Українська Зернова Асоціація
Рынок зерновых и масличных: цены и тенденции (25-31.05)
жүктеу/скачать 0.91 Mb.
|
- Бұл бет үшін навигация:
- Украине и России пора реализовывать свой аграрный потенциал – немецкий эксперт
- - А как вы относитесь к периодически возникающей то в Москве, то в Киеве идее создать своего рода «зерновую ОПЕК»
- Франция: аномальная засуха подрывает позиции крупного мирового экспортера пшеницы
- УСПП выступает против введения НДС на портовые сборы и экспортных пошлин на зерно
- Международный Совет по зерну не разделяет оптимизм Минсельхоза США
- Сергей Стоянов: Украина в мае экспортировала около 1.1 млн тонн зерна, в основном кукурузы. Запасы давят на цены
- Уборку ранних озимых культур в России планируется начать 25 июня
- Запад гадает, сколько зерна экспортирует РФ
- Россия. РЗС предлагает в случае ограничения экспорта зерна ввести планку для пошлины 7 тысяч рублей за тонну
- "Хліб Інвестбуд" отримав 100 мільйонів грн. на ремонти
- США. Состояние озимой пшеницы плохое, но стабильное. Основная тревога – яровая пшеница
- Сказав - зробив: Буксир для "НІБУЛОНу"
- Козаченко про скасування квот на експорт зернових: Крок позитивний, він знімає низку проблем
- Світлана ОРЛОВСЬКА
- В июне пошлины на экспорт зерна из Украины действовать не будут - АПК-Информ
- "Мрия" планирует завершить строительство элеватора в Хоросткове Тернопольской области до 2013
- Налоговая вернула почти 1,7 млрд.грн. задолженности прошлых лет по НДС
- Канада. Плохая погода по-прежнему препятствует севу зерновых и масличных
- Янукович может ветировать изменения в закон о госзакупках
Рынок зерновых и масличных: цены и тенденции (25-31.05) За период с 25 по 31 мая 2011 г. Цены на кукурузу в Украине, вследствие отмены экспортных квот на нее, продолжали расти. Цены на сою на мировых рынках идут вниз, а на рапс в Украине - вверх, на фоне пессимистичных прогнозов о низком предложении рапса в основных странах-производителях. Об этом идет речь в аналитическом выпуске "Агрофакс" Проекта "Немецко-украинский аграрный диалог" Института экономических исследований и политических консультаций. Зерновые культуры После отмены экспортных квот на зерно, в Украине наблюдается тенденция к росту цены на кукурузу. За последние четыре недели цены в Центральной Украине росли на 50 грн. в неделю и на сегодня составляют 2150 грн/т (на условиях EXW). В Причерноморские порты зерно поставляется по цене 2350 грн/т (на условиях СРТ). Рынок зерновых, между тем, находится в ожидании подписи президента Украины закона об отмене экспортных квот на пшеницу и ячмень. Из России поступают новости о том, что экспортные квоты на пшеницу отменят уже 1 июля. Как следствие, цены на пшеницу в Чикаго и Париже будут снижаться. Таким образом, Россия и Украина снова выходят на мировой рынок зерновых. Кабинет министров Украины объявил о возможности начала деятельности в стране фьючерсной биржи. С этой целью состоялись первые переговоры с представителями Чикагской фондовой биржи, крупнейшей фьючерсной биржи зерновых и масличных культур в мире. Между тем, во всем мире прогнозы относительно урожая злаков остаются частично пессимистичными. 
Масличные культуры Котировки цен на сою на мировых биржах снижаются в результате ослабления цен на сырую нефть. В первую очередь на снижение котировок влияют хорошие прогнозы урожая сои в Бразилии и Аргентине. Однако в Украине цены на сою и подсолнечник остаются на уровне прошлой недели, в то время как цены на рапс в Украине и Европе на сегодня достигают рекордного уровня. Это связано с тем, что прогнозируемого объема произведенного в текущем году рапса в Европе будет недостаточно для загрузки перерабатывающих мощностей; кроме того, посевная кампания рапса в Канаде проходила при неблагоприятных погодных условиях. В частности, в Германии прогнозируется урожай рапса на уровне всего 4,5 млн т (в прошлом году - 5 млн т), в то время как перерабатывающие мощности заводов по производству рапсового масла составляют более 8 млн т. Именно поэтому цены на рапс в Европе продолжают расти. Однако рост цены на рапс будет ограничиваться динамикой цен на сырую нефть, ведь последние определяют размер прибыли производителей биодизеля. В связи с этим, аналитики Проекта советуют украинским аграриям продавать только часть нового урожая рапса. 
ЛIГАБiзнесIнформ Украине и России пора реализовывать свой аграрный потенциал – немецкий эксперт Украина и Россия должны осознать свою ответственность за глобальную продовольственную безопасность и внести вклад в борьбу с голодом на планете путем увеличения производства, считает один из ведущих немецких специалистов по аграрной политике, профессор Гёттингенского университета Штефан фон Крамон-Таубадель (Stephan von Cramon-Taubadel). Недавно он опубликовал в солидной еженедельной газете Die Zeit статью под заголовком «Россия, Украина и голод». В ней Штефан фон Крамон-Таубадель утверждает, что сельскохозяйственная политика обеих стран усугубляет и без того острые проблемы на мировом рынке продовольствия. В интервью Deutsche Welle ученый пояснил свою точку зрения. - Господин фон Крамон-Таубадель, в своей статье вы пишете, что аграрная политика России и Украины не соответствует той международной ответственности, которая лежит на этих аграрных державах. Что вы имеете в виду? - Я считаю, что повсюду в мире, где производятся основные виды продуктов питания, сегодня должны задуматься над тем, как расширить производство, чтобы стабилизировать мировой рынок и внести свой вклад в борьбу с голодом. Ведь для того, чтобы накормить неуклонно растущее население планеты, необходимо, согласно прогнозам, до 2050 года увеличить выпуск продовольствия на 70 процентов. А свободных площадей для этого осталось не так уж и много. Либо нужно и дальше вырубать под сельскохозяйственные угодья тропические леса, что является серьезной угрозой для глобальной экологии. В то же время в России и на Украине в большом количестве имеются подходящие сельскохозяйственные площади, однако их производительность десятилетиями остается на очень низком уровне. - Но почему вы считаете, что Россия и Украина обязаны поставлять продовольствие на внешние рынки и бороться с голодом на других континентах, а не удовлетворять спрос собственного населения? Значительная часть и россиян, и украинцев приветствует ограничения экспорта. - Частично я могу понять такую позицию. И я с пониманием отношусь к решению России временно прекратить экспорт зерна после прошлогодней экстремальной засухи. Совсем другое дело, если Украина, собрав неплохой урожай, тем не менее, вводит экспортные квоты и распределяет их крайне непрозрачно. Это создает питательную среду для коррупции. Что же касается основополагающего вопроса: должны ли эти страны вообще экспортировать продовольствие? Нет, конечно же, не должны! Однако мы живем сегодня в глобализированном мире, и если резкий скачок цен на зерно ведет к политической нестабильности, к примеру, в Северной Африке или в других регионах, то это вряд ли в интересах той же России или Украины. Кстати, хочу напомнить: в свое время руководству СССР приходилось ежегодно импортировать десятки миллионов тонн зерна, чтобы накормить свое население. Советский Союз тогда зависел от мирового рынка и был очень рад, что на нем имеется стабильное и вполне доступное предложение зерна. Сегодня очередь за Украиной, уже являющейся членом ВТО, и Россией, которая, хочется верить, скоро вступит в эту организацию. Они должны проявить ответственность и выступить надежными поставщиками на мировой рынок.
- Потенциалы, действительно, очень большие: и для расширения производства, и для повышения урожайности. Я имею в виду, прежде всего, зерновые и масленичные культуры. Однако на Украине, например, несмотря на ее превосходные черноземные почвы, все последние годы урожайность ниже, чем в среднем на планете. Еще в начале 90-х годов прошлого века, когда я стал заниматься проектами в России и на Украине, я постоянно слышал разговоры об огромном аграрном потенциале этих двух государств. Спустя двадцать лет неплохо было бы начать, наконец, постепенно реализовывать этот потенциал, перейдя от слов к делу. Сельскому хозяйству тоже срочно нужна модернизация.
