Сучасна українська мова

Чуємо деколи, що мова наша не багата нюансами, не така витончена, як, скажімо, мова французька. Але звідки ж тоді в українських піснях оця естетична чистота, цнотлива красота, рідкісна милозвучність, звідки таке багатство поетичної символіки і оця мистецька довершеність, музичність образів, що приваблювали і Бортнянського, і Бетховена, і Лисенка, і ще багатьох композиторів-класиків і сучасних. Кажуть, що твір іноді огрублюється в українських перекладах. Може, трапляється і таке, зрештою, ніхто не гарантований від невдач. Але ви прочитайте, скажімо, як Пушкіна перекладав Рильський, як повноцінно відтворені його шедеври в українському слові.

(О. Гончар)
Вправа 89. Випишіть окремо з переліку наведених іменників назви істот і неістот.

Натовп, покійник, учитель, студенти, студентство, народи, бактерії, коні, загони, табуни, брати, городи, вівці, винищувачі, знайомі, молодняк, дівчата, юнаки, ляльки, липи, селянство.

Петровські укази, валуєвські циркуляри, емські акти, сталінські заборони, сусловські постанови довели наш український народ до оніміння, а нашу страдницю-мову – до повільного вмирання. Антинаукова, глибоко антинародна сталінсько-сусловська теорія злиття націй, а точніше, денаціоналізація всього національного завершила чорну справу русифікації значної частини України, якщо не сказати – цілої. У результаті цієї політики зникали українські школи, театри, дошкільні заклади, переходили на російську мову викладання технікуми і вища навчальна школа. Від народу приховувалася його історія, а точніше, подавалася в спотвореному вигляді. Національні мови вважалися неперспективними і всюди замінялися російською; велася спеціальна демографічна політика – переселення, перемішування людей різних національностей з тим, щоб одержати нову сіру людську масу під назвою «єдиний радянський народ» з єдиною суржиковою мовою.

(З газети)
Вправа 91. Поясніть характерні особливості поданих іменників, що означають власні й загальні назви.

Остап Вишня, планета Венера, Каменяр, сонце, Сонце, барвінок, Слобожанщина, вишня, Карпати, луки, Байкал, Каховське море, Президент України, президент, Верховна Рада, рада, Харків, харківські вулиці, Дніпро, майдан Свободи.

1. У непроглядно густих вербах над низиною потоку птаство заводило якісь безнадійно гарячі спори, пересипані криком (М. Грушевський). 2. Зграї веселих птахів з галасом вилітали з дзвіниці й, покружлявши в повітрі, сідали на гіллі розлогих верб уздовж церковної огради (М. Старицький). 3. Падало жовте листя, а здавалось, що то золото капає на землю з дорогих шат (М. Коцюбинський). 4. Шапка верховинця ріжката, а капелюх закосичений пір’ям (С. Пушик). 5. Галява скраю переходить в куп’я та очерети… (Леся Українка). 6. Чорне вороння сідало громадами на сніг і знову здіймалося з місця (М. Коцюбинський). 7. Полонянки встигли вже помитися, попричісувати волосся і так-сяк довести до ладу своє пошарпане вбрання (Б. Лепкий).

1. З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця… (Панас Мирний). 2. Там піски вже вкривала паморозь, під промінням сонця, що виглянуло із-за хмар, лежали сліпучо-білі, холодні (С. Скляренко). 3. Кожного разу, коли я їду по дорозі неозорим ланом озимої пшениці, коло телеграфного стовпа з розпіркою завжди злітає польовий жайворонок (К. Наріжний). 4. Мряка все ще віддих у грудях спирала. Така густа й біла, як молоко (Б. Лепкий). 5. Мокрий сніг бив у лице Василькові, заліплював очі, налазив за комір… (М. Коцюбинський). 6. Українське художнє скло своїм корінням сягає часів Київської Русі (В. Щербак). 7. Восени в степу тривожно шамотить сухим гіллям кукурудза, – цілі поля рівних, жовтих стовбурів, ніби хтось, крадучись, розсуває її обвислий лист (В. Підмогильний).

1. Шимпанзе, фойє, какаду, конферансьє, попурі, інкогніто, пап’є-маше, каре, каротель, казино, реноме, кашне, шампунь, кашпо, кабаре, женьшень, колібрі, дефіле, віскі, леді, мосьє, мулла, поні, суфле.

2. Сочі, біль, степ, собака, дріб, накип, насип, Корсунь, Умань, путь, продаж, посуд, підпис, ярмарок, полин, запис, Калахарі, Тітікака, Тбілісі, Перу, Туапсе, Марокко, Капрі, Улан-Уде, Міссісіпі, Нагасакі, Сочі.
Вправа 95. Укажіть рід абревіатур.

