ЧИ ЗАХИСТИТЬ МЕМОРАНДУМ СЕЛЯН ВІД КРИЗИ?

ЧИ ЗАХИСТИТЬ МЕМОРАНДУМ СЕЛЯН ВІД КРИЗИ?

Валентина Блінова, "Волинь", 11.11.2008

Умов меморандуму про взаєморозуміння та партнерську співпрацю на ринку заготівлі молока дотримуються далеко не всі переробні підприємства.

А в ньому було зазначено, що селянам-одноосібникам платитимуть 1,30 гривні за літр молока базисної жирності.

Селяни-одноосібники, доведені до страйку вкрай низькими цінами на молоко, сподівалися, що меморандум нарешті врегулює стосунки між товаровиробниками і переробниками, переведе їх у площину партнерства. Бо кожна сторона, яка підписувала меморандум, брала на себе зобов'язання: селяни - збільшити кількість молока та поліпшити його якість, переробники - з 1 вересня цього року платити за 1 тонну молока першого ґатунку при базисній нормі жиру та білка не менше 1500 гривень для сільгосппідприємств і 1300 гривень - одноосібним господарям. Представники самоврядних органів пообіцяли сприяти встановленню стаціонарних молокоприймальних пунктів, а обласна виконавча влада - не допускати недобросовісної конкуренції та порушень антимонопольного законодавства на обласному ринку молока. Однак задекларовані задля збереження тваринницької галузі заходи взялися виконувати не всі учасники меморандуму.

- За здане у вересні молоко заплатили нам тільки по 1,10 гривні за літр, - повідомила телефоном жителька Мильська, що в Рожищенському районі, Галина Володимирівна Сапожник. - Чому знову наживаються на селянах? Ми з чоловіком пенсіонери, продавали майже все молоко, щоб зібрати якусь копійку, адже все нині дорожчає. На базарі літр молока вже 3,50, а нам платять втричі менше. Навіщо тоді до того документа руку прикладав сам губернатор, коли для переробників зобов'язання нічого не значать?

- Ваша газета, посилаючись на дані обласної статистики, написала, що у вересні ціна літра молока була від 1,20 до 1,40 гривні, - сказав Олександр Махновець із Четвертні Маневицького району. - А здавачам молока у нашому селі заплатили тільки 1,10 гривні при базисній жирності. Коли я запитав у представника Рожищенського сирзаводу пана Снітка, чому підприємство не дотримується умов меморандуму, то він відповів: "А я його не підписував!". А за здане молоко у жовтні це підприємство підвищило ціну лише на 5 копійок за літр. Тож нам нарахували всього 1,15 гривні за літр продукції.

Однак заступник голови правління ВАТ "Рожищенський сирзавод" Володимир Літвінчук стверджує: чотири заготовачі, які працюють у Мильську, у вересні розраховувалися із селянами за ціною від 1,28 до 1,38 копійок. Тож залишається великою таємницею, куди ж діваються селянські копійки, зароблені такою тяжкою працею.

Волинь серед західних областей знаходиться на другій позиції по обсягу реалізації молока, а на четвертій - за рівнем цін. У нас заготовляють сировину для свого виробництва, крім п'яти місцевих переробних підприємств, вісім заготівельних структур Львівської, Тернопільської та Рівненської областей. За оперативною інформацією інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації, наприкінці жовтня у нашій області трималася ціна для одноосібних товаровиробників від 1,20 до 1,50 гривні, для сільгосппідприємств - від 1,50 до 2,30 гривні за літр молока базисної жирності. Таких цінових параметрів для господарств населення дотримуються лише у Хмельницькій та Чернівецькій областях, на Львівщині та Рівненщині верхня межа розрахунків за молоко нижча на 20 копійок, а на Тернопільщині вартість молочної продукції з селянського двору становить 1,00 - 1,20 за літр. Але волинян навряд чи може втішити те, що у сусідів ще гірша ситуація, аніж у нас.

Начальник інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції облдержадміністрації Світлана Соколовська визнала: у вересні і справді не всі, хто підписав меморандум, дотрималися зобов'язань, закріплених у цьому документі.

- Є кілька чинників, які впливають на формування ціни на молоко, - зазначила Світлана Іванівна. - Не спрацювали, як слід, органи місцевого самоврядування, аби заготівельну ціну закріпити в угодах, укладених із переробними підприємствами. А якщо її не зафіксовано, то на яких підставах селяни можуть вимагати дотримання певної цінової планки на свою продукцію? В області працює 233 стаціонарні молокоприймальні пункти, близько 900 приймальників заготовляють молоко на власних подвір'ях, де далеко не завжди витримуються належні санітарні норми. А від цього залежить і якість продукції, й оплата. У Рожищенському районі створили спеціальну комісію, до якої увійшли інспектор районної інспекції якості та формування ресурсів сільськогосподарської продукції, спеціаліст ветеринарної служби, представники інших структур. Вона перевірила всі пункти, де заготовляють молоко від населення. Через антисанітарні умови окремі з них довелося навіть закрити.

Виконання умов меморандуму в Локачинському районі взялися контролювати самі селяни, які влітку зініціювали протест проти низьких закупівельних цін.

- Ми заснували асоціацію одноосібних господарів, - повідомив голова координаційного комітету Ростислав Остапчук. - Через неї будемо відстоювати інтереси виробників молока. До цієї спілки запрошуємо й селян з інших районів. За продане у вересні молоко з нами розрахувалися за ціною 1,30 гривні за літр. Однак останнім часом ходять чутки, що обсяги заготівлі молока будуть скорочуватися.

Цілком логічно припустити, що це перші провісники економічної кризи, яка позначиться й на аграрній галузі. Купівельна спроможність людей падає, отже, реалізація продуктів харчування, у тому числі молочних, скоротиться. Українці вже зменшили свої витрати на їжу. Це відчули продуктові супермаркети. Днями стало відомо про продаж луцької продуктової мережі "Наш край", яка об'єднує 60 магазинів у 19 областях. Про намір залишити український ринок заявив і великий австрійський виробник молочної продукції - компанія OEM. Минулого року фірма за 25 мільйонів доларів придбала невеликий молокозавод у Київській області і планувала вкласти у його розвиток ще 20 мільйонів євро. Але у зв'язку зі світовою фінансовою кризою проект заморожено.

Тож нині навряд чи доводиться розраховувати на зростання обсягів реалізації сільгосппродукції, зокрема й молока. Тим більше, що останнім часом у молочній галузі закріпилася тенденція до зменшення у загальному обсязі реалізації частки продукції, що надходить від одноосібних господарств. Нарощується його виробництво у крупнотоварних сільгосппідприємствах і зменшується кількість корів на селянських подвір'ях. Такий наслідок низької закупівельної ціни на молоко.

- Ми сподівалися на кращу перспективу для одноосібників, - каже Світлана Соколовська. - Але нині очевидно, що можливостей для зростання ціни на молоко немає. Єдине, що може підтримати сільського товаровиробника, - збереження нульової ставки податку на додану вартість. Бо якщо держава не гарантуватиме цю пільгу переробним підприємствам, ціна на молоко від одноосібних господарств знизиться щонайменше на 20 відсотків.

У такій ситуації меморандум щодо партнерської політики на ринку молока набуває особливого значення, і за виконання зобов'язань, які взяли на себе учасники його підписання, варто було б передбачити певну відповідальність. Інакше навіщо було створювати документ із гучною назвою, якщо про обіцянки, закріплені у ньому, відразу й забули.

http://www.volyn.com.ua/?rub=31&article=0&arch=