- Я считаю это рецидивом давно устаревшего мышления. Сидеть монополистом на источнике нефти или зерна и просто гнать цены вверх, периодически закручивая кран, но не создавая никакой добавленной стоимости? Это не модель хозяйствования в 21-м веке! "Казах-Зерно"
ИА "АПК-Информ" УСПП выступает против введения НДС на портовые сборы и экспортных пошлин на зерно Украинский союз промышленников и предпринимателей, представители морехозяйственного комплекса, общественных организаций агропромышленного сектора настаивают на доработке закона «О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и утверждении ставок вывозной (экспортной) пошлины на некоторые виды зерновых культур», которым предусматривается обязательное начисление НДС к ставкам портовых сборов для иностранных судов, а также обложение пошлиной экспорта зерновых культур. Об этом сообщает пресс-служба УСПП. Введение НДС на портовые сборы и платы противоречит международной морской практике, ведь ни в одном из иностранных портов Черноморского бассейна такого нет. Кроме того, принятие указанной нормы приведет к значительным потерям украинских портов и транспортных предприятий, уменьшит поступления в государственный бюджет Украины, которые, по предварительным подсчетам, могут составлять 25 млрд. грн. Убытки производителей зерна от введения указанных в законопроекте №8321 норм, по экспертным оценкам, составят более 6 млрд. грн. «Стоимость портовых услуг в современных условиях существенно влияет не только на объемы переработки транзитных грузов, но и является одной из важных составляющих при формировании конечной стоимости продукции. Поэтому актуальным и необходимым является снижение уровня портовых сборов», - отметил президент УСПП Анатолий Кинах. С целью сохранения статуса Украины как транзитного морского государства и ведущего экспортера зерновых культур, деловые круги обратились к президенту Украины Виктору Януковичу с предложением отправить данный законопроект на доработку. ИА "АПК-Информ" Международный Совет по зерну не разделяет оптимизм Минсельхоза США В США оценили потери урожая в связи с засухой этой весной на территории Великих равнин. По сравнению с 2010 - 2011 маркетинговым годом производство пшеницы в США сократится на 8% по сравнению с прошлым годом и составит 55,6 млн тонн. Тем не менее, как передавало ИА «Казах-Зерно» ранее, благодаря солидным переходящим запасам США смогут обеспечить предложение зерна на уровне средних значений. Примерно такой же объем урожая пшеницы для США прогнозирует и Международный Совет по зерну (IGC). Однако насчет других стран Минсельхоз США, по мнению IGC, явно погорячился. На 2011 - 2012 маркетинговый год Минсельхоз США указал, что по сравнению с текущим маркетинговым годом мировое производство пшеницы увеличится на 3% и составит 670 млн. тонн. То есть рост производства пшеницы в других странах с лихвой перекроет потери в самих США. По собственному прогнозу IGC, опубликованному 26 мая, глобальное производство пшеницы в 2011/12 маркетинговом году будет снижено. Коррективы в прогнозы были внесены из-за неблагоприятных погодных условий на территории США и стран Европейского союза. По оценкам IGC, мировой урожай пшеницы в 2011/12 МГ снизится на 5 млн тонн по отношению к предыдущему прогнозу и достигнет отметки в 667 млн тонн. Производство этой зерновой культуры на территории Евросоюза достигнет 141 млн тонн, по сравнению с предыдущими прогнозами на уровне 144 млн тонн. Сокращение урожая в основном затронет трех крупнейших европейских производителей, таких как Франция, Германия и Великобритания. На территории США фермеры смогут собрать 56 млн тонн, в отличие от 57,5 млн тонн в раннем прогнозе. Итак, разница в прогнозах по мировому производству пшеницы между IGC и Минсельхозом США составляет 3 млн тонн. В мировых масштабах это небольшая цифра и уровень погрешности прогнозов не превышает 0,5%, что допускается любым экспертным сообществом. Здесь стоит только обратить внимание на два момента. Первое: 3 млн тонн пшеницы - это не такая уж и маленькая цифра. Такой объем пшеницы достаточен, чтобы кормить в течение года более 20 млн человек - население небольшой страны. И второе: не надо забывать, что это только прогнозы. Природа и другие обстоятельства могут перечеркнуть их в одночасье. Будем только надеяться, чтобы сбывались только лучшие прогнозы. Крестьянские ведомости Сергей Стоянов: Украина в мае экспортировала около 1.1 млн тонн зерна, в основном кукурузы. Запасы давят на цены В мае 2011 года экспорт зерна из Украины составил около 1.1 млн.тонн, в том числе - около 1 млн.тонн кукурузы, 70 тыс.тонн – пшеницы и всего 25 тыс.тонн ячменя. Таким образом, по состоянию на 1 июня суммарный экспорт украинских зерновых из урожая 2010 года составил 10.5 млн.тонн, что почти на 10 млн.тонн меньше, чем за аналогичный период из урожая 2009 года. При том, что валовый сбор зерна в 2010 году был лишь на 6 млн.тонн меньше предыдущего года. С такими темпами как в мае, но с добавлением пшеницы и ячменя, в июне - последнем месяце текущего маркетингового года, ожидаемый экспорт зерна из Украины может составить порядка 1.5 млн.тонн. Таким образом, общий экспорт украинского зерна в 2010/11 году может едва достичь 12 млн.тонн, при том, что соответствующим балансом предполагалось экспортировать 14 млн.тонн зерна. Не экспортированный остаток увеличит переходящие запасы на 1 июля с.г. до 8 млн.тонн ( без учёта поступления зерна нового урожая в объеме порядка 1-1.5 млн.тонн ), что будет оказывать серьёзное давление на цены в разгар уборочной страды-2011. Что касается остальных экспортных позиций, то, кроме зерна, из Украины за 11 мес. м/года было экспортировано свыше 400 тыс. тонн подсолнечника и около 1 млн.тонн сои,– сообщает генеральный директор УАК Сергей Стоянов (Sergii Stoianov). Українська Аграрна Конфедерація Уборку ранних озимых культур в России планируется начать 25 июня По состоянию на 1 июня сев яровых культур в Российской Федерации проведен на площади более 45 млн. га (90% к прогнозу), что на 5,2 млн. га больше 2010 г., сообщает пресс-служба Минсельхоза РФ. Регионы Южного и Северо-Кавказского федеральных округов сев зерновых культур завершили. В отдельных регионах этих округов ведется сев масличных, технических и кормовых культур. Также сев зерновых завершили отдельные регионы Центрального и Приволжского федеральных округов: Белгородская, Курская, Брянская, Орловская, Пензенская области и Республика Татарстан. Яровые зерновые культуры посеяны на площади 28 млн. га (92% к прогнозу), что на 2,4 млн. га больше 2010 г. Кукурузы на зерно посеяно 1,5 млн. га (82% к прогнозу), что на 85 тыс. га больше 2010 г. Сев риса проведен на площади 179 тыс. га (88% к прогнозу), что на 14 тыс. га больше 2010 г. Сахарной свеклы посажено на площади более 1,2 млн. га (103% к прогнозу), что на 141 тыс. га больше 2010 г. Подсолнечника посеяно почти 7 млн. га (102% к прогнозу), что на 887 тыс. га больше 2010 г. Ярового рапса посеяно 604 тыс. га (92% к прогнозу), что на 82 тыс. га больше 2010 г. Сои посеяно 771 тыс. га (56% к прогнозу), что на 86 тыс. га больше 2010 г. На данный момент в Краснодарском крае заготовлено 214 тыс. тонн сенажа (36% к плану) и 7,5 тыс. тонн сена (2,5% к плану). Начало уборки ранних озимых культур – ячменя и рапса - планируется 25 июня. С 1 по 5 июля начнется уборка озимой пшеницы. В т.г. против саранчовых вредителей в целом по стране планируется обработать 861,5 тыс. га, лугового мотылька – 443,45 тыс. га. На сегодняшний день обработано 20 тыс. га и 12 тыс. га соответственно. ИА "АПК-Информ" Запад гадает, сколько зерна экспортирует РФ После того, как решение Правительства РФ об отмене запрета на экспорт взбудоражило инвесторов, западные эксперты пытаются угадать, сколько зерна Россия намерена поставить на мировой рынок. От этого всецело зависит дальнейшее движение цен, считают игроки. «Многие просто «кидаются» цифрами, стараясь угадать, сколько пшеницы Россия планирует экспортировать», – говорит Doug Bergman, брокер MF Global в Чикаго. Совершенно ясно, что объем экспорта намного превысит 4 млн тонн, которые ожидались в сезоне 2010-2011. Но и среднего показателя за последние три года – 16 млн тонн – тоже не выйдет, считают западные эксперты. В предыдущем сезоне, до ввода запрета на экспорт, было экспортировано 18,6 млн тонн пшеницы. Согласно аналитикам Australia & New Zealand Bank, экспорт одной только пшеницы составит от 8 до 10 млн тонн в сезоне 2011-2012. Ранее в этом месяце Министерство сельского хозяйства США посчитало, что с прошлого года российский экспорт пшеницы вырастет на 150% и составит 10 млн тонн. В целом поставки зерна могут вырасти до 15 млн тонн, по заявлению вице-премьера России Виктора Зубкова. Согласно аналогичным подсчетам московской группы