Від особистості письменника або особистості героя літературного твору до особистості учня

Листи допомагають нам усвідомити, що осно­ви морального виховання започатковуються в сім'ях, які повинні бути справжніми оберегами культури. Вони навчають нас дорожити честю сім'ї, родини.

І, нарешті, листи Лесі Українки навчають гор­дитись іменем українця, який по праву займає гідне місце в світовій цивілізації.

2.Творча робота. Твір-мініатюра „Чи вважаю я себе українцем?“ або „Чи зможу я стати майбутньою елітою нації?( Учні пишуть 5-10 хвилин. В цей час звучить пісня про Україну).

розвивати творчу уяву учнів, самостійність мислення; виховувати

гуманістичні ідеали, любов до природи і бережне ставлення до неї.

Обладнання: портрет Лесі Українки, вислови, виставка книг, піаніно,

Рафаель «Сікстинська мадонна», листочки з тестовими завданнями.

«Не зневажай душі своєї цвіту!»

(Л.Українка)
«Сильніше за любов злоба горить,

Сильніше за красу вражає бридь,

Але життя росте лишень з любові,

Лишень краса людей навчає жить!

Д.Павличко

Навчальні очікування:

1.Розкрити основні проблеми твору, ідейний зміст образів поеми.

2. З’ясувати, що Мавка має в серці таке, що не вмирає.

3. Що означає: «Своїм життям до себе дорівнятись.»

4. Як варто жити? Що робити, щоб «не загубити душі своєї цвіту».

5. Сократ «У кожній людині - сонце, тільки треба його засвітити.»

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

1.Вступне слово вчителя. Я хотіла б, щоб на сьогоднішньому уроці кожен з вас поставив собі запитання: Хто ми є – щось маленьке у великому Всесвіті, якась піщинка, а чи великий світ – світ емоцій, чеснот, розуму; ми холодні прагматики, а чи гарячі серця, здатні до творення? Налаштуємо струни свого серця на цей урок за допомогою емоційної установки, повторюємо її:

2. 
   Емоційна хвилинка. Є світ, є я, є я в світі! Я-розумна істота! Я люблю цей світ! Я – особистість творча! Я задумуюсь, вчуся висловлюватись. Я хочу знати. Я готовий сприймати нове.
   

(Виходить дівчина в українському вбранні, чорна рукавичка на лівій руці, паличка, накульгує, сідає до піаніно, грає).

І тихий спів несміло завела…

3.Поетична хвилинка.

Учень. О, Лесю, наш край прославила ти над віками.

Злетіла піснею угору.

Та ні, не впала,

Залишилась назавжди з нами.

І знову бачу я у сні

Дівчину з лірою на скелі:

Читаєш і читаєш ти мені

Свої поезії сумні й веселі.

Там Мавка і Лукаш,

Русалка й Водяник –

Волинський край, зорі світанок,

Дівчам волинським ти прийшла до нас,

Дочкою Прометея величалась.

Тобі уклін назавжди й повсякчас

За те, що Українкою назвалась.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Вчитель. Про який твір говориться у цьому вірші? Про що цей твір?

( «Лісова пісня» - прекрасна казка про любов і зраду, про силу лісову та водяну. Вона приваблює людей глибоким філософським змістом, закликом до гармонії буття, до миру з власною душею. Твір про високе покликання людини.)

• 
  Коли і де був написаний цей шедевр всесвітньої драматургії? ( Влітку 1911 року у Грузії. )
  
• 
  Що наштовхнуло Лесю до написання «Лісової пісні»? (Спогади про дитинство, туга за рідним краєм.)
  
• 
  Завдання: прослухайте розмову Лесі з чоловіком Квіткою та запишіть у зошити відповідь на питання, до чого, на думку Лесі, нас кличе Мавка?
  

Знаю; я мало зробила в ім’я твого майбутнього. Але ніколи задля нього не шкодувала сил, навіть життя… я твоя, тобою народжена, твоїми піснями, словом твоїм невмирущим наснажена. Сеї ж миті віддам усе тобі… А хочеш – пісню складу в твою честь, ясну, голосну та барвисту. Вкладу в неї все, чим багаті мої серце і думка, поєднаю в ній найчистіші поривання людини. І назву – знаєш як? – Лісовою… піснею милих наших поліських гаїв. Я так скучаю за ними! Кажуть – це буває перед останньою дорогою. Що ж, нехай буде й так. Нехай для мене вона буде лебединою піснею…Коли промінь, в котрім я згорятиму, хоч на хвилину прискорить світанок дня, якого ти ждеш, Україно, я буду безмірно щаслива. А поки що - візьми мою пісню. На більше я, видно, тепер неспроможна…»

1.Проблемні питання.

1. Слово вчителя. Оголошення теми і мети уроку.

3. Читання в особах. (Дія 2, с. 381 – 384, Мати, Лукаш, Мавка).

4. Інсценізація. (Дія 3, стор. 411, 412, Мати, Килина та стор. 417, 418, Мати, Килина, Лукаш.)

5. Діалог з учнями.

