ЧИ ЗАКОННИЙ "НАПІВСУХИЙ" ЗАКОН НА ВІННИЧЧИНІ?

ЧИ ЗАКОННИЙ "НАПІВСУХИЙ" ЗАКОН НА ВІННИЧЧИНІ?

Любов Заозерна, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.

Найбільше переймаються рішенням Вінницької обласної ради щодо боротьби з алкоголізмом не алкоголіки, а підприємці.

Алкоголіки завжди знайдуть, що випити і коли випити - чи до 11 години ранку, чи після 21-ї години, хоча у цей період спиртне не продається в магазинах. А от для підприємців, котрі мають ліцензії на продаж алкогольних напоїв, чимало пунктів у рішенні стурбувало. Власників нічних клубів, зокрема, хвилює, чи можуть вони продавати спиртне? Адже працюють якраз у період заборони. Боротьба із алкоголізмом перетворюється на боротьбу зі спиртним, а це часом доходить до абсурду. Приміром, приїхали до Вінниці музиканти. Їхні місцеві колеги закупили горілку та коньяк заздалегідь, а от соліст групи виявився непитущим. Хлопцеві захотілося безалкогольного пива, але йому не продали пляшку напою після 21-ї години - мовляв, у нас заборона…

Одним із пунктів рішення обласної влади є таке, що за 200 метрів від шкіл, лікарень, закладів культури магазинів зі спиртним бути не повинно. А якщо вони вже є? Як бути власникам, якщо вони вже заплатили за ліцензію на рік?

Запитань чимало, от, мабуть, тому 29 жовтня у Вінницький окружний адміністративний суд надійшла позовна заява, в якій прокуратура Вінницької області (зокрема, заступник прокурора Петро Шишко) вимагає визнати частково недійсним рішення Вінницької облради від 18 вересня 2008 року. Прокуратура оспорює практично кожен пункт рішення облради. Головна ідея - обласна Рада не має повноважень ухвалювання рішення, яке не належить до її компетенції.

Найбільш упевнено в цій ситуації почувається голова обласної Ради Григорій Заболотний, який не заперечує, що рішення обласної Ради йде врозріз із загальнодержавними законами:

- Ми свідомо йдемо на порушення деяких норм чинного законодавства, тому що далі дивитися, як спиваються люди, як спиваються села і міста - не можна! Ми відправили ряд листів на ім'я керівників держави, у Верховну Раду з пропозиціями внести зміни до законодавства з метою посилити профілактику і протидію пияцтву. Нас підтримують і в інших областях, просять надіслати наше рішення, щоб на його основі ухвалити своє щодо посилення боротьби з пияцтвом та алкоголізмом.

До речі, у рішенні є пункти і про відкриття витверезників, ЛТП для хворих на алкоголізм - поки що проти цього ніхто не заперечує… Заступник голови обласної Ради Віктор Вікалюк, до якого найчастіше звертаються за роз'ясненнями, прокоментував ситуацію так:

- Ми не збираємось іти на конфронтацію з підприємцями, навпаки, готові прийняти низку поправок до рішення, аби врегулювати спірні проблеми. Мабуть, дозволимо продавати спиртне в нічних клубах - десь до 3-ї години ночі. В кінці листопада проблемні моменти розглянемо на засіданні. Якщо розпочали кампанію - будемо продовжувати, врахуємо і думку підприємців. Ми впевнені, що боротися зі злом, яким є пияцтво, особливо пияцтво і алкоголізм серед молоді - вкрай необхідно.

Очевидно, проти цього ніхто не заперечить - хіба, що самі хворі на алкоголізм, та і то не всі. Багато з них і нині добровільно лікуються, бо відчули згубну дію "зеленого змія" на собі…

http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4929&page=1

ОХОРОНА ЗДОРОВ'Я

У ЧЕРНІВЕЦЬКИХ САДОЧКАХ ЗНОВУ СПАЛАХ КИШКОВИХ ІНФЕКЦІЙ

"Молодий буковинець", 11.11.2008, Чернівецька обл.

15 термінових повідомлень про гостру кишкову інфекцію у дітей віком 2-6 років надійшло у міськСЕС впродовж 8 листопада.

У зв'язку з цим було прийнято рішення про початок проведення епідрозслідування.

Із 15 випадків, сім - у дошкільній установі №9, чотири - в ДУ №53 та два - ДУ № 52. Чотири дитини госпіталізовано.

