Використання методів діалізної терапії у дітей з гострою та хронічною нирковою недостатністю, гострим отруєнням речовинами нефротоксичної дії адаптована клінічна настанова, заснована на доказах Третинна медична допомога



жүктеу/скачать 1.37 Mb.
бет5/6
Дата28.04.2016
өлшемі1.37 Mb.
#92840
1   2   3   4   5   6

Рекомендація 3.1.2 (рівень доказовості: D)

Перитонеальний катетер повинен забезпечити адекватну швидкість потоку притікаючого та витікаючого розчинів, мати дизайн, що мінімізує інфікування місця виходу.



Рекомендація 3.1.3 (рівень доказовості: D)

Перитонеальний катетер повинен легко імплантуватись, без участі “великої” хірургії.



Рекомендація 3.1.4 (рівень доказовості: D)

Розпочинати діалізну терапію за показами у дітей з ГНН можна через 2 години після установлення ПД-катетера.


Коментарі робочої групи:

  1. Протягом 3-х діб після установлення ПД-катетера доцільним є проведення планового знеболення дитини.

  2. Протягом першої доби після установлення ПД-катетера з метою профілактики “протікання” діалізного розчину, необхідно мінімізувати об’єми заливки – 10-20 мл/кг ваги тіла дитини. В наступні дні об’єми заливки поступово збільшують та доводять до максимальних розрахункових – 40-50 мл/кг.




    1. Вибір методики перитонеального діалізу.

ПД у дітей з ГНН можна проводити ручним або апаратним методом. Ручний ПД проводять з використанням стандартних 2 л контейнерів з Y-образними магістралями. Застосування апаратів (циклерів) дозволяє полегшити і максимально автоматизувати процедуру. Залежно від конкретної клінічної ситуації проводять від 4 до 24 обмінів в добу, відповідно час знаходження діалізату в порожнині очеревини варіює від 1 до 6 години.

Рекомендація 3.2.1 (рівень доказовості: D)

Ручний ПД можна застосовувати переважно у дітей середньої та старшої вікових груп, у випадках, коли кількість циклів за добу не перевищує 7.



Рекомендація 3.2.2 (рівень доказовості: D)

Апаратний ПД доцільно застосовувати у дітей молодшої вікової групи, у випадках, коли кількість циклів за добу перевищує 7.



Рекомендація 3.2.3 (рівень доказовості: D)

Доцільно починати гострий ПД з 2.5% розчинів декстрози, а потім проводити корекцію.



Рекомендація 3.2.4 (рівень доказовості: D)

При необхідності швидкого видалення рідини (наприклад при набряку легенів) перші 2-3 обміни виконуються з 4.25 % розчинами декстрози без експозиції (максимальна швидкість ультрафільтрації досягається протягом перших 15-30 хвилин), тобто тільки інфузія і злив.


Коментарі робочої групи:

  1. Об'єм ультрафільтрації регулюється комбінаціями розчинів з концентрацією від 1.5% до 4.25% (1.5% розчин декстрози відповідає 1.36% глюкози; 2.5% - 2.27 %; 3.5% - 3.17%; 4.25% - 3.86% відповідно).

  2. Стандартний розчин з концентрацією декстрози 1,5% ( 75 ммоль/л) приводить до видалення 50-150 мл рідини за годину (сумарно 1.2-3.6 літра за добу).

  3. При необхідності видалення більшої кількості рідини необхідно збільшувати концентрацію розчинів - використовують розчини з 2.5%, 3,5% та 4,25% вмістом декстрози.

  4. Для лікування специфічних порушень в діалізний розчин можуть вводитися ліки (гепарин - 200-500 од./л, інсулін - 4-5 од./л в 1.5% розчин глюкози, 5-7 од./л в 2.5% розчин глюкози, 7-10 од./л в 4.5% розчин глюкози, калій 3-4 ммоль/л у хворих з гіпокаліємією).




    1. Критерії адекватності перитонеального діалізу.

