Продуктивна (ефективна) зайнятість характеризується з двох позицій. По-перше, зайнятість повинна приносити трудящим доход, що забезпечує гідні умови життя. Звідси випливає прямий зв'язок політики зайнятості з політикою доходів, антиінфляційними діями і т. п. По-друге, продуктивна зайнятість протиставляється зайнятості формальній. Окремий варіант останньої утримання зайвих працівників чи створення формальних робочих місць, щоб уникнути безробіття. - Вільно обрана зайнятість припускає, що право розпоряджатися власною здатністю до праці належить винятково власнику робочої сили, тобто самому працівнику. Цей принцип гарантує право кожного працівники на вибір між зайнятістю і незайнятістю, забороняючи будь-яке адміністративне залучення до праці.
- Отже, повна зайнятість відбиває кількісну, а продуктивна - якісну збалансованість між потребою населення в роботі і робочими місцями, при цьому створюються сприятливі умови для соціально-економічного прогресу суспільства.
- Неповна зайнятість - це ситуація, за якої суспільне корисною працею зайнята лише деяка частина економічно активного населення.
- Прихована зайнятість населення характеризується тим, що певна частина людей з числа тих, які перебувають у тривалій відпустці без збереження заробітної плати, безробітних, пенсіонерів займаються торгівлею, наданням різних послуг населенню (ремонтні, будівельні роботи і т. д.) поза межами офіційного обліку як зайнятих.
- Сезонна зайнятість - це періодичне (як правило, у визначені сезони) залучення працездатного населення до суспільно корисної діяльності І урахуванням природо-кліматичних особливостей.
- Маятникова зайнятість - це особливий вид зайнятості, що має постійний характер і водночас пов'язаний з періодичними переміщеннями під час трудової діяльності.
- Періодична зайнятість - це вид зайнятості, що припускає чергування
- трудової діяльності з рівномірними періодами відпочинку (вахти в нафтовій і газовій галузях).
- Не можна з науковою точністю довести, при якій частці безробітних існує повна зайнятість.
- Якщо повна зайнятість припускає наявність 1-3% безробітних, то при наявності безробітних понад 3% це вже буде неповна зайнятість, якщо безробітних менше 3% - надзайнятість.
- Соціально-економічну характеристику зайнятості дає і соціальний склад економічно активного населення. У капіталістичних і посткапіталістичних країнах виділяють, на основі положення про зайнятість, такі соціальні групи зайнятого населення:
- 1- самостійні хазяїни (з найманими робітниками і без них);
- 2- працюючі з наймання;
- 3- члени родини, які допомагають.
- В організаційно – економічному аспекті також застосовують різні категорії форм зайнятості: тривалість і режим робочого часу, характер зайнятості (повна чи тимчасова й ін.).
- Часткова зайнятість, у свою чергу, підрозділяється:
- 1. На "примусову", що обумовлено економічними причинами (скорочення виробництва, циклічний розвиток економіки, реконструкція підприємства);
- 2. "Добровільну", пов'язану соціальними факторами - виховання дітей, необхідністю поєднання роботи з навчанням, станом здоров'я і т. д.
- У ринковій економіці необхідно в першу чергу забезпечити повну зайнятість таким категоріям населення, як глави родини, головні її годувальники, самотні матері і жінки, молоді люди (16-30 років) та ін. Частково зайнятими можуть бути жінки-домогосподарки, студенти, пенсіонери.
- Широке застосування гнучких форм зайнятості, особливо нових, обумовлено економічними і соціальними факторами. Серед нових гнучких форм зайнятості надають перевагу роботі за тимчасовими контрактами при частковій зайнятості, робочий тиждень стиснутий тобто робота виконується за гнучким графіком.
- Контракти за тимчасовою роботою укладають на певний строк - від трьох місяців до трьох років (у різних країнах по-різному), є обмеження і щодо поновлення тимчасових контрактів.
- Основні професії тимчасових працівників:
- Адміністративно-допоміжний персонал (конторські службовці: секретарі, друкарки, оператори ЕОМ, діловоди - у США вони складанні 2/3 усіх тимчасових працівників);
- 2. Фахівці (керуючі, фахівці з вищою освітою). Понад 1/4 фахівців зайнятих на договірній основі, працює в США у вищих навчальних закладах як викладачі;
- З, Працівники торгівлі і сфери послуг.
- При переході на гнучкі графіки робочого часу необхідно створювати наробочих місцях заділи на 1,5-2 години роботи з метою забезпечення її безперервності для суміжних працівників.
- В економічному аспекті основна зайнятість є головним джерелом доходу для працівника, а додаткова - допоміжним. При визначенні який вид зайнятості є основним, варто враховувати також надійність і регулярність надходження доходу. Приміром, річний доход медсестри в лікувальній установі може дорівнювати її доходу від вирощування полуниці (чи іншої городини) у сезон.
- Проте у даному випадку роботу медсестри в державній установі варто вважати основним заняттям через надійність і регулярність надходження доходу.
- Незалежно від поточної економічної кон'юнктури, додаткова праця сприяє скороченню частки низькооплачуваних категорій населення. Ця форма зайнятості відповідає інтересам працівників.
Достарыңызбен бөлісу: |
