З українського літературного слововживання
жүктеу/скачать 3.27 Mb.
|
Посміхатися, посміхнутися. 1. Посмішкою виявляти своє почуття або ставлення до когось, чогось (переважно з відтінком іронії, глузування тощо). Анка лише загадково посміхалась і не відповідала (М.Трублаїні); Яків колюче посміхається (М.Стельмах). 2. Те саме, що усміхатися. Посміхалась вона тільки очима, і посмішка була лагідна (Ю.Смолич); Регулювальники майже ніколи не посміхалися, вони були надто заклопотані (П.Загребельний). УСМІШКА - УСМІХ - ПОСМІШКА - ПОСМІХ Усмішка. 1. Особливий порух м’язами обличчя (губ, очей), який показує схильність до сміху або виражає привіт, задоволення тощо. Мене здаля, як сонце, гріє Усмішка сонячна твоя (О.Олесь); Хмельницький сховав у вусах усмішку (Н.Рибак); Наче подих той весняний, усмішка її (М.Терещенко); Малий усміхнувся, але то була смутна усмішка (Вал. Шевчук). 2. Гумористичний художній твір: вишневі усмішки Остапа Вишні. Усміх, -у. Те саме, що усмішка 1. На устоньках її рожевих усміх сяє (М.Вороний); Айгюль ще зберігала усмішку на своїх устах, але усміх тепер був гіркий, зболений (П.Загребельний); Мою душу пройняло тепло, наче той усміх призначався мені (Є.Гуцало). Посмішка. 1. Особливий вираз обличчя (губ, очей), що виражає глузування, іронічне ставлення до когось, чогось тощо. – Здоров, – придивляється Тимофій до жорсткої посмішки, яка нічого доброго не обіцяє людям (М.Стельмах); Хотів уколоти жартом, але стримався, зате глузливу посмішку приховати не зміг (А.Гудима); Вогонь зіниць від слова не ожив, У посмішці ховається осуда: – А що, з твоїх ліричних міражів Багато хліба в нашім домі буде? (Г.Чубач). 2. Те саме, що усмішка 1. На його обличчі грала лагідна посмішка (О.Досвітній); У моєї коханої очі ніжні і ніжна посмішка, що ж ніжніше – не знаю (В.Винниченко); Весела посмішка ніколи не збігала з гарненького обличчя дівчини (Ю.Шовкопляс); Варвара Павлівна заясніла посмішкою (В.Собко); Проміняться очі в старої, на поморщеному лиці квітує посмішка (А.М’ястківський). Посміх, -у. 1. Те саме, що посмішка. – А, се ви!.. – мовила на вітання баронеса і ледве примітний посміх чувся в тих словах (Леся Українка); В очах Шмалія майнув посміх, а голос подобрішав (М.Стельмах); Вона скривила уста в подобизні посміху (П.Загребельний). 2. Глузливий жарт. [Іфігенія:] Невже тобі, суворій, грізній, личить Робити посміхи над бідними людьми?! (Леся Українка); Наталія Миколаївна не знала, як їй прийняти ті Довбнині речі: чи за посміх над її злиднями, чи над її непорядком (Панас Мирний). 3. Той, з кого глузують; посміховисько. З посміху люди бувають (прислів’я); Цілу ніч прождав я... Сором і безслав’я! Хлопця одурила, Посміхом зробила! (О.Олесь).