Фахівці міськСЕС провели весь комплекс передбачених у такій ситуації заходів, відібрано проби продуктів, розпочато перевірки постачальників.

За словами заступника головного Державного санітарного лікаря Чернівців Валерія Вострікова, причиною захворювання дітей міг бути як харчовий, так і вірусологічний фактор передачі, що характерно для цієї пори року. Остаточний діагноз буде визначено лікарями після отримання результатів бактеріологічних досліджень.

Посилено контроль за дотриманням санітарно-гігієнічного режиму в усіх дошкільних установах, із харчування дітей рекомендовано тимчасово виключити продукти, які не проходять термічної обробки - повідомляє прес-центр міської ради.

ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОВКІЛЛЯ

ЭКОЛОГИ ЗАСЫПАЛИ ЧИНОВНИКОВ ПЕРЬЯМИ

"Донбасс", 10.11.2008, Донецкая обл.

Защитники природы решили обратить внимание Государственного комитета лесного хозяйства Украины на проблему браконьерства и требуют защитить приморские леса от варварского разграбления.

Решительным протестом активисты Национального экологического центра Украины и общественных организаций Николаевской области требовали прекращения разрушения уникальных ландшафтов Николаевщины и увольнения с должности председателя областного управления лесного и охотничьего хозяйства Петра Паламарюка.

Вопреки национальным интересам Украины, постановлениям Кабинета министров, решениям комитетских слушаний Верховной Рады и Указам Президента, в частности "О создании национального парка" Кинбурнская коса", природные ландшафты на побережье Черного моря уродуются лесохозяйственной деятельностью. Незаконно сжигаются десятки тысяч кубических метров древесины, вырубаются леса, разрушаются естественные степные и песчаные участки, пастбища.

"Депутаты злоупотребляют своими полномочиями когда дело доходит до вопросов природопользования, - утверждает Олег Деркач, председатель Общественного совета при Госуправлении охраны окружающей природной среды в Николаевской области, - На браконьерство закрывают глаза, или даже защищают нарушителей, блокируют работу региональных ландшафтных парков, оказывают давление на СМИ , В то время как государство продолжает нести огромные убытки!"

"Законодательство о сохранении живой природы, такие как Закон "О Красной книге" и Закон "О природно-заповедном фонде", должны работать на благо нации и их работа должна обеспечивать именно местная власть, - убежден Игорь Акимов, директор Института зоологии имени Шмальгаузена , профессор, доктор биологических наук, член-корреспондент НАН Украины, - Мы не можем дальше терпеть ситуацию, когда охотники ради развлечения убивают исчезающих птиц!"

"В обществе должна воцариться атмосфера понимания ценности и важности дикой природы - призывает Ярослав Мовчан, кандидат биологических наук, член совета Национального экологического центра Украины, заведующий лаборатории екобезпекы НАУ, - Особенно когда она у нас на глазах исчезает!"

Общественность надеется, что чиновники станут на защиту природы Николаевщины и заслушают позицию экологических организаций о деятельности областного управления на ближайших коллегиях Государственного комитета лесного хозяйства и Министерства охраны окружающей природной среды Украины, по итогам которых будет сделано все необходимое для сохранения последних островков дикой природы в Украине - для нас и наших детей, которым здесь жить, - которая является гарантией здоровой жизни и благосостояния всей нации.

http://www.donbass.ua/get-news/id/7651/article.html

НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ

МУЧИТЕЛЬНЫЕ ЧАСЫ ОЖИДАНИЯ

Олег Суслов, "Вечерняя Одесса", 11.11.2008

Переговорный процесс с бандой сомалийских пиратов, захватившей 25 сентября теплоход "Фаина", членами экипажа которого являются семнадцать граждан Украины, перешел в заключительную стадию.

По всем признакам - ждать осталось уже недолго. По сообщению редактора сайта "Морской бюллетень - Совфрахт" Михаила Войтенко, являющегося экспертом по вопросам переговоров с пиратами, в понедельник, 10 ноября, переговорный процесс с бандой сомалийских пиратов, захватившей 25 сентября теплоход "Фаина", членами экипажа которого являются семнадцать граждан Украины, перешел в заключительную стадию.