- Чому ж обсіли хату злидні? (Лихослів’я, прокльони – це велике зло, так каже народна мораль. Як тільки мати з Килиною обмінюються прокльонами, їх тут же осіли злидні. Тепер мати називає відьмою Килину. То яка ж відьма страшніша? Дядько Лев попереджав матір: «Де ж відьма в лісі? Відьми живуть по селах.» І дядько Лев розумів, що слово має велику силу і був переконаний, що воно в лихих вустах стає носієм зла.)

- Кого з літературних героїв нагадують мати й Килина? (Кайдашиху і Мотрю).

- То як же краще жити? Ми зачитали дві побутові сцени, яка вам більше до вподоби? Чому так жити не можна? (Бо в атмосфері ворожнечі гине все хороше в людях: совість, добро, правда. Нищаться і синівські почуття. Нема любові не тільки до невістки, а й до онуків.)

- Що головне для цих жінок? (Вони тільки й думають про свою власність, як урвати більший шматок, вони продали і дуба, готові і весь ліс продати.)

- Куди веде шлях чвар і ненависті? ( Цей шлях руйнує сім’ю, веде в безвихідь. Замість того, щоб згуртуватися, жити в добрі, найближчі люди нищать фізично і морально самі себе, перетворюються з красивих людей на потвор, що з самого ранку лаються, проклинають, дорікають один одному.)

- Як, на ваш погляд, слід жити? (Я вважаю, що в людини повинна бути якась протиотрута від буденності, сірості, дріб’язковості. Але як такий імунітет виробити? Як не згубити душі своєї цвіту? Треба не втручатися у життя інших. Мати Лукаша вся у полоні домашніх турбот, вона не помічає високості у почуттях Мавки, не розуміє поетичної душі сина. Турбота про хліб насущний – життєва необхідність, яка не повинна затьмарити духовні скарби людей.)

- А які це духовні скарби? Що таке духовність? Звернемося до тлумачного словника.

6. Словникова робота.

(Духовний – зв’язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її.


Духовний світ особистості – це раціональна, почуттєва і вольова сфера. Це духовне життя людини в його цілісності й специфічності. Духовна особистість – особистість, яка присвятила себе праці в ім’я кращої долі свого народу, державної незалежності; яка віддана національним і християнським ідеалам, а також створює умови для поліпшення духовного і соціального життя людей.

ДУХОВНІ ПОТРЕБИ - внутрішній вимір життя: читання книжок, можливість здобувати нові знання, творчість, спілкування з рідними, душевне тепло, яке даруємо людям.

ДУХОВНІСТЬ – вияв внутрішнього світу людини, здатність до творення духовного світу, до самовдосконалення. Здатність людини виходити за межі індивідуального буття, мати розвинені духовні потреби, ставити духовні інтереси і цінності вище матеріальних. Найвищі цінності – Істина, Добро і Краса.)

- А що переважає в твоїй сім’ї? (Якщо є бажання можна відповідати, а ні то подумайте, дуже зараз дбають у сім’ях про це? Читання сімейне книг, театри домашні, читання поезій, музика, ігри розвивальні, розвиток творчих здібностей – чи бойовики, п’янки, лайки? Чого в сім’ях більше?)

- Чи псує людину добробут, власність? (Так, воно затягує людину в свої тенета, хочеться мати все більше.)

- А я вважаю, що добробут необхідний кожній людині, буде хліб – буде і пісня, щоб людина відчувала себе людиною, а не билась за шматок хліба для себе і дітей. Власність, багатство роблять людину вільною, незалежною, благородною за умови, що ця людина духовно багата.

- Чи потрібні людині в житті висока мета, духовність, мрії? А у вас є така мета? (Так, треба жити захопленим в щось. Як говорив Р Роллан, «Жити просто не можна, жити треба з захопленням.»

- І у дріб’язкової людини є захоплення – побільше грошей, машину придбати…

- Жити, щоб не було соромно за свої вчинки!

– А чого йому соромитися - не вбивав, не крав, жив, їв, спав, не думав про вашу духовність, і менше його не стало, а має все.

– Але ж це не висока мета. І тварина їсть, п’є, розмножується, і не думає. Лукаш мав дар – музика, але занедбав свій талант заради дріб’язкових турбот, не зміг перечити матері, нерішучий, безвольний, і інстинкт власника переміг його. Зрадив самого себе, відчуження людини від природи руйнує душу.

– Так мета потрібна. І мета висока, щоб не дала людині загрузнути в болоті житейських проблем і нестач. А яка мета в Лукаша, матері, Килини? Корови, обійстя, гроші. А мова їхня?

– А я думаю, не це головне. Яка мета у Мавки? Головне – уміти жити не тільки для себе, а задля інших. Головне – любов до природи, до людей, до світу, саможертовність, уміння пробачати.

- То може це теж мета?

- А чи все можна пробачити? Можна пробачити зраду? (Ні! Як карається через зраду Лукаша Мавка. Тому лісовик зробив його вовкулакою, бо він вчинив зло. Я не пробачаю зраду. Зрадив себе, зрадив коханню, зрадив сім’ї, дітям, своїм обов’язкам.