аналитиков СовЭкон экспорт зерна составит 15 млн тонн. Однако у Российского Зернового Союза другие предположения: они считают, что поставки достигнут 20 млн тонн. Посевные площади в России выросли на 10% и составили 24 млн гектаров. В государственных зернохранилищах находится около 6 млн тонн зерна, по словам Виктора Зубкова. Согласно заявлению президента Зернового Союза Аркадия Злочевского за месяц страна может экспортировать 2,5 млн тонн. IDK.RU Россия. РЗС предлагает в случае ограничения экспорта зерна ввести планку для пошлины 7 тысяч рублей за тонну Российский зерновой союз (РЗС) предлагает в случае, если власти РФ решат регулировать экспортные потоки зерна, ввести плавающую пошлину, которая будет действовать при превышении внутренней цены на пшеницу четвертого класса, основной экспортной позиции, 7 тысяч рублей за тонну, сообщил журналистам президент союза Аркадий Злочевский. В минувшую субботу премьер-министр РФ Владимир Путин сообщил, что запрет на экспорт зерна, введенный правительством с 15 августа 2010 года, будет снят с 1 июля текущего года. "Но угроза введения каких-то ограничений остается, видимо на осенний период", - отметил Злочевский. Это связано с беспокойством органов власти в отношении роста внутренних цен. И если все-таки власти осенью примут решение ограничить экспортные потоки зерна, РЗС предлагает сделать наиболее оптимальным для рынка способом. "Мы предлагаем установить планку на пшеницу четвертого класса в размере 7 тысяч рублей. И если цена на внутреннем рынке будет выше - пожалуйста, облагайте таможенной пошлиной", - сказал Злочевский, уточнив, что плавающая пошлина составит разницу между установленной планкой и ценой, которая сложилась на внутреннем российском рынке. По словам главы РЗС, эта цена, 7 тысяч рублей за тонну, удовлетворит крестьян и будет вполне приемлемой для потребителей. При этом он напомнил, что такая цена на зерно была на российском рынке не так давно - еще 3-4 месяца назад, причем в условиях закрытого экспорта. "Если этот механизм будет объявлен, то будет работать психологический фактор - внутренние цены просто не превысят эти 7 тысяч рублей, и пошлины не придется вводить. Это же избавить рынок от угрозы перевывоза. Хотя в физическом выражении этой угрозы нет", - добавил Злочевский. По его расчету, РФ при выполнении плана по валовому сбору, который "довольно консервативный" - 85 миллионов тонн, в следующем сезоне может спокойно экспортировать 20 миллионов тонн. Сегодня, как пояснил эксперт, в России есть возможность для объективного мониторинга цен, чтобы механизм плавающей пошлины работал, например, аналогично тому, как устанавливает импортная пошлина на сахар-сырец. В частности, сейчас зерно торгуется на Национальной товарной бирже на базисе EX WORKS (внутренний базис). Причем если торги на базисе FOB (экспортный базис) перестали идти, когда было введено эмбарго, то торги на базисе EX WORKS продолжались. "И это можно использовать как механизм для определения размера пошлины", - добавил Злочевский. Да и в целом в РФ оперативной информации по динамике цена на зерновые более, чем достаточно. При этом на данные Росстата полагаться не приходится - он довольно поздно выдает данные, заметил эксперт. Фиксированная же пошлина будет плохо работать. "Она будет просто вынимать деньги из кармана крестьян и перекладывать в бюджет РФ", - заметил он. В нынешних условиях высоких запасов зерна в стране не очень подходит и механизм квотирования. Более того, этот механизм в Росси не отработан, в том числе и на уровне документально-нормативной базы. Внутренние цены на зерно моментально отреагировали на информацию об открытии экспорта, проинформировал Злочевский. Особенно заметно это проявилось в основных экспортоориентированных регионах - на Северном Кавказе и юге страны, где цены на этой неделе уже выросли более, чем на 700 рублей и достигли 5,49 тысячи рублей на пшеницу четвертого класса и 5,98 тысячи рублей на пшеницу третьего класса. Также это повлияло на и другие регионы, например в Поволжье цены поднялась на 136 рублей на пшеницу третьего класса - до 5,69 тысячи рублей за тонну. РИА "Новости" "Хліб Інвестбуд" отримав 100 мільйонів грн. на ремонти ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" 26 травня обрало ТОВ "Хліб Інвестбуд" переможцем тендеру на ремонтні роботи у своїх філіях на суму 94,55 мільйона гривень. Про це повідомляється у "Віснику державних закупівель". Нагадаємо, уряд обрав "Хліб Інвестбуд" головним контрагентом держави в операціях із зерновими культурами. За словами директора фірми Роберта Бровді, "ХІБ" є структурним підрозділом державної корпорації. Разом з тим, власниками 51% статутного капіталу компанії є структури, пов'язані з міністром АПК Миколою Присяжнюком та "Внешэкономбанком" Володимира Путіна. Економічна правда США. Состояние озимой пшеницы плохое, но стабильное. Основная тревога – яровая пшеница Состояние урожая озимой пшеницы в США, можно сказать, стабилизировалось. По данным МСХ США на 29 мая, 44% урожая оценивалось на «плохо-очень плохо». Это на 1% лучше аналогичного показателя прошлой недели. Но по-прежнему значительно хуже среднего показателя прошлого года, когда в «плохом-очень плохом» состоянии находилось лишь 9% урожая озимой пшеницы. Проблемы касаются, прежде всего, высокопротеиновой твердой пшеницы HRW. Индекс ее состояния на 29 мая – 73% (73% неделю назад и 103% год назад). Мягкая краснозерная озимая пшеница SRW (конкурент российского 4-класса на экспортных рынках) имеет индекс состояния 97% (97% неделю назад и 95% год назад). Мягкая белозерная озимая пшеница SWW имеет индекс 108% (109% неделю назад и 105% год назад). Сев яровой американской пшеницы по-прежнему серьезно отстает от среднегодовых показателей, что является предметом растущей тревоги фермеров и трейдеров. На 29% яровая пшеница размещена на 68% площадей (54% неделю назад и 95% в среднем по сезонам на аналогичную дату). Взошло 40% посевов яровой пшеницы (81% год назад и 81% в среднем за 5 сезонов). "Зерно Он-Лайн" Сказав - зробив: Буксир для "НІБУЛОНу" 31 травня 2011 року на Миколаївському суднобудівному заводі «Океан» на воду було спущено першого з шести буксирів проекту POSS-115, «NIBULON-1». Будівництво серії цих суден було розпочато 30 червня 2010 року. Заступник голови Миколаївської обласної державної адміністрації В’ячеслав Рукоманов від імені губернатора Миколаївщини Миколи Круглова висловив повагу у тому, що, незважаючи на всі складнощі, сьогодні відбувається спуск першого буксира «NIBULON-1», та побажав успіхів «первістку «НІБУЛОНівської» флотилії». Підтримав заводчан та «НІБУЛОНівців» і секретар Миколаївської міськради Володимир Коренюгін: «Миколаїв – це місто суднобудівельників і доки нові кораблі виходять із доків – живе суднобудування». Він також подякував генеральному директору ТОВ СП «НІБУЛОН», Герою України Олексію Вадатурському за те, що «він виступав і продовжує виступати замовником, незважаючи на складні часи для компанії, продовжує забезпечувати роботою колектив заводу». «Незважаючи на складності та проблеми, що сьогодні існують, інвестиційний проект, що розпочала реалізовувати компанія «НІБУЛОН» з відродження судноплавства Дніпром та Південним Бугом, не спиняється, - говорить Голова Миколаївської обласної організації роботодавців «Промисловців та підприємці Миколаївщини» Олександр Шпіль. – Тішить те, що сьогодні ці замовлення дають змогу реалізовуватись нашому миколаївському заводу «Океан». У своєму виступі перед колективами Миколаївського суднобудівного заводу «Океан» та ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексій Вадатурський підкреслив велике значення цієї події для економіки України та Миколаєва: «Сьогодні в Україні нараховується 56 буксирів такої потужності, тобто кожний шостий буксир в Україні такого рівня – «НІБУЛОНівський». Буксирів-штовхачів такого класу, як наш, всього 17: 60% буксирів-штовхачів в Україні – буксири «НІБУЛОНа». За його словами, така ситуація в суднобудівній галузі говорить про те, що держава не збирається відновлювати судноплавство водними шляхами по Україні, так як не будуються буксири-штовхачі і підкреслюється це тим, що за всі роки незалежності України жодного буксира такого рівня ще не було збудовано! Сьогодні на суднобудівельних заводах України розміщено лише 13 замовлень, з них 7 – будівництво неповнокомплектних суден, іншими словами - будівництво лише корпуса. А значить, ці судна будуть оснащуватись енергетичним устаткуванням, двигунами і т. ін. за кордоном! Компанія "НІБУЛОН" разом з миколаївськими заводчанами будує повнокомплектні найсучасніші судна за проектом української проектної організації «Торола Дизайн Груп», з українського металу, під наглядом українського регістру, а працювати вони будуть під українським