Как уверяет М. Войтенко, интересы пиратов представляет "вменяемый человек с хорошим знанием английского языка". Переговоры ведутся по спутниковой связи. Обсуждаются уже детали операции по передаче пиратам выкупа: по информации влиятельной египетской газеты "Аш-Шарк аль-Аусат", "отступные" за экипаж, в котором, кроме украинцев, есть два гражданина России и один латыш, составит не менее 5 миллионов долларов. Как удалось выяснить вышеназванному печатному изданию, сомалийские флибустьеры отвергают все предложения по переводу выкупа через банки или коммерческие структуры, а хотят видеть деньги "живьем" на территории своей страны.

При этом, несмотря на очевидный прогресс в переговорном процессе, пираты отказываются "досрочно" освободить кого-либо из членов экипажа (по состоянию здоровья или морально истощенных) и не снимают угрозу убить заложников в случае начала силовой операции по освобождению экипажа "Фаины".

По другой информации, которую удалось получить "Вечерней Одессе" из достоверных источников, переговоры продлятся еще несколько дней. По-прежнему остается открытым вопрос о том, что делать с грузом, находящимся на борту "Фаины". Более трех десятков танков, легкие зенитные установки, гранатометы и боеприпасы, безусловно, подняли бы боевой дух пиратов, однако они не знают, каким же образом сгрузить добычу на сушу. А компания-владелец "Фаины" отказывается учитывать характер груза при расчете суммы выкупа.

По сообщению заместителя главы Секретариата Президента Андрея Гончарука, последний раз питьевая вода, продовольствие и топливо были доставлены на борт "Фаины" 4 ноября. Привезенного должно хватить, как минимум, на неделю, а при экономном режиме и на больший срок. Очень хочется надеяться, что экономить не придется и в самое ближайшее время экипаж пираты освободят.

Вместе с тем, следует отметить, что пока морские разбойники, промышляющие в Аденском проливе, несмотря на присутствие в этом районе американских боевых кораблей и российского военного судна "Неустрашимый", чувствуют себя безнаказанно. Так, вчера появилась информация об очередной жертве пиратов. В плен попал датский сухогруз, шедший под флагом Багамских островов с грузом металла из Роттердама в индонезийский порт Батам. В составе экипажа - одиннадцать россиян, по одному гражданину Грузии и Литвы...

http://vo.od.ua/article/9432

ПАМ'ЯТЬ

РОЗДВОЄННЯ ДУШІ

Олександр Вівчарик, "Нова Доба", 11.11.2008, Черкаська обл.

У Кам'янці пам'ятний знак жертвам голодомору встановили неподалік пам'ятника Леніну…

У день 91-х роковин збройного більшовицького перевороту в Петербурзі, у Кам'янці, на вулиці Леніна, неподалік пам'ятника ідеологу комунізму, постамент якого був устелений квітами, урочисто, за участі громадськості, священнослужителів і представників влади, відкрили пам'ятний знак жертвам голодомору 1932 - 1933 років. Установили його в рамках проведення міжнародної акції «Незгасима Свіча пам'яті», приуроченої 75-річчю трагедії українського народу, яка пройшла в 33-х країнах світу.

День був прозорий як сльоза. З дерев з тихим дзвоном падало жовтогаряче листя, яке вкривало землю від сорому. Бо в цій найбагатшій у світі землі лежать мільйони її синів, замордованих комуністичним режимом. Лежать полеглі в братовбивчій війні 1917-1922 рр., лежать жертви трьох голодоморів, лежать репресовані, лежать покинуті радянськими військами й розстріляні гітлерівцями в Другій світовій війні.

Людей на заході було багато. Декого привезли задля масовості, інші прийшли самі. У перших рядах стояли ті, кому трагедія нації небайдужа. Позаду з іронічно-кривими посмішками товклися цинічно-холодні. "А зараз не голодомор?" - бовкнула міцна тіточка, що розпухла явно не від голоду.

Я шукав свідків страшної трагедії українського народу.

- Під час голодомору мені було 9 років, - згадував Василь Звьоздочкін. - Батьки мої тоді працювали на цукроварні. Може, тому ми й вижили. Пам'ятаю, як людей ховали без трун, - коли Василь Мойсейович це промовив, його голос затремтів, а очі наповнилися слізьми. Заспокоївшись, він продовжив: - Ми, діти, ходили в поле по колоски, то жандарми на конях нас, малих, немилосердно били нагаями. А ще ми пили сік березовий, їли лободу, квіти акації, листя на вишні об'їдали, дикий щавель збирали. Одним словом, виживали, як могли. У Кам'янці мало людей погибло, душ 500. А в Тимошівці й Баландиному - майже 100 процентів!