ЮНЕСКО, СБУ, ООН, ПТУ, СНД, ХАІ, МВС, АТС, ВМФ, ПК.

Черкаси, туризм, сани, дівчина, турбота, ласощі, вітер, ворота, гнів, квіти, вóди, волейбол, танці, Тернопіль, генералітет, Бровари, дріжджі, житá, спорт, голота, Дін, п’яльці, Альпи, цукор, дебати, сталь, суниці.

Вухо, око, друг, учитель, заєць, опеньок, олівець, снігур, шершень, пташеня, пані, комар, змій, змія, товариш, джміль, трактор, ректор, слобода, татарин, вірменин.

Сіни, фінанси, консерви, тропіки, висівки, проводи, двері, шахи, заручини, гордощі, Карпати, переговори, брюки, очистки, вершки, аліменти, окуляри, шашки, макарони, обрізки, духи, ножиці, вибори.

Сміливість, сіль, малеча, Буг, пиво, Шевченко, масло, верб’я, дрімота, молодь, козацтво, Україна, Слюсарюк, мед, ненависть, зілля, комашня, гіркота, ганчір’я, масло, чуйність, Харків, юнацтво, молоко, люд, Крим.

Рушник на стіні. Давній наш звичай. Не було, здається, жодної на Україні оселі, котрої не прикрашали б рушниками. Хоч би як судилося їм убого жити, а все ж естетична принада завсякчас знаходила місце в помешканнях – хай то була одинока хатина вдови чи затісна багатодітна оселя, приземкувата мазанка на півдні України або курна хата поміщика – всюди палахкотіли багатством кольорів рушники. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник з давніх-давен символізував не тільки естетичні смаки, він був своєрідною візиткою, а якщо точніше – обличчям оселі, відтак і господині. По тому, скільки і які були рушники, створювалася думка про жінку, її дочок. Ніщо, здається, так предметно й точно не характеризувало жіночу вправність, майстерність, зрештою охайність і працьовитість, ніж ці вимережані рукотвори.

(В. Скуратівський)
Вправа 101. Запишіть наведені іменники у формі родового відмінка однини.

Камінь, парк, викладач, стіл, телефон, мармур, кущ, клен, двигун, бузок, деревій, міст, яр, пояс, університет, підручник, акт, документ, Прут, комп’ютер, діамант, відчай, вальс, тангенс, підмет, суховій, процес, велосипед, Київ.

Суддя, площа, стаття, верста, губа, межа, село, лазня, війна, гра, сосна, шабля, ванна, день, болгарин, селянин, грузин, болото, серце, поле, кільце, сукно, плече, вухо.

Гроші, хитрощі, ясла, гордощі, ворота, гуси, сходи, кліщі, ночви, вила, ясна, люди, сани, окуляри, дрова, лещата, сіни, дріжджі, кури, коноплі, в’язи, помиї, діти, штани, вінця, радощі.

Інженер, журавель, степ, вітер, інститут, плуг, командир, тато, декан, стіл, орач, етап, будильник, Іван, помічник, заступник, кобзар, диск, гвинт, швець, директор, завідувач.

Туш, верф, радість, нехворощ, галузь, любов, Об, ненависть, сіль, кіновар, мідь, тінь, Адель, кров, вірність, смерть, матір, подорож, відстань, мужність, мазь, далечінь, доповідь, міць, загибель, жовч, сталь, широчінь, безвість.

Президент, Марія, Ігор, орел, пісня, хлопець, панна, дідусь, друг, Олег, жнець, брат, Любов, Віталій, Яків, Микола, Мартин, син, дочка, сестра, Лілія, студент, Віктор.

1. Король, село, Вітчизна, Сибір, миша, ім’я, в’язень, гуся, Данило, мерехтіння, груша, стіна, лоша, суходіл, вість, пісня, Вікторія, дитя, кість, робітник, обличчя, Гриць, дитятко, вітчим, край, Микита, вежа, Нінель, гортензія, любисток.

2. Село, далечінь, подвір’я, дах, відмінник, юність, вікно, барвінок, вісь, мати, плем’я, артист, Андрій, тесляр, полум’я, площа, лампа, море, молодість, Любов, вантаж, ягня, Валентин, армія, плавання, симпозіум, шухляда, кінець.
Вправа 108. Випишіть з тексту іменники, визначіть способи їх творення.