Рекомендація 3.3.1 (рівень доказовості: D)

Адекватний «гострий ПД» повинен забезпечити:



  • доставлений Kt/V - 3,85±0,62 l/тижд.;

  • Cl Cr - 110±22,5 l/тижд.

Рекомендація 3.3.2 (рівень доказовості: D)

Об'єм і частота лабораторного моніторингу повинні бути наступними:



  • визначення концентрації сечовини, креатиніну, К+,Na, Ca­+, P, КЛР - не рідше одного разу протягом 8 годин;

  • визначення доставленої дози Kt/V - 1 раз на добу;

  • визначення рівня альбуміну у сироватці крові - не рідше1 разу на 3 дні;

  • посів ексфузату на стерильність - кожні 3 доби.


Коментарі робочої групи:

  1. Ускладнення гострого ПД:

  • абдомінальні болі і дискомфорт (у більшості випадків пов'язані з розтягуванням черевної стінки або з ускладненнями імплантації катетера);

  • внутрішньочеревна кровотеча (незначне фарбування діалізату кров'ю після імплантації катетера - пов'язане з ускладненнями імплантації);

  • зовнішня протікання діалізату (з'являється у багатьох випадках, вимагає зниження об'єму діалізату, що вводиться, у перші 24 години, або навіть тимчасового припинення ПД);

  • порушення відтікання діалізату (можуть бути пов'язані з парезом кишечника, перекрученням катетера, переміщенням катетера в черевній порожнині);

  • перфорація кишки (ускладнення лапароцентезного методу імплантації катетера, що вимагає видалення катетера, лапаротомії);

  • інфекційні ускладнення (перитоніт, абсцес місця пункції черевної стінки);

  • легеневі ускладнення (базальний ателектаз і пневмонія внаслідок підвищеного внутрішньочеревного тиску);

  • серцево-судинні ускладнення (гіповолемія при надмірній ультрафільтрації, серцева аритмія внаслідок дизелектролітемії або підвищеного внутрішньочеревного тиску);

  • метаболічні ускладнення (гіперглікемія, гіпоглікемія, гіпернатріємія, гіпокаліємія, втрати білка з діалізатом).

ЛІТЕРАТУРНІ ДЖЕРЕЛА


  1. Abramson F, Gibson S, Barlee V, Bosch JP. Urea kinetic modeling at high urea clearances: implications for clinical practice. Adv Renal Replace Ther 1994; 1:5–14 (B)

  2. Alexander S, Honda M. Continuous peritoneal diaysis for children: a decade of worldwide growth and development. Kidney Int 1993;43:S65-S74.

  3. Araki Y, Hataya H, Tanaka Y, et al. Long-term peritoneal dialysis is a risk factor of sclerosing encapsulating peritonitis for children. Perit Dial Int 2000;20:445-451.

  4. Arnaout MA, Hakim RM, Todd RF, Dana N, Colten HR. Increased expression of an adhesion-promoting surface glycoproteinin the granulocytopenia of hemodialysis. N Engl J Med 1985; 312: 457–462 (B)

  5. Asaka M, Iida H, Izumino K, Sasayama S. Depressed natural killer cell activity in uraemia. Evidence for immunosuppressive factor in uraemic sera. Nephron 1988; 49: 291–295 (B)

  6. Auron A, Simon S, Andrews W, et al. Prevention of peritonitis in children receiving peritoneal dialysis. Pediatr Nephrol 2007;22:578-585.

  7. Avram MM, Fein PA, Antignani A et al. Cholesterol and lipid disturbances in renal disease: the natural history of uremic dyslipidemia and the impact of hemodialysis and continuous ambulatory peritoneal dialysis. Am J Med 1989; 87: 55N–60N (B)

  8. Balfe J, Hanning R, Vigneux A. A comparison of peritoneal water and solute movement in younger and older children on CAPD. In: Fine R, Schaefer F, Mehls O, eds. CAPD in children. New York: Springer-Verlag New York, 1985:14-19.

  9. Balfe J, Irwin M. Continuous ambulatory peritoneal dialysis in children. In: Legrain M, ed. Continuous ambulatory peritoneal dialysis. Amsterdam: Excerpta Medica, 1980:131-136.

  10. Balfe J, Secker D, Coulter P, et al. Tube feeding in children on chronic peritoneal dialysis. Adv Perit Dial 1990;6:257-261.

  11. Balfe J, Vigneux A, Willumsen J, et al. The use of CAPD in the treatment of children with end-stage renal disease. Perit Dial Bull 1981;1:35-38.

  12. Balfe J. Intraperitoneal amino acids in children receiving chronic peritoneal dialysis. Perit Dial Int 1996;16:S515-S516.

  13. Baluarte HJ, Grossman MS, Polinsky MD, et al. Experience with intermittent home peritoneal dialysis (IHPD) in children. Pediatr Res 1980;14:994.

  14. Barrera P, Janssen EM, Demacker PN, Wetzels JF, van der Meer JW. Removal of interleukin-1 beta and tumor necrosis factor from human plasma by in vitro dialysis with polyacrylonitrile membranes. Lymphokine Cytokine Res 1992; 11: 99–104 (B)

  15. Baum M, Powell D, Calvin S, et al. Continuous ambulatory peritoneal dialysis in children: comparison with hemodialysis. N Engl J Med 1982;307:1537-1542.

  16. Becker BN, Himmelfarb J, Henrich WL, Hakim RM. Reassessing the cardiac risk profile in chronic haemodialysis patients: a hypothesis on the role of oxidant stress and other non-traditional cardiac risk factors. J Am Soc Nephrol 1997; 8: 475–486 (C)

  17. Becker BN, Himmelfarb J, Henrich WL, Hakim RM. Reassessing the cardiac risk profile in chronic hemodialysis patients: a hypothesis on the role of oxidant stress and other non-traditional cardiac risk factors. J Am Soc Nephrol 1997; 8: 475–486 (C)

  18. Bergstrom J, Heimburger O, Lindholm B: Calculation of the protein equivalent of total nitrogen appearance from urea appearance. Which formulas should be used? Perit Dial Int 18:467-473, 1998

  19. Bingel M, Lonnemann G, Koch KM, Dinarello CA, Shaldon S.Plasma interleukin-1 activity during hemodialysis: the influence of dialysis membranes. Nephron 1988; 50: 273–276 (B)

  20. Birk HW, Kistner A, Wizemann V, Schu¨ tterle G. Protein adsorption by artificial membrane materials under filtration conditions. Artif Organs 1995; 19: 411–415 (B)

  21. Blake J, Burkart J, Churchill D. Recommended clinical practices for maximizing peritoneal dialysis clearances. Perit Dial Int 1996;16:448-456.

  22. Blankestijn PJ, Vos PF, Rabelink TJ et al. High-flux dialysis membranes improve lipid profile in chronic haemodialysis patients. J Am Soc Nephrol 1995; 5: 1703–1708 (B)

  23. Bloembergen WE, Hakim RM, Stannard DC et al. Relationship of dialysis membrane and cause-specific mortality. Am J Kidney Dis 1999; 33: 1–10 (B)

  24. Bloembergen WE, Port FK. Epidemiological perspective on infections in chronic dialysis patients. Adv Ren Replace Ther 1996; 3: 201–207 (C)

  25. Blomquist S, Malmros C, Martensson L, Tho¨ rne J. Absence of lung reactions after complement depletion during dialysis: an experimental study in pigs. Artif Organs 1991; 15: 397–401 (B)

  26. Blumenkrantz MJ, Gahl GM, Kopple JD, Kamdar AV, Jones MR, Kessel M, Coburn JW: Protein losses during peritoneal dialysis. Kidney Int 19:593-602, 1981

  27. Boelaert JR. Staphylococcus aureus infection in haemodialysis patients. Mupirocin as a topical strategy against nasal carriage: a review. J Chemother 1994; 6 [Suppl 2]: 19–24 (B)

  28. Boen S, Mion C, Curtis F, et al. Periodic peritoneal dialysis using the repeated puncture technique and an automated cycling machine. Trans Am Soc Artif Intern Organs 1964;10:409-414.

  29. Bommer J, Pernicka E, Kessler J, Ritz E. Reduction of silicone particle release during haemodialysis. Proc Eur Dial Transplant Assoc Eur Ren Assoc 1985; 21: 287–290 (B)

  30. Bonomini V, Coli L, Scolari MP, Stefoni S. Structure of dialysis membranes and long-term clinical outcome. Am J Nephrol 1995; 15: 455–462 (B)

  31. Borah M, Schoenfeld P, Gotch F, et al. Nitrogen balance during intermittent dialysis therapy of uremia. Kidney Int 1978;14:491-500.

  32. Borovnicar DJ, Wong KC, Kerr PG, Stroud DB, Xiong DW, Strauss BJ, Atkins RC: Total body protein status assessed by different estimates of fat-free mass in adult peritoneal dialysis patients. Eur J Clin Nutr 50:607-616, 1996

  33. Bosticardo GM, Avalle U, Giacchino F, Alloatti S. Comparison of a modified urea kinetic model direct dialysis quantification and classic urea kinetic modeling. ASAIO J 1995;41: M798–M800 (B)

  34. Bouman CS, van Olden RW, Stoutenbeek CP. Cytokine filtration and adsorption during pre- and postdilution haemofiltration in four different membranes. Blood Purif 1998; 16: 261–268 (B)

  35. Bousquet J, Maurice F, Rivory JP et al. Allergy in long-term hemodialysis. II. Allergic and atopic patterns of a population of patients undergoing long-term hemodialysis. J Allergy Clin Immunol 1988; 81: 605–610 (B)

  36. Bouts A, et al. Standard peritoneal permeability analysis in children. J Am Soc Nephrol 2000;11:943-950.

  37. Brewer E. Growth of small children managed with chronic peritoneal dialysis and nasogastric tube feedings: 203 months experience in 14 patients. Adv Perit Dial 1990;6:269-272.

  38. Brouhard B, Berger M, Cunningham R, et al. Home peritoneal dialysis in children. Trans Am Soc Artif Intern Organs 1979;25:90-94.

  39. Brownbridge G, Fielding D. Psychosocial adjustment to end-stage renal failure: comparing haemodialysis, continuous ambulatory peritoneal dialysis and transplantation. Pediatr Nephrol 1991;5:612-662.

  40. Burkart J, Schreiber M, Korbet S, et al. Solute clearance approach to adequacy of peritoneal dialysis. Perit Dial Int 1996;16:457-470.

  41. Canada-USA (CANUSA) Peritoneal Dialysis Study Group. Adequacy of dialysis and nutrition in continuous peritoneal dialysis: association with clinical outcomes. J Am Soc Nephrol 1996;7:198-207.

  42. Canepa A, et al. Nutritional status in children receiving chronic peritoneal dialysis. Perit Dial Int 1996;16:S526-S531.

  43. Canivet E, Lavaud S, Wong T et al. Cuprophane but not synthetic membrane induces increases in serum tumor necrosis factor-alpha levels during hemodialysis. Am J Kidney Dis 1994; 23: 41–46 (B)

  44. Cano F, Azocar M, Delucchi M, et al. Nitrogen balance studies and Kt/V urea in children undergoing chronic peritoneal dialysis. Adv Perit Dial 2004;20:245-250.

  45. Casino FG, Basile C, Gaudiano V, Lopez T. A modified algorithm of the single pool urea kinetic model. Nephrol Dial Transplant 1990; 5: 214–219 (B)

  46. Chadha V, Blowey D, Warady B. Is growth a valid outcome measure of dialysis clearance in children undergoing peritoneal dialysis? Perit Dial Int 2001;21:S179-S184.

  47. Chadha V, et al. What are the clinical correlates of adequate peritoneal dialysis? Pediatr Nephrol 2001;21:480-489.

  48. Chadha V, Jones L, Ramirez Z, et al. Chest wall peritoneal dialysis catheter placement in infants with a colostomy. Adv Perit Dial 2000;16:318-320.

  49. Chanard J, Caudwell V, Valeire J et al. Kinetics of 131-b2 microglobulin in hemodialysis patients: assessment using total body counting. Artif Organs 1998; 22: 574–580 (B)

  50. Cheung AK, Chenoweth DE, Otsuka D, Henderson LW. Compartmental distribution of complement activation products in artificial kidneys. Kidney Int 1986; 30: 74–80 (B)

  51. Cheung AK, Hohnolt M, Leypoldt JK, DeSpain M. Hemodialysis membrane biocompatibility: the case of erythropoietin. Blood Purif 1991; 9: 153–163 (B)

  52. Cheung AK, Parker CJ, Wilcox L, Janatova J. Activation of complement by hemodialysis membranes: polyacrylonitrile binds more C3a than cuprophan. Kidney Int 1990; 37: 1055–1059 (B)

  53. Chinali M, de Simone G, Matteucci MC et al. Reduced systolic myocardial function in children with chronic renal insufficiency. J Am Soc Nephrol 2007; 18: 593–598.

  54. Chollet-Martin S, Stamatakis G, Bailly S, Mery JP, Gougerot-Pocidalo MA. Induction of tumour necrosis factoralpha during haemodialysis. Influence of the membrane type. Clin Exp Immunol 1991; 83: 329–332 (B)

  55. Churchill D, Thorpe K, Nolph K, et al. Increased peritoneal membrane transport is associated with decreased patient and technique survival for continuous peritoneal dialysis patients. J Am Soc Nephrol 1998;9: 1285-1292.

  56. Cohen G, Haag-Weber M, Mai B, Deicher R, Horl WH. Effect of immunoglobulin light chains from haemodialysis and continuous ambulatory peritoneal dialysis patients on polymorphonuclear leukocyte functions. J Am Soc Nephrol 1995; 6: 1592–1599 (A)

  57. Coleman J, et al. The optimal route for nutritional support of children with chronic renal failure. Perit Dial Int 1996;16:S517-S520.

  58. Collins AJ, Ma JZ, Umen A, Keshaviah P. Urea index and other predictors of haemodialysis patient survival. Am J Kidney Dis 1994; 23: 272–282 (B)

  59. Combe C, Pourtein M, de Pre´cigout V et al. Granulocyte activation and adhesion molecules during hemodialysis with cuprophane and a high-flux biocompatible membrane. Am J Kidney Dis 1994; 24: 437–442 (B)

  60. Connal TP, Wilson SE. Vascular access for hemodialysis. In: Tutherford RB, ed. Vascular Surgery, 4th edn. WB Saunders, Philadelphia, 1994; 1233 (C)

  61. Counts S, Hickman R, Garbaccio A, et al. Chronic home peritoneal dialysis in children. Trans Am Soc Artif Intern Organs 1973;19:157-163.

  62. Craddock PR, Fehr J, Dalmasso AP, Brigham KL, Jacob HS. Pulmonary vascular leukostasis resulting from complement activation by dialyzer cellophane membranes. J Clin Invest 1977; 59: 879–888 (B)

  63. Daschner M, Gfrorer S, Zachariou Z, et al. Laparoscopic tenckhoff cathter implantation in children. Perit Dial Int 2002;22:22-26.

  64. Daugirdas JT, Depner TA, Gotch FA et al. Comparison of methods to predict equilibrated KtV in the HEMO Pilot Study. Kidney Int 1997; 52: 1395–1405 (B)

  65. Daugirdas JT, Potempa LD, Dinh N et al. Plate, coil, and hollow-fiber cuprammonium cellulose dialyzers: discrepancy between incidence of anaphylactic reactions and degree of complement activation. Artif Organs 1987; 11: 140–143 (B)

  66. Daugirdas JT, Schneditz D, Leehey DJ. Effect of access recirculation on the modeled urea distribution volume. Am J Kidney Dis 1996; 27: 512–518 (B)

  67. Daugirdas JT, Schneditz D. Overestimation of haemodialysis dose depends on dialysis efficiency by regional blood flow but not by conventional two pool urea kinetic analysis. ASAIO J 1995; 41: M719–M724 (B)

  68. Daugirdas JT. Second generation logarithmic estimates of single-pool variable volume KtV: an analysis of error. J Am Soc Nephrol 1993; 4: 1205–1213 (B)

  69. De Backer WA, Verpooten GA, Borgonjon DJ et al. Hypoxemia during hemodialysis: effects of different membranes and dialysate compositions. Kidney Int 1983; 23: 738–743 (B)

  70. de Boer A, van Schaijk T, Willems H, et al. The necessity of adjusting dialysate volume to body surface area in pediatric peritoneal equilibration tests. Perit Dial Int 1997;17:199-202.

  71. Degiannis D, Czarnecki M, Donati D et al. Normal T lymphocyte function in patients with end-stage renal disease hemodialyzed with ‘high-flux’ polysulfone membranes. Am J Nephrol 1990; 10: 276–282 (B)

  72. Depner T, Beck G, Daugirdas J, Kusek J, Eknoyan G. Lessons from the Haemodialysis (HEMO) Study: an improved measure of the actual haemodialysis dose. Am J Kidney Dis 1999; 33: 142–149 (B)

  73. Deppisch R, Schmitt V, Bommer J et al. Fluid phase generation of terminal complement complex as a novel index of bioincompatibility. Kidney Int 1990; 37: 696–706 (B)

  74. Descamps-Latscha B, Goldfarb B, Nguyen AT et al. Establishing the relationship between complement activation and stimulation of phagocyte oxidative metabolism in hemodialyzed patients: a randomized prospective study. Nephron 1991; 59: 279–285 (A)

  75. Dhondt AW, Vanholder RC, Waterloos MAF, Glorieux GL, Ringoir SMG. Leukocyte CD14 and CD45 expression during hemodialysis: polysulfone versus cuprophane. Nephron 1996; 74: 342–348 (B)

  76. Dodd NJ, Gordge MP, Tarrant J, Parsons V, Weston MJ. A demonstration of neutrophil accumulation in the pulmonary vasculature during haemodialysis. Proc Eur Dial Transplant Assoc 1983; 20: 186–189 (B)

  77. Dolovich J, Evans S, Baurmeister U et al. Antibody responses to hemodialysis-related antigens in chronic hemodialysis patients. Artif Organs 1987; 11: 93–96 (B)

  78. Dolovich J, Marshall CP, Smith EKM et al. Allergy to ethylene oxide in chronic hemodialysis patients. Artif Organs 1984; 8: 334–337 (B)

  79. Dombros N et al. European Best Practice Guidelines for Peritoneal Dialysis. Nephrol Dial Transplant 2005;20 [Suppl 9]:1-36.

  80. Donati D, Degiannis D, Combates N, Raskova J, Raska K. Effects of hemodialysis on activation of lymphocytes: analysis by an in vitro dialysis model. J Am Soc Nephrol 1992; 2: 1490–1497 (B)

  81. Dou P, Brunet P, Dignat-George F, Sampol J, Berland Y. Effect of uremia and hemodialysis on soluble L-selectin and leukocyte surface CD11b and L-selectin. Am J Kidney Dis 1998; 31: 67–73 (B)

  82. Dumler F, Galan M: Impact of acidosis on nutritional status in chronic peritoneal dialysis patients. Adv Perit Dial 12:307-310, 1996

  83. Eastham E, Kirplani H, Francis D, et al. Pediatric continuous ambulatory peritoneal dialysis. Arch Dis Child 1982;57:677-680.

