З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
поряд див. поруч. ПОСВІДЧЕННЯ - ПОСВІДКА -СВІДОЦТВО - СВІДЧЕННЯ Посвідчення, р. мн. -ень. 1. Підтвердження істинності, правильності чогось; свідчення, підтвердження чогось тощо: нотаріальне посвідчення. 2. Офіційний документ, який підтверджує якийсь факт або містить короткі відомості про когось: особове посвідчення, посвідчення особи, посвідчення про відрядження. Якщо це слово вжите без вказівки на те, що саме воно засвідчує, і контекст не дає ніяких уточнень, то йдеться про особове посвідчення, тобто про документ, в якому засвідчується особа. Посвідка. Те саме, що посвідчення 2: посвідка на проживання, посвідка про особу. Свідоцтво. Те саме, що посвідчення 2: авторське свідоцтво, свідоцтво про народження, свідоцтво про одруження, свідоцтво про винахід. Свідчення. Факт, річ, обставина, які підтверджують щось; повідомлення про щось (в тому числі і свідком на суді чи допиті): правдиве свідчення, свідчення духовного багатства, за свідченням очевидця, записувати свідчення. ПО-СВОЄМУ - ПО СВОЄМУ По-своєму, присл. Відповідно до власного бажання, розуміння тощо; своєю мовою, своєрідно. – Чи ви пак вмієте по-нашому говорити, чи тільки говорите по-своєму? – спитав Тарасій (І.Нечуй-Левицький); Мотив був суворий, мужній, по-своєму оригінальний (З.Тулуб). По своєму, займ. з прийм. По своєму ліжку простягай ніжку (приказка). ПОСЕРЕДИНІ - ПО СЕРЕДИНІ Посередині. 1. присл. Усередині, в центрі або недалеко від центру чогось, між двома особами або предметами тощо. Посередині довгий стіл, накритий до званої вечері (Леся Українка); Рука – вузька, жовто-біла, з довгими пальцями, які посередині здаються товщими, від чого схожі на білі сигари (В.Винниченко); Моріг зелений перерізується посередині биндочкою-стежкою (М.Коцюбинський); Городець був такий, як колись, – порослий дрімучим лісом соняшників, кукурудзи; посередині – глибока межа (І.Багряний). 2. прийм. Посеред. Маруся сиділа посередині кімнати (Панас Мирний). По середині, ім. з прийм. По середині [вулиці], битій каменем, гуркотали карети, коляски, фаетони (Панас Мирний). посів див. сіяння. посміхатися див. усміхатися. посмішка див. усмішка. ПОСОЛ - ПОСЛАННИК - ПОСЛАНЕЦЬ Посол, -сла. 1. Дипломатичний представник однієї держави в іншій, який очолює посольство. Моточовен відвіз на "Ісмет " турецького посла з дружиною (Ю.Яновський). 2. Те саме, що посланець. Латину тільки що сказали, що од Енея єсть посли (І.Котляревський). Посланник, -а. 1. Дипломатичний представник (рангом нижчий від посла). 2. зрідка. Те саме, що посланець. Посланець, -нця, ор. -нцем. Особа, послана кимсь з певним дорученням, завданням тощо, гонець; чийсь представник для участі в чомусь і т. ін. – Я посланець пана Ґонти (Т.Шевченко); Вчора знову посланець приніс мені рожі від вас (Ірина Вільде); Його до гетьмана од Січі посланцем обрано (В.Сосюра). ПОСТ... Префікс, що означає наступність: постадаптація, постімпресіонізм. поставати див. повставати. ПОСТОРІНКОВИЙ - ПОСТОРОНКОВИЙ Посторінковий. Який здійснюється за сторінками, сторінка за сторінкою: посторінкова нумерація. Посторонковий. Прикм. від посторонок – частина кінської упряжі. ПОСТУПАЛЬНИЙ - ПОСТУПЛИВИЙ - ПОСТУПОВИЙ Поступальний. Спрямований уперед, який рухається у висхідному напрямку: поступальний розвиток, поступальний рух. Поступливий. Схильний іти на поступки комусь; згідливий: поступлива людина. Поступовий. Який відбувається, здійснюється без раптових змін, у певній послідовності, не зразу тощо: поступовий перехід, поступовий розвиток. потовий див. пітний. ПОТОВЩАННЯ - ПОТОВЩЕННЯ Потовщання. Дія за знач, потовщати – стати товстим, товстішим: потовщання жил, потовщання пагонів, потовщання стебла. Потовщення, р. мн. -ень. 1. Дія за знач, потовстити – зробити товстим, товстішим; збільшити товщину чогось: бікарбонат натрію спричиняє потовщення шкаралупи яйця. 2. Товща частина, товще місце чогось: потовщення на трубах, канат з потовщенням. ПОТОКОВИЙ - ПОТОЧНИЙ Потоковий. Який здійснюється безперервним потоком, конвеєрний (про метод виробництва) тощо: потокова лінія, потоковий метод, потокове збирання буряків, потокова ділянка. Поточний. 1. Який є, відбувається тепер, у цей час тощо: поточний рік, поточний момент, поточна преса, поточні виробничі потреби. 2. Повсякденний (про справи, роботу): поточний рахунок, поточний ремонт, поточна робота, поточні господарські справи. ПОТОМУ - ПО ТОМУ Потому, присл. Потім. Жах стулив усім уста, і білі бороди, немов зів’ялі, упали на груди. Потому зчинився ґвалт (М.Коцюбинський); – По обіді зараз дідуньо казав йому газету читати, потому я бабуні нитки мотала (Леся Українка). По тому, займ. з прийм. Знайдуть її по тому, що вже сильно ридатиме (Марко Вовчок); Я його в вічі не бачив і не балакав з ним, але по ділах його і по тому, що про його люди говорять, бачу, що це великий чоловік (Б.Лепкий); По тому, як Аня одвернулася й сховала обличчя, Шумаков зрозумів, що вона теж сміється, але не відповідає на його жарт (С.Голованівський); – Ви дарма на Байду говорите таке. – "Я сказав, по тому й бути, дочко "(Д.Бедзик). ПОТОНШАННЯ - ПОТОНШЕННЯ Потоншання. Дія за знач, потоншати – стати тонким, тоншим: потоншання криги, потоншання шкіри. Потоншення, р. мн. -ень. 1. Дія за знач, потоншити – зробити тонким, тоншим; зменшити товщину чогось. 2. Тонша частина, тонше місце чогось. поточний див. потоковий. ПОТРЕБУВАТИ, -ую, -уєш (кого, чого). Відчувати нестачу чогось, необхідність у кому-, чому-небудь; вимагати певних умов для розвитку, здійснення тощо: потребувати вивчення, потребувати зусиль, потребувати помічника, потребувати допомоги, потребувати коштів, потребувати ліків, потребувати поліпшення, потребувати спокою, потребувати втручання, потребувати уваги. ПО-ТРЕТЄ - ПО ТРЕТЄ По-третє, присл. Вживається як вставне слово при переліку на позначення третього пункту. По третє, числ. з прийм. ПОЧИН - ПОЧИНАННЯ - ЗАЧИН Почин, -у. 1. Починання, ініціатива: за почином, з почином. 2. Перші моменти вияву якоїсь дії; початок: брати почин, давати почин, зробити почин, для почину. Починання, р. мн. -ань. Розпочата кимсь робота, справа, захід (переважно новаторського, пошукового характеру): корисні починання, новаторські починання, патріотичні починання, прогресивні починання. Зачин, -у. Вступ, початок переважно в епічних творах народної творчості (у думах, билинах, піснях): казковий зачин, форма зачину. ПОЧОМУ, ПОЧІМ - ПО ЧОМУ, ПО ЧІМ Почому, почім, присл. Уживається в значеннях "скільки коштує". Мати розпитувала, почому там на базарі пшоно, сало, олія (А.Шиян); – А почім же там поросята ? – поцікавилась мати (Є.Гуцало). По чому, по чім, займ. з прийм. – Чи довго же ся ніч? – "Недовго, ні!" – А ти ж по чому знаєш ? (Леся Українка); Я дівкою не гуляла, замужем не буду, По чім же я свої літа споминати буду? (П.Чубинський). ПОЧУВАТИ – ВІДЧУВАТИ Почувати. 1. Мати якесь почуття, бути в певному духовному або фізичному стані. Вона в той час не почувала сорому перед матір’ю (І.Нечуй-Левицький); Наближаючись до хати, Соломія почувала невиразну тривогу (М.Коцюбинський); – Як ти себе почуваєш? – жалісливо питаю я в неї (Панас Мирний). 2. Те саме, що відчувати. [Анна:] Аж до Гори я не могла спинитись, І тільки стук загрозливий копит За спиною я близько почувала (І.Кочерга); – Я почуваю запах диму (Ю.Яновський); Хоч не все зрозуміла [Катря] як слід, проте почувала, що правда за вчителем (А. Головко). Відчувати. Сприймати органами чуття, мати здатність сприймати, інтуїтивно передбачати щось; переживати якесь почуття. Приємно відчувати запах прілого листя і соснової смоли (С.Чорнобривець); Штукаренко йшов, але ніг під собою не відчував (С.Голованівський); Матроси не бачили берегів, але відчували їх близькість (В.Кучер); Вони обоє відчували однаково, що Семениха не втерпить та й стане йому дорікати (Лесь Мартович). ПОЧУТТЯ - ЧУТТЯ - ВІДЧУТТЯ Почуття. 1. Психічні й фізичні відчуття людини; здатність сприймати навколишнє середовище: почуття голоду, почуття власної гідності, почуття ліктя, почуття міри, почуття відповідальності, естетичні почуття, почуття патріотизму. 2. Емоції, що супроводжують оцінку певних суспільних подій, явищ, викликані певними душевними переживаннями; вияв схвильованості, піднесення тощо: грати на почуттях, почуття гумору, почуття радості. Тут, може, говорить більш почуття, ніж теоретичний розум (Леся Українка); Пішов додому Чіпка, .. поніс у серці гірке почуття ненависті (Панас Мирний); Його охопило почуття палющого сорому (Григорій Тютюнник); В його душі ворухнулося якесь зловіще, погане почуття (Б.Лепкий). 3. Глибоке відчуття потягу, душевної прихильності до когось; любов, кохання тощо. Зів’яло з часом та почало гаснути в серці Поновім і почуття до Гашіци (М.Коцюбинський); Мабуть, вона могла б його стримати, вдержати тут силою свого почуття, своєї любові (О.Гончар). Чуття. 1. Здатність відчувати, сприймати зовнішні подразнення; фізичний стан, свідомість; інстинкт істот: органи чуття, зорові чуття, шосте чуття, загострене чуття, чуття ліктя, чуття орієнтації у птахів, чуття дотику тощо. Невимовна, надзвичайна швидкість і ясність чуттів – зору і думки – володіли в цю секунду Марією (Ю.Смолич); Іваниха тим часом вернулась до чуття, глянула на сина спершу немов непритомно, потім одразу все пригадала (Леся Українка); Поштовий голуб мусить бути особливо прив’язаний до свого голубника, і це чуття хлопець настирливо й терпляче виховує у птахів (О.Донченко). 2. Психофізичне відчуття, якого зазнає людина; психічний стан людини, зумовлений її переживаннями, враженнями; передчуття, усвідомлення чогось тощо: сповнений високого чуття, чуття огиди, чуття самотності, чуття прив’язаності, чуття реальності, болюче чуття, чуття відповідальності, радісне чуття, чуття гумору, чуття мови, естетичне чуття. Згадую минуле життя спокійно, та без радості, без туги: одно із нього виніс я чуття, що я не був у нім щасливий, други!(І.Франко). 3. Здатність переживати, хвилюватися, палко відгукуватися на щось, душевно захоплюватися чим-небудь, чуйно ставитися до когось. Аж ось полегшало життя; Немов прокинулось чуття В душі тюремників моїх (П.Грабовський); І у зболілому серці.. Теплі, гуманні чуття постають (І.Франко). 4. Те саме, що почуття 3. Якби помножити любов усіх людей, ту, що була, що є й що потім буде, то буде ніч. Моя ж любов, як день, не знають ще чуття такого люди (В.