В Украине завершаются весенние посевные работы. По итогам выполнения 99% плана можно констатировать расширение площадей под крупяными культурами, в первую очередь пресловутой гречкой и затормаживание дальнейшего расширения посевов подсолнечника.
В Украине завершились весенние полевые работы. Аграрии в отдельных регионах еще завершают сев поздних яровых культур, однако глобальные плановые показатели по посевам выполнены и даже перевыполнены – на 27 мая яровые зерновые и зернобобовые культуры посеяны на площади 7,5 млн. га, что составляет 100% от прогноза и на 170 тыс. га больше показателя соответствующего периода прошлого года.
Если проанализировать структуру посевов, то можно констатировать, что результат посевной вполне соответствует пожеланиям чиновников. Значительно увеличены посевы под сахарной свеклой, расширены площади под крупяными культурами и зерновыми. Также в следующем году Украина может не опасаться дефицита гречки – этой культуры аграрии посеяли на 89 тыс. га больше, чем в прошлом году и при этом сев еще продолжается.
Также дала о себе знать борьба с расширением посевов технических культур -чуть ли не впервые за последние годы площади под подсолнечником незначительно, но сократились – до 3,8 млн га против почти 4 млн в прошлом сезоне.
Другое дело, какими именно способами удалось добиться чиновникам лояльности аграриев, в результате чего те «добровольно» отказывались от сверхприбыльных технических культур в пользу стратегических, но менее маржинальных гречки и свеклы.
Напомним, что аграрии ряда областей в течении посевной жаловались на давление со стороны местных властей, которые пытались навязать им производство дефицитных и стратегически-важных, но при этом малорентабельных культур под предлогом соблюдения севооборота. Как неофициально говорили фермеры, в основном чиновники как раз и требовали ограничить посевы технических культур - подсолнечника и сои. Эти культуры показали по итогам прошлого года максимальную рентабельность и тем самым гарантировали себе место на полях и в нынешнюю посевную.
Культура
|
Площадь посевов
|
Рост/Падение по отношению к прошлому году
|
Зерновые и зернобобовые культуры, всего
|
7,5 млн. га
|
на 170 тыс га больше
|
Кукуруза на зерно
|
3,3 млн. га,
|
на 688 тыс. га больше
|
Просо
|
145 тыс. га
|
на 65 тыс. га больше
|
Гречиха
|
271 тыс. га*
|
на 89 тыс. га больше
|
Сахарная свекла
|
548 тыс. га,
|
На 63 тыс. га больше
|
Соя
|
1,1 млн. га
|
На 169 тыс. га больше
|
Подсолнечник
|
3,8 млн. га
|
На 180 тыс га меньше
|
* 86% прогноза, сев продолжается
Поделись с друзьями
Газета "ДЕЛО"
Производство зерна в Беларуси к 2015 году планируется увеличить до 12 млн.т
Объем производства зерна в Беларуси к 2015 году планируется увеличить до 12 млн.т. Об этом сообщил сегодня на совместном заседании палат Национального собрания Беларуси заместитель премьер-министра Валерий Иванов, передает корреспондент БЕЛТА.
Среди актуальных земледельческих задач на ближайшее время также стоит необходимость увеличения производства картофеля, так как он имеет огромный экспортный потенциал. Уже в текущем году посевные площади, занятые картофелем, увеличены на 6 тыс.га до 53 тыс.га. Основной объем производства картофеля будет сосредоточен в 15 создающихся интегрированных комплексах кластерного типа.
По словам Валерия Иванова, в связи с наращиванием объемов производства картофеля в Беларуси возникает проблема создания эффективных овощехранилищ, чтобы исключить хранение корнеплода в буртах. В перспективе же, как считает вице-премьер, Беларусь может выйти на имевшиеся ранее объемы реализации картофеля.
Помимо этого, в текущем году в стране увеличены посевные площади под гречку до 35 тыс.га, что позволяет надеяться на получение достаточного количества этой продукции как для обеспечения потребности внутреннего рынка, так и поставок на экспорт.
Также страна имеет большие возможности по производству сахара. В ближайшие 2-3 года намечается довести урожайность белорусской сахарной свеклы до 500-600 ц/га, что будет соответствовать мировым стандартам. Объем производства сахарной свеклы будет увеличен до 5,5 млн.т, что также позволит обеспечить потребности внутреннего рынка и реализовать необходимое количество сахара на экспорт.
"СОЮЗРОССАХАР"
Россия в новом маркетинговом сезоне может экспортировать 20 миллионов тонн зерна - РЗС
Россия в новом маркетинговом сезоне 2011-2012 годов (с начала июля по конец июня) может экспортировать без ущерба для внутреннего рынка около 20 миллионов тонн зерна, вернувшись таким образом на уровень сезона 2009-2010 годов, сообщил президент Российского зернового союза (РЗС) Аркадий Злочевский в рамках видеомоста на тему "Продовольственный рынок России: проблемы и перспективы" в РИА Новости.
"При плановом урожае 85-90 миллионов тонн мы можем спокойно себе позволить вывезти 20 миллионов тонн",- сказал он. В сезоне 2009-2010 годов экспорт зерна из РФ составил более 21 миллиона тонн, в текущем маркетинговом сезоне 2010-2011 годов - около 4 миллионов тонн.
Такое резкое снижение произошло из-за прошлогодней засухи, вынудившей правительство с 15 августа 2010 года ввести временный запрет на вывоз пшеницы, ячменя, ржи, кукурузы и муки. Изначально эмбарго действовало до 31 декабря 2010 года, однако затем его продлили до 30 июня 2011 года, исключив из списка только муку.
В минувшую субботу премьер-министр РФ Владимир Путин сообщил, что запрет на экспорт зерна будет снять с 1 июля текущего года. Как отметил Злочевский, возможности экспортных поставок РФ составляют около 2,5 миллиона тонн в месяц. "Больше вывезти не позволит инфраструктура", - пояснил он.
Вместе с тем президент РЗС напомнил, что в октябре 2007 года был поставлен рекорд: в связи с угрозой введения экспертных ограничений в течение месяца было вывезено 3,14 миллиона тонн зерна.
По словам эксперта, РФ может возобновить экспорт без ущерба для внутреннего рынка. "Ресурсов более чем достаточно. Мы входим в новый сезон более чем с 20 миллионами тонн переходящих запасов - это огромное количество", - отметил Злочевский.
Он напомнил, что рекомендации ФАО (Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН) по норме переходящих запасов составляют 17% от потребления.
То есть для России при потреблении 67,4 миллиона тонн в текущем сезоне этот уровень достигает 11 миллионов тонн. "Получается, сейчас почти в два раза больше запасов. И это в год, когда мы катастрофически погорели", - заметил эксперт. Глава РЗС уверен, что России не составит труда вернуться на мировой зерновой рынок. "Наши потребители нас ждут", - отметил он.
РИА "Новости"
В Казахстане посеяно 12,5 млн. га яровых зерновых
По состоянию на 30 мая в Казахстане засеяно 78% от запланированной площади посева яровых зерновых культур. Об этом сообщает журнал «Аграрный сектор» со ссылкой на Минсельхоз республики.
Общая площадь, занятая под яровыми зерновыми, на указанную дату составила 12,5 млн. га.
Согласно данным областных управлений сельского хозяйства, в Костанайской области засеяно 3,5 млн. га (83% от плана), в Акмолинской – 3,44 млн. га (77%), Северо-Казахстанской – 2,67 млн. га (68%).
ИА "АПК-Информ"
Украина заключила первые сделки на поставку пшеницы нового урожая
Украинские экспортеры заключили первые сделки на экспорт украинской пшеницы нового урожая. На предыдущей неделе несколько партий зерна были проданы ближневосточным и североафриканским покупателям по цене около $325/т FOB.