Витоки
Такий символ, як тризуб, з’явився ще за часів трипільської культури, тобто чотири тисячі років тому, і спочатку він виконував роль оберега-символа, який захищав від усіляких бід. Життя тоді було суворе: навколо розкинулися дрімучі ліси, людину підстерігали хижі звірі, загрожували громи, блискавки, великі повені, і все це таїло в собі небезпеку. Одним із оберегів була Берегиня – богиня захисту домашнього вогнища, родини – богиня, що символізувала материнство у древніх слов’ян. Символічне зображення Берегині-матері, яка підняла руки, захищаючи свій дім, вселилось у тризуб, серцевиною тризуба є тулуб матері, а ліва й права частини – це руки, підняті для захисту.

(С. Плачинда)

Вправа 109. Виконайте морфологічний розбір іменників з поданого тексту.

Історія донесла чимало жіночих імен, які по праву можемо назвати українськими берегинями. Дочка Ярослава Мудрого Анна, що княжила у французькому королівстві, або ж його внучка Євпраксія, котра написала медичний трактат про траволікування. Героїчна полонянка Настя Лісовська, по-народному Роксолана, що визволяла з турецької неволі козаків і жінок.

Славетна піснярка Маруся Чурай. Нескорена засвідчувачка досвітніх вогнів Леся Українка та багато інших. Так, наша історія може пишатися когортою славетних жінок. Скажімо, у XVII столітті рівень народної освіти на Україні, за свідченням іноземних дослідників, був одним з найвищих в Європі. У той час, коли все доросле чоловіче населення воювало проти чужинських полчищ, жінки не тільки обробляли землю, а й виховували дітей, давали їм належну освіту і готували вірних захисників свого краю.

(З календаря)

2. На які розряди поділяються прикметники за значенням і граматичними особливостями?

3. Дайте характеристику ознак якісних прикметників.

4. Як творяться ступені порівняння якісних прикметників?

5. Схарактеризуйте ознаки відносних прикметників.

6. Які характерні ознаки властиві присвійним прикметникам?

7. Назвіть особливості відмінювання прикметників.

8. Які способи творення прикметників Ви знаєте?

9. Що розуміють під поняттям ад’єктивації?
Вправа 110. У наведеному тексті знайдіть прикметники, визначіть їх лексико-граматичні розряди.
Згадаймо праведних гетьманів
Минає п’ять століть, як у хроніках, літописах, державних документах, у піснях і думах закарбовується й розвивається історична панорама однієї з найгероїчніших і найдемократичніших сторінок світової історії – Запорізької Січі, козацького війська, які утворювали державу.

Коли ж викинути з української історії трьохсотлітній літопис козацького війська, забути наших гетьманів, то доля України зникне з політичної карти народів світу. Ми матимемо лише безнаціональних покірних кріпаків і німих рабів. Нас зневажатимуть і закидатимуть нам, що ми не спромоглися мати своєї держави, і зараховуватимуть до неповноцінних народів. Тим часом уже давно великі наукові світила обґрунтовано й справедливо визначили суспільний лад Запорізької Січі як християнську демократичну республіку.

(Я. Дзира)
Вправа 111. З’ясуйте розряди прикметників за значенням і граматичними особливостями.

Залізний ключ, залізна хода, залізний гомін, Лесин зошит, вікова тиша, прекрасні люди, вовчі зуби, вовчий погляд, вовча шапка, крилатий труд, дзвінкий голос, осінній холодок, срібні сурми, срібна каблучка, шовкові трави, шовкові шати, мамина пісня, молочні продукти, молочні ниви, батьківський поріг, білосніжний пух, сріблясте море, верболозові кущі.

Червоний, милий, золотий, красивий, кам’яний, сміливий, сталевий, швидкий, крижаний, особливий, звичайний, скляний, блискучий, дерев’яний, білий, зимній.

Дорогий, низький, синій, лагідний, столітній, ведмежий, іноземний, добрий, високий, цегляний, широкий, білий, вузький, гарний, охайний, незвичайний, дешевий, бузковий, великий, здібний, малий, старий, юний, цікавий, молодий.

1. Місто, північне, велике, я в обіймах твоїх… Хоч похмуро-міцним монолітом на козацьких кістках ти стоїш… (В. Сосюра). 2. На шибках – зимових мережок зірчасто-білий візерунок. Червоним одсвітом пожеж горить нескінчений малюнок (В. Еллан-Блакитний). 3. Стоять граби прозоро-жовті В промінні ясно-золотім… Хай щастя, друже, не найшов ти, – Але нащо тужить за ним! (М. Рильський). 4. За непроглядною заслоною Живуть такі, як я, – А тут чужою, незнайомою Сумує день і ніч Сумна душа моя… (Д. Загул). 5. Люблю слова ще повнодзвонні, як мед, пахучі та п’янкі, слова, що в глибині бездонній пролежали глухі віки (М. Драй-Хмара).

Галина, ранок, відмова, ласка, бетон, щастя, село, звір, книжка, історія, зоря, пекло, місто, нагода, закон, земля, мати.

Сватове, словак, Лозова, Прага, Кременчук, Гаага, Рига, Ладога, Казбек, грек, Кобеляки, Воронеж, Сиваш, чех, волох, узбек, Галич, чуваш, таджик, Париж, Страсбург, Владивосток, Волга, Запоріжжя, Острог, Калуга, турок.

Время-то как бежит! Давно ли, кажись, Надежа малолеточек была, а вот уж Надежа и невеста. Статная, высокая, легкая, как птичка, коса русая, длинная, словно золото, блестящая; глаза тихие, печальные, улыбка ласковая, голос задушевный. Приглянулась она Ивану Петрову. Иван – хозяин молодой, зажиточный; после родителей покойных добра немало наследовал. Ни братьев, ни сестер у него, сам всему голова, жених завидный был. А из себя красавец: цветущий, веселый, ловкий, – девушки просто сохли по нем. Вот и приглянулась ему Надежа. Стал он с ней заговаривать, стал ласкаться… Куда б она ни пошла, он уж и подстерег; встретит ее, подходит, речи ласковые говорит, сердечные…

(Марко Вовчок)

Вправа 118. Провідміняйте подані прикметники й поясніть правопис їх відмінкових закінчень.

1. Сухий, теперішній, чужий, весела, синя, вовча, тверде, безкрайнє, ведмеже.

2. Круглий, дальній, заячий, молода, білолиця, лисяча, миле, давнє, хлоп’яче.
Вправа 119. Випишіть прикметники: 1) у короткій формі, 2) у повній нестягненій формі, 3) у повній стягненій формі.

1. Така-то сумная, дівчинонько гожа, Людей на сім світі причина морочить: Хоч як би там пишно не розцвілась рожа – Зів’яне і зсохне, як хробак підточить (М. Коцюбинський). 2. Як похвалиться ясен місяць: «Як я ізійду рано звечора, то зрадується Риба-щука в морі, а козак в дорозі» (Укр. нар. пісня). 3. Свою Україну любіть, любіть її… Во время люте, в остатню тяжкую минуту за неї Господа моліть (Т. Шевченко). 4. Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! (Леся Українка). 5. А в коріненьку чорні куноньки, А в середині ярі бджілоньки, А на вершечку сив соколенько (Укр. нар. пісня). 6. І не знала вона, чи стемнів тоді світ божий, чи засяв, чи то була розкіш, чи біль, – і як вже схаменулася вона у садку і бачила округи себе пахучії квіти… (Марко Вовчок). 7. Тут їли рознії потрави, І все з полив’яних мисок, І самі гарнії приправи З нових кленових тарілок… (І. Котляревський). 8. Люде мої подруженьки вітчизноньки мої причинії подайте знак мені корогвами насипати могилку крайнеба прилетить хай птах камінний не зозуля не зозуленька за що його вбито сонце моє завороженеє… (С. Сапеляк).

Пишуть вони на курячих яйцях «правдивим воском». Тримають яйце у пальцях лівої руки, а писачок – у правій, ніби ручку, і, ледь торкаючись правим мізинцем яйця, фіксують потрібне положення. Візерунок на писанці виконують розтопленим воском за допомогою писачка рухом від себе. Відповідно до задуманого малюнка поверхню яйця ділять двома, чотирма подовжніми й поперечною смугами.

(Є. Клапчук)

2. Рідна хата! Оспівана в піснях, оповита легендами та переказами, опоетизована майстрами слова й пензля, вона буде завжди символом добра і надії, її незгасимий вогник світитиметься теплом маминої любові, вірою в доброту, високу людяність, одвічною сподіванкою на чисте небо над нами і світанкову тишу над голубим овидом.

У кожного з нас свій вимірок, своє сприйняття, свої критерії до батьківської оселі, але воднораз це родинне вогнище має і вселюдську спільність – звідси ми вимандрували в широкий світ з засвоєними громадянськими цінностями, маминою піснею, нелукавим батьковим напуттям, дідусевими казками і бабусиними вишиванками, теплом і незрадливістю рідного слова.