прапором. Вражає той факт, що за роки незалежності України вітчизняні суднобудівельні заводи будували переважно для іноземних партнерів, а, відповідно, українські замовники розміщують замовлення переважно за кордоном. Тобто, якщо одне замовлення розміщується на українському суднобудівному підприємстві, то 4 – на закордонних суднобудівних підприємствах, переважно Румунії та Прибалтики. Замовлення "НІБУЛОНу" - 100% українське! І український завод повнокомплектно виконує всі роботи до завершення будівництва кожного з буксирів». За словами Олексія Вадатурського, «сьогодні в Україні середній вік буксирів 25-30 років, лише 3 буксири мають строк експлуатації 3-4 роки. Тобто термін експлуатації буксирного флоту України збіг, а отже – підлягає списанню. Інвестиційна програма компанії «НІБУЛОН» з відродження судноплавства Дніпром та Південним Бугом з будівництва несамохідних суден та буксирів передбачає інвестиції у розмірі 80 млн дол. Яка б ще компанія за роки незалежності і тим більш в умовах кризи зважилась на реалізацію такого проекту? Під час реалізації суднобудівної програми компанія додатково організує 100 робочих місць, а в цілому реалізація інвестиційної програми з будівництва елеваторів і флоту передбачає додатково реалізацію 1000 робочих місць. Наступною важливою рисою для всього аграрного сектору є те, що українська аграрна компанія вперше в історії будує флот, сама займається організацією фінансування будівництва флоту, фахівці компанії повністю займаються комплектацією першокласним обладнанням кращих світових зразків. «НІБУЛОН» працює напряму зі всіма контрагентами: монтажниками складного обладнання, електромонтажниками, електронниками, фахівцями з радіонавігаційного обладнання. Фахівці компанії напряму заключають контракти і займаються дооснащенням цього буксира. Це унікальна подія, що свідчить про те, що в компанії вміють не лише добре вирощувати зерно, володіти системою логістики і займати високі позиції на світовому та внутрішньому ринку, але тим самим розкривається талант фахівців компанії, що займаються суднобудуванням і відродженням українського флоту. Таким чином, можна сказати, що "НІБУЛОН" повноцінно займаємось і суднобудуванням. Такого рівня якості і досконалості нема більше буксирів в Україні. Це будуть кращі, найсучасніші, європейського рівня буксири-штовхачі в Україні! Характеристики даних буксирів-штовхачі говорять про те, що лише ємність для збереження дизельного палива складає 140 днів, а автономність плавання такого буксира дозволяє плавати до 30 днів без дозаправки! Не менш важливе те, що команда буксирів буде комплектуватись виключно з тих спеціалістів, що пройшли школу «НІБУЛОНа» і прийняли філософію роботи компанії. Участь в будівництві буксирів бере Європейський банк реконструкції і розвитку, Укрексімбанк і уряд Швеції, Голландії через свої експортно-кредитні фонди. Генеральний директор компанії «НІБУЛОН» у своєму виступі повідомив, що безумовно компанія набралась досвіду співпраці із заводом «Океан»: "Ми готові і надалі розвивати співпрацю і завантажити суднобудівний завод «Океан» цілодобовою роботою на 2 роки вперед, розмістивши свої замовлення з будівництва 12 буксирів та 12 несамохідних суден спеціально для ріки Південний Буг, екологічно чистих катамаранів для відновлення пасажирських перевезень (одночасно до 80 пасажирів!), понтонів та більш цікавих замовлень. Але ми цього не робимо через те, що у діяльність нашої компанії постійно втручається Міністерство аграрної політики, по волі якого нас позбавили можливості забезпечувати відвантаження на експорт зерна, і наша компанія простояла 5 місяців. Ми постійно відчуваємо на собі тиск з боку правоохоронних та інших контролюючих органів, що заважає нашій нормальній роботі". "Але, незважаючи на всі складнощі, ту інвестиційну програму, що була запланована нами разом з губернатором області Миколою Петровичем Кругловим з будівництва 6 буксирів, ми безумовно завершимо! Враховуючи те, що цей проект має колосальне значення як для будівельників, так і для суднобудівельників, я хотів би, аби Микола Петрович, висловився однозначно, чи потрібна наша компанія Миколаївській області та України. Якщо потрібна, то необхідно сприяти тому, аби компанію залишили у спокої і дали можливість працювати 4,5 тисячному колективу ТОВ СП «НІБУЛОН»! Я впевнений, що усе, що робиться високопоставленими чиновниками по відношенню до компанії «НІБУЛОН», здійснюється без відома Президента України. Оскільки наша діяльність відповідає тим програмним цілям, які Президент виконує. Я переконаний, що ми доб’ємось справедливості!" - констатував Олексій Вадатурський. Олексій Опанасович подякував всім заводчанам «за їх титанічну працю у створенні цього буксира». За словами Президента ПАО «Миколаївський суднобудівний завод «Океан» Леоніда Шуміла, замовлення компанії «НІБУЛОН» дали можливість заводу зберегти потужності та робочі місця: «Дякую Олексію Опанасовичу Вадатурському за надійне та відкрите партнерство у виконанні інвестиційного проекту. Ми особливо потребуємо тих замовлень, що компанія планує розмістити на нашому заводі. На сьогодні світова фінансова криза призвела до зниження обсягів річних та морських транспортних перевезень і як наслідок – безпосереднього зниження попиту на продукцію суднобудування. Тому для нас як суднобудівельного підприємства важливо, щоб у діяльність компанії «НІБУЛОН» не втручались і дали нормально працювати. Переконаний, що партнерство заводу і «НІБУЛОНа» і надалі буде нести конструктивний характер та давати позитивні результати у реалізації спільної для нас усіх мети. Завдяки співпраці з компанією «НІБУЛОН» ми забезпечені роботою на тривалий період. Разом з компанією «НІБУЛОН» ми зможемо втілити у життя цілі та задачі Програми економічних реформ Президента України. Створення висококласної суднобудівельної продукції відповідає національним інтересам і сприяє відновленню статусу України як сильної морської держави з розвиненою морською інфраструктурою і сучасним флотом. Я переконаний, лише об`єднаними зусиллями нам удасться відтворити минулу потужність вітчизняних суднобудівельних підприємств». Стурбовані такою складною ситуацією і звичайні заводчани. І щоб допомогти перш за все собі та своїм сім’ям суднобудівельники звернулись до Президента, Прем’єр-Міністра України та Губернатора Миколаївської області. Зокрема, бригадир суднозбиральників цеху 12 Валерій Козлов, що виступав від імені колективу «Океан», закликав керівництво держави та області спинити чиновницьке свавілля проти компанії «НІБУЛОН»: «Ми просимо вас захистити українську компанію від свавілля, тиску і переслідування з боку владних структур і правоохоронних органів, захистити реальні інвестиції в економіку нашої країни. А ми, заводчани, у свою чергу, відродимо українське суднобудування, виконуючи суднобудівельні замовлення компанії і поповнюючи «НІБУЛОНівський» флот новими суднами, які виготовлені нашими руками з української сталі і які борознитимуть простори під українським прапором. Ми не хочемо поневірятися по світу і шукати заробітки на чужині. Ми хочемо жити вдома і працювати на своєму миколаївському підприємстві!» Компанія «НІБУЛОН» на ділі доводить, незважаючи на всі складнощі, що українська аграрна компанія може виступати як локомотив економіки, суднобудування і вона своїми діями показує, що майбутнє за аграрним сектором України. "НИБУЛОН" Козаченко про скасування квот на експорт зернових: Крок позитивний, він знімає низку проблем Президент Української аграрної конфедерації, голова Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Леонід Козаченко напередодні на Радіо "Ера-FM" (програма - "Від першої особи") розказав про про скасування квот на експорт зернових, про податки, а також про діалог між бізнесом та владою. До вашої уваги пропонуємо розшифровку радіопрограми. Світлана ОРЛОВСЬКА: Наш гість: Леонід Козаченко, голова Ради підприємців при Кабінеті міністрів України. Сьогодні поговоримо про податкове законодавство. А саме про перспективи ухвалення урядового законопроекту про внесення змін до Податкового кодексу щодо спрощеної системи оподаткування. Чи вийде він зі стін парламенту в правоздатному вигляді? Які ризики того, що його буде підкориговано? Чи є такі побоювання у підприємців і чи виправдані вони? Чи є Податковий кодекс панацеєю для розвитку малого та середнього бізнесу? А також поговоримо про перспективи агроринку. Зокрема, в контексті скасування квот на зерно та питання ринку землі. А також перспективи відкриття філій Черкаської товарної біржі. Чи відповідає вимогам підприємців урядовий законопроект? Чи всі дратівливі моменти враховані? Леонід КОЗАЧЕНКО: В основному, всі дратівливі моменти враховані. Цей закон, я думаю, що задовольняє підприємців в тому вигляді, проект якого ми