Объемы партий – до 15 тыс. т. Продукция будет поставлена в конце июля - начале августа 2011 г.
По информации субъектов рынка, продукция была продана в Тунис, Ливан, Эфиопию и Египет.
Как известно, недавно в Украине были отменены квоты на экспорт зерна, что будет способствовать экспорту.
Как сообщала компания "ПроАгро", некоторые эксперты прогнозируют, что с августа т.г. украинская мукомольная пшеница начнет замещать пакистанскую продукцию на азиатских и африканских рынках, чему будет способствовать снижение экспортного предложения пакистанского зерна и его подорожание.
На текущий момент украинское зерно является более дорогим в случае поставки в Восточную Азию, чем пакистанское, однако вскоре ситуация может измениться. Его стоимость выше приблизительно на $30-35/т при базисе поставки C&F.
Президент трейдинговой компании Seatrade Group Мухаммед Наджиб Балагавалла прогнозирует, что с августа т.г. предложение пакистанской пшеницы снизится, и ее стоимость возрастет на $20-30/т.
На текущий момент пакистанская продукция с поставкой в контейнерах предлагается по цене $300-$305/т FOB, с поставкой насыпью – $303-311/т FOB.
ПроАгро-Новости
Несмотря на засуху, США смогут обеспечить мировой спрос качественной пшеницей HRW
Несмотря на то, что часть посевов пострадала от засухи, в этом году США смогут обеспечить мировые рынки высококачественной HRW в достаточном количестве.
К такому выводу пришла группа фермеров, импортеров пшеницы, представителей средств массовой информации после поездки по штатам Канзас, Небраска и Оклахома, - передает ИА «Казах-Зерно» со ссылкой на участника поездки Тайлера Джеймисона (Tyler Jameson), заместителя директора Американской пшеничной ассоциации по вопросам торговой политики.
Весной каждого года фермеры, импортеры пшеницы, представители средств массовой информации, а также многочисленные акционеры совершают поездку по штатам Канзас, Небраска и Оклахома, чтобы ознакомиться с состоянием нового урожая твердозерной краснозерной озимой пшеницы (Hard Red Winter - HRW). В составе участников ежегодного турне по районам производства HRW мне удалось получить информацию о будущем урожае из первых рук, - пишет Тайлер Джеймисон.
В пункте сбора, назначенном в г. Колби, штат Канзас, участники обследования докладывали вечером каждого дня результаты своей работы. В целом посевы пшеницы на севере центрального района штата Канзас и на юге Небраски выглядели довольно неплохо, чего нельзя было сказать о посевах в западной части штата, испытавших стресс из-за недостатка влаги.
Некоторые хозяйства здесь смогут рассчитывать на скромный (ниже среднего) уровень урожайности. На пути нам встретились заброшенные поля, по которым уныло бродил скот в поисках пищи. Чем дальше мы продвигались в западном направлении, тем больше картина менялась в лучшую сторону.
Обследовав 561 хозяйство, мы пришли к выводу, что в этом году урожайность пшеницы в штате Канзас составит порядка 2,5 т/га, а объем производства HRW выйдет на уровень 6,99 млн. тонн, или немногим меньше последнего прогноза Минсельхоза США (7,1 млн. тонн).
Со своей стороны Американская пшеничная ассоциация будет и далее активно работать со своими клиентами, чтобы обеспечить их зерном от самого надежного поставщика в мире, - подвел итог Тайлер Джеймисон.
"Казах-Зерно"
Что будет с ценами на российское зерно после открытия экспорта
Путин передумал. Три недели потребовалось премьер-министру, чтобы осознать, что зерна в России достаточно и можно его вывозить.
С 1 июля текущего года мы снимаем запрет на экспорт зерновых«, — заявил в субботу на встрече со своим первым заместителем Виктором Зубковым председатель правительства Владимир Путин. Шестого мая Путин на конференции «Единой России» говорил, что вопрос о возобновлении экспорта зерна будет решаться по результатам урожая этого года, т. е. осенью.
Пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков пояснил, что радикальное изменение позиции в отношении экспорта зерновых связано с тем, что благодаря принятым мерам стабилизировались цены на внутреннем рынке и запасы на элеваторах, сейчас можно говорить о достаточности зерна в стране, а 6 мая таких данных еще не было.
Цены в России на зерно сейчас — 5200-5400 руб. за тонну, заметно ниже мировых (в пятницу пшеница в Чикаго стоила $301,21 за тонну, в Париже — 249,25 евро за тонну), в интервенционном фонде — более 6 млн т, состояние озимых хорошее, темпы весенних полевых работ неплохие, на юге — значительные объемы зерна, которое может быть экспортировано уже с 1 июля, объяснил Путину Зубков.
Об эмбарго на экспорт зерна с 15 августа по 31 декабря 2010 г. Путин объявил 5 августа 2010 г., затем эмбарго было продлено до 30 июня. Россия до запрета входила в пятерку крупнейших экспортеров зерна в мире, а в 2008/09 зерновом году (длится с 1 июля по 30 июня), экспортировав 23,4 млн т, заняла третье место после США и ЕС.
Сразу после заявления о введении эмбарго цена в Париже и Чикаго взлетела до рекордного уровня апреля и конца августа 2008 г. (разгар мирового продовольственного кризиса). Пшеница в Чикаго во втором полугодии 2010 г. по сравнению с первым, в том числе и из-за ситуации в России, выросла на 36%, написал в проспекте к первичному размещению на Лондонской фондовой бирже крупнейший мировой трейдер Glencore.
КАК ПЕРЕЖИЛИ ЗАПРЕТ
Введение эмбарго особенно плохо сказалось на трейдерах. Самый яркий пример — банкротство второго по величине российского экспортера, краснодарского « Росинтерагросервиса». Пострадал и портовый бизнес: например, второй по величине экспортный зерновой терминал страны — Новороссийский комбинат хлебопродуктов из-за эмбарго в IV квартале 2010 г. и I квартале 2011 г. получил свыше 100 млн руб. чистого убытка.
Цены на внутреннем рынке росли до января. Но в декабре Путин заявил об адресном выделении зерна из госфонда Москве, Санкт-Петербургу, Московской и Ленинградской областям (всего 1,131 млн т), следом начались зерновые интервенции и адресная продажа пострадавшим регионам фуража по закупочным ценам, а в марте — апреле на рынок поступило «неучтенное» зерно (по данным профильных аналитиков, до 5 млн т) — все это привело к падению цен на внутреннем рынке, по данным Минсельхоза, на 10-15%.
ЧТО БУДЕТ С ЦЕНАМИ
Только на слухах об открытии экспорта, активизировавшихся на прошлой неделе, цена пшеницы на юге выросла на 400-500 руб. примерно до 5500 руб. за тонну, отмечает гендиректор ИКАР Дмитрий Рылько. Исполнительный директор «Совэкона» Андрей Сизов напоминает, что цена понемногу растет со второй половины апреля, когда трейдеры начали покупать зерно в расчете на открытие экспорта.
На внутреннем рынке произойдет ребалансировка цен: цена на зерно будет складываться из его стоимости в порту Новороссийска минус стоимость доставки, говорит Сизов, и цена на российское зерно вновь будет привязана к мировой.
На уровень мировых цен со спрэдом в «несколько десятков долларов» юг может выйти еще до начала нового зернового сезона, не исключает Рылько: российские покупатели сделали хорошие запасы и дождутся нового зерна, поэтому цены в других регионах вырастут гораздо в меньшей степени.