– А я думаю, що можна пробачити. Лукаш молодий, він міг оступитися, але зрозумів свою помилку. Мавка ж пробачила. Я думаю, що пробачить той, хто любить. А хто любить більше себе, той і не пробачить, а носитиметься з своїми образами чи ненавистю. А Мавка не тільки пробачила, а й допомогла – повернула людську подобу, втішає його. Вона як ангел. І хочу, щоб так мене любили.

- А чи є така любов? А ти зможеш так любити? (Принаймні хочу.)

Вчитель. Я вам скажу: читайте вірші про любов,

Хоч кажуть: все придумали поети -

І почуття , в яких нуртує кров,

І ніжності, і вірності тенета.

Не вірте! Є любов така в житті,

Що може навіть душу спопелити.

Знайдіть для себе ці слова святі,

Що змусять вас і плакати й радіти.

Знайдіть найкращі на землі слова

І подаруйте їх своїм коханим,

Читайте вірші – в них любов жива!

То ж хай вона у вас в душі не в’яне.

• 
  Що символізують образи Мавки і Лукаша? Від чого застерігають нас герої твору? (Щоб люди зрозуміли, що наймиліше і найдорожче в житті, щоб не перетворилися у вовкулак, Леся Українка «посилає» до нас Мавку, що є ідеалом гармонійної людини, яка узгоджує свої потреби із законами природи, живе любов’ю до людей і здатна до самопожертви, а Лукаш символізує того, хто зрікся духовного життя, зрадив собі і перестав бути людиною, але він страждає і розуміє свою помилку. Це твір – пересторога для нас: не губіть добра, справедливості, честі, не губіть людської душі, совісті. Таке життя може бути в будь-якій сучасній сім’ї за умови втрати духовності.)
  
• 
  Живімо заради високої мети на благо власної родини, народу, держави.
  

А на світі по – різному можна жити.

В горі можна, і в радості,

Вчасно їсти, вчасно спати,

Вчасно робити прикрощі. (- Мета? Висока?)

А можна і так: на світанку встати і,

Не думаючи про чудо,

Рукою сонце дістати

І подарувати його людям.

(На згадку про цей урок даруємо вам сонечка).

- То що найцінніше в житті? (Істина, Добро і Краса). Нехай і для вас вони стануть найціннішими.

Бо дуже жорстоке життя,

Дай сили, бо важко, ой важко

Буває боротись.

Дай мужності, впертості,

Геть прожени забуття,

Дай втримати віру,

А душам не дай розколотись.

2. О дівчино горда! Порадь,

Як любов осягти,

І як нам усім так навчитися

Палко кохати,

Щоб аж до останнього…

Так, як уміла це ти,

І навіть якщо за любов

Не діждемося плати…

3. Навчи нас народ свій любити

І мову його,

Навчи нас у кожній людині

Щось гарне шукати.

Ми станемо вищими, Лесю,

Від слова твого,

Від пісні твоєї,

Яку нам судилось співати.

(Учениця, що виконує роль Лесі, знову грає на піаніно. «Бажаю так скінчити я свій шлях, як починала: з співом на устах!»)
V. Закріплення вивченого матеріалу.

1. Есе. «Чи зможу я своїм життям до себе дорівнятись». (Учні пишуть, грає «Місячна соната» Бетховена).

VІ. Підсумок уроку.

1. 
   Гра «Мікрофон». (Учні діляться враженнями від твору і від уроку.) «Як нам жити в гармонії з природою?».
   
2. 
   Виставлення оцінок і їх мотивація.
   

Написати твір «Не зневажай душі своєї цвіту». Питання нашого уроку постав до себе особисто.(Як серед сірості й буденності залишитися людиною? – Чи розумію я своє покликання, у чому воно? Що таке щастя, що в житті найдорожче? Моя мова. Як не загубити душі своєї цвіту? І чи є він, той цвіт, у моїй душі? Мої духовні потреби. Чи розвиваю я свої творчі здібності? Мета мого життя, мрії, сподівання. Чи вмію я пробачати? На кого з героїв хочу бути схожим? )

«ЇЇ життя може бути прикладом для нас»

1. Не модні вбрання, а книжки.

2. Не танці, а бібліотека.

3. Мета життя – слова мами: „Не знатимеш хоч кілька мов – не вважай себе культурною людиною“ (Знала російську, українську, французьку). Хотіла бути культурною людиною.

4. Кмітлива, жадібна до знань, залюбки вчилася.

5. Інтерес до України, її мови, фольклору, звичаїв.

6. Збирала народні пісні, збагнула серцем життя народу. Страждання українців стали її власними.

7. Щоб протидіяти кріпацтву, боротись з безправ’ям озброїлась словом – почала писати.

8. Стала осереддям гурту діячів культури, його окрасою.

9. Дружба з відомими письменниками як російськими так і українськими, з вченими.

10. Активно розповсюджує герценівські революційні визнання, пересилає в „Колокол“ матеріали з Росії та України.

11. Вільне володіння французькою мовою допомогло вийти зі скрути у Парижі, перекладає.

12. Занесена в списки охранки за те, що оспівує мужніх борців за народне щастя, пише про народну неволю.

13. Веде активне громадське і літературне життя, пише твори українською, російською, французькою мовою, перекладає.

14. Не зважаючи на хворобу, пише, працює, у гості до неї ходять селяни, а вона буває в них, силою волі перемагає недугу. Отже, проста душею людина, не вважала себе вище простих людей.