Ганна Солом'яна з села Вербівки й досі пам'ятає оте постійне відчуття голоду, коли їжу шукаєш скрізь, коли ладен їсти навіть траву. Родина її вижила, а понад 200 односельчан померло…

У селі Косарі, за розповіддю Юхима Ющенка, на кутку, де він жив, з 20-ти дітей померло троє. Дорослих - 8. Їхню родину врятувало дві корівки. Вижив навіть дід Олексій Захарович. Помер він уже в 1945-ому на сотому році життя. За млин, пару волів і коня, яких дід надбав важкою працею, його розкуркулили. Олексій Іщенко пережив не одну війну. Але такого страхіття, як у 1933 році, не пам'ятав.

Напевне, у свідків голодомору роздвоєння душі немає. Як немає його ще в діток, котрі тримали свічечки. З яким пієтетом їхні щирі оченята дивилися на монументальну Свічку Пам'яті, що об'їхала світ і, нарешті, прибула на Черкащину. Свіча на спомин голодомору - це, по суті, геніальний витвір мистецтва. Виконано її у вигляді великого снопа пшениці, до колосся якого із землі тягнуться виснажені худі руки. Відлито Свічу з натурального воску, наданого бджолярами всіх 25-ти областей України. Я бачив, як плакали бабусі, повз яких проносили цей промовистий символ їхньої голодної молодості. І бачив, як повз неї абсолютно байдуже проходили випадкові перехожі після закінчення заходу.

"Боже, нам єдність подай!" - співав хор на закінчення акції. Ми знаємо, що людина не може жити з розрізаною навпіл головою. А з роздвоєною душею?!. То, може, тому так і живемо?

- Ми всі тією чи іншою мірі є нащадками того покоління, якому дісталася найтяжча доля в історії українського народу, - наголосив у своїй промові голова Кам'янської РДА Ростислав Ременюк. - Страшно, коли учорашній п'яниця і ледар, узявши шкірянку й наган вирішує долю людей… Страшно, коли ніщо стає усім, коли сила бере верх над розумом, коли сірість бере верх над генієм. У нас десятиліттями забирали навіть пам'ять, розповідаючи байки про неврожай 1933 року, називаючи голодомор трагічною випадковістю. Але це трагедія, і в неї є чітка назва: геноцид українського народу!

Свідок голодомору, ветеран Великої Вітчизняної війни, житель Кам'янки Василь Мушта згадував:

- У далекому 33-му мені було 12 років. Моя дитяча пам'ять навіки закарбувала ті жахливі часи. Моїх знайомих заарештовували за зірвані колоски, вони вмирали від голоду. У землю закопували й напівживих. Я інвалід війни, воював у партизанському загоні, визволяв Європу. Але повірте, - голод страшніший за війну. Бо на війні знали, за що гинули. А за які гріхи вмирали мільйони українців у мирний час?!

Голова облдержадміністрації Олександр Черевко говорив про пам'ять, про сутність комуністичної ідеології, яка призвела до терору і жертв. Пригадав він також, як від імені Президента вручав навесні високу державну нагороду палкому патріотові рідної землі, невтомному досліднику її історії, зокрема і трагічних років голодомору, Костянтинові Гудзенку (на жаль, нині вже покійному). І той сказав: "Умійте бачити, слухати й відчувати подих рідної землі. І тільки тоді вона нагородить вас своїми дарами",

- Тож, давайте слухати старших, прислухатися до свого голосу, до своєї землі, до своєї мови, до всього українського! - закликав усів Олександр Володимирович. - І тоді ми вистоїмо, тоді виживемо, тоді ми будемо всі разом щасливі.

Журналісти обласних газет поверталися в Черкаси, коли вже зовсім посутеніло. За Кам'янкою в полі світилося. Придивившись, я зрозумів, що то комбайн молотить кукурудзу. І ніхто не бігав, не збирав загублені качани. Навіть "жандармів" не було. "А хіба зараз не голодомор?" - пригадалися мені слова огрядної сердитої жіночки. Роздвоєність душі чи атрофія свідомості?

75-ТІ РОКОВИНИ ГОЛОДОМОРУ У ВІННИЦІ

Юлія Тарапата, "Місто", 07.11.2008, Вінницька обл.

Двохсоткілограмову свічку запалювали у Вінниці 6 листопада, як символ пам'яті у 75-ту річницю Голодомору 1932-1933 років.