Маловероятно, что мировые цены начнут падать, пишет WSJ: во Франции, Германии, Великобритании и Польше (на них приходится 65% пшеницы, производящейся в ЕС) — засуха; на севере США и в Канаде — дожди, задержана посевная, в южной части Великих равнин — сухая погода. Разлившаяся Миссисипи затопила 3,6 млн га посевных площадей. На прошлой неделе Международный зерновой совет уже понизил прогноз производства пшеницы в США в 2011/12 зерновом году на 1,5 млн т до 56 млн т. «Если погода не стабилизируется, мы увидим, как цены выйдут на новый рекордный уровень», — цитирует WSJ аналитика « Ренессанс капитала» Чарльза Робертсона.
Сизов считает, что мировой рынок отреагирует снижением на возобновление экспортных поставок из России: если не сегодня, по открытии бирж, то уж точно тогда, когда начнутся реальные отгрузки.
В отчете, опубликованном 11 мая, минсельхоз США сделал первый прогноз урожая и экспортного потенциала России в сезоне 2011/12: 81,7 млн т и 11,81 млн т соответственно. Сизов считает, что Россия спокойно вернется на мировой рынок и, скорее всего, экспортирует — при благоприятных условиях — больше.
“Ведомости”
Сприяння розвитку вільної торгівлі, або "Моє слово - моє зобов'язання"!
Створення міжнародних правил і принципів торгівлі, які допоможуть захистити інтереси усіх учасників торгових операцій, - основний принцип цивілізованих ринкових відносин у світі. Ці правила мають бути зрозумілими і прийнятними для того, щоб не виникала необхідність обговорювати їх знову і знову для кожної нової торгової угоди.
«Вільна торгівля без бар`єрів: зерновий ринок і державна політика» стали темою IV Міжнародної Зернової Конференції, яка відбулася 26-27 травня 2011 року в Києві. Її організаторами традиційно виступили Міжнародна Асоціація Торгівлі Зерном і Кормами (GAFTA, ГАФТА) і Українська Зернова Асоціація (УЗА).
Проводяться такі спільні конференції раз на два роки і збирають керівників та провідних фахівців зерноторгових компаній світового рівня, інвесторів і політиків. Цього року на конференції розглядалися найактуальніші теми, які викликали активне обговорення учасників міжнародного і регіональних зернових ринків - це заборона експорту зернових в Росії, введення режиму квотування в Україні та можливість впровадження нею вивізного мита на основні види зернових культур.
На думку світової спільноти, серйозним питанням для українського уряду є підвищені ціни на продукти харчування, тому учасникам конференції було цікаво дізнатися про нові стратегії, які будуть застосовані Україною щодо експорту.
І хоча за день до початку конференції - 25 травня - з вуст міністра аграрної політики та продовольства Миколи Присяжнюка весь світ дізнався про відміну Україною експортних квот на пшеницю і ячмінь, ця тема не втратила своєї актуальності: досі немає офіційної постанови про це Кабінету міністрів України і на підпис до Президента України направлено ухвалений Верховною Радою закон про введення в 2011 р. експортного мита на пшеницю, кукурудзу і ячмінь.
Таким чином, більше ста п’ятдесяти учасників конференції з цікавістю слухали виступ українського профільного міністра, щоб спробувати збудувати для своїх компаній подальшу тактику поведінки і співпраці з Україною.
Під час роботи конференції було підписано два документи: меморандум про співпрацю між Кабінетом міністрів України та Чиказькою торговою біржею (ЧТБ) і меморандум про співпрацю між Українською ф’ючерсною біржею та ЧТБ. Для підписання меморандумів і участі в конференції до Києва прибув президент ЧТБ Лео Меламед. З українського боку від імені уряду перший документ підписав міністр аграрної політики та продовольства Микола Присяжнюк.
Згідно з текстом меморандуму, сторони висловили намір, використовуючи значний позитивний досвід Чиказької торгової біржі та зацікавленість Уряду України, вивчити можливості та сприяти розвитку фінансового ринку нашої держави та удосконалення функціонування біржового ринку, у тому числі запровадження торгівлі товарними деривативами, зокрема ф’ючерсними та опціонними контрактами, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція.
Другий меморандум скріпив своїм підписом президент ВГО «Українська аграрна конфедерація» Леонід Козаченко.
Повертаючись до проблеми функціонування цивілізованого ринку зерна слід нагадати, що лише країни з нерозвиненою економікою можуть дозволити собі постійно змінювати правила гри на внутрішньому ринку. Це, на жаль, стосується і України. Однак враховувати світові правила гри нам усе-таки доведеться, тим паче, що існують вони вже понад 130 років – з моменту створення у 1878 році Міжнародної Асоціації Торгівлі Зерном і Кормами. Їі президентом-засновником був Джон Росс. Наразі, вперше за історію існування Асоціації, ГАФТА очолює представник України – Олексій Гаврилов, голова наглядової ради групи «Рамбурс». Він виступив перед учасниками конференції з коротким привітальним словом. Так само лаконічною була промова президента Української зернової асоціації Володимира Клименка.
Отже, розроблена ГАФТА понад сто тридцять років тому років тому система стандартів міжнародної торгівлі успішно функціонує впродовж усіх цих років і є базовою як для трейдерів, так і для суперінтендантів, логістів, брокерів, лабораторій і інших учасників ринку. Сьогодні Асоціація налічує понад 1000 членів з 80 країн світу.
І, хоча, сфера її діяльності з часом значно розширилася, первинною і основною метою Асоціації залишається надання стандартних форм торгових контрактів. Система стандартних форм контрактів ГАФТА є перевіреною і надійною, але це не означає, що умови контрактів залишаються повністю незмінними. Комітет міжнародних експертів з питань торгівлі проводить регулярні зустрічі, активно працює і стежить за новими тенденціями в міжнародній торговій сфері. На підставі його висновків в стандартні форми контрактів вносяться необхідні зміни.
Дуже важливо, щоб усі члени Асоціації проводили свою діяльність відповідно до єдиних правил і принципів професійної практики і етики для підтримки гідного рівня міжнародної торгівлі зерном і кормами. Це є необхідною умовою, адже приблизно 80% торгівлі зерном і кормами у світі відбувається з використанням стандартних форм контрактів ГАФТА.
«Моє слово - моє зобов`язання» - девіз Асоціації, адже в комерційних стосунках грають роль не лише юридичні документи: високий рівень довіри до партнера – важлива умова для укладання кожної угоди.
Департамент торгової політики Асоціації представляє інтереси своїх членів в урядових і виконавчих органах по всьому світу.
ГАФТА, маючи неурядовий статус на міжнародній арені, має значні можливості лобіювання інтересів своїх членів у Світової організації (СОТ) торгівлі, а також в Організації з питань продовольства і сільського господарства при ООН (ФАО) та Всесвітній організації охорони здоров`я (ВООЗ).
Вітчизняні промовці, зокрема міністр агрополітики Микола Присяжнюк і президент ВГО «УАК» Леонід Козаченко, а також наявна друкована інформаційна підтримка намагалися у якомога вигіднішому світі представити можливості України. Нам справді є чим пишатися.
Україна – могутня аграрна держава з давніми традиціями землеробства. Володіючи третиною світових чорноземів вона має потужний потенціал розвитку сільського господарства і обов`язково його реалізує. Для цього є всі передумови: родючі ґрунти, сприятливий м’який і вологий клімат, трудові ресурси, вигідне географічне розташування та близькість до ключових ринків Близького Сходу, Північної Африки, країн колишнього СРСР. Все це робить Україну надзвичайно привабливою для інвестування в аграрний сектор.