маємо. Але чи буде він такий, яким його подали до Верховної Ради, ніхто гарантувати не може. Хоча я говорив із Головою комітету Віталієм Хомутинником. Він обіцяв, що особисто докладе максимум зусиль для того, щоб цей закон був такий, який він є сьогодні. Цього дуже чекають підприємці. Заради цього дуже багато було бурхливих подій, Податковий майдан, багато різних суперечок. Були втрати підприємців в тій кількості, якій вони були зареєстровані, як фізичні особи. Були втрати в активності цього малого бізнесу. Товарообіг суттєво впав в порівнянні з минулим роком. І сьогодні дочекались такого моменту, коли подають документ, який практично на 99% задовольняє вимоги підприємців. Ми очікуємо, що він повинен бути прийнятий, щоб не виникли нові проблеми, які будуть потім підприємці підіймати в додаток до тих, які існують поза Податковим кодексом. Світлана ОРЛОВСЬКА: При розробці цього урядового законопроекту, які моменти були найскладнішими, найдискутивнішими? Леонід КОЗАЧЕНКО: Дуже багато було проблем, пов’язаних із переліком видів діяльності, які можуть робити підприємці, які користуються спрощеною системою оподаткування. Дуже був бурхливий діалог стосовно обсягу товарообороту. Я думаю, що найбільше проблем було пов’язано з тим, чи будуть відносити на витрати юридичні особи, які користуються послугами підприємців, їхні послуги чи будуть відносити на витрати, чи ні. Були і інші питання. Ми отримали близько 4 тисяч пропозицій, листів, телеграм від підприємців, коли був Податковий майдан, після цього. І в процесі роботи до сьогоднішнього дня ми опрацювали 4 тис. пропозицій. Хоча ми їх згрупували і вони повторювалися в більшості випадків. Напрацьоване з підприємцями дало можливість нам покласти в основу цього закону. Ми чекаємо, що він буде прийнятий. Але Ви поставили на початку правильно питання, чи це панацея чи ні. Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо парламентарі його відкоригують, що тоді будете робити? Леонід КОЗАЧЕНКО: В залежності від того, що відкоригують. Світлана ОРЛОВСЬКА: А що можна відкоригувати? Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо так відкоригують, що буде гірше, ніж було рік тому. То я думаю, що очікувати довго не прийдеться різних акцій, проявів непокори підприємців. Я не вірю в те, що це станеться. Я не хочу думати про те, що знайдеться такий сміливець серед депутатів, який візьме на себе відповідальність перевернути все з ніг на голову. Світлана ОРЛОВСЬКА: Але ж можна виписати все нечітко, а потім цим маніпулювати. Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не думаю, що це станеться. Тому що коли виписується нечітко і це створює можливості для Податковий органів трактувати написане по-різному, а потім зловживати цим і знущатися над підприємцями, я думаю, що це ще гірше, ніж конкретно виписати погано. Тому я не хочу в це вірити. Звичайно, ми будемо супроводжувати все те, що відбуватиметься в комітеті Верховної Ради. Ми будемо супроводжувати те, що відбудеться в залі сесійній і після цього, коли документ попаде до президента, безумовно, ми будемо слідкувати. Світлана ОРЛОВСЬКА: Давайте, я зацитую ризики, які відзначила Ксенія Ляпіна, фракція НУ-НС: «У законопроекті граничні розміри валового доходу, до якого можна скористатися спрощеною системою оподаткування, і ставки єдиного податку визначаються у прив’язці до мінімальної заробітної плати». В чому ризик? Пояснюється тим, що мінімальна зарплата є соціальним показником, а тому не зовсім об’єктивним. Як показує практика, перед виборами цей соціальний показник має тенденцію до зростання. При чому більшими темпами, ніж того вимагає інфляція чи справжній економічний розвиток. І це відразу позначиться не стільки на обсязі валового доходу, скільки на ставці єдиного податку. Тому пропонують, що прив’язка розмірів ставки до мінімальної зарплати - це є ризиком і, можливо, слід звертатися до уряду з тим, щоб встановити цю ставку у натуральних показниках. Леонід КОЗАЧЕНКО: Це не конкретно про Податковий кодекс, це про соціальний внесок. З приводу цього у нас ще відбувається дискусія, тому що ще треба вносити зміни в окремий закон. Те, що сказала пані Ляпіна, має сенс. Але ми хочемо відкоригувати закон, який регулює соціальні внески. І є пропозиція, щоб вони для цих суб’єктів господарювання встановили половину тієї суми, яка сьогодні запропонована. Звичайно, до цього підключились представники легкої промисловості. Вони теж хочуть, і середній бізнес також. Тому що він весь обтяжений цими податками. Це впливає на тінізацію заробітної плати і це питання знаходиться на етапі дуже активної дискусії з Міністерством фінансів. Хоча непросто приймати рішення. Я думаю, стосовно спрощенців прем’єр-міністр, коли зустрічався з бізнесом, він наполовину погодився. Він майже прийняв рішення, а потім все таки сказав ні, нехай буде створена робоча група, окремо Ви подискутуєте це питання з Міністерством фінансів. В нас зараз гостра дискусія, і я думаю, що вона до чогось приведе. Можливо, в якійсь частині ризики, які назвала пані Ляпіна будуть зняті, але неповністю. Повністю їх зняти неможливо. Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо ми говоримо про закон «Про єдиний соціальний внесок», то якраз найбільшим ризиком вона називає ті зміни, які вносять в законопроект щодо сплати єдиного соціального внеску. Це те, що вона руйнує конкуренцію в підприємницькому середовищі. Саме звільнення від сплати єдиного соціального внеску винятково інвалідів і пенсіонерів. Ризик полягає в тому, вона пояснює, що уряд, звільнивши інвалідів і пенсіонерів від сплати єдиного соціального внеску, може зупинитися на цьому, сказавши, що він і так пішов на поступки. А що робити іншим 70%? Мається на увазі, що зростатиме напруга і тут не йдеться про соціальну справедливість, як пояснює Ксенія Ляпіна. А йдеться саме про конкурентоспроможність. Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Йдеться про конкурентоспроможність. Але це не просте питання. Тому що коли ми говоримо про спрощенців, особливо про тих, хто на фіксованому податку, хто на ринку продає якусь продукцію і до нього апелюють представники легкої промисловості і кажуть, що Ви хочете дати таку пільгу спрощенцям, а ми виробляємо продукцію, шиємо взуття, одяг і хочемо продати на тому ж ринку. Ми не можемо бути конкурентоспроможними із тим, хто працює на ринку, продає готове взуття, отримане з закордону, без сплати мита, дешеве. Він руйнує національне виробництво. У нас мільйон людей працює у легкій промисловості. Це не справедливо, коли єдиний соціальний внесок буде для спрощенців менший, а для нас більший. Враховуючи всі ці обставини, це є проблема. Її треба бачити ширше, ніж Ксенія Михайлівна поставила. Тому ми зараз обговорюємо цю проблему. Робочі групи спеціально створені для цього. Світлана ОРЛОВСЬКА: Експерти звертають увагу, що законопроект ускладнює класифікацію бізнесу. Відповідно, за річним оборотом у нас тепер виділяється три категорії підприємців. Ви з цим погоджуєтеся? Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Ця пропозиція була напрацьована таким об’єднанням, яке називається Фортеця. Оксана Продан особисто дуже багато зробила для того, щоб ця норма була виписана. В якійсь мірі це корелюється з тими пропозиціями, які внесла пані Королевська. В неї теж була розбивка по категоріям підприємців. Раніше цього не було. Зараз вони структуровані по категоріям підприємці. Я думаю, що тут більше чіткості, більше розуміння. І це зроблено для того, що найвища категорія підприємців - це остання сходинка переходу на загальну систему оподаткування, в іншу бізнес категорію. Тут є перспектива і це можна вдосконалювати. Але повертати назад, я думаю, недоцільно. Світлана ОРЛОВСЬКА: Голова Верховної Ради Володимир Литвин зазначив, що законодавчі пропозиції, які надійдуть від Кабінету міністрів, переважно дістануть підтримку в парламенті. Проблема може виникати тільки у процесі підписання. Оскільки, якщо подивитися на ветовані президентом закони, то серед них багато тих, які подав уряд. Це свідчить про те, що ми часто працюємо в авральному режимі і далеко не завжди маємо відшліфовані положення. В цьому контексті, наскільки відшліфовані всі положення? І на якому етапі можуть виникнути проблеми? Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не думаю, що на етапі підпису будуть проблеми. Президент Віктор Федорович Янукович пообіцяв Податковому майдану, що ті проблеми, які виникли, будуть врегульовані. Він дав термін. Цей термін був порушений. Більше часу потрачено на те, щоб напрацювати той проект, який сьогодні на розгляді Верховної Ради. До цього було залучено дуже багато підприємців. Сьогодні більшість підприємців сходиться на тому, що одні кажуть, що 90%, інші трошки більше, ніж 90%, але в цілому цей документ не створює таких проблем. Він не відкриває якісь радикальні перспективи, щоб сказати, що це щось надзвичайне, як дуже стимулювати розвиток, але він не погіршив те середовище, яке було раніше. В цілому не погіршив. І я не думаю, що президент підійме руку проти цього. Якщо це зробити, то треба запропонувати ще краще. Світлана ОРЛОВСЬКА: Якщо в парламенті відшліфують його. Леонід КОЗАЧЕНКО: Якщо відшліфують парламенті, то тоді може підняти. Але я хотів би побачити того, хто буде шліфувати і брати на себе таку відповідальність. Світлана ОРЛОВСЬКА: Цей законопроект скасовує дискримінаційну норму щодо обмеження закупівлі юридичними особами товарів і послуг у платників єдиного податку. Те, що пропонується відновити право платника єдиного податку на реєстрацію ПДВ і так далі. Як змінилися система стягнень за перевищення граничної виручки? Вона стала більш м’якшою? Леонід КОЗАЧЕНКО: Вона не стала більш м’якшою. Якщо перевищення граничної виручки, то одна ситуація, коли це можна підтвердити при використанні касового апарату, а інша річ, якщо це можна визначити сумнівним шляхом. Наприклад, напасти на кіоск, перерахувати, скільки там знаходиться товару, сказати, що якщо в тебе товару на 200 тис грн. на даний момент, то в тебе виручка значно більше, ніж та, яка дає право тобі використовувати спрощену систему. По цьому шляху дуже багато діяли наші силовики і податківці, і представники Міністерства внутрішніх справ. Штраф - сам по собі не страшне. Страшне – це ті хабарі, які вимагаються. Якщо брати корумповане обтяження, то воно перевищує по Києву, по центральних точках, в яких більш пожвавлена торгівля, вони вдвічі перевищують сплату офіційних податків. Навіть тих більших податків, які зараз передбачені цим проектом, який поданий до Верховної Ради. Корупційна складова - це велика проблема. Але є і інші проблеми. Податковий кодекс не є панацеєю для розвитку бізнесу, особливо малого. Є інші проблеми. Це проблеми з податківцями, в який спосіб вони діють, це проблеми з представниками Міністерства внутрішніх справ, контакти з прокуратурою. Якщо Вам прийдеться відстоювати свої права в суді, то краще це не робити. Ви їх не відстоюєте, якщо в Вас нема грошей. Все це разом є величезна проблема, яка не дає розвиватися бізнесу. До неї можна додати регуляторну політику, яка шкутильгає. Було багато заяв, спроб робить багато, президент півроку назад провів велику нараду з цього приводу, але все це разом поки не принесло тих результатів, які б дали можливість сказати, що бізнес в Україні відчув полегшення і може дихати на повні груди і рухатись вперед, розвиваючись, створюючи ВВП, збільшуючи виплати заробітної плати, переходячи з малого в середній і великий бізнес. Тобто такої позитивної динаміки поки що нема. І треба дуже багато працювати. Перший крок, можливо, це те, щоб в кожній обласній державній адміністрації були відновлені негайно ради підприємців, які повинні бути постійним майданчиком для діалогу на місцевому рівні влади і бізнесу для врегулювання проблем, про які я сказав. Які не лежать в площині Податкового кодексу, а в інших напрямках. При Кабінеті міністрів є рада підприємців, є координаційна рада підприємців. Ми разом пробуємо також на рівні центральних органів влади вести діалог. Непросто. Кожного дня я можу приводити приклади, щойно в нас були представники Асоціації автомобільних перевізників. Така ситуація: рік-три автомобілі, які приїхали на митницю з будівельними матеріалами, не змогли розмитнити цей товар, тому що фірма, яка замовила у нас, збанкрутувала. Автомобілі належать іншим фірмам. Фірма, яка замовила товар, не існує. І ці автомобілі з арештованим товаром стоять більше року. Шалені збитки має підприємство, яке є власником цих автомобілів. Виникає питання, чому не вивантажує цей вантаж? Чому його як конфіскат не продали і гроші не забрали у державний бюджет? чому не відпустили ці автомобілі? Ці люди, водії, рік ходять до митниці. Там на штрафмайданчику стоять ці автомобілі і не можуть до сьогоднішнього дня знайти виходу з цієї ситуації. Таких прикладів щодня десятки. І це все те гальмо, яке зупиняє рух. Світлана ОРЛОВСЬКА: Найбільше гальмо – корупція. Леонід КОЗАЧЕНКО: Так. Якщо це явище ми не подолаємо, то говорити, що Податковий кодекс змінить ситуацію, марно. Треба вирішувати інші проблеми паралельно з Податковим кодексом. Світлана ОРЛОВСЬКА: Говорячи про Податковий кодекс, чи можна назвати це реформою? Принципи функціонування спрощеної системи не змінилися. Це не реформи, це косметичний ремонт. Чи не означає це, що незабаром ці проблеми знову стануть актуальними. Леонід КОЗАЧЕНКО: Вони є актуальними. Їх ніхто не зняв. Ви запитайте сьогодні будь-якого підприємця, який працює на спрощеній системі, чи він не бачить актуальності в тому, щоб боротись за свої права. Він бачить ці проблеми. Я думаю, що нешвидко сплине той час, коли бізнес відчує полегшення. Коли ми говоримо слово «бізнес», для більшості політиків, нажаль, це слово є майже брутальним. Бізнесмени в нашому суспільстві не мають такого визнання, як якийсь позитив. Україна ще не є Європейським Союзом чи США, де суспільство сприймає бізнесменів, як джерело розвитку суспільства, підйому економічного стану, рівня життя людей. Сьогодні, якщо бізнесмен – ти спекулянт, шахрай. Ти не сплачував податки і хотів ошукати державу. Це, в більшості випадків, політики так ставляться до бізнесу. Тут все те, що ми говоримо з Податковим кодексом, з корупцією, регуляторною політикою – це саме відлуння такого ментального сприйняття бізнесу. Звичайно, воно змінилося від того, що було 15-20 років тому. Але є ще на досить низькому рівні. Не є престижно називати себе бізнесменом. Світлана ОРЛОВСЬКА: А якщо ти представник великого бізнесу? Леонід КОЗАЧЕНКО: Я не кажу про олігархів, про те, що в нас є багато сумнівних великих підприємств. Сумнівних в тому сенсі, що вони стали такими завдяки інтелекту власника чи ще щось. Були різні шляхи надбання таких великих активів, які сягають десятки мільярдів доларів. То зовсім інша проблема. Я не думаю, що цей бізнес сьогодні страждає. Він сьогодні так не страждає і з нього так не викачують, як із малого та середнього. Світлана ОРЛОВСЬКА: В країнах Європи, якщо ми говоримо про наш малий бізнес, то він реально не дотягує за мірками європейського навіть до мікробізнесу? Наскільки мені відомо, то у них представники мікробізнесу це до двох мільйонів євро річний обіг. І від 5 до 10 – це малий бізнес. Далі йде середній до 50 млн. євро. Леонід КОЗАЧЕНКО: В різних країнах по-різному. Якщо брати в середньому, то приблизно в десять разів ці межі, по яких рахують, в них вищі. В нас була десь два місяці тому дуже цікава конференція. Ми запросили бувшого міністра економіки Польщі, зібрали членів ради підприємців, керівників асоціації і чотири години він нам розказував, як Польща робила перехід від одної суспільно-економічної формації до іншої. В середньому, на сьогоднішній день в 10 разів від відмітки, при якій переходить малий в середній бізнес, вищий ніж на Україні. Світлана ОРЛОВСЬКА: Хочу звернутися до Вас як до президента Української аграрної конфедерації. Я хочу поставити питання, щодо скасування квот на експорт зернових. Українська влада вирішила відмовилися від квот на експорт зернових. За декілька тижнів до початку збору нового врожаю уряд зняв обмеження на вивезення пшениці. За словами профільного міністра, квоти не діятимуть і на зерно нового врожаю. Що характерно, про рішення відмовитися від квотування урядовці повідомили напередодні представницької міжнародної конференції, присвяченої саме проблемам торгівлі зерном. Зернотрейдери і експерти не одноразово критикували дії урядовців на аграрному ринку, називаючи їх неринковими та непрозорими. Мовляв, квоти на експорт розподілялися у ручному режимі серед наближених бізнесменів. Але тепер, скасувавши квоти, урядовців розраховують залучити нові інвестиції у зерновий бізнес. Які тут перспективи та чи вдасться? Леонід КОЗАЧЕНКО: Власне, крок позитивний. Він знімає низку проблем. Але чи відразу спрацює на залучення інвестицій? Я думаю, що ні. Треба ще часу чимало, щоб повірили, що це є незворотний процес. Тому що в минулому році ми мали дуже поганий показник по інвестиціям. Ми отримали всього 40 млн. дол. інвестицій в сільське господарство. В той час, коли, наприклад, Бразилія, яка має приблизно таку саму площу землі, рілля – на 30% більше, отримали вони 22 млрд. дол., інвестицій. Хоча в нас має бути всього на 30% менше ніж у них. Ми повинні були мати 15-16 млрд. дол. інвестицій. В Бразилії створені умови середовища такі, яке впродовж останніх 15-ти років не змінюється. Всі, хто працюють там, інвестори та суб’єкти ринку, дуже комфортно себе почувають. В нас щороку починається з того, що заборона експорту, експортне