15. Щиро вітає революцію 1905 року, а коли царат потопив революцію в крові, весь свій гонорар за нове видання переказує в фонд допомоги сім’ям розстріляних робітників. Демократичним переконанням залишилась вірною до кінця.

16. Не боялась писати разючу правду, не боялась переслідування і сучасники письменниці могли вдруге після Шевченкових творів читати правду про суспільство, в якому жили, про кріпацьке лихоліття.

17. Марія Маркович, як рідна зайшла в нужденну хату кріпака й усім серцем сприйняла його злигодні та прагнення, як свої власні, перейнялася його болями, повірила в глибоку щирість почуттів, у велику чистоту помислів простого трудівника. Поражає її цілковите відчуття духу народу.

18. Росіянка за походженням, а ніхто б не сказав би, бо дуже любила українську (крім української - французьку, у пансіоні добре освоїла ще німецьку, італійську, англійську, чеську, польську мови. Отже, мети досягла). А любові до рідної мови можна повчиться. Українською мовою Марія Олександрівна розмовляла з селянками, їй подобалась мелодійна, співуча мова ця, і нею вона написала свої „Народні оповідання“.

19. Багато енергії віддавала громадянській діяльності на користь жінок, намагається залучити їх до праці, дати їм заробіток і тим самим певну незалежність.

20. Переклала російською мовою 15 романів Ж. Верна.

21. Твори її вивчаються в школах, вузах, про неї пишуть вірші, романи. Окремою книжкою вийшов роман Оксани Іваненко „Марія“. Вийшло академічне видання творів в 7 томах.

22. У Нальчику в кімнаті - музею є такі слова: „Живу і мислю думкою одною про ті світлі часи, коли людина стане володарем своєї долі, свого щастя“.

1. Прочитати «Народні оповідання»: 1 група – «Ледащиця», « Два сини»,

2 група – «Одарка», «Горпина», 3 група – «Маша», «Игрушечка».

2. Написати есе «Духовний світ М. Вовчка»,

3. Прочитати повість «Інститутка»: 1 група – скласти словник архаїзмів.
Урок – роздум «Кого можна вважати українцем?»

Повість „Інститутка“ - визначне явище в українській антикріпосницькій прозі, перша реалістична соціальна повість. Образи селян-кріпаків. Типовий образ панночки-інститутки.

Мета: ознайомити учнів з повістю як визначним твором української антикріпосницької прози, показати суть протиставлення добра і зла, даючи характеристику персонажів, створити в уяві учня узагальнений образ українця як цілісного характеру з усіма його хибами і позитивними рисами; розвивати уміння порівнювати художні образи, розглядати їх як цілісність, аналізувати духовний світ героїв твору; виховувати високі моральні якості, людяність, милосердя, порядність, уміння критично оцінювати власні вчинки.

Обладнання: ілюстрації до творів М. Вовчок, альбоми, підручник, тексти.

Епіграфи:

„Воли в ярмі, та й ті ревуть, а то щоб душа християнська всяку догану, всяку кривду терпіла і не озвалась!“

„Інститутка“ М. Вовчок

„ Я не повинен прощати нічого шкідливого, хоч би

мені й не шкодило воно. Я – не один на землі. Сьогодні я

дозволю себе скривдити і, можливо, тільки посміюся з кривди,

не вколе вона мене, - а завтра, випробувавши

на мені свою силу, напасник піде з іншого шкуру здирати.“

М. Горький

Хід уроку.

І. Організаційний момент.

1. 
   Емоційна хвилинка: „Посміхнулись один одному. Як добре, що ми можемо спокійно сидіти на уроці, ходити до школи, допомагати один одному, не боятись, що хтось знущатиметься з нас.
   
2. 
   Слово вчителя.
   

3. 
   Перевірка домашнього завдання.
   

– Зачитаємо декілька есе „Духовний світ Марка Вовчка“.

Можливо: Більшість із вас відмітили скільки зробила М. Вовчок для України, яке значення мала її творчість для нашої країни. А можливо: Ніхто з вас не відмітив, скільки зробила ...

Чи можна вважати Марію Вілінську українкою? ( На дошці великий знак питання і записані ці слова).

4. 
   Робота в парах. (На дошці вивішується „Пам’ятка як працювати в парі“)
   

1. 
   Хто ти за національністю.
   
2. 
   У чому, на твою думку, повинна проявлятися належність до певної нації (підкресли):
   

б) у рисах обличчя;

в) у знаннях мови, історії, культури;

г) у спільності релігії;

д) у проживанні на спільній території;

є) інше.

4. Що таке національний характер? Це риси характеру притаманні:

а) представником певної нації;

б) мешканцям країни;

в) інше...

5. Що таке національна свідомість?

а) відчуття належності до певної держави;

б) до певної національної спільноти;

в) інше...

6. У чому проявляється національна самосвідомість?

7. Яке з визначень духовного світу особистості є найголовнішим?

а) духовний світ особистості – це розум, почуття прекрасного, патріотизм;

б) духовний світ особистості – це ідеали, мрії, прагнення;

в) духовний світ особистості – це уявлення людини про щастя;

г) це раціональна, почуттєва вольова сфера.

