дарізгк-ти моей его лізт.еоглз і>тцу аЕшзмазиргпт, ізиса.іт, Бараищшчъ 1іД’іл;і:імѵ і[о[Еііі:з;ому, а ге!»че ізи -імі*35.у г;:. мучегшз:а ІТвнопентіа. я наізисалъ зкигіо еы. киоораззз і;ъ ъъ иоіцнхъ чорга.ѵь оистпятодг- :;тнп гі ц муичзичопБа ? *і,.. 1)'ь Еіачалѣ семидесяти хъ годоьъ. ъгь іто.[іі]ііиіі-еиізз Гизе ля сь зззлзеыимъ зшлуйяцзіиаъ Ѳоодосіомъ Уг.шп- з;гм<. іозь-^іа мішіітп-еп. ар*іосшсзгонъ .'!а:;-арь рішитічзліо аалъ з±а <■ п>|ішу !!■:■ ч ерСііаім ар^имгшдр&па. <('ильио аггиуотся на аасъ з! лілдооу зз^лззидетъ на оуішу. зпк-а.тъ Ткрапоиичх Уімиіпому. ’фй'гмдгх'иш! о-ецъ нашь ар5ззмйнд|](ЕТЪ печерскій. будто игл ші ^ даврскііхъ [цідаѵь нчкзій киваете Озітъ до кроіш. -ийіззілть и и<-*я.;атъ **■ г- ;2іхеланъь не дов'лшттзуяеь тіьмъ, чйыъ довольстиоиалиси .чіош зіредмѣстішзііі... Не ззузкио г.>аорнтзь-з;амъ, ззм и сама злаете хороню. какая особа въ церкзлг ітзкіей отецъ архимандритъ и сколько оьача.з-ъ. п;-т, еГі услузь. Но прпГ>ап.іяпте з;ъ ози.^бяэаъ еп> к<іпы*ъ огю^ійеи. ліх Егміа. а-і Ли-ччолѵ. мнрг. т иаѣито опі ос-о-
м:!і:ь.;:і ъіЗгЛі: іьіі01 р.
і' II'. !,і ь.
па ял.іп'!ѵ-:-:::іііі состч;:ііііа: ет. тѵ’:т-, тгч ••'.!:!Г:лЧ 'и:.'-.
исчізіо гз> лшіеігб, :иаслузьччзним;з» егз, ііс['ОИ Ьоікіоіі. < )ті>еіъ алхи- г^пдрліі ззшметі., что шіъ но желаеіъ чузкяіо. Давно сказассо: учтуии старлЕелу. ]»ъ друіомъ циез*мі иіъ '2 октября И] 7 4 г. Ь^оаззовнчъ нисадт. У гл:ще:омѵ: ^Сіюдн.іт^ я за ст. па святой миръ сд, отноыъ ар.чізііаіідрнічілъ нечерскимъ. думал, что зоі сннрмтсп* ізредъ нззмті. каа;ъ дредъ сгаузігнмь и уастуугешзѣйззгимъ і-ъ нерші 1)і>:кіе:г: іі \'лн зіз.г отчастн гг,ісесь Срыло, но тетзерс. н^-|< ЗТ'Щ» з:н[за таі^іі вызіимъ з;].ііезе;зй Ѵиѵ-усъ. чш іт.ш ззі.і іт [Еопк'зс с-ео і:доьо.'зъ Д.ІЛ г.тпа архивам л [Лзта гі. то озтъ. ііо хотзі пиіх оі’^; рл.;- ■|
>_ :і л_і :! [і.иг і=; гг. ■;: :<:т-!лз • .і ::. і: ілт. .З:1. с:-.ісудилъ писать ко ннѣ. омочивши перо въ слезы. что славу его. достойно имъ снисканную своею ученостью, бллгочестіемъ и заслугами въ сватоіі церкви, вы предъ знатными лицами рубите въ клочкп, Безъ сожалѣнія я не зіогь читать столь жалостнаго пнсьмя' да кто*бы пзъ васъ иравославпыіъ не почтплъ такую знакеватую и высокую въ церкви Божіей особу?-.,. Корыстолюбивык запашки Углицкаго вывели паЕОненъ изъ терпѣнія ар.тіепаскопа Лазаря, который ъъ звавіл блюстителя миірополпчьей каѳедры быль духов- нмаъ начал ьникомь выдубицкаго игумена п отъ совітовъ и на- ставленія могь перейти къ приказа бію и даже нанааанікі. Лазарь послалъ Уг.іннкоиу рѣзкое письмо. въ которо^ъ говорпл-ъ: « принадлежащее (ио завгЬгцанш) печерской обители вы забираете себѣ. Не знаю, угодевъ-ли будегь при этомъ постъ вашъУ... Защищать собственность нашего яовястыра пы можете невозбранно. но не обижая ни лого”, и в ъ добавокъ къ письму наложплъ на Ѵглиц- каго запрещение. УглпцкіЕ смирился Ч.