мито, обмеження ціни на якусь продукцію, заборона отримування прибутку. За останні 3 роки сільське господарство недоотримало 76 млрд. грн. Якщо взяти від загальної валової продукції, то це майже 12%. Це дуже велика сума. Ми кажемо, що треба, щоб 1% з обороту був податок чи треба 3% в малому бізнесі від обороту. В сільському господарстві 12%. Це величезний тягар, який не дає можливості розправити плечі. І він не тільки шкодить сільському господарству а й сільському жителю, який сьогодні знаходиться в самому жалюгідному стані в порівнянні з будь-яким жителем інших населених пунктів несільської місцевості. Це також впливає на цінову нестабільність продовольства. Тому що ми можемо втричі збільшити виробництво продовольства на Україні і це буде впливати на стабілізацію цін. Ми можемо втричі наростити експорт продовольства. Це буде стабілізувати платіжний баланс держави і валютний курс. І не треба буде таких шалених запозичень в МВФ. Сільське господарство може вирішувати цю проблему за рахунок свого потенціалу. Ми йдемо коротким шляхом, живемо сьогоднішнім днем, кажемо, аби нам дожити до вечора. Кажуть, що якщо заборонили експорт, то в нас буде стабільна ціна на хліб, на молоко та м'ясо, але вона – все рівно не стабільна. Це не вирішує проблему. Ми наступали на ті ж самі граблі кожен рік. Зараз прийняли правильне рішення. Хотілося б, щоб це рішення було назавжди. Але щоб, звичайно, не було підстав для уряду боятися про продовольчу безпеку та різкі коливання цін, треба використати інші, більш сучасні, перевірені в розвинутих країнах, механізми. Треба скоріше це запровадити в Україні. Тоді буле краще для усіх. Світлана ОРЛОВСЬКА: Як у нас працює аграрний фонд? СЛУХАЧ: Олександр, Київ. Тільки в нашій країні людина, яка уособлює в собі чиновника, може бути головою ради підприємців. Якщо від імені підприємців якимось чином впливаєте на прийняття цих поправок до Податкового кодексу, велике прохання проаналізувати, яким чином введення так званого збору за водокористування вплинуло на бюджет? Наскільки це доцільно, оскільки на сьогодні підприємства, маленькі та великі, витрачають більше часу на адміністрування цього збору, ніж сплачують грошей до бюджету. В нього має бути така ж доля, як в податку на рекламу, який був скасований з прийняттям Податкового кодексу? Леонід КОЗАЧЕНКО: Можливо, є в тому сенс, що Ви говорите. В нас не тільки водний збір є проблематичним. В нас є багато інших питань, які залишилися не врегульованими та створюють дуже багато кропіткої та нікому не потрібної роботи. В результаті не спричиняють наповнення бюджету та пожвавлення бізнесу. А те, що Ви кажете про чиновника, то я Вам скажу, що я близько 30-ти років займався бізнесом на різних ділянках, та добре знаю, що це таке. А чиновником я був всього 1,5 року. Я готовий, щоб нам зателефонували та поставили конкретніше питання, і Ви отримаєте на нього відповідь. СЛУХАЧ: Донецк. Очень тяжело сейчас стало в бизнесе. Маленький крохотный бизнес – небольшой магазинчик. Давят со всех сторон. И не только Налоговая, и Пожарная, и все. Как будет рассматриваться вопрос того, что я привожу товар? У меня документов на него за последние три года нет. Есть какие-то документы, но не везде дают, например, на оптовых рынках. Почему не учитывают наши затраты на ведение бизнеса? Когда начнут учитывать? Леонід КОЗАЧЕНКО: В отношение того, что у Вас нет документов, подтверждающих происхождение товара, мы договорились о том, что такие документы сейчас требовать не будут. Это вопрос, который не нужно ставить таким, как Вы. А другим органам. Что это за товары? Это контрабанда, которая попадает к Вам, не потому что Вы есть инициатором контрабанды, а потому что кто-то где-то этим занимается и этому способствует. Попадает большое количество этой продукции. Вам предлагают ее продать. Вы не знаете, откуда ее получили. И Вас обвинять в этом, что Вы не знаете, что кто-то до Вас нарушил закон во 2-м или в 3-м звене, конечно, никто не имеет права. Хотели это сделать. Но сейчас Вы не бойтесь. К Вам никаких претензий не будет, если Вы не являетесь импортером продукции в Украину. Если Вы напрямую импортируете, тогда к Вам будут такие вопросы. По поводу затрат. Если Вы будете вести затраты, то это будет лучше для Вас. Вы тогда сможете доказывать и отстаивать свою позицию с точки зрения налогообложения и той категории, к которой Вас будут относить в бизнесе. Если Вы готовы нести такие затраты по упрощенному учету, то это будет лучше для Вас. Если Вы не готовы, то Вам могут помочь те, кто выполняют такую работу на аутсорсинге. Есть бухгалтеры, которые могут Вам помочь. Если у Вас оборот достаточно высокий, и Вы будете вести такой учет, то Вы увидите, что для Вас это лучше и выгоднее. СЛУХАЧ: Будет разрешено физическим лицам на едином налоге работать с юридическими лицами? Если нет, то тогда закрываемся, да и все, потому что не на что жить и работать, платить социальный взнос. Они, что думают, что тут золотые горы. И так все позажимали, позакрывали. Леонід КОЗАЧЕНКО: Если Вы работаете в регионах, то Вам тяжелее вообще платить социальный налог. Особенно в сельских регионах, где ничтожный оборот, с которого вообще нет никакой прибыли. Если говорить об отнесении затрат упрощенцев на затраты юридических лиц, то они в том случае будут относиться на затраты, если оба субъекта являются плательщиками НДС. То есть Вам нужно зарегистрироваться, получить свидетельство плательщика НДС и Вы можете работать так, как работали раньше. Если Вы не сможете это сделать и вести соответствующий учет по НДС, тогда нужно что-то о другом или не оказывать такие услуги юридическим лицам. СЛУХАЧ: Владимир, Крым. Мы знаем, что Вы в свое время очень много сделали для развития зернового бизнеса, продажи на экспорт. То есть развитие не только экспорта, но и производства зерна. Можно даже сказать, что за это пострадали. То, что сейчас творится и наступит через несколько недель, когда начнется уборка урожая. Я имею отношение к этому бизнесу. Мы просто не знаем, что будет с НДС, с работой с трейдерами, с экспортом, с ценой. Все мы ждем, и нет никакой уверенности, что будет стабильная цена. Сегодня цены более-менее стабильные. Но если будет обвал, то это будет сильный удар по зерновому потенциалу Крыма и юга Украины. Леонід КОЗАЧЕНКО: Мы неделю назад обратились к президенту с письмом, которое подписал я, подписала Ассоциация фермеров и Аграрный Союз Украины. После этого была встреча с заместителем главы администрации Акимовой Ириной Михайловной, и она пообещала создать специальную рабочую группу, которая срочно рассмотрит ситуацию. Она действительно очень проблематична, потому что с 1-го июля при экспорте не будет возмещаться НДС. Світлана ОРЛОВСЬКА: З 1-го червня? Леонід КОЗАЧЕНКО: З 1-го липня. З 1-го червня йшлося про те, що вводиться норма про експортне мито. Але президент його не підписав сьогодні. Якщо він його підпише, то це буде з 1-го липня. Крім ПДВ, ще є проблема з експортним митом, яке в середньому – 11% . Це 31% разом з ПДВ втратить фермер, якщо він продасть трейдеру свою продукцію. Можна, як політики, говорити, що це трейдер не хоче платити, всі змовились, і платять на 30% менше. Але це закон, це не так. Ці закони будуть створювати дуже великі проблеми для фермерів, які можуть зібрати непоганий врожай в поточному році. До того врожаю дуже великі перехідні залишки. Ми очікуємо, що близько 8 млн. тон, такого ніколи не було за останні 50 років, що на початок збирання така сума не була продана. Все це також буде збивати ціну. На початок збирання, ми можемо мати великі проблеми в перших числах липня. Нам пообіцяли у Адміністрації президента, що наступного тижня почне терміново працювати робоча група, яка донесе до президента ті пропозиції, які повинні зняти цю проблему. Якщо вона не буде знята, то будемо мати дуже великі неприємності. СЛУХАЧ: Михаил, Киев. Известна ли Вам ситуация, которая на сегодня творится со свидетельствами плательщика НДС. Их невозможно получить. Без 300 тыс., которые пройдут через расчетный счет свидетельство плательщика НДС получить невозможно. В Киево-Святошинской администрации невозможно попасть на прием в отдел предпринимательства. Очереди по 100-150 человек. В день принимают 5-10 человек. Леонід КОЗАЧЕНКО: Я знаю, что есть проблемы получить свидетельство плательщика НДС. И даже в тех случаях, когда больше 300 тыс. Если говорить о тех упрощенцах, которые должны будут получать эти свидетельства, то я могу представить, какая это проблема. Но это все должно быть с 1-го июля. Мы об этом говорили с премьер-министром. Он дал соответствующие поручения, дал месяц времени Министерству финансов и Налоговой администрации, чтобы они устранили все препятствия на пути выдачи этих свидетельств плательщика НДС. Мы