Услуги Гизеля, кдкъ по.тити ческаго дѣятеля, весьма разнообразен: въ &томх отяошеши онъ широко пользовался своимъ вы- сокпмъ положа ніемъ и близосгію къ парк» и возвышалъ свой ічі- лоеъ за страну, которую считалъ родною, каждый разъ, когда кт> этому представлялся поводъ плв случай. ВаѣсгЬ съ друтомъ своимъ Барановпчемь и недругоагь Меѳодіемъ Филимоновпчемъ, Гизель хода тайствовалъ передъ царемъ. чтобы Кіевх не былъ возвраіцепъ Полылѣ по авдрусовскому договору и чтобы великорус скіе ратные люди не опустошали малорусекпхъ селъ п монастырей !і. Ходатай- ствовалъ онъ и о тоиъ. чтобы да -схѣздахь и договорахъ {.москвичей сх поляками") У крайня не была зайыга3. Такояу ходатайству Гпзе.ія съ Мосьвѣ былъ нраданх частный характеру и царь отіг|.та.іх сну. что боярину Аѳавасію Нащокину предписав^ "Съ лрилежаиіенъ о веемх говорити (съ королевскими послами) н вся требованія св. лавры исполняли & *): во Гизелк> совсѣмъ ве того хотѣлосъ, Ь'акъ Бараисвичъ и Многогрешный. и онъ, прнбѣгая къ такой просьбѣ, имѣлъ въ виду, чтобы на мо- скоггско-по.іьскіс съѣзды о заключеніи иорнато договора были допущены ма-іортсскіе иос.іы; но такое допущение не нравилось мо- сЕвпчамх и въ особенности было нежелательно гонорист ымъ иоля- камъ; поляки рішительно отклоняли вонроеъ объ участіи малорус- скихъ пословх. Въ 1669 г. Гизель проси л ъ царя^ чтобы малорус- сбпхъ < духовныхъ людей воеводы ае судили, въ чѣкь и въ тюрьму не сажали» *). 30 ноября 1Й70 г. онъ обращается къ парю Ое- дору Ллексѣевпчу по доводу универсала польскато короля, прнгла- гиавшаго православныхъ вх Люблпнь для -иѣкотораго съ ушатами ]Шговора-' *). Какх извѣстно. православные очевь нгдовѣрчпво отнеслись къ у строев ному удіатанв люблинскому собору п уктонились огъ учаетія въ немх.
Не ыепѣе почтенна просвѣтнтель&ая дѣате.іьпосіь Гизеля. хотя объ ней мы пмѣемх болѣе общія. нежели факіиаескш свѣдѣнія.
ДимнтрШ Туптало въ рѣчи своей, сказанной въ намять и похвалу Иннокентия Гвзеля., юдъ спустя псслѣ его смерта* заніі- тнлъ. что с его учпхельныхъ словесъ иослушающи немощные, яко лекарсгвомъ подврѣпля.шсь ». Гизель. какъ всѣ современные е*у выдаккціяса духовакя лица, говорялъ проповгЬди, Проповѣдываше слова Божія одно время даже было для пего служебной обязанностью. какъ профессора, потояъ ректора коллегіи. По е.товамъ св. Д,имитрія Ростовскаш. Гст-зель * сх каоедры просгяралъ цѣлый веьодъ проповѣди слова Бохія о царстіш Божін я тѣмъ ловплъ людей кь смнреніе и набожность» '). Кажется впрочемъ, что Гизель не чувствовал* въ себѣ расположевія къ деятельности нроповѣд- няка и, с-з передодояъ яа высокую степень осчсрскаго архимандрита. ^овсѣмъ броеплъ прадоьѣдъ. «Пусть кто речетъ. говоритъ Димитріи Ту шало, что въ Богѣ усоишій иастнрь, взойдя на вла- стигельствк, а особ.шво въ сен свягоВ высокой обители (т. е. .іаврЪ), честэ, не воеходиль уже на каѳедру, не сказыва.іъ пргшовѣдей: таковому отвЪтсгвую: больше тотъ лоізецъ премудрый Христовъ уловплг сазшмъ своимъ добрылъ дЕ.юмъ, нежели кто еловоаъ: больше тотъ ватчилъ набок нымъ евокмъ житіемъ. ізе&ели кто мудрою пропокѣдьн}» Что Г'даелъ не доролш.ѵь своими ироио- вѣдямн, видно п-зъ того, что опъ не напечатать йя одио& проно- вѣди. Такъ какъ н въ рукописи не сохранилось ни одной ого иро- поаѣди. то нѣтъ возможности опредѣлитъ характера его щншовЬ- ден. лхъ составь. къ кому опѣ были обращены, сколько ііхъ было, л о какимъ образцамъ были составлены я насколько были понятны народу.—были-ти это ехоластптескія Еа-іанъя. суііа я безцвѣтныя. какъ казанья ,Тазара Барановича. или въ йохті нробиваласъ живая струя современности, н онЬ по содержанію и из.юженікі подходили кь гімъ сильнымъ проловѣдямъ, драгоцѣянымъ остаткомъ которыхъ представляется превосходное «Слово во врекя беідождія и глада> Если принять во внпманіе, что Газель полуддлт, образовало въ схолаетяческяхь академіяхъ, то вѣроатніе будегъ предположить, что его проповѣдц бо.тѣе походили на ороповѣдіг Ба- рановпча, чѣиъ на единственное въ евоемг родѣ «Слове о без- дож діп > ,
') Са. Дмктрій, у. роетчжкіі, сочинен ія. Шд. а. г. [Ц, сгр. 627.