Лише за рахунок підвищення врожайності до середньоєвропейської, аграрний сектор України може більш ніж подвоїти валове виробництво зернових, довівши його до 100 мільйонів тонн. При цьому реальний експорт може складати понад 50 млн тонн.
Для успішного вирішення цього завдання гравцями зернового ринку вже створена потужна транспортно-логістична експортна інфраструктура, яка включає елеватори, дороги, перевалочні пункти в портах тощо. Через усю країну протікає могутній Дніпро, що не лише зрошує своїми водами поля, але й служить зручною водною магістраллю для дешевого транспортування урожаю з глибини країни до морських портів. Потужність зернових терміналів становить 35 млн тонн. Крім того, маючи вигідне географічне розташування, інфраструктуру портів та елеваторів, Україна може не лише експортувати, а й здійснювати реекспорт зернових з інших країн.
За якісним складом ґрунтів та продуктивністю угідь Україна вважається однією з найбагатших держав світу. Тому окремим перспективний напрямом, який неможливо реалізувати в іншому місці, є виробництво органічної продукції, потреба в якій постійно зростає.
За умови достатніх інвестицій у аграрний сектор, Україна може відіграти ключову роль у вирішенні проблеми дефіциту продовольства у світі. За прогнозами ООН та Організації економічної співпраці і розвитку до 2019-го року за темпами зростання аграрного виробництва Україна поступатиметься лише Бразилії і випереджатиме Китай та Індію.
Вже зараз Україна серед лідерів на світовому ринку зерна. За підсумками 2009/2010 маркетингового року ми впевнено вийшли на третє місце у світі за експортом зернових і займаємо близько 9% ринку. Попереду нас лише США і Європейський союз.
Наша держава є беззаперечним лідером з експорту ячменю та соняшникової олії: у цих галузях ми фактично диктуємо цінову політику. Україна посідає четверте місце за експортом кукурудзи і п’яте – за експортом пшениці. Значні перспективи у нарощувані обсягів зернової торгівлі дає нещодавній вихід на ринок далекосхідних країн.
Торгівля продукцією аграрного сектору є важливою складовою національної економіки. Наразі кожен четвертий долар надходить в Україну від експорту агропродукції. Загалом держава отримує до 10 млрд доларів від продажу сільгосппродукції на зовнішні ринки. За сприятливих умов наша держава спроможна стати провідним постачальником продовольства на світові ринки.
Втім, надамо слово учасникам конференції.
Олексій Вадатурський, генеральний директор ТОВ СП «НІБУЛОН», Герой України розповів про життя українських трейдерів на вітчизняному і світовому зернових ринках:
– Ще у 1991 році, коли «НІБУЛОН» був маленьким аграрним підприємством, ми вже розуміли, що Україна, незалежно від того, скільки продукції буде перероблятися на внутрішньому ринку, приречена на експорт. Ми бачили як працюють першокласні компанії, які прийшли на наш ринок зі своїми фінансами, іменем у світі торгівлі, зі своїм розумінням і баченням бізнесу. Ми тоді розуміли: або побудуємо свою інфраструктуру і станемо незалежними, або доведеться залежати від того, куплятимуть чи не куплятимуть наше збіжжя транснаціональні компанії. Враховуючи, що навіть зараз у нас кредитні ставки для аграрного сектору становлять 15-17% річних, в умовах гіперінфляції початку 90-х, нестабільності політичної ситуації вести бізнес в Україні було практично неможливо. Ми поставили собі за мету вибороти довіру першокласних західних банків, щоб за фінансовим забезпеченням не поступатися транснаціональним компаніям.
Звичайно, ми розуміли, з чим стикається транснаціональна компанія на ринку України: старі елеватори, відсутність нормальної логістики, нормальних автомобільних доріг, техніки для перевезення зерна, нормального портового господарства, монопольне становище Укрзалізниці. Без серйозної інвестиційної діяльності в Україні налагодити логістику неможливо. Проте вести інвестиційну діяльність в Україні - справа нелегка, до того ж розрахована на людей з міцними нервами.
Наразі, перш за все, для того, щоб інвестувати в аграрний сектор, потрібно вирішувати цілий комплекс питань, починаючи від виділення земельних ділянок, узгодження проектів тощо. І часто їх вирішення затягується на строк від одного до трьох років, бо потрібні рішення влади різного рівня – від місцевої ради, районної, обласної і аж до центральної. На паперову тяганину слід витратити роки, а кошти на вирішення соціальних потреб території, де передбачається будівництво, інвестор повинен віддати одразу. Потрібно фінансувати різні фонди, дитсадки, лікарні, щоб задовольнити того чи іншого чиновника і отримати той чи інший дозвіл. Причому ухвалення позитивного рішення місцевою владою напряму залежить від того, чи сплачено певну суму. Таких платежів, а їх можна назвати додатковим податком, набирається до 10% від вартості об’єкта будівництва. Та навіть якщо об’єкт введений в експлуатацію, інвестор – чи український, чи закордонний – не застрахований від того, що умови, на яких об’єкт був побудований, не будуть переглядатися. Після того, як трирічний шлях отримання дозволу на будівництво пройдений, можуть прийти чиновники і повідомити, наприклад, що земля отримана незаконно, тому слід переглянути умови будівництва, а значить – додатково сплатити гроші тим або іншим органам. Цей фактор потрібно враховувати, не кажучи вже про широко розвинуті корупційні механізми на різних рівнях.
Попри всі недоліки, наше підприємство – компанія «НІБУЛОН» - впродовж своєї діяльності, а цього року ми відзначаємо 20-річний ювілей, проінвестувало в економіку України $1,2 млрд. За останні 2,5 роки навіть в умовах фінансової кризи ми вклали в розбудову держави понад $350 млн. Незважаючи ні на які труднощі, ми вийшли на такий режим роботи, що в змозі будувати від 5 до 10 елеваторів на рік.
У чому полягала стратегія нашої інвестиційної діяльності? Ми вирішили побудувати серію суден класу «ріка-море». Проект має назву «Відновлення Дніпра як транспортної артерії України». За допомогою західних банків, в першу чергу ЄБРР, побудували 24 судна типу «ріка-море» загальною тоннажністю 108 тис. тонн. Наша інвестиційна програма дала можливість завантажити єдине діюче суднобудівне підприємство України – Миколаївський завод «Вадан Ярдс Океан», дала роботу 2,5 тисячам наших співгромадян. У минулому маркетинговому році нашими суднами перевезено 800 тис. тонн зернових, у той час, як уся Україна, усі суб’єкти господарювання, перевезли 700 тис. тонн. За кілька років роботи цієї інвестиційної програми ми стали одним із найбільших в Україні перевізників зернових зокрема і вантажів в цілому.
Проте в минулому році, після запровадження квот, увесь наш заповнений зерном флот-елеватор стояв біля причалів, і ми цілий рік мали колосальну проблему, пов’язану зі збереженням зерна на цих суднах. На жаль, через непередбачуваність ринку зерна, ми також призупинили інвестиційний проект з будівництва 12 буксирів і барж типу «ріка-море» й разом з ними - проект відновлення пасажирського судноплавства Дніпром та Південним Бугом.
Щоб мати впевненість у інвестиціях, повинен діяти вільний ринок. Бо вільний ринок – це можливість отримати прибуток від того чи іншого інвестиційного проекту. І якщо раніше ми щорічно вели інвестиційні проекти на суму $170-200 млн, то зараз, через непрозорість ринку, запровадження квотування і усунення окремих компаній з нього, у тому числі і нашої, від отримання квот, ми вимушені були призупинити будівництво ряду елеваторів і флоту.
Звичайно, за умови стабілізації ситуації, наша інвестиційна діяльність буде відновлена. Ми отримували кошти від урядів Данії, Нідерландів, Швеції, ЄБРР, Світового банку навіть в умовах фінансової кризи. Ми цінуємо довіру цих фінансових інститутів і сподіваємося на їхню підтримку в подальшому.
Зараз ми будуємо 17 підприємств. Всього в Україні нами побудовано елеваторів загальною місткістю 1,7 млн тонн. Загалом плануємо побудувати потужності 2,5 млн тонн, щоб наша компанія змогла без проблем експортувати до 8 млн тонн зерна на рік та забезпечити зберігання зерна як власного, вирощеного на площі 80 тис. га, так і закупленого для експорту. Адже не секрет: сьогодні, якщо компанії не належить елеватор, то власник зерна, у разі потреби, не завжди зможе забрати назад зерно тієї ж якості. І у нашій компанії є багато випадків, коли доводилося довго судитися з елеваторами, коли зерна не вистачало, і ми вимушені були його резервувати, виключати з обігу.
Одне з останніх підприємств, яке ми побудували в умовах заборони експорту, – Новоодеський елеватор на 76 тис. тонн. Ми побудували його впродовж цьогорічної зими, піднявши грунт на 3 метри над рівнем води, убезпечивши його від повені. Довелося врахувати повчальний досвід США - там прорвало дамбу на річці Міссісіпі і елеватори були затоплені.
Нині багато говорять про можливість в майбутньому вирощувати в Україні 80 млн тонн зерна. Я можу сказати: якщо урожайність у державі буде такою, як у нашої компанії – це реально вже сьогодні, бо ми маємо вдвічі вищі врожаї зернових, ніж середні по Україні.
Я переконаний, що Україна в змозі вирощувати вказані обсяги. Тому і закликаю зарубіжних учасників конференції активно інвестувати в нашу економіку. Ми маємо разом формувати цей ринок, а не чекати, поки шляхом спроб, помилок і експериментів над аграрним сектором Україна стане цивілізованою країною зі справжнім ринком зерна. Від відсутності інвестицій втратить, у першу чергу, аграрний сектор України, а відтак і світовий продовольчий ринок також.
Тому ваша активна позиція, позиція ваших урядів і їх діалог з керівництвом нашої країни не дозволять втратити Україну – державу з велетенським експортним потенціалом аграрного сектору. У світі на Україну покладають великі сподівання, тому нам потрібно разом попрацювати, щоб ці сподівання справдилися.
Цікавою виявилася доповідь президента Російського зернового союзу Аркадія Злочевського.
За його словами, Росія може засівати близько 11% світового хлібного лану. Зараз вона сіє близько 9% і на цій площі виробляє 6,5% світового обсягу зернових. Це дані 2008 року, коли був максимальний урожай у 108 млн тонн. Відповідно, доля російського експорту зерна складає в середньому 14% від світового. Звичайно, співвідношення площ і виробництва говорить не на користь Росії, поки що вона не може, володіючи такими резервами посівних площ внести достойний вклад у світове виробництво. Але експортом зернових Росія займається лише останні 10 років. До цього Росія і Радянський Союз були найбільшим імпортером зерна.
На думку пана Злочевського, потенціал у Росії величезний і в першу чергу він полягає у невикористаних резервах урожайності культур. (На жаль, в межах одного номера неможливо розмістити всю інформацію з конференції, тож тези доповіді пана Злочевського читайте у наступному числі «Агропрофі»).
Президент Української зернової асоціації Володимир Клименко, на прохання журналістів «Агропрофі», підбив попередні підсумки роботи IV Міжнародної Зернової Конференції:
- Конференція повністю виконала поставлені завдання. Близько 150 осіб з усього світу взяли участь у роботі конференції, вона збагатила новими знаннями і досвідом багатьох учасників ринку. Всі провідні гравці зернового ринку: «Каргіл», «Топфер», «НІБУЛОН», «Райз», «Кернел» були присутні.
Члени УЗА здійснюють 90% всього зернового експорту країни. Зернова торгівля у світі побудована таким чином, що близько 20 найбільших світових торгових домів контролюють увесь ринок. Всі вони були і працювали тут. Це дуже важливо.
В рамках роботи конференції завжди проходить така історична подія, як вечеря ГАФТА. Цьогоріч вона унікальна. В ній взяли участь понад 350 осіб, і вперше за 132 роки ця вечеря відбулася не в Лондоні, як це було завжди, а саме у Києві. Безумовно, це свідчення поваги до України як держави і до праці українських аграріїв.
Україна поставляє зерно до 90 країн світу, і кожна зернинка, що йде на експорт, виконує роль посла України. Люди прекрасно знають, що вони їдять хліб з української пшениці, годують худобу з вирощеного в Україні фуражного зерна.
Будемо сподіватися, що країн-імпортерів українського збіжжя побільшає, збільшаться наші врожаї зерна. Ця конференція і має сприяти тому, щоб урожаї в Україні були під 100 млн тонн й експортний географічний простір нашого зерна розширювався.
В рамках роботи конференції відбулася історична, знакова подія – підписання меморандуму про співпрацю між Кабінетом міністрів України, Національним банком України та Чиказькою торговою біржею.
Факт підписання меморандуму поки що належно не оцінений, адже без ф’ючерсної біржі, яка буде працювати в Україні, неможливо створити систему кредитування аграріїв під майбутній урожай. Це той відсутній шматочок пазла, якого не вистачало у загальній картині сільського господарства. Зараз ми готуємося вставити на належне місце ще один такий шматочок – запровадити бразильський досвід кредитування селян за допомогою аграрних розписок. У Бразилії цей механізм щорічно дає виробнику під майбутній урожай $20 млрд. У нас вже готовий законопроект з цього приводу, створено міжвідомчу робочу групу, до якої я теж входжу. У вересні ми розраховуємо ухвалити законопроект у парламенті. Проте аграрні розписки не можуть працювати без ф’ючерсної біржі. Тому ці два надважливі елементи починають сьогодні створюватися в Україні. Разом вони мають вирішити проблему нестачі оборотних коштів у сільському господарстві, яка наразі оцінюється у 50 млрд грн. Це недофінансування призводить до невиконання в повному обсязі технологій вирощування культур, недовнесення добрив, а значить і до низької урожайності. Саме тут закладено могутній потенціал до збільшення виробництва.
Бліц-інтерв’ю
«Україна постійно перебуває в стадії якогось незрозумілого експерименту»
Не вдовольнившись одними лише доповідями, кореспондент «Агропрофі» взяв інтерв’ю у Героя України, генерального директора ТОВ СП «НІБУЛОН» Олексія Вадатурського.
- Олексію Опанасовичу, прокоментуйте будь-ласка підписання меморандуму між урядом України і Чиказькою товарною біржею.
- Компанія «НІБУЛОН» уже декілька років працює на Чиказькій товарній біржі, і ми чітко розуміємо ту роль, яку відіграє ця біржа і біржа взагалі для сільгоспвиробників. Тому, зрозуміло, відкриття ЧТБ, - це визначна подія для зернового ринку України. Однак функціонувати вона зможе лише за умов відкритого ринку. Якщо ринок буде непрогнозованим, то біржа втратить свої функції на внутрішньому ринку України.
Підкреслюю, що для аграрного сектору України співпраця з ЧТБ – це колосальний крок вперед, це підтвердження розуміння світових механізмів ціноутворення в цілому. Відтак кожен вітчизняний аграрій розумітиме свої можливості і свою роль в глобальній економіці світу.
- Яку користь від цього отримає «НІБУЛОН»?
- У даному випадку, ми вже представлені на біржі, знаємо механізм ціноутворення і хеджуємо ризики, прогнозуємо ціни. Ми знаємо, у який період краще реалізовувати зерно, щоб убезпечитись від коливання цін як на зовнішньому, так і на внутрішньому ринках.
- Що ви думаєте про учорашнє рішення уряду про скасування квот на експорт зерна?
- Якщо розглядати експортні квоти і експортне мито, то квоти – це менше зло. Однак Україна постійно перебуває в стадії якогось незрозумілого експерименту.
Мито – це, в першу чергу, зниження рентабельності для аграрного сектору нашої держави. Тому, зрозуміло, ринок Україні відпрацює і це мито за рахунок аграрного сектору, за рахунок сільгоспвиробника.
- Чи ви відновили у зв’язку зі скасуванням квот закупівлю зернових?
- Ми відновили закупівлю кукурудзи. Учора дізналися про скасування квотування, але ми дочекаємося офіційного оприлюднення постанови Кабінету Міністрів в засобах масової інформації і потому прийматимемо рішення.
Якщо Президент України підпише закон про введення експортного мита на зернові, то ринок, зрозуміло, працюватиме вже з урахуванням цього фактору.
- Багато компаній говорили про збитки, які вони отримали через введення квотування. Ви якось підраховували свої збитки?
- Сьогодні можна себе змучити, якщо щодня підраховувати понесені збитки, тому що збитки носять наростаючий характер. Якщо з ранку до ночі рахувати збитки – це згибле діло.
Насправді збитки легко підрахувати. Дев’ятимісячне зберігання зерна – це вже подорожчання його собівартості - близько 50 доларів на тонні. З зерном, яке зберігалося на елеваторах, треба було працювати: проводи фумігацію, переводити зерно з літнього режиму зберігання на зимове, потім з зимового на весняне, з весняного - знову на літнє. Це колосальні витрати. Також враховуються природні втрати при зберіганні збіжжя, пов’язані з малочисельними операціями з зерном.
Ще один негативний фактор – погіршення якості зерна. Для того, щоб таке зерно, як кукурудза, не втратило якості при зберіганні, з ним треба особливо уважно працювати. Від тривалого зберігання кукурудза суттєво псується, бо їй властива схильність до подрібнення, механічні ушкодження тощо. Це дуже копітка робота.
Дев’ятимісячне обслуговування кредитних ліній торгуючими компаніями – це також додаткове подорожчання зерна ще мінімум 35-40 доларів на тонні.
Відтак, сумарно цей рік приніс для тих, хто зберігав упродовж цього часу зерно на елеваторах, збитків у середньому 120-130 доларів на кожній тонні.
- Яку кількість зберігали ви?
- Вісімсот тисяч тонн.
- Чи встигнуть вітчизняні елеватори підготуватися для прийняття нового урожаю?
- Насправді це одна з проблем, оскільки на сьогодні логістика в Україні недосконала. Більшість вітчизняних елеваторів, але не в системі компанії «НІБУЛОН», не в змозі мобільно провести відвантаження зерна. Зрозуміло, для елеваторів буде проблемою підготовка до приймання зерна нового урожаю, яке має розпочатися вже у червні.
- Завдяки якості ваших елеваторів ви, мабуть, встигнете підготуватися…
- Ми встигнемо.
Але якщо, скажімо, постанову уряду про скасування квот по пшениці і ячменю надрукують не завтра-післязавтра, а через два тижні, що в Україні цілком можливо, то зрозуміло, у червні розпочнеться збирання нового урожаю і старе зерно на більшості елеваторів просто перемішається з новим зерном. Відтак не буде можливості розділити навіть партії зерна и організовано розпочати приймання зерна нового урожаю.
- На вашій зустрічі з біржовими представниками йшла мова про створення чорноморських контрактів. Чи сертифіковані ваші елеватори для такої співпраці?
- Наші елеватори усі сертифіковані: вони нові, сучасні, високотехнологічні. Ми тільки вітаємо налагодження цивілізованих стосунків із залученням біржових механізмів. Це дуже цікаві механізми. Наша компанія ще минулого року була готова в мережі своїх елеваторів надати можливість сільгоспвиробникам працювати за механізмами Чиказької товарної біржі. Однак недолугість нашої державної політики на зерновому ринку не дала можливості запровадити цей механізм.
"НИБУЛОН"
АПК-Информ: Украина будет экспортировать зерно с пошлинами, но без квот
Верховная Рада Украины приняла в целом законопроект, устанавливающий экспортные пошлины на зерновые. Зернотрейдеры считают их лучшей мерой по сравнению с квотами, но отмечают, что и это будет мешать работе. При этом все участники рынка признают, что введение пошлин крайне невыгодно сельхозпроизводителям – прямой удар по их бюджету.
Более целесообразным для обеспечения продовольственной безопасности Украины является введение экспортных пошлин на продовольствие. Такое заявление сделал президент Украины Виктор Янукович еще в начале апреля. Кроме того, глава государства убежден, что экспортные пошлины станут более прозрачным механизмом государственного регулирования рынка зерна, чем введенные в октябре 2010 года квоты.
При этом президент обратился к спикеру парламента Владимиру Литвину с просьбой как можно быстрее рассмотреть соответствующие законопроекты в Верховной Раде "как неотложные, первоочередные, чтобы убрать те жалобы, которые высказываются со стороны наших партнеров, трейдеров, работающих в Украине". Также глава государства подчеркнул, что после принятия соответствующего законодательства механизм квотирования экспорта должен быть немедленно отменен.
Следует, однако, отметить, что во время рассмотрения проекта закона главным научно-экспертным управлением ВР его экспертами был выделен ряд замечаний. В частности, в заключении управления от 19 апреля сообщалось, что положение законопроекта не согласуется с нормами ст. XXVIII Генерального соглашения по тарифам и торговле 1994 года, которые определяют, что пошлины часто представляют собой серьезные преграды для торговли. Было отмечено, что введение вывозной пошлины на некоторые виды зерновых культур не в полной мере согласуется с Конвенцией о торговле зерном 1995 года.
Положения законопроекта об исключении Украиной в одностороннем порядке товаров, в отношении которых предлагается ввести вывозную пошлину, противоречат нормам двусторонних соглашений о свободной торговле, заключенных со странами СНГ и Грузией.
А также указывалось, что в сопроводительных документах к проекту не приведено четкое обоснование размера предусмотренных ставок вывозной пошлины. Отсутствуют аргументы в пользу того, что принятие закона не окажет существенного негативного влияния на хозяйственное положение производителей зерновых культур.
Кроме того, предложение о вступлении в силу данного закона не согласуется с принципом стабильности системы налогообложения.
Всвою очередь, Комитет Верховной Рады Украины по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики на своем заседании 20 апреля 2011 года предложил доработать законодательные предложения по вывозной пошлине на зерновые культуры и выделить их в отдельный проект Закона "О ставках вывозной (экспортной) пошлины на некоторые виды зерновых культур" (№ 8321-Д).
Главное юридическое управление ВР в заключении к данному законопроекту от 18 мая отметило: "Поддерживая разумные и обоснованные замечания Главного научно-экспертного управления к этому законопроекту перед его рассмотрением в первом чтении, следует также отметить, что положения раздела II проекта по установлению ставок вывозной (экспортной) пошлины на виды зерновых культур, перечисленных в этом проекте, являются нарушением международно-правовых обязательств Украины перед государствами-участниками ВТО, а изъятие Украины в одностороннем порядке товаров, по которым предлагается ввести вывозную пошлину, из режима свободной торговли противоречит нормам соглашений, заключенных ею с соответствующими международными организациями о свободной торговле".