8. Який духовний світ особистості можна назвати гармонійно розвиненим?

9. Чи можна, виходячи з цього, Марка Вовчка назвати українкою?

(Поки підготовлені заздалегідь учні опрацьовують результати анкети, продовжимо перевірку домашнього завдання, виступи учнів, які отримали випереджальне індивідуальне завдання).

5.Вивчення нового матеріалу.

а) Мотивація:

1 учень: ( із групи лінгвістів: демонструє словник архаїзмів, зворотів тодішньої розмовної мови, прислів’їв).

Завдання.

• 
  скласти словник архаїзмів;
  
• 
  визначити мету вживання їх у повісті „Інститутка“ та в „Народних оповіданнях“;
  
• 
  з’ясувати їх вплив на розуміння тексту.
  

(Учень пояснює кілька слів, говорить, що таке архаїзми; письменниця використовувала їх, бо на той час це були загальновживані слова простого народу. Читаючи твори, тогочасні читачі сприймали ці оповідання як майстерні розповіді, записані письменницею з уст кріпаків. Але навіть без спеціальної підготовки нам, сучасникам, текст зрозумілий, бо майже всі слова є у словничку-примітці, до твору. Мова близька до фольклору, мелодійна, багата на епітети, порівняння, пестливі слова, багата на прислів’я та приказки).

• 
  ознайомитись із змістом повісті „Інститутка“;
  
• 
  визначити проблематику твору;
  
• 
  уміти виразно читати і аналізувати уривки з твору;
  
• 
  уміти аналізувати образи, порівнювати, робити узагальнення;
  
• 
  вчитися виокремлювати головне;
  
• 
  вміти слухати і висловлювати свою думку;
  
• 
  знаходити позитивне, потрібне для самоосвіти, самовиховання.
  

- Визначити тему та ідею повісті. Що таке реалізм?

(Тема – реалістичний показ нестерпного становища селян, викликаного жорстокістю кріпосників, наростання стихійного протесту проти панів, перші вияви непокори пригноблених.

Ідея – оспівування духовного багатства простого народу; зображення моралі панів і трудового народу; зображення стану тодішньої освіти. А головне: заклик до рішучої боротьби за волю!)

1. Визначити жанр твору.

2. Прочитати статтю підручника „Типові образи в типових обставинах», сформулювати визначення „типовий образ“. Що таке повість?

(Жанр – соціальна повість. Соціальна тому, що в ній не просто змальовується побут і звичаї людей, їх життя, праця, а підноситься важливе соціальне питання про кріпаччину як важкий тягар для народу, про знущання панів над кріпаками, про вияв невдоволення і протест кріпаків проти неволі.

Типовий образ – це яскравий персонаж, індивідуальні властивості якого поєднані з найхарактернішими рисами людей певної групи (за соціальним станом, характером тощо). Отже, типовий образ – це художнє узагальнення, подане у вигляді цілком конкретної особи. Образ вважається типовим, коли він відповідає історичним обставинам певного часу. Наприклад...

Повість – це епічний прозовий твір, сюжет якого більш розгорнутий, ніж в оповіданні, але менш розгалужений, ніж у романі. Сюжет повісті найчастіше однолінійний, тобто в центрі уваги життя одного головного героя.)

1.Опрацювати статтю підручника „Інститутка“ «Вступ», с. 306.

2.Що таке композиція.

3. Визначити основні елементи сюжету.

(Композиція – це побудова твору, розміщення і взаємозв’язок усіх складових частин, порядок розгортання подій і розстановки персонажів.

(Записуємо основні елементи сюжету в зошити у вигляді плану).

Композиція повісті „Інститутка“ (Розповідь кріпачки Устини).

І. Експозиція (І р. )

1. Знайомство з місцем події (панський маєток), з дійовими особами (стара поміщиця і кріпачки).

2. Підготовка до зустрічі онучки старої пані.

ІІ. Зав’язка (ІІ р.)

1. 
   Приїзд панночки-інститутки з Києва.
   
2. 
   Розповідь про навчання.
   

1. 
   Устину обирає покоївкою.
   
2. 
   Мало не задушила Устину.
   
3. 
   Одруження панночки з полковим лікарем.
   
4. 
   Чудне панське кохання.
   
5. 
   Переїзд до хутора.
   
6. 
   Знайомство з бабусею, Катрею, Назаром, Прокопом.
   
7. 
   Смерть дитини Катрі і Назара.
   
8. 
   Божевілля і смерть Катрі.
   
9. 
   Народився син у панії, хрестини.
   
10. 
    Одруження Устини і Прокопа.
    

1. 
   Сцена в саду, панночка б’є бабусю і Устину.
   
2. 
   Прокіп хапає пані за руки.
   

1. Прокопа віддали в солдати.

2. Життя Устини і Прокопа в місті.

3. Втеча Назара від панів („ Мандрівочка – рідна тіточка“.)

VI. Епілог (XLVII ) ( допомагає вчитель).

1. 
   Наймитське, але вільне життя Устини в Києві, чекання свого чоловіка з походу.
   
2. 
   Жагуча віра, що кріпацтво – то „лихо дочасне, не вічне“
   

1. Кому присвятила письменниця повість „Інститутка“.

2. Хто переклав цю повість на російську мову.

3. Історія написання твору.

(Присвятила Т. Г. Шевченку.

Переклав І. Тургенєв у 1860 р.

Українською мовою повість вийшла у 1862 р. в журналі „Основа“. Задум створення повісті виник ще у Немирові, тут же вона і почала писати під назвою „Панночка“, а закінчила вже в Петербурзі. В основу лягли враження від перебування в харківському пансіоні, вона зобразила одну з випускниць інституту шляхетних дівчат. Під маскою гарненької панянки, що вміє належним чином „подати“ себе в панському товаристві, криється жахлива внутрішня сутність людини – носія зла.)

8. Вирішення проблемного питання. (Аналіз анкет, зачитування правильних відповідей.)

Вчитель: (тут можливі варіанти, дивлячись, що напишуть учні) Більшість з вас вважає (або не вважає) М. Вовчок українкою.

Зверніть увагу на слова російського критика Дмитра Писарєва (критика, ст.304), зачитаємо:

„Його устами промовляє сама Україна зі своєю розкішною природою і зі своїм поетичним народом, який любить свою минувшину, свою волю й свою поезію, в цьому злитті автора з народом, у цьому цілковитому відчутті духу народу і полягає вся його сила, вся таїна його чарівної принадності“. (Прокоментуємо цей вислів, звернувши увагу на те, яку оцінку дав українському народу, що цінує в українцях, і чи вважає М. Вовчка українкою?)

- А тепер зверніть увагу на слова Писарєва „відчуття духу“ народу? Що таке дух? (Учні звертаються до словничка: слова дух, духовний, душа вони вже записували у зошити, тепер зачитують):

1) Розділ ІХ: „У хаті холодок і тихо; стіни білі й німі; я сама з своєю душею. Вітерець шелесне та прихилить мені у віконце пахучий бузок ...“ до слів: „... наче хто дзвіночки срібні видзвонює“.

- Про кого цей уривок? Яка душа героїні? (Ви впізнали Устину, яка вже трохи „оченьпала“(одужала) після того, як її мало не задушила панночка і не тримає вона зла на неї; в душі – світло, любов до природи, до дітей.

2) Уривок з р. ХХХ. „Пісня так і підмиває мою душу. Сама не знаю, чого душа моя бажає: чи щоб він знову озвався під віконцем, чи щоб не приходив...“ і продовжую з р.ХХХІІ – „Весела душа моя, і світ мій милий і таке в світі гарне все, таке красне!“(Це знову Устина, чи може людина з такими думками бути злою? Чого ж така щаслива. Від кохання. Навіть у такому ярмі, горі, терплячи знущання, душа Устини – чиста, добра, весела“.)

3) А про кого ці слова? (Р.ХХІ: „Він був добрий душею й милостивий пан... та не було в нього ні духу, ні сили“. (Про чоловіка панночки). Тому бути добрим мало, треба вміти не робити зла, протистояти йому. То ми бачимо, що людина складається з тіла, духу, душі, з цих трьох частин твориться духовний ідеал. Пан добрий, але не має духу перемогти темну злу силу своєї дружини. Тому крім зла і добра соціального, є зло внутрішнє – моральне зло. Це боягузтво, байдужість, злочинність. Щоб людина стала поганою, не треба докладати особливих зусиль, а щоб зробити людину хорошою – о, це потребує страшенної тяжкої праці. – З чого ж починається зло? Розглянемо далі на прикладі образів повісті „Інститутка“. Хто ж героїв повісті – люди з мізерними душами, не помічають страждань інших, а хто – люди великої душі – жертвують своїм життям заради інших.

4) Зачитує р. ХХХІ (кінець та ХХХV с.279, 280, 281- вибіркове читання. Особлива увага на р. ХХХV) – „Пан нишком од панії дав їй карбованця грошей, та не взяла Катря; він положив їй на плече, - скинула з себе, наче жабу, ті гроші. Як упав же той карбованець на муріг, - і заліг там, аж зчорнів; ніхто не доторкнувся. Та вже сама пані, походжаючи по двору, вздріла і зняла. «Се , певно, ти гроші сієш? – каже на пана. – Ой, боже мій, боже мій!» Пан на те нічого не сказав, тільки зчервонів дуже. (Учні пояснюють ситуацію, дискутують, відмічають гідність та непідкупність простих людей).

–А чому ж „зчервонів“ пан?

5) Зачитаємо р. ХLI с.286. Хто вам більше подобається: бабуся, Устина, панночка, Прокіп, пан? Хто не подобається і чому? (Учні оцінюють вчинки героїв у цій ситуації). Чому ні панночка-інститутка, ні пан-лікар ні стара пані, ні полковник-кум не мають імені?

6) А тепер хочу звернути вашу увагу на ще один епізод „Чудне панське кохання“ ( р. ХV).

Вчитель: Скільки часу пройшло, прошуміло над Україною, а чи змінилась людська душа? Чи одружуються в наш час молоді люди, керуючись вигодою? На жаль, так. Час не змінює душу, її змінити може сама людина. Треба дбати не тільки про те, щоб душа була чистою, доброю, а щоб була в ній сила духу аби протистояти негідним вчинкам, злим думкам. Аби не стали ми схожими на лікаря-ліберала.