Баравовачъ цѣнитъ съ Гигелѣ главннмт. образоыъ его ученость. *Бе.ть лести скажу, милостивый іілагодѣтель мой, пнсалъ онъ Г'сзелю. что кроыЬ ітречесгпости твоей нѣть у иасъ другаго для этого дѣла (т. е. борьбы- съ католпкамп) Аристотеля*... А.рхі- еписконх Лазарь охотно отдавалъ свои литературный нроизведеяія Иннокентию Гпзелю на рязсмстрѣше и исправлен іе. Такъ, посылая < Трубы >, а нотомъ ^Тютпю* вь лаврскую типографію, Барано- вичъ просилъ нечерскаго архинавдрита на доеугѣ дересъіотрѢть тетрадки, «Если, по усмотр-Ьнііо вашему, спсалт ояъ. угодно бу- детъ что вибросить, то я охотво готовь повиноваться и очень благодарен!, буду за ваше предостережеше». Съ подобнаго рода просьбой Барановпчъ обращался и къ другимъ кіевскпмъ игуме- налъ. Что Иннокептін Гвзе.ть. печатая въ лаврской тгшографіи «Трубы» Баравовича. предварительно ихъ просматрввалъ и исправ- ля.іъ. сгадѣтельс.тауетъ самъ Барановичъ. «За орошеніс евангель- скаго сѣмени, ішсалъ онъ Гпзелю, о иетре блеиіе кукол а премного
4
благодаревъ ванъ: поэгорнѣпшс прошу и впредь не оставлять, потому что трудъ мои дол жен ъ подлежать суду церкпи. и за то я буду вахъ весі.ма аризнателелъ»
') Пвеыа Лазаря Барзапввчи. стр. 1Т8, 193, 194, 197.
^ Таяѵзк, стр. 74 —7[і,
ИНРОКТНТЗЙ ГЯЗЕ-ІЬ.
201
Пользуясь благоразумными советами печерскагп архимандрита. архіеппсксшъ Лазарь давать въ свою очередь ему весьма полезные созѣіы. побужда.ть его къ литературной деятельности и отчасти даже дѣйствоьалъ ва ея направ.іеніе. Барановичъ бг^тъ человѣкъ въ высіпеп степени дѣятельиый с энергичеекэй. Въ его слабомъ тѣ.іѣ скрывалась большая сила воли. Работая ггеромъ и жввыиъ словомъ. онъ празывалъ къ научной и литературной дѣ- ательпо ств Гизеля, Га.тіятовсгсаго, Ссиіюновича. Зерішкава. Такъ, Баран овпчъ убѣдплъ Гішля состава гь возражоніс нл сочпксній Бопмм '•Йіага тѵіага*, направленное протинъ нравп славін. «Дер- займ, благодѣтеіь мой. пстсалъ онъ Гизелю 31. августа 1665 г.. совѣтую вамъ выдртоковать ') Бойму. хотя-бы шъ Кіева, безъ кіа; побыотъ его порядочно и иік порфиріанскаго деревал): вдоволь испортится у яего крови: пусть только благополучно дѣ.то кончится*. Гттзсмь составить свое во^ражеше Ь'оЙмѣ при неустанном^ побул;- дети со стороны архіепізскопа Лазаря, Тотъ-зке Бараповпчъ по- иуднлъ Ги-зела издать въ свѣтъ глаішое его сочияеше «ЗІиръ съ Богомъ* а затѣмъ расположил въ пользу этого еочннешя москоп- скаго царя и катріарза. Узнавъ о тоиъ. что Гизель готовить къ печати ^Миръ»,. Барановпчъ писа.ть еяу: ^Будсмъ раскаеваться, если кнпга о покаяпіи не будетъ издана. Теперь во ІТзраплі немного учителей.,. У васъ есть сбоя типографія пг по настоящему бѣдствевному времени. дѣло это полезное... Теперь, когда открывается случай, иречеетяость ваша по предусмотрительности своей пе оставьте воспользоваться имъ, чтобы предупредить народъ отъ ошнбокъ. А нанъ, прежде не яг ел и ляжемъ въ могилу, дай Богъ радоваться п первенцахъ печерской типографіет. Пусть себѣ заш- стнпки терзаются и а я ипжу, что Госсія подвигается впередъ. Мое мнѢезіс о русских, ъ такое, чтп насіанетъ время, когда о он пе бу- дутъ нуждаться въ сторонней помощи и даже бтдутъ пренебрегать ею» .Когда *Мнръ> бы.тъ напечатан! и отсравленъ ві Мо-
!і Вы і]і ки; аваль — !і <Иі ш< палізки. *тъ стоая іркигь' вщру ковать—напечатать. оть слова ітіу ііарлл: у Сара вовп чп вшодятъ кглаявуръ. въ сшслѣ побить Бойму сочііяеніехъ, какъ згалкоіі.
*) Въ эігшктпкь пврфяріавекииъ деревімвг назывался рядъ дакязателъствъ. *) Гстсьча Лазаря Еарапінкгча, сгр. 30 а 49.
і*гкву чг-ре-зъ т:черп;агі> атпща Кирилл, Ьарапоиачь нЕісалі. к* цлрто 31 марѵа ІСііЯ г.: ^ІО-жс- смпігу дугкоші.то:Н[уго' отъ шзсіза и святыхъ учителе» СіНфЛПИуіО ІЩ, лшргя&орецъ СЪ 53 ЛЛ і и: ГІ ТО прі- ЛТ15 пароль -. -1-го іюпя г>8.;.111 послами Г»араЕ[осп'іу ее Гілх-лео цлр- сегія гралатк съ п^вЪшенітѵ что ^Мкръ*- госуддромъ нршзаіъ меіліктп-ик ■■-ЗЗ :чы. леляігш пхудярь. напю царские вліачестші, пн- са.ѵь царь пъ У»П{іагоі)і]зіу. б.ч кк5: ітм зг> (Асзічіаіеву ѵь пеі^еріі) Ііврпл.іу лелЪ.ш іаідѣть нашего іь н. всличостѵа пресіѵ&т.шя очи іг ;;пигу у лого принял л ы. гоиіа.топапъ еп> і:ашеп ціі]іс}«ім во- :шчестал хялтмньеиъ. №.тілл м.мупзт. іл. злено-лсчсрсіал :нш;л- стирь :;х Пшіопрлтііо Гм.діг'. іге ^я.і^риглія. -. Гімі-лел лапы ’2ш }п б.. 2Ги) чгч і-:і?] кч-й рн-’и и ѵгз.п?і,-ут.ліі/ііі,! і}і;з:.іота га тіѣп^лт-.іго ілюнь примерѵт<л'ші].\ъ -чі-п^стмр^іагхъ ^ноггют-чі. Гл:кль млагода- рнд-ь цари ;а его мзіл^стш::яі прпиятіе ,;Ми|1Л> и хіл.іпищм^ 'Л> октябри і і'і^) г. ііі:г.иіи;і кі. КіЧч-г^ Гі.^елю царсмя ; ра.им іск съ об'Ьшанй-у;і, лярслаю ііінфоіяггё.^итиа гапосіпслмго дііѵрм, нііс.чліім «'пали ’:ра уя.імь іг Дііііеі] л а сопру агеліі1 .м пиастре с.’->:г ко- лоімдыш 51.
СііѢтлі.пгі. и отрадпзлиъ лропв.іеніемт, отіиѵт&еішои: :і;и:;пи т>т, Малпроссш вь ХѴД лѢе;^. ізііспмуіл^гтчЕОо ьо л,г'>рп!~: -сч-іі алѵго- іяиіѣ, било іиатшое уісчіпе и литературное охтѣіістліѴ пцсліѵдоіі, ілшрѵ Лазоея Ііарлловичп. Шшокентзя Глме.та те 1о:ш[«уш:і Г^ля- го иска го. Лазаря БараЕЕОЕчг'ся и Ѳім>Д(іт Си^юшшЕчл, Дчмитрія Туптйла и Стекала ^з^релаги. Литературная е оооіі и п'лихость отчастгі обуславливалась тѣиъ. что ыіі &ш писатели. со иклзоче- нк-мъ сюда и СИиорусса Салюта Иолодкле'о. б-хи: литовцами іг.Шіи--іі и того-ізгй ыл']ііпгіі уч-.-бцл і‘о -^з-едѵіия. икчзезгпй ілм.гіч іее, 'Еіілшд. одісь елитіз лі. іідні> а ю-а^ л]М'яя л. зл^ ііихпдЗі мхъ гіт. сііѣіъ. лхъ шио^чшк1 были дтл>льЕ;|> іходно.
Друігіа і]]ЛЕ!Ліііи- лхь духоылаго сдиііесін: и ішашііт (]0дд^р:ігр:л ];і'і--іетс:з лт, гом'ь. 'Л" главуюП і;]!іиъ иѵь ои.ѵь мдегн, к топ.-ма'.— і:оу.ис:■ гул11цііі ^ѵтолчіішіЛіъ. тІчі!■ гігомеспій^-гс доліггк-і иа.ти і;м- ^Е^.-.ал, .1 ѵліи-г^ил едплевіі' Лі0‘,і;ду ^ ппсліімйііе:
})■-.'Л половліи XVII ст..— і>ч'-м іг^Пім-гичіга^ сии1 лсі:рл па^и^іялі.- чаг ) і!а.і-г.руі_чі;аіо сам!>сі>^йі!І:э. Оии оідѣляллгь .таііѵіі.нс 1. і.-ч::
') Асти ш;к--:і :і -іі 1^-ѵ::!. і. ѴіІГ, Ѵ-.Ѵ ^ §:-;- 7. і>1.