Кроме того, юруправление подчеркнуло, что, учитывая срок вступления в силу настоящего закона (с 1 числа месяца, следующего за месяцем, в котором он опубликован), следует отметить, что такие предложения нарушают принцип стабильности системы налогообложения, поскольку изменения в любых элементах налогов и сборов не могут вноситься позднее, чем за 6 месяцев до начала нового бюджетного периода, в котором будут действовать новые правила и ставки. Налоги и сборы, их ставки, а также налоговые льготы не могут изменяться в течение бюджетного года, а также не согласуются с положениями ст. 27 Бюджетного кодекса Украины, согласно которой законы Украины или их отдельные положения, которые влияют на показатели бюджета (уменьшают поступления бюджета и/или увеличивают расходы бюджета) и принимаются после 15 июля года, предшествующего плановому, вступают в силу не раньше начала бюджетного периода, следующего за плановым.
В то же время, юристы адвокатского объединения "Волков и партнеры" заявили, что введение экспортных пошлин на зерно не запрещено нормами Всемирной торговой организации (ВТО). Такое заключение было сделано в юридическом меморандуме относительно анализа введения экспортной пошлины на некоторые виды зерновых культур и их потенциальных последствий для участников зернового рынка.
Однако юристы отметили, что введение вывозной (экспортной) пошлины согласно проекту №8321 не согласуется с Конвенцией о торговле зерном 1995 года, противоречит нормам двусторонних соглашений о свободной торговле, заключенных Украиной со странами СНГ, нормам Соглашения о создании зоны свободной торговли от 15 апреля 1994 года и Соглашения о создании зоны свободной торговли между государствами-участниками ГУУАМ от 20 июля 2002 года.
В меморандуме также отмечается, что возможным последствием введения вывозных (экспортных) пошлин на некоторые виды зерновых культур является снижение цен на внутреннем рынке на конкретные виды зерновых культур, являющихся сырьем для изготовления отдельных продуктов питания. Как следствие, снижение цены на внутреннем рынке на зерновые неизбежно приведет к недополучению средств производителями; уменьшению цены на продукты питания, в основе производства которых используются зерновые; учитывая общепринятую практику неприменения экспортных пошлин в рамках зон свободной торговли, применение их Украиной может привести к ухудшению состояния переговорного процесса с ЕС о создании ЗСТ.
Но, несмотря на все экспертные замечания, проект закона №8321 о введении экспортных пошлин на зерно 21 апреля 2011 года был принят в первом чтении за основу. Почти через месяц, а именно 19 мая т.г., Верховная Рада утвердила документ во втором чтении и в целом. Так, Законом "Об изменениях к Налоговому кодексу и утверждении ставок экспортных пошлин на некоторые виды зерновых" до 1 января 2012 года устанавливаются ставки пошлины на вывоз пшеницы и смеси пшеницы и ржи в 9%, но не менее 17 евро/т, ячменя – 14%, но не менее 23 евро/т, кукурузы – 12%, но не менее 20 евро/т.
И, как сообщил глава Комитета ВР по вопросам финансов, банковской деятельности, налоговой и таможенной политики Виталий Хомутынник, в случае подписания президентом закон вступает в силу с 1 числа месяца, следующего за месяцем, в котором он был опубликован. При этом он отмечал, что с момента вступления в силу закона правительство должно отменить квоты на экспорт зерна, поскольку эти две меры не могут действовать одновременно.
И следует отметить, что 25 мая правительство приняло решение об отмене квот на экспорт всех видов зерновых. Об этом сообщил после завершения заседания Кабинета министров министр аграрной политики Украины Николай Присяжнюк. (Напомним, что с 5 мая в Украине отменены экспортные квоты на кукурузу.)
По мнению министра, отмена квот будет способствовать увеличению экспорта зерновых. "На кукурузу квоты у нас были сняты ранее, сейчас сняли на пшеницу и ячмень. Конечно, в июне экспорт зерновых увеличится, насколько это будет под силу трейдерам", - сказал Н.Присяжнюк.
Выступили против введения экспортных пошлин практически все украинские общественные аграрные организации, отмечая, что от такого нововведения, в первую очередь, пострадают сельхозпроизводители, которым придется из своего кармана расплачиваться за такие меры по регулированию рынка зерна.
Так, руководители таких организаций, как Ассоциация фермеров и частных землевладельцев Украины, Аграрный союз Украины, Союз участников сельскохозяйственных кооперативов Украины и Союз производителей аграрной продукции, считают, что введение пошлин крайне невыгодно сельхозпроизводителям. Следствием введения экспортных пошлин на зерно, по их мнению, станет уменьшение производства зерновых в Украине. В связи с хорошими прогнозами на урожай и высокими переходными остатками зерна, а также отменой с 1 июля нормы о возврате экспортерам НДС введение пошлин будет оказывать дополнительное давление на закупочные цены, которые снизятся примерно на 30% от нынешнего уровня и будут ниже мировых на 40-45%, ожидают в союзе. Такая ситуация может привести к сокращению посевных площадей в будущем МГ.
При этом представители аграриев также отмечают, что принятие закона опосредованно неудовлетворительно скажется на ценах на зерновую продукцию, произведенную сельхозпредприятиями и фермерскими хозяйствами. А именно, это неизбежно приведет к дальнейшему снижению цен на зерновую продукцию и нанесет тем самым ущерб производителям зерна. Зернотрейдеры будут вынуждены переложить дополнительные затраты по уплате пошлин на сельхозпроизводителей.
Кроме того, по мнению сельхозпроизводителей, пошлина не позволит занять новые позиции на мировых рынках. Она делает неконкурентоспособной отечественную продукцию. Таким образом, отмечают эксперты, пошлины сейчас могут навредить экономике Украины, которая снова получила шанс занять ведущие позиции в мире по производству и поставкам продовольствия. По их мнению, в случае введения экспортной пошлины вместо квот экономическая безопасность украинского государства окажется под угрозой.
Генеральный директор ООО "Укрзернопром Агро" Евгений Ленг также считает, что второй сезон подряд действия исполнительной и законодательной ветвей власти (которые сначала вводят квотирование, потом пытаются ввести режим продажи квот на аукционах, а теперь вводят пошлины) наносят прямой ущерб миллионам крестьянских хозяйств.
"Обложение экспортной данью основных зерновых, которые производит Украина, может привести к резким изменениям севооборота, значительному уменьшению посевов озимых, а также яровой кукурузы. Уменьшится не только объем инвестиций в аграрный сектор, но и его банковское кредитование.
Я даже не говорю о том, что пошлины на кукурузу (не менее 20 евро/т) и ячмень (не менее 23 евро/т) практически являются запретительными. Но главное – это тяжелый удар по экономике сельхозпроизводства. Компании-экспортеры снизят закупочные цены на величину пошлины, в результате чего крестьяне получат многомиллиардные убытки", - говорит эксперт. Кроме того, он добавил, что аграрии планируют обратиться к президенту с просьбой наложить вето на закон о введении пошлин на экспорт зерна.
Представители Украинской аграрной конфедерации и Украинской зерновой ассоциации также отмечают, что введение в действие указанного закона станет "катастрофой" для сельхозпроизводителей. По их мнению, вследствие введения экспортных пошлин на зерновые и из-за изменения в Налоговый кодекс, отменяющего возмещение НДС зернотрейдерам, закупочная цена на зерно в Украине уменьшится на треть.
По мнению генерального директора УАК Сергея Стоянова, из всех имеющихся инструментов влияния на рынок зерна, которые в течение последних месяцев были предложены участникам рынка (квоты, аукционы по их продаже, экспорт только для товаропроизводителей), экспортные пошлины в целом для рынка и его функционирования являются наиболее приемлемыми. Однако опять же за счёт товаропроизводителя, особенно того, который будет больше производить, а значит, и больше продавать зерно с целью дальнейшего экспорта.