отслеживаем эту ситуацию. Я не вижу, что она улучшается. Мы будем сейчас снова и снова поднимать этот вопрос. Хотим, конечно, получать Вашу поддержку в этом случае. Поэтому Вы, пожалуйста, выходите на нас, пишите нам на сайт, давайте свой телефон, телефоны своих коллег, которые хотят получить такие свидетельства. Мы будем помогать Вам всеми силами это сделать. Если не получится, тогда будем думать, как с этим бороться. Молчать мы не будем, потому что мы не можем полностью закрыть малый бизнес сегодня. СЛУХАЧ: Дмитро, Київ. Дуже проблематично отримати свідоцтво платника ПДВ. Багато наших контрагентів не можуть почати з нами співпрацювати, бо не можуть подолати цю перепону. Хочу подякувати Вашому гостю та організаторам цієї передачі, бо дуже компетентна людина, видно, що займається своєю справою і на своєму місці. Якщо Ви займається подолання перепон для бізнесу, то чи є у Вашому полі питання щодо регуляторної політики, адміністрування бізнесу, бо нас вже так зарегулювали, що я як керівник підприємства 80% часу займаюся звітами, відповідями на якісь питання про збори, тільки не розвитком свого бізнесу. Ми розширяємо штат, щоб надавати всі звіти. Але вони, я впевнений, фізично не можуть їх опрацювати. Не те, щоб вони надавали якусь користь. Леонід КОЗАЧЕНКО: Ми зараз дуже гостро ставимо проблему відсутності державного органу, який займався б регуляторною політикою. Ми знаємо, що при реалізації адміністративної реформи такий орган скасували. Сьогодні є лише спеціальний уповноважений по дерегуляції – пан Бродський. Він дуже багато ідей має в цьому плані, але реалізувати ці ідеї неможливо без того, коли в тебе немає відповідного апарату та інструментарію. Ми поставили дуже гостро питання перед урядом, щоб сьогодні розглянути питання створення незалежного агентства, яке візьме на себе питання регуляторної політики і розвитку підприємництва, щоб це агентство не було у структурі Кабінету міністрів, щоб воно затверджувалося Верховною Радою, щоб до складу керівних органів делегували 30% - президент, 30% - уряд, 30% - самі підприємці. Радіо "Ера-FM" В июне пошлины на экспорт зерна из Украины действовать не будут - АПК-Информ Закон Украины об утверждении ставок вывозной (экспортной) пошлины на некоторые виды зерновых культур в мае т.г. так и не был опубликован в официальной печати. Следовательно, исходя из нормы закона о том, что он вступает в силу с 1 числа месяца, следующего за месяцем, в котором он опубликован, пошлины на экспорт зерна из Украины в июне т.г. действовать не будут. Также, несмотря на заявление министра аграрной политики и продовольствия Украины Николая Присяжнюка от 25 мая о скорой отмене экспортных квот, данное постановление КМУ до сих пор не опубликовано. Таким образом, заявление Главы государства о том, что Украина заменит экспортные квоты на зерно пошлинами все еще остается не реализованным. ИА "АПК-Информ" "Мрия" планирует завершить строительство элеватора в Хоросткове Тернопольской области до 2013 Агрохолдинг "Мрия" (Тернопольская область) намерен завершить строительство семенного элеватора на 60 тыс. тонн в Хоросткове Гусятинского района Тернопольской области до конца 2012 года. Об этом сообщил представитель компании. Данный элеваторный комплекс, строительство которого началось в 2010 году, размещается возле семенного завода компании, мощность первой линии которого составляет 300 тонн/сутки. "Мрия" рассматривает возможность строительства второй линии, таким образом доведя мощность завода до 600 тонн/сутки, планируется установка оборудования по доработке семенного материала компании Cimbria (Дания). Представитель компании отметил, что это оборудование позволяет очищать, сортировать, протравливать и кондиционировать семена зерновых, производимых предприятиями холдинга. На данном элеваторном комплексе предполагается установка 12 силосов для хранения семян по 5 тонн и 10 силосов для хранения по 1 тонне, что позволит хранить отдельно различные семена сельхозкультур до нового сезона, улучшить контроль качества семенного материала и уменьшить затраты на приобретение семян. Мощность по разгрузке с элеватора на автотранспорт составит 100 тонн в час. Кроме того, будут установлены 2 установки для сушки зерна мощностью 100 тонн в час и 2 линии оборудования для очистки семян мощностью 100 тонн в час. В данное время "Мрия" обеспечивает свои потребности в семенах картофеля на 95%, зерновых - на 65%, после строительства второй очереди завода и элеваторного комплекса предполагается выйти на полное самообеспечение семенами зерновых. Как сообщало агентство, компания располагает зернохранилищами, складами для хранения картофеля и семян общей мощностью 410 тыс. тонн. Предприятия, входящие в состав холдинга, обрабатывают земли в Тернопольской, Хмельницкой, Ивано-Франковской и Черновицкой областях. Предприятие выращивает пшеницу, ячмень, рапс, сахарную свеклу, гречиху, картофель и другие сельхозкультуры. Bin.ua Налоговая вернула почти 1,7 млрд.грн. задолженности прошлых лет по НДС Почти 1,7 млрд.грн. задолженности прошлых лет по налогу на добавленную стоимость возвращено предприятиям. Об этом заявил председатель Государственной налоговой службы Украины (ГНСУ) Виталий Захарченко во время рабочей встречи с руководством представительства ЕС и представителями иностранных компаний, работающих в Украине. Как сообщает пресс-служба ГНСУ, В.Захарченко отметил, что вернуть компаниям эти суммы НДС позволило перевыполнение ГНС Украины плана по поступлениям в бюджет. "Мы максимально либерально подходим к решению проблемных вопросов, которые есть у представителей бизнеса, пытаемся найти компромиссные решения. ДПС Украина заинтересована в том, чтобы иностранные предприниматели заходили с инвестициями, развивали бизнес, создавали рабочие места", - отметил глава ГНСУ. Напомним, по данным ГНСУ, в январе-апреле текущего года было собрано НДС на сумму 26,9 млрд.грн, что в два раза больше, чем за соответствующий период прошлого года. ЛIГАБiзнесIнформ Канада. Плохая погода по-прежнему препятствует севу зерновых и масличных Сев зерновых и масличных культур в Западной Канаде, согласно последним оценкам, выполнен на 73%. Это гораздо меньше среднего показателя за последние десять лет в 87%. Низкая температура и постоянные дожди мешают фермерам сеять зерно. Заморозки уже повредили ранние посевы. Сельхозпроизводители ждут от экспертов оценки ущерба и готовятся к повторному севу. Сейчас в Западной Канаде температура на 1-5 градусов ниже нормы с ночными заморозками. "Зерно Он-Лайн" Янукович может ветировать изменения в закон о госзакупках Президент Украины Виктор Янукович намерен ветировать изменения в закон о государственных закупках, на принятии которых ранее настаивали в Еврокомиссии и Всемирном банке (ВБ). Как пишет "КоммерсантЪ Украина", это будет сделано с согласия международных организаций, которые увидели проблемы в данном законе и теперь готовы сами настаивать на его ветировании. Среди прочего, В.Януковича просят отменить нормы о выводе госпредприятий из общей процедуры госзакупок и сузить возможности для проведения закупок у одного участника. В конце минувшей недели изданию стало известно, что Еврокомиссия и ВБ решили попробовать остановить вступление в силу закона. "Мы готовим письмо на имя Президента Украины с просьбой о вето. Кроме того, достигнута договоренность о том, что наши требования поддержит ЕБРР", - заявил источник, знакомый с ходом переговоров. Информацию о готовящемся письме подтвердил глава представительства ЕС в Украине Жозе Мануэл Пинту Тейшейра: "Боюсь, мы будем вынуждены констатировать несовместимость нового закона (с требованиями ЕС, - ред.) и сообщить украинским властям о недопустимости его принятия". В украинском представительстве ВБ, где ранее заявляли о безусловной поддержке проекта N7532, теперь воздержались от позитивных оценок и рассказали, что готовят официальное сообщение, в котором изложат свою позицию по данному закону. Изменения в закон о госзакупках поступили в Администрацию Президента из Верховной рады 27 мая, и согласно Конституции Президент должен подписать или ветировать документ не позже 11 июня. Между тем вчера высокопоставленный источник в АП сообщил изданию, что глава государства уже принял решение и обнародует его, не дожидаясь крайнего срока. Напомним, 17 мая Верховная Рада приняла законопроект N7532 о внесении изменений в законодательство о государственных закупках, выполнив требование Еврокомиссии и ВБ. Ранее Евросоюз заморозил финансовую помощь Украине, пообещав возобновить ее лишь после подписания данного закона. В то же время независимые эксперты заявляли, что принятие законопроекта N7532 ухудшит ситуацию в сфере госзакупок. ЛIГАБiзнесIнформ жүктеу/скачать 0.91 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|