чертл саиобытиоті отъ №.шпору ссккхъ тою врс-іЕСлш людей. Въ духовпонъ отншленіи о еле ничего дс -яааыствоѵа.ш отъ нихъ, даіфотнігъ. по дрпчЕіаІі ЕфпПяото культурнаго ихт. чмі);і:і:;:тва. с а я а удклялшлп. часть свініхъ иоаияніГг и с.тужзіли д.т;з гшлъ учу есмліш. Кч.-ТССТДі‘НЕі>;. 0!ь([ [ЕН'&ЛЯ ЗЕОНЯТЬ н ОаЕПІіЛЕіІ.' гордиться СІіОеІГ ѴЕфа-
шесе:оіі даѵЕгоіЗ и Лізгч-ратурпіі. и кЛікдьиі ияъ ііахъ .;г>лжсіет> Сзллъ дпрйгКлтГз продставитодяпм этгііі на у г; м. ра.л> самъ штчуслклъ с сод къ 'іаковымъ; отсюда глазншэп, опргшлть літисшга.та прагственная еалдддрііосіь к',чгиі>-]псгкктъ із.^ігатолегі, оомѢееъ .чкс.лі и в;;ліг.ѴЕ2ая пмддоі>ікі;«- Кдееъ епі слабо бз.іло Езаиійла.іьное сѵь са^зосо.ззтше, е^о так ее іяі-:і ііт» геихъ теплилось. <ік’рЬва.~о ихъ. уклі.длало іе.ѵь бъ духозто-н на ветвей ізолъ отпозіилш. уділ:>зі.т-.і ихъ с или еъ борьб 1; съ . врага я 1] іншѵнмлпеи.іГё вір:л. оіѴ:л]і"ше:лло :,ц пгеіен .шачпчелЕ,- ну:о пѵі:е:іь ззаунзаі м и :шгературшго вліянім :за сигремсгз^ді^лгь а ічід.іт.іс.і е;ъ .ігітеоатурдоыу і:обрлтиусіі:ѵ.
Образцам за синь іеъ оощс'Следчемоп дѢятолелкч-т:] ЛсЗеижече- 'ш_ Гзззелн і-ъ апого^глЕЕЧві^хъ ея л[гОй!ШМі[яхъ и олри-дѣ.існІЕ^ ѵя і.іі иіхительЕзо и|іі]итмшіЕат его Езародіз. і:ы долгим СіійоДТи. что ?:о;К'.:-:-сь судить іюъ этохъ .ниш. іпш<ин.:дте іілкі ь^рдп. Ни
ОДЫЛЧ. СОЦІИДОГЪ ЛЙ і'О'!Ер! ІЛЪ ^ЕЕІі/ ТО'ЛЕЫХЬ СЕЮШО^В'Е) ИМТЬрИТі,
и сторцчее кое зал гші іе 116! цестисн на іѵ і д ь:з и_м а, II с гори ку црзі едіі ісд плратедьио соотЕрать рэзло^Оранп.ю пбрз.шид я ибл-.пзЕіп дЕлзувгпаіт^ г іаитем глю и\ъ сош^таилзЕть, «'ШЕЕтьдтѵ углупдятьсз ьъ .іемлѵвіліч.1 • хиелыо. епгрЪвать хѵріаую отар зиу сваиг-гь чуьс ті;оііь, я с дать дод- дс-ргіііи иъ іЧіОСмі. схіОсіЕіеііяоиъ. дагццидззнароваизюмъ эъ даунЕИЛЕъ смігслѣ вппйражсЕііи Е! ^т гад у еш ь то. что іЧЕруто до муж.-я іальиизЕ! жч^шіикашэ. у тльууъ ееѵтсуъ. езл іимліізяшц ст^шяешхъ актоиъ. дродууашшхъ д дрочувспіовлЕСЕіыхъ. со^даізать ьі.рпуім дьё:і ;‘ш- гелшікгіі кйріиііу проппп-іі жизни, ио крЯЕШ^й 31'Ь;|>, ѵстаел^ніь і:о]дтч ещ№ізъіхъ |}"иктое:т. д\ъ иослѣдоиаттмьнЕнІ орЕ'аидчосЕЮй свази. Такъ еі иі. дапзулг случай. Ѵѣлъ не зіенѣі1. сіѣдуя ее этее.чъ т]>удеіьтмъ ее е:о Ея.ч'гда вѣркнмъ ізѵіхчеъ вь уясненк: ма.то іквѢстііоіі досолѣ лмчности Ипнозадгш ГизелзЕ. нельзя не веедіть, какія се- лкегііі и суіі^есті.-енаыя у с. чу г д оп:г;п.гь одъ На.торос гі и сеогіо дѣ- ятолыіостело полдт^чс{-]:оЕег просиѣіит€.:Е,іЕсікі. литературною д 4*и- л а т ропическою.
Достарыңызбен бөлісу: |