С.Стоянов также отметил, что, учитывая, что пошлины в Украине принимаются законами, а не решениями правительства (как, например, в России), очень сомнительно, что пересмотр пошлин - а это надо будет делать обязательно, особенно на падающем рынке - будет поспевать за изменяющейся конъюнктурой внешнего рынка.
При этом эксперты отмечают в Украине переизбыток зерна, что, в свою очередь, создает дополнительные проблемы. Как сообщил президент Украинской зерновой ассоциации Владимир Клименко, запасы зерна в Украине к началу нового МГ (1 июля) превысят 6 млн. тонн, тогда как традиционно они составляют около 4,5 млн. тонн.
Глава УЗА подчеркнул, что избыточные запасы создают существенные проблемы, так как элеваторы необходимо подготовить к новому урожаю. Он напомнил, что зерно в южных регионах Украины (в Крыму и Одесской области) начнут собирать уже через несколько недель. При этом В.Клименко подчеркнул, что "вывезти 4 млн. тонн мы не сможем. Реально будет вывезено около 2 млн. тонн".
Несмотря на то, что пошлины называют более приемлемым вариантом по сравнению с квотами, зернотрейдеры все же настороженно относятся к их введению. Дело в том, что на сегодняшний день пока остается неясным механизм их взимания. Кроме того, как отмечают представители ряда украинских зерноторговых компаний, достаточно высокие принятые пошлины могут привести к тому, что их работа будет убыточной, но в то же время предполагают, что если учитывать соотношение текущих цен на зерновые и размеры пошлин, то вполне возможно, что экспортная торговля в итоге может оказаться вполне рентабельной.
Трейдеры также считают, что после принятия Верховной Радой Украины закона об экспортных пошлинах на зерно, возможно, произойдет снижение цен на зерновые. В настоящее время зерноторговые компании ожидают дальнейшего развития ситуации.
Однако наиболее негативно принятие ВРУ законопроекта об экспортных пошлинах было воспринято сельхозпроизводителями. При этом стоит отметить, что вопрос введения пошлин обсуждается ими наряду с первыми прогнозами цен на новый урожай пшеницы. Ряд операторов рынка предполагает, что введение пошлин, возможно, будет способствовать снижению трейдерами закупочных цен. Так, о существенном снижении цен на зерно в новом сезоне говорят, как правило, средние и мелкие аграрии. В то же время, крупные производители зерна не разделяют данное мнение. Ряд таких сельхозпроизводителей отметил, что не намерен реализовать продовольственное зерно по ценам ниже 2000 грн/т, несмотря на принятие экспортных пошлин и отмены возврата НДС трейдерам.
При этом участники рынка считают, что говорить о каких-либо существенных изменениях цен можно будет только с нового сезона. В качестве подтверждения данного мнения операторы рынка приводят пример с ценами на кукурузу. "Сегодня вывоз кукурузы не ограничен, трейдеры могут покупать и вывозить, запасы кукурузы в стране нормальные, что по идее должно способствовать снижению цен. А сегодня мы видим продолжение роста цен на кукурузу, т.к. сельхозпроизводитель диктует свою политику, не обращая внимания на то, что цена должна снижаться", - отметил представитель одной из торговых компаний.
В защиту производителей и экспортеров зерна выступили украинские общественные профессиональные организации АПК. Они обратились к президенту Виктору Януковичу с просьбой ветировать закон, устанавливающий пошлины на экспорт зерна (законопроект №8321). Соответствующее открытое обращение от 20 мая было подписано главой Аграрного союза Украины Геннадием Новиковым, президентом Ассоциации фермеров и землевладельцев Украины Николаем Миркевичем, президентом Украинской аграрной конфедерации Леонидом Козаченко и президентом Украинской зерновой ассоциации Владимиром Клименко.
В заявлении говорится, что вследствие введения пошлин на экспорт зерна убытки аграриев Украины, по экспертным оценкам, в 2011 году составят около 6 млрд. грн., а также более 12 млрд. грн. потерь производителей зерна на потенциальном урожае 2011 года в связи с внесенными Налоговым кодексом изменениями относительно налога на добавленную стоимость зерновых и технических культур и отмены возмещения НДС при экспорте зерновых.
В заявлении отмечается, что в таком же дискриминационном положении оказались вместе со всеми участниками зернового рынка и государственные операторы зернового рынка - Аграрный фонд, Госкомрезерв и их партнеры в цепи государственных закупок.
Вследствие изменений в налогообложении зерна в Налоговом кодексе наряду с товарным зерном и техническими культурами притесняется и экспорт из Украины семенного материала зерновых и технических культур, производство и экспорт которого считаются признаком развитости государства в аграрном отношении и особенно поддерживается на государственном уровне.
Таким образом, общественные организации АПК просят президента ветировать положения Закона "О внесении изменений в Налоговый кодекс Украины и утверждении ставок вывозной (экспортной) пошлины на некоторые виды зерновых культур" (проект №8321) относительно введения пошлины на экспорт зерновых культур как неприемлемые и наносящие вред. А также аграрии просят президента Украины поручить безотлагательно провести встречу ответственных работников администрации президента Украины, Кабинета министров Украины с представителями общественных профессиональных организаций АПК по вопросу урегулирования проблем зернового рынка, возникших в связи с принятием Налогового кодекса.
Против экспортной пошлины, по словам министра аграрной политики и продовольствия Украины Николая Присяжнюка, выступает и Минагрополитики, поскольку тогда затраты будут переложены на сельхозпроизводителя. "Я не понимаю таких действий: с одной стороны, государство финансово поддерживает сельхозпроизводителя, с другой, такими действиями фактически вымывает эти средства у сельхозпроизводителя. Мы будем дискутировать и убеждать инициаторов соответствующего законопроекта, чтобы вопрос экспортных пошлин на зерновые был исключен из закона, который направили на подпись президенту", - отметил глава Минагропрода.
Так, на сегодняшний день одним из главных для участников зернового рынка является вопрос, подпишет ли президент закон о пошлинах? Но можно предположить, что все же закон будет введен в действие, так как еще недавно В.Янукович заявил в интервью американскому изданию The Wall Street Journal, что подпишет закон, принятый Верховной Радой, который предусматривает введение 9% пошлины на экспорт пшеницы, 14% - на экспорт ячменя и 12% - для кукурузы. Тем более что глава государства подтвердил свое намерение относительно введения экспортных пошлин информагентству Bloomberg. В интервью 24 мая Виктор Федорович заявил, что "планирует подписать этот закон".
ИА "АПК-Информ"
Проект інформаційного центру є спільним проектом членів Української Зернової Асоціації (УЗА). Інформаційний партнер УЗА – інформаційний центр “Електронні Вісті”. Членами УЗА на сьогодні є 76 українських, зарубіжних та міжнародних фірм, які здійснюють більш ніж 80% обсягів українського експорту та імпорту зернових та олійних культур. Основною метою діяльності УЗА є сприяння формуванню та розвитку загальнонаціонального ринку зерна в Україні.
Огляд преси містить повідомлення центральних, місцевих газет України та інформаційних агенств на сільськогосподарські теми. Огляд преси виходить мовою оригінальних джерел (українською та російською). Всі думки і факти, викладені авторами оригінальних видань, не належать Проекту інформаційного центру УЗА і не завжди поділяються членами асоціації. При цитуванні цих матеріалів просимо посилатися на Огляд преси.
Київ, Україна – червень 2011
Copyright © 2001-2010 UGA
Достарыңызбен бөлісу: |