В усіх інших значеннях усувати, усовувати вживаються паралельно зі всувати, всовувати. усуміш див. всуміш. УТВЕРДЖУВАТИ - ЗАТВЕРДЖУВАТИ Утверджувати, -ую, -уєш, утвердити, -джу, -диш. Установлюючи щось, робити міцним, непорушним: утверджувати (утвердити) владу, утверджувати реалізм у літературі, утверджувати (утвердити) себе. Затверджувати1, затвердити. Схвалювати що-небудь; узаконювати щось; визнавати законним призначення когось на якусь посаду, роботу: затверджувати, затвердити проект, затвердити порядок денний. Пох.: затверджений, затвердження. Затверджувати2, затвердити, -джу, -диш. Завчати: затвердити таблицю множення. Пох. затверджений. УТИЛІЗАЦІЯ, -і, ор. -єю. Доцільне використання, застосування чого-небудь; переробка: утилізація відходів виробництва, утилізація відходів тепла. УТИЛІТАРИЗМ, -у. 1. Напрям в етиці, який визнає користь чи зиск критерієм моральності. 2. Вузький практицизм, прагнення мати з усього безпосередню матеріальну вигоду; дріб’язковий практицизм. УТИЛІТАРНИЙ. Пройнятий дріб’язковим практицизмом; вузькопрактичний: утилітарні погляди, утилітарний підхід до справи, утилітарні знання, утилітарне значення, утилітарне ставлення до життя. Пох. утилітарність. УТИСКУВАТИ, УТИСКАТИ - ВТИСКУВАТИ, ВТИСКАТИ Утискувати, -ую, -уєш, утискати. Насильно, несправедливо обмежувати чиїсь права та дії, піддавати утиску. В усіх інших значеннях утискувати, утискати вживаються паралельно зі втискувати, втискати. утілювати див. запроваджувати. утім – у тім див. втім. УТОПІЗМ, -у. Утопічні погляди, теорії; нездійсненність планів. УТОПІЯ, -ї, ор. -єю. Учення про соціальну перебудову, про ідеальний суспільний лад, яке не ґрунтується на науковому розумінні об’єктивних закономірностей суспільного розвитку; фантазія, нездійсненна мрія тощо. утори див. втора. утретє – у третє див. втретє. утримувати див. стримувати. утричі див. втричі. утроє – у троє див. втроє. утрьох – у трьох див. втрьох. УФОЛОГІЯ, -ї, ор. -єю. Галузь знань, яка вивчає нерозпізнані літаючі об’єкти і пов’язані з ними явища. учвал див. вчвал. УЧЕНЬ - ШКОЛЯР Учень, учня, ор. учнем. 1. Той, хто вчиться в загальноосвітній або спеціалізованій школі, хто навчається певному фаху, ремеслу: учні старших класів, вчителі та учні, учень морської школи. 2. Послідовник чиїхось поглядів, учення. Школяр, -а, ор. -ем. 1. Учень загальноосвітньої школи: школярі сходились до школи. 2. перен. розм. Доросла людина, яка поведінкою, вчинками нагадує дитину. учетверо – у четверо див. вчетверо. учитель див. педагог. учотирьох – у чотирьох див. вчотирьох. ушестеро – у шестеро див. вшестеро. ушістьох – у шістьох див. вшістьох. УШКОДЖУВАТИ, -ую, -уєш, УШКОДИТИ, -джу, -диш. 1. Завдавати шкоди; ранити, уражати тощо: ушкоджувати (ушкодити) руку, ушкоджувати (ушкодити) очі. 2. Робити непридатним для користування; псувати, ламати: шкідники ушкоджують рослини. Підкидали [конкуренти] огонь у його магазини, ушкоджували його апарати (І.Франко). Пох.: ушкоджений, ушкодження, ушкоджуватися. УШУ, невідм., с. Традиційне китайське військове мистецтво, яке в своїй основі має філософські, етичні та психофізичні аспекти; ушу являє собою набір специфічних фізичних вправ, що включають прийоми бою з різними видами зброї і без неї. УЯВА - УЯВЛЕННЯ Уява. Здатність уявляти – змальовувати, створювати, відтворювати щось у думках, свідомості; фантазування. Вж. зі сл.: багата, буйна, дитяча, дитини, збуджена, мимовільна, поетична, творча, художня, убога, хвора, людини, письменника; плід уяви, сила уяви, залишитися в уяві, спливати в уяві. – Стійте, стійте, давні чари, Хай в уяві щастя гає! (Г.Чупринка); З оповідання Марти він змалював у своїй уяві образ лагідної, терпеливої, пасивної дівчини (Б.Лепкий); Ридання струснули її тілом, а в уяві випливло усміхнене Романове лице (Вал. Шевчук). Уявлення. Знання, розуміння чогось. Вж. зі сл.: викривлене, загальне, наше, неточне, повне, помилкове, правильне, релігійне, слабе, чітке, про мистецтво, про письменника, про розвиток суспільства; давати уявлення, зберігати уявлення, складати уявлення, спростовувати уявлення. УЯВНИЙ. Який не існує в дійсності, а створений уявою, в уяві: уявне задоволення. Імператор Іоанн був задоволений уявним боєм і велів видати всім гребцям і воїнам, які брали в ньому участь, нагороду (С.