1а) Тляг же, стр. 628.
-
ЬѣдійОрскж. южио-русскіи лѢтііие-св^ стр. 141.
оаиЪды.ая лучшей вь ЛЬ.мроссш тніюірафіей п даврсгси бізблістеЕіой. а[іхи^ааіріігъ Иняокептііі ^одМсівовалъ сі>врсііеп- ішиъ сау ла.юрутекнм'! ннсате.іязъ. Рйдиг.нлйвскоуу. Ь’яранглшчу. З^рникаву къ ихъ лт/тературнмхх и научтшхъ опъ енаб-
икгиъ н4ъ нужными кнагал и г ойтепалъ наборъ к цечатавіе п\ъ
і очипрпій. Ну;заіо слагать, что твшіграфія .тавшгаа работала імссиіа мгдле:шл. и безъ содѣйствія Глзел.;: лечатаніе аѵіпненія: особенна обхем&гстаго, ѵъ [Ии/Ь - Огородца Ряливиловсилса. Оіеча. ч •Т|іубъэ Ба^ановача. могло затянутее на зілогіо іодм, ^Гед.г-с-ес- нщ-ть иъ зіаборѣ и печатанін нроисходгиа отъ малаго числа ноіпаф!-і:ііх'і сідіі [:і.'Г,т. и отх того. 'ш> цъ смуглое вреуя іс- >::йзі*
кихъ иоГшъ паОирщшш част |іа:-Сііі;'алнсь л. Ч:о Геі;л?.іь снабжать людой туки книгам ье:д;]п- ид'е, авто'-і'Н|ж^ш Адана оорппказі:!.
Л лазь ^кмшімгагъ. рпдлдъ иѣиенх. но нгроисііоіійЛіізшо .ж>- тсраниаъ. въ аолодмх-ь лігдхь объ Ішиі. і'і;'Мл::ііо. ЛілліК', Голландии >. ф]іашакі. Іпа.тіііл А&еуріго. ш^сс:-с Ц-тно ^аігуяалс.ч иъ ѵп- бліиіскахъ !і слушала лекпіп ^іам^нцтіл.ѵъ црО'Ь-сччфСмгъ. Оігь лрі- осфѣ.гь 6ііЛ!,пеія съкдѣнія ш» биіч>слі>ш<х шторіи іг фрр'шфгмяцш. Науѵра крайне ноднаіі^заа, благородный идеал екчъ съ тснлшгь ^і^- л ц по ;;н і.шь чуистаоыъ. сл етреаленк-мъ н ранет г ноді.зу с иония и^^наиія а и. вх. добавок ъ чімоешгь дпнолі.ио честодкшквці"', оі.‘|ш;і- іггю. пробрался въ Польшу, цс-тоа^ ьъ .[иіпу. тшголецъ М=ио- россію. Здѣсь оыъ бил* с-илаеианъ чсрннгоискдиъ арментчашоя'ь .Чаза}л'мъ Баран ошчеыъ. ирипялч:, н чго сояѣту. иравосла и иь- і-тѵнилъ на слу^оу кт» гетману, Лрниавъ иравиелавіе т.ъ Ч^рлитоеІ; въ Кіі?і> г., г.н'рп5;[:аиъ слиракнлся еъ иі№ь сь цѣділо ні.і^яа^о- мнтъгн гь Шінокьтіеіп» Гичелёзгь, ^сш'ь уч^иостя н д.оормѵіі ко- тораю і>пъ запого слшцалъ-?. какх отмѢчені> нъ -сгу аьіобюіра- «)ііи. Что ііи оішіко.члічіш сх 1'ноі;лемх 1>срникаьъ уо'Ьдилсн ія» еи* уіенін-тн и доиріяі. видно шъ- хиічс чю. но шзврищес-іи ьъ Чер> нигозіъ. опъ яачллъ писать для Гднеля сочинеиіе объ исіОіі;ден:и св. Духа. Ве ргосеаііоне >‘р!іііиь- Когда Черника въ чув-
і-ткпяалъ недостач о дъ ьъ кцижпи^ъ посін1іях:х. не могъ отыскать ізсобходцмьіхъ ];Е[иі'ъ нъ Батурин^ н.ш Черни говѣ. опъ на ходил ъ ихъ нъ Іліевъ, кудзі ѣздзг.іъ ш киигази, проча тыва.эъ гд'Ьсь то. что еуу было пужйп, и да^;е ^абиралъ съ споото книге въ Батуринъ 'і. т,і ['■ постоят со н;алъ е-ш гетаанскоиъ дворѣ. Можно думать, что З^шиікиэи азабжа.іъ кіштш ве кто другой, какь просвещении 2 архииапдрЕтъ печерскііі.