На найбільшу свічку в Україні збирали віск усі бджолярі держави. Ранком її на кордоні з Хмельницькою областю передали у Вінницю. За цей рік вона побувала в 33 державах, де є українська діаспора. Після урочистого покладання квітів до меморіалу та церковної служби, губернатор Вінницької області Олександр Домбровський зазначив, що 4 листопада вийшов перший сигнальний номер "Книги пам'яті", в якій зафіксовано 78 тисяч прізвищ людей, які загинули від голоду на Вінниччині.

- Це одне з перших видань, яке вийшло на території України і присвячене відзначенню 75-их роковин Голодомору, - сказав Олександр Георгійович. - Я пригадую, як ми встановлювали пам'ятний меморіальний знак жертвам Голодомору в одному невеличкому селі Воронівці Хмільницького району. На ньому зафіксовано майже 850 прізвищ загиблих жителів цього села. Це - половина жителів села! Вінницькі науковці зазначають, що під час цих страшних років загинуло майже стільки ж, скільки зараз проживає на території Вінниччини. А це - понад півмільйона людей!

Найбільша свічка одразу по завершенню мітингу-реквієму поїхала в Черкаси.

http://www.misto.vn.ua/index.php?action=1&k=4937&page=1

ОПИТУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ

СПОЧАТКУ СВІДОМІСТЬ, А ПОТІМ - БУТТЯ…

Наталія Балюк, "Високий замок", 10.11.2008, Львівська обл.

62,2 відсотка громадян України готові поступитися економічним благополуччям заради збереження незалежності держави.

20 відсотків - готові поступитися незалежністю заради економічного благополуччя. 17,6 відсотка - не визначилися.

Такими є дані загальноукраїнського соціологічного дослідження, які оприлюднив Центр з інформаційних проблем територій Національної Академії наук України. Дослідження проводилося наприкінці жовтня 2008 року.

Опитування, що проводилося у різних регіонах України, продемонструвало ще одну оптимістичну закономірність: і на заході, і в центрі, і на сході люди не готові поступатися незалежністю України заради матеріальних благ. У західному регіоні (куди включили Закарпатську, Львівську, Івано-Франківську, Чернівецьку, Тернопільську, Волинську, Рівненську області) - лише 13,5 відсотка віддають перевагу матеріальному, і майже 70 відсотків - проти такого вибору. У південному регіоні (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька області, Крим, Севастополь) - таких лише 16,9% проти - 64,9%. У центральному регіоні (Хмельницька, Житомирська, Вінницька, Черкаська, Кіровоградська, Київська, Чернігівська, Сумська, Полтавська області й місто Київ) - 22 % проти 56,5%.

17 років незалежності України не минули даремно. Опитування засвідчило - національно свідомі не лише західняки, як це вважалося раніше. Люди як на заході, так і на сході відчули себе господарями у власній хаті. Попри економічні труднощі, політичні кризи та чвари політиків, українці по-справжньому цінують свободу і демократію, люблять свою державу, незалежно від того, якою мовою говорять - українською чи російською. Це дуже оптимістичний сигнал. Якщо в південно-східному регіоні відсоток тих, хто цінує незалежність України, недалеко втік від показників на заході країни, це яскравий доказ того, що російськомовні східняки є українцями за духом. Їм своя правда, нехай і гірка, у своїй хаті миліша, ніж солодка брехня від тих, хто мислить імперськими категоріями.

Очевидно, українці розуміють, що економічні негаразди - явище тимчасове. "Все так не буде…", - люблять повторювати галичани. Незалежні країни, яким не вказують, як жити і який лад будувати, яким не нав'язують ні їхнього минулого, ні майбутнього, самі здатні впоратися з власними проблемами і жити власним розумом. Принаймні, сам собі ворогом не будеш…

http://www.wz.lviv.ua/pages.php?atid=69480
* * *

Повнотекстовий огляд регіональної преси. До випуску ввійшли матеріали, які з’явилися на шпальтах та в інтернет-версіях обласних та міських газет України по 11 листопада 2008 року включно.

Заявки на отримання друкованих версій, а також зауваження та пропозиції можна надсилати за адресою:
nekrasova@rada.gov.ua
або телефоном:  255-23-94,
Некрасовій Олені Станіславівні.

Інформаційне управління апарату Верховної Ради України

жүктеу/скачать 487 Kb.

Достарыңызбен бөлісу: