|
РЕКОМЕНДОВАНО
Наказом МОЗ України
від «23» листопада 2011р. № 816
|
ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДІВ ДІАЛІЗНОЇ ТЕРАПІЇ У ДІТЕЙ З ГОСТРОЮ ТА ХРОНІЧНОЮ НИРКОВОЮ НЕДОСТАТНІСТЮ, ГОСТРИМ ОТРУЄННЯМ РЕЧОВИНАМИ НЕФРОТОКСИЧНОЇ ДІЇ
Адаптована клінічна настанова,
заснована на доказах
Третинна медична допомога
2011 рік
Робоча група з розробки настанов
Шейман Б.С.
|
д.мед.н., ст.н.с., Головний токсиколог МОЗ України, провідний н.с. ДУ “Інститут нефрології АМН України”, завідуючий Українським центром дитячої токсикології, інтенсивної та еферентної терапії НДСЛ “Охматдит” МОЗ України (голова робочої групи)
|
Колесник М.О
|
д.мед.н., професор, директор ДУ «Інститут нефрології АМН України», Головний нефролог МОЗ України.
|
Багдасарова І.В
|
д.мед.н., професор, Головний дитячий нефролог МОЗ України, керівник відділу дитячої нефрології ДУ “Інститут нефрології АМН України”
|
Постернак Г.І.
|
д.мед.н., зав. каф. анестезіології, реаніматології та невідкладних станів ДМУ м. Луганськ.
|
Дубініна Т.Ю.
|
головний спеціаліст Департаменту дитинства материнства та санаторного забезпечення МОЗ України.
|
Законь К.М
|
зав. відділенням інтенсивної нефрології державної установи “Інститут нефрології АМН України”
|
Волошина Н.О.
|
к.мед.н., доц. каф. анестезіології та інтенсивної терапії НМУ ім. О.О.Богомольця.
|
Кулизький М.В.
|
к.мед.н., провідний науковий співробітник відділу нефрології та діалізу ДУ “Інститут нефрології АМН України”.
|
Русин О.І.
|
завідуюча відділенням хронічного гемодіалізу центру трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів ОКЛ м. Львів
|
Легун О.М.
|
завідуючий відділенням інтенсивної терапії та екстракорпоральних методів детоксикації ОКЛ м. І. Франківськ
|
Холодов Д.О.
|
завідуючий відділенням хронічного гемодіалізу РЗ “Клінічна лікарня ім. М.О.Семашко” АР Крим, м. Сімферополь
|
Суслова Г.Д.
|
к. мед. н., провідний науковий співробітник відділу дитячої нефрології ДУ “Інститут нефрології АМН України” (секретар робочої групи)
|
Методичний супровід
Степаненко А.В.
|
консультант ДП «Державний експертний центр», радник Міністра охорони здоров’я, д.мед.н, професор
|
Ліщишина О.М.
|
директор Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України.
|
Грищенко М.А.
|
заступник начальника відділу моніторингу індикаторів якості медичної допомоги та інформаційних технологій Департаменту стандартизації медичних послуг ДП «Державний експертний центр» МОЗ України
|
Рецензенти:
Лісовий В.М
|
ректор Харківського НМУ МОЗ України, кафедри урології та нефрології д.мед.н., професор
|
Красюк Е.К.
|
к.мед.н., директор КМНПЦНтаГ
|
Переклад:
Перегляд у 2013 р.
ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ, ЩО ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ У НАСТАНОВАХ:
ГД – гемодіаліз
ПД – перитонеальний діаліз
ЕК – екстракорпоральний контур
ОЦК – об’єм циркулюючої крові
ХХН – хронічна хвороба нирок
ЦВК – центральний венозний катетер
ЧСС – частота серцевих скорочень
ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації
EKR – еквівалент ниркового кліренсу сечовини
eKt/V – доза діалізу
INR – міжнародне нормалізоване співвідношення
ГПН – гостре пошкодження нирок
ГНН – гостра ниркова недостатність
ШКТ – шлунково-кишковий тракт
ЗНТ – замісна ниркова терапія
АВП – артеріовенозний протез
СП – судинний протез
АВФ – артеріовенозна фістула
СМ – середньо молекулярні сполуки
НМГ – низькомолекулярні гепарини
АПД – апаратний перитонеальний діаліз
ПАПД - постійний амбулаторний перитонеальний діаліз
ППД – приливний перитонеальний діаліз
PET-тест - тест перитонеальної рівноваги
ПЦПД- постійний циклічний перитонеальний діаліз
НІПД - нічний інтермітуючий перитонеальний діаліз
ЗФН – залишкова функція нирок
Сcr - рівень креатиніну сироватки
Cl Cr – кліренс креатиніну
ТАБЛИЦЯ УЗАГАЛЬНЕННЯ ВІДБОРУ ДАНИХ
Бази даних
|
Клінічні настанови/Публікації
|
European Renal Best Practice
| -
European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 1), 2002 (оновлено 2006 ).
