Багато штампів — це метафори і порівняння, які вже заганяли до смерті, але яким відмовляють у гідному похованні. Досвідчені автори легко знаходять власні, які допомагають зробити їхні матеріали конкретнішими і наочнішими. Але пошуки нового також призводять до жертв, а новачки прагнуть перевершити самих себе. Стилістичні фігури — речі ненадійні; вони цінні, коли влучають у ціль, і викликають розчарування, коли б’ють мимо.
Вдала стилістична фігура має значну силу; один приклад — порівняння Жуля Ло, коли він описує білого журавля серед коричневих: «Коли ключ обігнув край гори, білий засяяв, як одинока ясна перлина на бляклому сірому березі».
Чудові образи. Шукайте такі вирази, але не шукайте їх занадто наполегливо; неприродна стилістична фігуро зазвичай є смішною або гнітючою, або і такою і такою водночас.
Тож коли ви горите від задоволення за щойно придумане вами нове порівняння, подивіться на нього ще раз — якомога об’єктивніше. Така обережність могла би вберегти від сорому авторів наступних прикладів:
Сьогодні процентні ставки випустили свіжі паростки падіння.
У фінансовій теплиці?
Його брови послідували за грізним поглядом.
Більшість людей дивляться тільки очима.
Розчарування, скепсис і гумор сперечалися за першість у тих, чиї міжнародні одіссеї мали початися від терміналу авіакомпанії TWA.
Маємо цілий маленький карнавал, однак розчарування, скепсис і гумор — це абстрактні поняття, які не можуть сперечатися. Можливо, автор мав на увазі, що вони змагалися, але і так результат кращим не стає.
Метафори змішані й затягнуті
Змішані метафори — вади доволі поширені:
Хоча суперечливість — це останній шторм, який його затопив, це — останній розділ у довгій серії заплутаних подій.
Це штампи, однак шторм не перетворюється на розділ.
Його мала батьківщина, що гніздиться на схід від Великого Перехрестя, залишаючись лоном друзів, сім’ї та земляків італо-американців, потерпала від облав поліції, зростання кількості квартирних крадіжок та від руйнування і запустіння житлових будинків.
Як правило, лоно не гніздиться. Що гірше, тут маємо справу з гігантським і гіперактивним лоном.
Метафори — спринтери, а не бігуни на довгі дистанції. Тож слід знати, коли їх закінчувати:
Сміт, затятий моряк, стояв за кермом своєї компанії п’ять років, і упродовж цього часу він зумів успішно провести її повз багато мілин.
Найсильнішим шквалом, з яким він зіткнувся, була запекла боротьба за контрольний пакет акцій, однак він його витримав, і з того часу море було спокійним.
Насправді зараз єдиний, хто здіймає хвилі, — це сам Сміт.
На третьому абзаці читачеві вже потрібен рятувальний круг. Ось ще одна затягнута метафора, яку слід було б зупинити до третього абзацу:
ШАРЛОТСВІЛЛЬ, Вірджинія — Для сповнених ентузіазму, однак недостатньо досвідчених гравців передньої лінії команди Університету Вірджинії перші тижні футбольного сезону стануть випробуванням вогнем.
Чи висушить ця спека напруженого змагання їхню волю до боротьби, як це сталося з їхніми попередниками?
Чи натомість вона перетворить їх на тривкий життєздатний сплав? Тренери і товариші по команді з нетерпінням чекають відповіді — тому що, судячи з усього, саме від успіху або невдачі форвардів залежатимете, чи засяє для «Лицарів» цей сезон, чи швидко згасне у темряві розчарування.
Небезпека персоніфікації
Уособлення, разом з алегорією, було справжньою пристрастю літератури XVIII століття, однак воно не відповідає сучасним смакам і сьогодні стало найслабшим із стилістичних прийомів. Звичайно, сама мова вдається до уособлень: ми кажемо, що удача посміхається, фортуна повертається спиною і таке інше. Але це не так, коли ми звертаємося до прикладів, таких як сива зима, батько-час або мати-природа, і наділяємо їх людськими властивостями.