Сосюра); Чуттям жінки Орися збагнула, що вона заздрить її материнству (Григорій Тютюнник). Відчуття. Здатність відчувати, сприймати явища навколишнього світу, підсвідоме сприймання чогось; стан, зумовлений переживанням, усвідомленням, розумінням чого-небудь: відчуття дотику (дотикові), зорові відчуття, нюхові відчуття, слухові відчуття, смакові відчуття, відчуття болю, відчуття тепла. Його не залишало відчуття присутності когось стороннього (О.Донченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О.Довженко); Відчуття близької розлуки ятрило материнське серце (А.Шиян). ПОШИРЮВАТИСЯ - РОЗПОВСЮДЖУВАТИСЯ. Збігаються в значеннях "передаватися, продаватися і т. ін. багатьом для придбання, ознайомлення тощо; охоплювати дедалі більший простір та ін.": вірші поширювалися (розповсюджувалися) в списках. У значенні "ставати відомим, приступним для багатьох" поширюватися вживається переважно з абстрактними іменниками (інтерес, ініціатива, ідеї), а розповсюджуватися – переважно при наявності активного суб’єкта (хтось розповсюджує щось). ПОЩО - ПО ЩО Пощо, присл. розм. Навіщо, заради чого. І ми обертаємося в пил... Але пощо обертатися в пил з муками, коли можна без?.. (І.Багряний); Чого вертать ? Пощо ? Й для кого? (П.Карманський); Навіть дівчат не кликала, щоб помагали. Пощо? Не треба розніжуватися (Б.Лепкий); Пощо ота за молодістю туга, Пощо ті нарікання і жалі? Все марнота, коли довкруж наруга, Коли немає правди на землі (В.Бровченко). По що, займ. з прийм. – По що ти йдеш до лісу? – "По гриби ". ПО-ЯКОМУ - ПО ЯКОМУ По-якому, присл. Як у кого, за чиїм звичаєм; якою мовою. "А се по-якому? – подумав Русин. – Бути в пеклі і чорта не бачити, – ге, се вже хіба остання ганьба!" (І.Франко). По якому, займ. з прийм. [Панна:] Ну то кажи, по якому праву не даєш проїзду чесним людям? (С.Васильченко). ПО-ЯКОМУСЬ - ПО ЯКОМУСЬ По-якомусь, присл. Якоюсь мовою. – А цей новий, чорнявенький – не кавказець часом ? Джеркотів сьогодні по-якомусь з Магомедовим (О.Гончар). По якомусь, займ. з прийм. А по якомусь часі обоє лежать уже горілиць на воді заспокоєні (О.Гончар). ПОЯСНЕНИЙ - ПОЯСНЕННИЙ Пояснений. Дієприкм. від пояснити; роз’яснений: не всі явища природи пояснені. Поясненний, прикм. Якого можна пояснити. ПРА..., преф. Утворює: 1) іменники зі значенням віддаленого ступеня прямої спорідненості: прабаба, прапрабаба, прадід, прапрадід, правнук, прамати, прародичі; 2) іменники й прикметники зі значенням первинності, давності зв’язків, стосунків тощо: прабатьківщина, прамова, прамовний, праслов’янський, праджерело, праліс. правити див. керувати. ПРАВОРУЧ, присл. 1. (де?). З правого боку; справа. Зараз ми йдемо на степове озерце, що праворуч, і там постоїмо на вечірньому перельоті (М.Хвильовий); Праворуч і ліворуч вибухають ворожі снаряди (О.Довженко); Дорога пролягала засніженим лугом попід горою, що підносилась праворуч (Я.Гримайло). 2. (куди?). У правий бік; направо. – Спустися отуди в балку, пройдеш греблю попід вербами і зараз же бери праворуч (О.Кобилянська); На роздоріжжі головної вулиці я звернув праворуч (О.Досвітній); Світличний подивився праворуч – ні живої душі (А.Дімаров). ПРАКТИК - ПРАКТИКАНТ Практик, -а. Той, хто набув досвіду внаслідок практичної діяльності, хто займається практичною діяльністю: досвідчений практик, теоретик і практик перекладу, лікар-практик. Практикант, -а. Той, хто проходить практику: сумлінний практикант, лікарський практикант, студент-практикант. праник див. пряник. ПРАСУВАТИ - ПРЕСУВАТИ Прасувати, -ую, -уєш. Вирівнювати, вигладжувати гарячою праскою (одяг, тканину тощо): прасувати білизну. Біля хати на дерев’яному столику Оксана старанно прасує білу сорочку (А.