-
European Best Practice Guidelines for Haemodialysis (Part 2), 2007; Nephrol Dial Transplant 22 [Suppl 2]/
|
Kidney Disease Outcomes Quality Initiative (NKF KDOQI)
| -
K/DOQI Сlinical Practice Guidelines and Clinical Practice Recommendations, 2006 Updates Hemodialysis Adequacy.
-
K/DOQI clinical practice guidelines for cardiovascular disease in dialysis patients, 2005 Apr. NGC:004281.
-
K/DOQI Clinical Practice. Guidelines for Bone Metabolism and Disease in Chronic Kidney Disease, 2004.
|
National Guideline Clearinghouse
| -
Anaemia management in chronic kidney disease. A national clinical guideline for management in adults and children, 2006.
-
Water quality for haemodialysis, 2005.
|
The Renal Аssociation - Clinical Practice Guidelines
| -
Department of Health. Improving nutritional care: a joint action plan from the Department of Health and Nutrition Summit stakeholders, 2007.
-
Summary of clinical practice guidelines for vascular access for haemodialysis, 2010.
|
Canadian Society of Nephrology Guidelines
|
1. Hemodialysis Clinical Practice Guidelines for the Canadian Society of Nephrology, 2006.
|
Kidney Disease Improving Global Outcome
| -
KDIGO Guideline for Chronic Kidney Disease -Mineral and Bone Disorder (CKD-MBD), 2009
|
Guidelines on the Management of Acute and Chronic Peritoneal Dialysis
|
Renal Unit Royal Hospital for Sick Children Glasgow.
For use across the Scottish Paediatric Renal and Urology Network. The Peritoneal Dialysis Working Group Authorised by: Renal Clinicians Group
Issue Date: 1.10.2010
|
ШКАЛА ГРАДАЦІЙ СИЛИ НАСТАНОВ (KDOQI, 2007)
Градація
|
Сила настанов
|
A
|
Високий рівень вірогідності, дані отримані в результаті виконання декількох рандомізованих клінічних досліджень та збігаються з результатами систематичних оглядів.
|
B
|
Помірна вірогідність, дані отримані в результаті декількох незалежних клінічних досліджень, але нерандомізованих або є екстраполяцією досліджень І рівня доказовості.
|
C
|
Обмежена вірогідність, дані отримані в результаті неконтрольованих досліджень, консенсусу фахівців, або є екстраполяцією досліджень ІІ або ІІІ рівнів доказовості.
|
D
|
Вірогідні наукові докази відсутні (рандомізовані клінічні дослідження не проводилися), рекомендації є точкою зору експертів.
|
Використання настанов передбачається у практичній діяльності лікарів дитячих нефрологів, дитячих анестезіологів, спеціалістів в галузі клінічної токсикології та інтенсивній терапії.
ЗМІСТ
-
Загальна частина.
-
Дослідження функцій нирок та визначення показів та протипоказів до початку діалізної терапії.
-
Кількісна оцінка функції нирок.
-
Визначення рівню ШКФ.
-
Переддіалізна підготовка.
-
Початок діалізної терапії.
-
Вибір методу замісної ниркової терапії.
-
Замісна ниркова терапія у дітей з хронічною хворобою нирок.
-
Замісна ниркова терапія з використанням методу гемодіалізу.
-
Судинний доступ.
-
Екстракорпоральний контур (ЕК) для гемодіалізу.
-
Критерії адекватності гемодіалізу.
-
Кількісне визначення дози діалізу.
-
Програма гемодіалізу.
-
Визначення залишкової функції нирок при ГД.
-
Біосумісність мембран.