11. 
    Підсумок уроку.
    

1. 
   Слово вчителя. Отже, М. Вовчок змалювала кріпаків морально вищими від поміщиків. Панській жорстокості і розбещеності письменниця протиставила сердечність і моральну чистоту селян, лицемірству – щирість, облудності – чесність. Герої творів М. Вовчка часто плачуть, але їхні сльози, як слушно зауважив Герцен, „не сповнюють душу лише безвихідним, поїдаючим горем, а тремтять, як ранкові росинки на зламаних і стоптаних квітах, яких не воскресять вони, але іншим провіщають зорю“
   

3. 
   Чому ж епіграфом до уроку взято слова М. Горького? Кого з героїв повісті вони найбільше стосуються? Чи повинні ми засуджувати злі погані вчинки?
   
4. 
   Чому саме таку назву дала письменниця повісті? (Щоб ми звернули увагу на життєву мету інститутки: гроші, розрахунок, егоїзм, розкішне життя. Вона є носієм зла, щоб ми не забували про це і дбали не про матеріальне, а про духовне.)
   
5. 
   Чому слова Горького більше можна адресувати до лікаря?
   
6. 
   То ж яку душу мають українці? (Щирі, добрі, вірні, вільнолюбні...)?
   
7. 
   А що ж таке душа, аура нації? ( Душа, аура нації залежить від кожного з нас. Які ми - така й аура нашої країни).
   
8. 
   А чи можна змінити, очистити ауру, душу людини? ( Займатися самовихованням, контролювати свої дії, вчинки).
   

Картка – схема відповіді „закінчи речення“

1. 
   Мені урок сподобався... не сподобався...
   
2. 
   Цей урок мене заставив задуматись над ...
   
3. 
   Я вирішив(ла) ... тощо.
   

1. 
   Прочитати „Інститутка“.
   
2. 
   Опрацювати підручник с.306 – 312.
   
3. 
   Есе „Що робить людину злою“.
   
4. 
   Групі з низьким рівнем знань – виписати десять прислів’їв та приказок, вісім порівнянь.
   
5. 
   Групі з середнім рівнем знань – скласти характеристику Устини, користуючись схемою аналізу духовного світу особистості.
   
6. 
   Групі з достатнім рівнем знань – скласти характеристику панночки за цією схемою.
   
7. 
   Групі з високим рівнем знань – скласти порівняльну характеристику панночки і Устини.
   

1. 
   Який поет назвав М.Вовчка своєю „літературною донею“:
   

2. Повість „Інститутка“ присвячена:

а) чоловікові Опанасу Марковичу;

б) „хрещеному батьку“ Т.Шевченку;

в) другу І.Тургенєву;

г) сину Богдану.

3. Російською мовою повість переклав:

а) І.Франко; б) М.Вовчок; в) І.Тургенєв.

4. М.Вовчок – це псевдонім:

а) Лариси Косач; б) Марії Вілінської;

в) Олени Пчілки; г) Оксани Іваненко.

5. Хто подарував свою книгу з дарчим написом: „Моїй милій доні Марусі Маркович і рідний і хрещений батько“:

а) М.Гоголь; б) П. Куліш; в) Т.Шевченко; г) Б.Грінченко

6. Героїню повісті „Игрушечка“ звали:

а) Грушечка; б) Марфушечка; в) Маруся; г) Устина.

7. Перша збірка оповідань М. Вовчка має назву:

а) „Південні оповідання“;

б) „Народні оповідання“;

в) „Оповідання з народного побуту“.

8. Українську мову письменниця вивчала:

а) в дитинстві у маєтку Єкатерининському;

б) під час навчання в приватному пансіоні у Харкові;

в) після одруження, коли Марковичі поселилися на Україні.

9. Хто був отаманом у цих розбійників, яких М.Вовчок так описує в однойменній повісті: „Чудні та небувалі се розбійники уявилися, і чудний і небувалий розбій правили, що попадався багач в руки – вони його оббирали, попадався вбогий – вони його наділяли“:

а) Гонта; б) Залізняк; в) Кармелюк; г) Кривоніс.

10. Слова „Люди прокидались і лягали плачучи, проклинаючи. Усе пригнула по своєму молода пані, усім роботу тяжку, усім лихо пекуче знайшла“:

а) „Горпина“; б) „Кармелюк“; в) „Саша“; г) „Інститутка“.

11. Оповідь в повісті „Інститутка“ ведеться від імені:

а) Назара; б) Устини; в) Інститутки; г) старої пані.

12. Про кого сказано: „Прийду було її вбирати, то вже якої наруги я від неї не натерпілася. Заплітаю коси – не так! Знов розплітаю та заплітаю, - знов не так! Так цілий ранок на тому пробавиться. Вона мене й щипає, і штирхає, і гребінцем мене скородить, і шпильками коле, і водою зливає, - чого тільки не докозує над моєю головонькою бідною!“

а) Устину; б) стару пані; в) Катрю; г) інститутку; д) бабусю.

13. Хто був за професією (посадою) чоловік інститутки?