Палець долі ось-ось мав його торкнутися.
Сьогодні зима заїхала своїм крижаним кулаком країні під дих.
Він був на висоті, доки пані Удача не стала холоднішою. Термометр з усіх сил намагався піднятися над нульовою позначкою.
Якщо відверто, дорогі друзі, то термометрові взагалі плювати. Такий стиль переживав занепад, але служба погоди дала йому нове життя, прийнявши лиховісне рішення хрестити урагани. Деякі автори не можуть опиратися спокусі. Ось ще далеко не найжахливіший приклад того, що діється з нашими грайливими бурями:
Нижня спідничка урагану Белла сьогодні пролітала над Нью-Джерсі до морського узбережжя Лонг-Айленду, розтрощивши велику ділянку знаменитої набережної в Атлантик-Сіті.
Насправді, якщо щось і пролітало, то це була сама Белла, а не її руйнівна спідничка, але в даному разі це не має жодного значення.
Інші отруйні суміші
Досі ми розглядали словесні неприємності, яких не можна допускати, але які не призводять до по-справжньому згубних наслідків. Це не так, коли автор, у занадто наполегливій гонитві за дотепністю чи поетичністю вдається до некоректної аналогії. Не змішуйте важливого з дрібним, серйозного з дурницями. Варево може вибухнути.
БАЛТИМОР — Дим над Сікстинською капелою у Ватикані розвіявся, та ще тліє жар у роздягальні збурених «Балтиморських жеребців».
Прирівнювання виборів Папи Римського до внутрішніх чвар у футбольній команді — ідея, можливо, й оригінальна. Але це мертво-народжена ідея.
Так само, як і порівнювати пошуки людей, які б на день відмовилися від куріння у штаб-квартирі тютюнової компанії, з проведенням курсів із запобігання вагітності у Ватикані.
Коментуючи такий пасаж у внутрішньому бюлетені, один газетний редактор написав: «Можливо, це добре для розважальної "Сатедей Найт Лайв". Гумор у новинах і тематичних статтях має свої межі. Невиправдані дотепи і неповага до релігійних переконань ці межі переходять».
СЛІПЕРІ-РОК, Пенсільванія (АП) — Тренер команди університету Сліпері-Рок не боїться, що його форвард буде давати невдалі передачі у неслушні моменти, як це колись робив Гаро Єпрем’ян на розіграші Супер-кубку.
Розумієте, у Боні Веста немає рук. Серце є, а от рук — немає.
САУТ-БЕРВІК, Мен (АП) — Гігантського атлантичного осетра, який має приблизні розміри великого баскетболіста Вілта Чемберлена, відібрали у рибалки власті штату. Самого рибалку можуть засудити до одного року ув’язнення та штрафу у 1000 доларів.
Рибина, довжиною 7 футів і 8 дюймів, на 6 дюймів довша за Чемберлена на піку його баскетбольної кар’єри і важча за нього на 25 фунтів.
Мораль тут очевидна. Не вдавайтеся до недоречних порівнянь і не пишіть образливих речей. Будьте самокритичними. Чи є сенс у цій паралелі? Чи не притягнута за вуха ця подібність? Чи не образливий жарт? Чи не змішуються тут дві метафори? Порівняння — це порівняння яблук з апельсинами? А може, це просто штамп-прикраса?
Якщо такі сумніви виникають — викреслюйте написане. Навіть доречні стилістичні фігури слід використовувати обережно; надто багато авторів вживають «вишуканості», що недоречні для прямого і простого стилю новин. Як зауважували Страйк і Вайт у «Початках стилю», деякі порівняння — це як біглий вогонь, під який потрапляють стомлені читачі, коли від них постійно вимагають щось із чимось порівнювати.
Достарыңызбен бөлісу: |