Б т. и^орш югкззо-русскои лите]) ату-щ Гпзе.тю ие.тьза отвести іізз иц> мѣета. Одъ пеан ого гшеа.тъ. п его литературное в.ііяиіе и а і-осременнілговъ и на пос.іѣдузощіа поко.іініи неішічіііігльно. Вскоре
тем Бс.туп.зеізін его ЕШ иечерекуго аріаэІЛНДрЙО. ВЬ НІНІ ГОДѴ. СЬ сѵо благослотсЕзія и подъ ез'л иаГмюдоиісіі ь нгдагіъ бьтдъ ГГечер- сііій Патер!: къ. По заяТлаиш архіе ни скопа <1чг.тарета. иъ это«ъ
и.:даіііп патеризга сил безо :;сп<)рчеиъ ичіетъ дреииихъ иовѣсгсовате- .і:и *!. Вторично Патерикъ Ііечс-рсзгіГг нллдеіъ бтзлъ при Гизе.тЪ г:ъ 1^78 і.:3). ГласЕшиъ произведеніенъ Гігделя, и о объему чяигі: и степени самостоятельности въ ея ябрайотіЛ, представляется «Мпръ с-. Іітчшь чрловѣз:у >. и.ідаіінуіі въ Кіепѣ въ 16^9 г1., вторично та>іи,-іі-:е ііх Н>7і і\ -СочигЕСнзе пе енльяое >. говорить о Оілзрѣ а^лхзеппскопъ Фнлгфетт V вѣроягЕзо. съ лотзазнческой точки зръ- кі::. Нельзя олнлеіо пс приплат:-. ал ішііъ ^лчптеіьаагм интереса !;ъ псторш^-лпзергт'рномъ и нстоннно-бмтмпоуъ отиозиепіях ь.
*Миръеъ Боп»м, ■іс-лоьіігу [иъ л., ііI'.іі стран.1 *) иосішиелъ Ллекч-Ьчо Зіихййлішічѵ, Гіъ тычи.г'а і:яуг:і пііхѵлѵтск тіп]іпіл уъ ^спъ царя. да^к'к'й ігроъ и дрОиаі:ііі5сі;ос лосвлінсяіе книги царго. Лл^опьзтнак особенти-ть въ иііО^раіЕіепіи ца^скаю серба еоегоич'ъ ьь тоаъ. что подъ лвлч'лаззыыъ орлоиъ нгобраікеЕіх царЕ, ігь рыцар- еьоиъ костюм ѣ. за царомъ войско; иередъ царсмь ігЬтці-г,- полчьи и татары нь ихъ нацшна.тьломъ ініоруяіеіШЕ. оамі.тивъ въ носвя- щенін о томъ. что царь ^лщищпечъ іл^чорсзіѵн) лавру, і’и:;оль еп. осойеЕшости хналить сео блягетаоіштельЕіость. * Твоего царенаго
*;■ 'Груди кійв. іуі. пл. 1-^ілО. Ш. ]!>Гі.
*'і 'ічілі:.]■ етъ_ і.іГоі-рі, ]:. дуд. .іпг-лі. 1. '1 * о.
’ѴѴіакеѵ:=]<]. Ші-г. Ікег. рс-]>кі.: т. ѴЦІ, г^!. '2І:}.
*) Фзшпетъ, рус. дул. лзігр]». 1, стр. і!Ь“і.
*! .Чіл п-:>лъаа&пліісь іі^-пяп.чярзъ 0']в]>а>. ваіі-дяіцнзся вд. оеОлІ^ѵі.иіі іл]'г--- к ізссла духовной с^яіш^ііп. ДсзнхлдіЕръ ітотъ [ійЕіадісікя.іъ нікогца Стоііоігѵ Яб•.-■рі;і;«ку м ,:.ігь въ соиі ы Кмль^о оіхѣгіікъ. ст’Ьлаовмп, ук-ні нпѵ«і«і-
іі 'ЛНТіі.ИННОКЕИТІЙ ГСПЕЛЬ.
208
Достарыңызбен бөлісу: |