-
Антикоагуляційна терапія на гемодіалізі та профілактика тромбоутворення.
-
Чистота діалізних розчинів.
-
Профілактика інфекційних ускладнень.
-
Профілактика та лікування гепатитів В,С та ВІЛ-інфекції.
-
Замісна ниркова терапія з використанням методу перитонеального діалізу.
-
Покази до переводу дитини з гемодіалізу на перитонеальний діаліз.
-
Покази до переводу дитини з ПД на гемодіаліз.
-
Протипокази щодо вибору перитонеального діалізу.
-
Вибір катетера для перитонеального діалізу.
-
Перитонеальний доступ.
-
Початковий період догляду за перитонеальним катетером.
-
Визначення модальності та параметрів процедури перитонеального діалізу.
-
Вибір та оптимізація режимів процедури перитонеального діалізу для досягнення цільових кліренсів.
-
Вимірювання дози перитонеального діалізу.
-
Керування водним та метаболічним балансом під час перитонеального діалізу.
-
Критерії адекватності перитонеального діалізу.
-
Замісна ниркова терапія у дітей з гострим пошкодженням нирок.
-
Загальна частина.
-
Дослідження функцій нирок та визначення наявності і ступеня важкості проявів гострого пошкодження нирок
-
Визначення показів до початку діалізної терапії.
-
Вибір методу замісної ниркової терапії.
-
Замісна ниркова терапія з використанням методу гемодіалізу.
-
Особливості проведення гемодіалізу у дітей з ГПН.
-
Судинний доступ.
-
Програма та доза гемодіалізу.
-
Антикоагуляційна терапія під час гемодіалізу та профілактика тромбоутворення.
-
Замісна ниркова терапія з використанням методу перитонеального діалізу.
-
Вибір перитонеального катетера для діалізу.
-
Вибір методики перитонеального діалізу.
-
Критерії адекватності перитонеального діалізу.
-
Управління водним балансом під час перитонеального діалізу.
КЛЮЧОВІ НАСТАНОВИ
-
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА.
-
Дослідження функцій нирок та визначення показів та протипоказів до початку діалізної терапії.
-
Кількісна оцінка функції нирок.
Рекомендація 1.1.1 (рівень доказовості: A)
Функція нирок не повинна оцінюватись тільки шляхом вимірювання сечовини та креатиніну крові [96, 118, 133, 138, 166, 167, 168, 170, 175, 176, 177, 185].
Рекомендація 1.1.2 (рівень доказовості: A)
Формула Кокрофта і Гаулта або графіки зворотних значень креатиніну не повинні використовуватись при визначенні ШКФ менше 30 мл/хв. або для визначення необхідності діалізу.
Рекомендація 1.1.3 (рівень доказовості: C)
Для забезпечення своєчасного скерування пацієнтів з нирковою недостатністю функцію нирок доцільно відображати у вигляді еквівалента ШКФ (мл/хв./1,73м²).
Коментарі робочої групи:
Референтні рівні ШКФ у дітей
Вік дитини
|
Стать дитини
|
ШКФ (мл/хв.; M±m)
|
1 тижд.
|
ч ; ж
|
40,6
|
2-8 тижд.
|
ч ; ж
|
65,8
|
>8 тижд.
|
ч ; ж
|
95,7
|
2-12 рок.
|
ч ; ж
|
133,0
|
13-21 рок.
|
ч
|
140,0
|
13-21 рок.
|
ж
|
126,0
|
ч – чоловіча стать;
ж – жіноча стать.
-
Визначення рівню ШКФ.
Рекомендація 1.2.1 (рівень доказовості: C)
ШКФ повинна бути оцінена тільки за допомогою методів, що підходять для пацієнтів із вираженою нирковою недостатністю [486,497, 1830].
Рекомендація 1.2.2 (рівень доказовості: C)
Методом вибору є визначення ШКФ за кліренсом сечовини та креатиніну.
Креатинін краще обраховувати із добової сечі та співвідносити до площі поверхні тіла (1,73 м²).
Рекомендація 1.2.3 (рівень доказовості: В)
Для дітей старшої вікової групи та дорослих переважно використовують MDRD формулу.
Рекомендація 1.2.4 (рівень доказовості: C)
Методики з індикатором (іоксенолом, іоталаматом, ЕДТА, інуліном).