Шиян). Пресувати. Ущільнювати, стискати пресом, виготовляти щось за допомогою преса: пресувати сіно, пресувати деталі. працівник див. робітник. пре... див. при... ПРЕЗЕНТАЦІЯ - РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ Презентація, -ї, ор. -єю. 1. Представлення, пред’явлення перевідного векселя особі, зобов’язаній здійснити плату. 2. Урочисте представлення чогось нового, що з’явилося або було створене (наприклад, книжки, кінофільму, організації тощо): відбулася презентація нового журналу. Репрезентація. Відображення особливостей чогось, здобутків чи поглядів кого-небудь: репрезентація країни на міжнародній виставці, репрезентація національної єдності, репрезентація творчих здобутків художника. преса див. друк. ПРЕСТАРИЙ - ПРЕСТАРІЛИЙ - ПРИСТАРІЛИЙ Престарий. Дуже старий, старезний; дуже давній: престара корова, стара-престара бабуся, престарий собор. Престарілий, зрідка. Який дожив до глибокої старості (про людину); також у знач, ім.: будинок для престарілих. Пристарілий, розм. Який став літнім, немолодим; літній, немолодий; непридатний для вжитку (про речі). пресувати див. прасувати. ПРЕЦЕСІЯ, -ї, ор. -єю. Рух осі обертання твердого тіла по круговій конічній поверхні. ПРИ, прийм. Вж. у словосп.: при владі бути, при всьому тому, при грошах бути, при дорозі (і біля дороги), при свідках, при штабі числитися. ПРИ... - ПРЕ... При..., преф. Вживається переважно для означення наближення, приєднання: прибавляти, прибігати, приваблювати, прив’язувати, пригрібати, приєднувати, приробляти, пришивати. Пре..., преф. Вживається переважно для означення найвищої якості: пребідний, превеликий, превеселий, прегарний, предивний, предорогий, предосить, премудрий, препишний, препоганий. Мати їх ішла рядом і гірко плакала, та й батько, здається, витирав очі чорним прездоровим кулаком (Грицько Григоренко); Яка ж ти, о воле, прекрасна, пречиста (О.Олесь). прибічник див. прихильник. прибуток див. дохід. ПРИВИД - ПРИВІД Привид, -у. Видіння, що його малює уява; щось нереальне, оманливе. Часто, часто привид милий, ніби янгол білокрилий, В чарах ніченьки встає (Г.Чупринка). Привід1, -воду. Підстава (справжня або вигадана), причина для якихось дій, вчинків: давати привід комусь для чогось, з приводу, під приводом. Привід2, -воду. Пристрій, що надає руху якійсь машині, механізмові: гідравлічний привід, електричний привід. ПРИВЛАСНЮВАТИ - ПРИСВОЮВАТИ Привласнювати, -юю, -юєш. Робити щось власністю: привласнювати землю, привласнювати чужу працю, привласнювати майно, привласнювати чиюсь ідею. Присвоювати. 1. Надавати комусь службового або почесного звання: присвоювати почесне звання заслуженого діяча науки, присвоювати звання лейтенанта. 2. Те саме, що привласнювати. ПРИГОДА - НАГОДА Пригода. Непередбачений, несподіваний випадок у житті; подія, яка трапилась під час подорожі, мандрівки, часто-густо пов’язана з ризиком; нещасливий випадок: шукачі пригод, дорожньо-транспортна пригода. Вася спокійно переказує всі пригоди, що трапились з ним у дорозі (М.Трублаїні); Раз сталася така пригода. Остапові зсунулась пов’язка з рани, і він ніяк не міг дати собі ради з нею (М.Коцюбинський); Кинула господу. Пішла в найми... не минула Лихої пригоди (Т.