(В. Скуратівський)

2. З’ясуйте, у яких морфологічних категоріях числівника значення кількості виражається послідовно, а в яких – непослідовно?

3. Назвіть лексико-граматичні групи числівника.

4. На які групи поділяються числівники за своєю структурою?

5. Поясніть, які особливості мають числівники при відмінюванні.

6. Що Ви знаєте про синтаксичні зв’язки числівника з іменником?

7. Які числівники можна кваліфікувати як інші частини мови?
Вправа 121. Випишіть числівники, розподіліть їх на лексико-граматичні групи.

1. На зими нескінчену поему Упала, розтала веснянка – Перша тема На останню білу сторінку (М. Йогансен). 2. Зійшлись обоє на багнетах: Старий-старий і молодий. В одного: – сину, з-під кашкета; В другого: – батьку, одійди (Д. Фальківський). 3. А за нами з тієї безодні, Розпаливши легені котлів, – Одиниці, десятки, сотні Навантажених кораблів (Л. Чернов). 4. Настали ночі темні і глибокі, і в тиші вогкій туляться сади. Спадають німо в течію води і листя, і зірки мільйони роки (М. Вороний). 5. Крови б, крови і сили відерцем Святогором понести до мас!.. Якби можна помножити серце, Я помножив би тисячу раз! (О. Влизько). 6. З вікна видно третину міста – з другого поверху (М. Хвильовий). 7. Я ще не лисий, але вже маю двоє діток і чудову жінку (І. Сенченко). 8. І знову випливли в пам’яті ті два будинки батьківські, і ота «Просвіта», і 1917… (Б. Антоненко-Давидович). 9. Вони зранку ходили двічі в атаку, але Марченко одбив обидві атаки. Шахай маневрував із піхотою на обох флангах… (Ю. Яновський).

На Русі існувала система літочислення від «Сотворення світу», а еру від «Різдва Христового» запроваджено в Україні, як і в Російській імперії, після Указу Петра I – лише в 1699 р. Це за давньоукраїнським літочисленням був 7208 р. Отже, різниця між цими календарями складає 5508 років. Складність розрахунків історичних дат для України полягає ще й у тому, що з 988 р. Новий рік починався в березні, а з 1492 р. – з 1 вересня. Ці дві системи існували паралельно. Лише в 1582 р. почали Новий рік вважати тільки з 1 вересня… Після християнізації Русь-Україна взяла календар з Візантії. Він прийнятий Юлієм Цезарем у 46 р. до н.ч., тому й зветься юліанським. У ньому рік складається з 365 днів і 6 годин. Це перевершує астрономічний рік на 11 хвилин і 14 секунд. У 1582 р. Папа Григорій XIII реформував цей календар, і новий стиль отримав назву григоріанського.

(Г. Лозко)
Вправа 123. Запишіть словами й провідміняйте числівники.

1. 5; 7; 11; 23; 54; 100; 238; 1591; 1000000.

2. ; 1,5; 8; 14; 35; 90; 400; 729; 1000; 1000000000.
Вправа 124. Запишіть словами числівники на позначення часу, ураховуючи всі можливі варіанти. Уведіть їх до питальних речень, де мова йшла б про початок чи закінчення якогось заходу, події тощо.

8.15; 00.00; 12.00; 17.45; 20.30; 16.15; 13.35.

68 (кілограм), 32 (центнер), 567 (гривня), 4,5 (кілометр), 9 (тонна), 43 (грам), 6 (грам), більше 27 (відсоток), 1,5 (градус), 2 (олівець), 3 (стіл), півтори (година), півтораста (долар), менше 11 (гектар).

4-котушковий, 3-мільйонний, 4-акордний, 2-вимірний, 4-місячний, 2-хромово-кислий, 3-процентний, 2-ярусний, 4-поверховий, 2-хлористий, 4-відсотковий, 3-канальний, 3-тисячний, 2-валентний, 2-полярний, 3-променевий, 2-мільярдний, 4-ступеневий.

У Росії новий стиль було прийнято лише за радянської влади після відділення церкви від держави: за 31 січня 1918 р. настало 14 лютого (таким чином було викинуто з календаря вже зайві 13 днів). У нас в Україні григоріанське літочислення було введено Центральною Радою 1 березня 1918 р. для цивільного вжитку, а в церковному житті залишилося старе літочислення, яке нині відстає від астрономічного на 13 днів.

Але при обчисленні історичних дат слід враховувати , що в XVII ст. ця різниця становила 10 днів, у XVIII ст. – 11 днів, а в XIX ст. – 12 днів (бо за кожні 128 років набігає один день).

(Г. Лозко)