  84. Esperanca M, et al. Peritoneal dialysis efficiency in relation to body weight. J Pediatr Surg 1966;1:162-169.

  85. Evans J, Smye S, Brocklebank J. Mathematical modeling of haemodialysis in children. Pediatr Nephrol 1992;6:349-353.

  86. Feber J, Scharer K, Schaefer F, et al. Residual renal function in children on haemodialysis and peritoneal dialysis. Pediatr Nephrol 1994;8:579-583.

  87. Feriani M, Dissegna D, La Greca G, Passlick-Deetjen J: Short-term clinical study with bicarbonate-containing peritoneal dialysis solution. Peritoneal Dial Int 13:296-301, 1993

  88. Fischbach M, et al. Dynamic changes of the total pore area available for peritoneal exchange in children. J Am Soc Nephrol 2001;12:1524-1529.

  89. Fischbach M, et al. Impact of fill volume changes on peritoneal dialysis tolerance and effectiveness in children. Adv Perit Dial 1996;16:321-323.

  90. Fischbach M, et al. Optimal volume prescription for children on peritoneal dialysis. Perit Dial Int 2000;20:603-606.

  91. Fischbach M, Terzic J, Menouer S, et al. Effects of automated peritoneal dialysis on residual daily urinary volume in children. Adv Perit Dial 2001;17:269-273.

  92. Flaminio LM, Bergia R, De Angelis L et al. The fate of leached di-(2-ethylhexyl)-phthalate (DEHP) in patients on chronic haemodialysis. Int J Artif Organs 1988; 11: 428–434 (B)

  93. Flaminio LM, De Angelis L, Ferazza M et al. Leachability of a new plasticizer tri-(2-ethylhexyl)-trimellitate from haemodialysis tubing. Int J Artif Organs 1988; 11: 435–441 (B)

  94. Flanigan M, Gokal R. Peritoneal catheters and exit-site practices toward optimum peritoneal access: a review of current developments. Perit Dial Int 2005;25:132-139.

  95. Flanigan MJ, Fangman J, Lim VS. Quantitating haemodialysis: a comparison of three kinetic models. Am J Kidney Dis 1991;17: 295–302 (B)

  96. Floege J, Ehlerding G. Beta-2-microglobulin-associated amyloidosis. Nephron 1996; 72: 9–26 (C)

  97. Flynn J, Kershaw D, Smoyer W, et al. Peritoneal dialysis for management of pediatric acute renal failure. Perit Dial Int 2001;21:390-394.

  98. Fujimori A, Naito H, Miyazaki T. Adsorption of complement, cytokines, and proteins by different dialysis membrane materials: evaluation by confocal laser scanning fluorescence microscopy. Artif Organs 1998; 22: 1014–1017 (B)

  99. Fusshoeller A, Plail MGrabensee B, et al. Biocompatibility pattern of a bicarbonate/lactate-buffered peritoneal dialysis fluid in APD: a prospective, randomized study. Nephrol Dial Transplant 2004;19:2101-2106.

  100. Gascon A, Orfao A, Lerma JL et al. Antigen phenotype and cytotoxic activity of natural killer cells in hemodialysis patients. Am J Kidney Dis 1996; 27: 373–379 (B)

  101. Geary D, et al. Tube feeding in infants on peritoneal dialysis. Perit Dial Int 1996;16:S517-S520.

  102. Geary D, Harvey E, Balfe J. Mass transfer area coefficients in children. Perit Dial Int 1994;14:30-33.

  103. Ghysen J, De Plaen JF, van Ypersele de Strihou C. The effect of membrane characteristics on tumour necrosis factor kinetics during haemodialysis. Nephrol Dial Transplant 1990; 5: 270–274 (B)

    жүктеу/скачать 1.37 Mb.

    Достарыңызбен бөлісу:
1   2   3   4   5   6



©dereksiz.org 2024
әкімшілігінің қараңыз
    Басты бет