Шевченко); У словосп.: стати в пригоді – знадобитися, бути корисним комусь. – Коли приймете мене до своєї ватаги, то я вам на степах скрізь дорогу покажу і, може, стану вам в пригоді (І.Нечуй-Левицький). Нагода. Зручні, сприятливі для здійснення чого-небудь обставини, підходящий для чогось момент. Ольга мала деякі дані підозрівати, що Завадка шукає нагоди заговорити до неї (Ірина Вільде); Жінка ніде не розлучалася з гвинтівкою, але нагоди стріляти їй не траплялося (М.Шеремет); У словосп.: з нагоди чого – у зв’язку з певними сприятливими обставинами. Скориставшися з нагоди, що мова зайшла про шахту, Січкарук запитала, як у Циганка виникла ідея нового методу (О.Гуреїв); при нагоді – як трапиться зручний момент. Олексій дав оправити портрет у рамки за скло і послав при нагоді до матері (П.Куліш). ПРИЗВОДИТИ, -джу, -диш, призвести, -еду, -едеш. Синоніми до слів приводити, привести; вживаються переважно в негативному плані – в значеннях "доводити когось до чогось, до якихось учинків тощо": призводити до безумства, призводити (призвести) до біди, призводити (призвести) до занепаду, призводити (призвести) до зниження продуктивності. Та скільки ж не зарікався Ходолин батько не пити, ніколи не міг витримати більше тижня: непремінно його хто-небудь та призведе, і він, добре підпивши, почина собі наказувати: – Не треба пити!.. Сором!.. (Грицько Григоренко). ПРИЗУПИНЕНИЙ. Зупинений на деякий час: призупинена чинність постанови. ПРИЙНЯТИЙ - ПРИЙНЯТНИЙ Прийнятий. Дієприкм. від прийняти: прийнята на з їзді програма, раніше прийняте рішення. її не бентежить, що та думка часом не влягається в звичну, прийняту всіма мірку (Ю.Мушкетик). Прийнятний, прикм. Який відповідає певним вимогам, якого можна прийняти, з яким можна погодитися: прийнятні умови, прийнятна форма господарства. приказка див. прислів’я. ПРИКМЕТНИК. Українській мові, звичайно, властиві сполучення "присвійний прикметник + іменник" (батькова дочка, бабина хустка, бджолиний рій). Однак коли прикметник хоч і формально правильно створено, але він майже не вживається в загальній мові або вживається тільки в спеціальній літературі, то в такому разі слід надавати перевагу сполученням "іменник + іменник у знахідному відмінку": не глядачевий зал, а зал для глядачів; не карасева юшка, а юшка з карасів; не підлогова щітка, а щітка до підлоги; не конюшинове поле, а поле конюшини (або конюшинище); не лікарняний під’їзд, а під’їзд лікарні тощо. До не дуже вдалих словосполучень можна також віднести: бричкові колеса, грубний дим, залова порожнеча, зошитковий аркуш, лазневе повітря, лозиновий кошик, павутинні тенета, панчішна п’ята, сиренні зойки, сінниковий лаз, скверова стежка, слухачевий зал, спідничана пілка, сурмова музика. ПРИЛАД - ПРИСТРІЙ Прилад, -у. Спеціальний пристрій, інструмент, призначений для вимірювання чого-небудь, керування чимсь, контролю, спостереження за чим-небудь: прилад для вимірювання тиску крові, прилад, що показує швидкість руху транспорту, кисневий прилад, оптичний прилад, рятувальний прилад, прилад для промивання золотоносного піску. Збірн. приладдя: наочне приладдя, шкільне приладдя. Пристрій, -рою. Пристосування, обладнання, за допомогою якого виконується якась робота або спрощується, полегшується виробничий процес: блокувальний пристрій, гідравлічний пристрій, дощувальний пристрій, копіювальний пристрій, протиугінний пристрій, розпилювальний пристрій, пристрій для розточування внутрішньої різьби. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|