Рекомендація 1.2.5
Кліренс креатиніну можна визначити після перорального прийому циметидину.
Рекомендація 1.2.6 (рівень доказовості: В)
Для сприяння стандартизації оцінки функції нирок при вираженій нирковій недостатності методами вибору оцінки ШКФ є MDRD формула (для дітей старшої вікової групи та дорослих) [140].
Рекомендація 1.2.7 (рівень доказовості: В)
Для сприяння стандартизації оцінки функції нирок при вираженій нирковій недостатності методами вибору оцінки ШКФ є середній кліренс сечовини та креатиніну, який вираховують із добової сечі, та нормалізовують до площі поверхні тіла 1,73 м².
Рекомендація 1.2.8 (рівень доказовості: В)
Для визначення площі поверхні тіла краще використовувати метод Gehan і George.
Рекомендація 1.2.9 (рівень доказовості: C)
Для сприяння виявлення та вчасного скерування пацієнтів із нирковою недостатністю необхідно визначати ШКФ, використовуючи MDRD формулу (для дітей старшої вікової групи та дорослих).
Рекомендація 1.2.10 (рівень доказовості: C)
Пацієнти, в яких ШКФ знижена до 30 мл/хв. та знижується незважаючи на лікування, повинні бути під наглядом дитячого нефролога і готуватися до замісної ниркової терапії [51, 130, 149].
Коментарі робочої групи:
-
Лікарський засіб Циметидин станом на 01.09.2010 на території України не зареєстрований.
-
Рівень сироваткового креатиніну у пацієнтів з хронічною хворобою нирок ІІІ-V ст. не може бути індикатором прогресування ниркової недостатності, оскільки залежить від втрати м’язової маси з віком, статі, харчування, фізичної активності хворого, тощо. Розрахунок ШКФ за формулою MDRD вже скорегований на поверхню тіла та не потребує визначення ваги пацієнта.
-
Рівні ШКФ 30-15 мл/хв./1,7м2 свідчить про наявність компенсованої або субкомпенсованої ниркової недостатності.
-
Рівень ШКФ <15 мл/хв./1,7м2 свідчить про наявність декомпенсованої ниркової недостатності.
-
Формули для розрахунку ШКФ:
Формула Шварца:
0,0484 * ріст (см)
креатинін плазми (ммоль/л)
|
(1)
|
Застосовується для визначення ШКФ у дітей молодшої та середньої вікової групи.
|
0,0616 * ріст (см)
креатинін плазми (ммоль/л)
|
(2)
|
Застосовується для визначення ШКФ у дітей старшої вікової групи.
|
k * ріст (см)
креатинін плазми (мкмоль/л)*0,0113
|
(3)
|
k – віковий коефіцієнт перерахунку:
0,33 – недоношені новонароджені та діти віком до 2 років;
0,45 – доношені новонароджені та діти віком до 2 років;
0,55 – діти віком 2–14 років;
0,55 – дівчата > 14 років;
0,70 – хлопчики > 14 років.
|
MDRD формула:
32788 * [креатинін плазми (мкмоль/л)]–1,154 * вік–0,203 * 0,742 (4)
|
Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.
|
|
Формула Кокрофта-Голта:
1,228 * [140 – вік] * вагу (кг) * 0,85 (5)
креатинін плазми (мкмоль/л)
|
Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.
|
|
Модифікована формула Кокрофта-Голта:
[140 – вік] * вага (кг) * 10,05
креатинін плазми (мкмоль/л)
|
(6)
|
Застосовується для визначення ШКФ у дівчат старшої вікової групи та жінок.
|
|
[140 – вік] * вагу (кг) * 10,23
(креатинін плазми (мкмоль/л)
|
(7)
|
Застосовується для визначення ШКФ у хлопчиків старшої вікової групи та чоловіків.
|
|
-
Формули для визначення площі поверхні тіла:
S = (4M + 7)/(M + 90)
|
(8)
|
М – вага тіла (кг)
S – площа поверхні (м2)
|
|
М0,425 * L0,725 * 71,84 * 0,0001
|
(9)
|
М – вага тіла (кг)
L – ріст (см)
|
|
Формула Gehan i George:
0,0235 х m 0,51456 х L 0,42246
|
(10)
|
m – вага тіла (кг)
L – ріст (см)
|
|
Достарыңызбен бөлісу: |
