соломіїного горя, ще байдужіше, ніж плавні (М. Коцюбинський). 11. Хай величава мисль безмежжя сфер розоре, аби спокійніше було у небі зорям і зоряніше – людям на землі (Г. Коваль).

1. Зозулі споконвічна суть – роки подарувати людям (А. Таран). 2. Жити – означає любити (Ю. Мушкетик). 3. Найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова (Панас Мирний). 4. Ми ж вищим розумом озброєні створіння (М. Рильський). 5. Я твій атом, в твоїй я орбіті, і другої не треба мені (В. Сосюра). 6. Нещирий друг мов решето (Народна творчість). 7. А небо тихе і безмовне (В. Сосюра). 8. Життя не нива, ні, вона дорога від бур – до зір (Л. Дмитренко). 9. Любить свій край – це для народу жити… (В. Сосюра). 10. Два на два – чотири (З підручника). 11. Город у Бондарихи – як квітник (М. Волинець). 12. Мовчання – не завжди згода (Народна творчість). 13. Це моя робота (В. Винниченко). 14. Ти – моя любов радості (В. Винниченко). 15. Тигр – ваш (Остап Вишня). 16. Гагара, розуміється, птиця (Остап Вишня). 18. Це – кімната Антоніни Павлівни? (В. Винниченко).