а) полковник; б) лікар; в) писар; г) гусар.

14. Цитата „Придивляюсь до його: то-то ж чорнявий, матінко! Такий чорнявий, як єсть тобі ворон. Засміявся – зубів у його незлічено, а білі ті зуби, білі, як сметана“ стосується:

а) Прокопа; б) полкового лікаря; в) Назара; г) полковника.

15. Слова „Стоока наче вона була, все бачила, всюди, як та ящірка, по хуторі звивалась! Бог її знає, що їй таке було: тільки поглянь, то наче за серце тебе рукою здавить“ характеризують:

а) інститутку; б) Устину; в) стару панію; г) полковницю.

16. Хто відповів пані: „Тепер я вже не боюсь вас! Хоч мене живцем із’їжте тепер!“?

а) Устина; б) Катря; в) бабуся; г) Прокіп.

17. Слова „Здається, хоч його на огні печі, він жартуватиме“ стосуються:

а) Прокопа; б) полкового лікаря; в) Назара; г) полковника.

18. Інститутка дозволила одружитися Устині та Прокопу тому що:

а) дуже просили молодята; б) кум – полковник забажав цього;

в) панові дуже жаль було їх розлучати.

19. Слова: „Годі, пані, годі, - гримнув чоловік, охопивши її за обидві руки. – Цього вже не буде! Годі!“ належать:

а) Прокопу; б) Назару; в) Кармелюку; г) пану.

20. Марко Вовчок писала свої твори такими мовами:

а) російською; б) українською; в) польською; г) французькою.

21. З якого твору уривок: „А барыня-то гневалась – боже мой? Соседи смеются: „Холопка глупая вас отуманила! Она нарочно больной притворилась. Ведь вы, небось, даром почти её отпустили? „Барыня и вправду Машей не дорожилась“?

а) „Інститутка“; б) „Игрушечка“; в) „Маша“; г) „Горпина“.

22. В якому оповіданні капризна вимога паненяти: „Дай мне эту девочку, подари!“ – зробила із селянської дівчинки річ, іграшку? :

а) „Маша“; б) „Козачка“; в) „Игрушечка“; г) „Одарка“.

23. З якого твору слова: „Сказано добрий пан, не б’є, не лає і не дбає“?

а) „Кармелюк“; б) „Маша“; в) „Інститутка“; г) „Саша“.

24. Роман „Марія“, присвячений Марку Вовчку, написала:

а) Олена Пчілка; б) Оксана Іваненко; в) Л. Костенко; г) Л.Українка.

1.Назвіть джерела ліричності М. Вовчка.

2.У чому наслідувала літературні традиції Шевченка? Чому він назвав її донею?

3. У чому виявляється реалізм „Народних оповідань“?

4. „Інститутка“ - перша реалістична соціальна повість. Поясніть, що таке реалізм, повість, соціальна повість.

5. Чим оповідання відрізняється від повісті?

6.Яка життєва мета інститутки?

7.Що найбільше зближує стару й молоду пані: родинні зв’язки чи світогляд?

8.Чому саме таку назву дала М.Вовчок повісті?

9. Яке ідейне спрямування повісті?

10.Чи можна М.Вовчка вважати українкою?



3 рівень.

Дати розгорнуту відповідь на запитання: ( вибрати 2 питання).

1.Дати загальну характеристику „Народних оповідань“.

2. Дати характеристику образу Устини. Порівняти просту сільську дівчину з освіченою панночкою.

3.Як ви розумієте поняття: „літературний тип“? Довести, що Устина, Прокіп, Назар - типові образи кріпаків.

4.Як в образі інститутки розкриваються типові риси характеру поміщиків - кріпосників?

5.Визначити основні компоненти сюжету повісті.

6. Як М.Вовчок розвінчує „доброту“ пана – ліберала - чоловіка інститутки?

4 рівень

Написати твір на одну з тем.

1.Прокіп – новий тип кріпака - протестанта.

2.Моє ставлення до Устини.

3.Образ народного месника (за казкою „Кармелюк“).

4.Мій улюблений герой повісті „Інститутка“.

5.Духовне багатство простого народу.

Скласти тести до біографії або скласти кросворд, чайнворд.
Вікторина. „Хто з героїв „Інститутки“...

1.Без вагання кинувся захищати кріпаків, коли їх почала бити озвіріла панночка? (Прокіп).

2.Утікаючи від панів, що змарнували його молодість, говорить: „Тепер я вільний хоч на півроку, з собаками не піймають.“(Візник Назар).

3.Після втрати дитини на погрози інститутки відповідає: „Тепер я вже не боюсь Вас.“(Катря, дружина Назара).

4. Постійно цікавився, чи бито сьогодні кріпаків, а діставши стверджувальну відповідь, виспівував: „Іначий і не можна: на те служба.“(Москаль, кухар інститутки).

5. З радістю зустріла нареченого, дізнавшись, що він має власний хутірець? (Панночка).

6.Вмираючи, звеліла висікти кріпачку за те, що вона не доглянула свічки перед образами? (Стара пані).

7.„Добрий пан, не б’є, не лає, та нічим і не дбає“?( Полковий лікар, чоловік інститутки).