Скляренко); Говорила [Зоня] до своїх уявних слухачів (Ірина Вільде); Зрештою, між уявним і дійсним завжди існуватиме якась невідповідність (Н. Рибак). Ф (еф). Як назва літери вживається в с. р.: початкове ф; як назва звука вживається в ч. р.: твердий ф. ФАБРИКА - ЗАВОД Фабрика. Промислове підприємство з механізованими процесами виробництва, яке випускає переважно товари легкої та харчової промисловості. Вж. зі сл.: бавовнопрядильна, кондитерська, взуттєва, меблева, паперова, прядильно-ткацька, рукавична, сірникова, стрічкоткацька, суконна, текстильна, ткацька, трикотажна, тютюнова, шоколадна. У скл. сл.: птахофабрика (велике підприємство, яке постачає продукти птахівництва); фабрика-кухня (велике підприємство з механізованим приготуванням страв). Пох. фабричний. Завод, -у. 1. Велике промислове підприємство з механізованими процесами виробництва, яке випускає переважно товари важкої промисловості. Вж. зі сл.: асфальтовий, бетонний, вагоноремонтний, газовий, електромеханічний, комбікормовий, консервний, металургійний, пивоварний, протезний, силікатний, содовий, суднобудівний, телевізорний, трубний, турбінний, хіміко-фармацевтичний, хімічний, цегельний, цукровий, шинний, завод металоконструкцій. У скл. сл.: авіазавод, автозавод, верстатозавод, радіозавод, спиртозавод, хлібозавод, завод-автомат, завод-гігант, завод-експортер. 2. Підприємство для розведення породистих та племінних тварин: кінний завод, рибоводний завод, устричний завод. Пох. заводський.
2. Точне відтворення картини за допомогою фотомеханічної репродукції; факсимільна репродукція. ФАКТ - ФАКТОР - ФАКТАЖ Факт, -у. Дійсна, невигадана подія, явище, приклад; те, що служить підтвердженням якогось положення, висновку: неспростовний факт, очевидний факт, історичний факт, аналізувати факти. Фактор, -а. Умова, рушійна сила, причина будь-якого процесу, явища; чинник: важливий фактор, моральний фактор, фактор стабілізації. Фактаж, -у. Сукупність фактів. ФАКТОРИНГ, -у. Різновид торговельно-комісійної операції, який поєднується з кредитуванням обігового капіталу клієнта; включає інкасування дебіторської заборгованості клієнта, кредитування й гарантію від кредитних та валютних ризиків. ФАЛЬСИФІКАТ, -у. Підробка, підроблений продукт, виріб. ФАЛЬСТАРТ, -у. Передчасно взятий старт кимсь із учасників змагання. ФАНАТИЗМ - ФАНАТИЧНІСТЬ Фанатизм, -у. Сліпа відданість своїй вірі й нетерпимість до інших вірувань; надзвичайна відданість якимсь ідеям, поглядам. Фанатичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фанатичного: фанатичність переконань. ФАНЕРОЗОЙ, -ю, ор. -єм. Найбільший етап геологічної історії, що охоплює палеозойську, мезозойську, кайнозойську ери. ФАНТАЗУВАННЯ - ФАНТАЗЕРСТВО Фантазування, р. мн. -ань. Дія за знач, фантазувати. Він любив Федорове фантазування, знав, що мрійність, то, можливо, єдине багатство й радість його друга (Ю.Збанацький). Фантазерство. Захопленість фантазіями, схильність до фантазування: небезпечне фантазерство. ФАНТАСТИКА - ФАНТАСТИЧНІСТЬ Фантастика. 1. Поняття, образи, створені уявою, що не відповідають дійсності; жанр літератури, пов’язаний з цими явищами: наукова фантастика. 2. Щось вигадане, нереальне, пов’язане з фантазією. Фантастичність, -ності, ор. -ністю. Властивість фантастичного; наявність фантастики в чомусь: фантастичність фабули, колорит фантастичності. ФАНТОМ. 1. р. -у. Щось нереальне, що існує лише в уяві; ілюзія; привид. Понад голови люду того Йдуть всесвітні бурі, Панства, царства встають і падуть, Мов фантоми понурі (М.Вороний); Туга за фантомом щастя – се щастя. Досягнення приносять розчарування (У.Кравченко). 2. р. -а. Модель людського чи тваринного тіла або частини тіла натурального розміру, що служить наочним приладдям у навчальному закладі, є експонатом у музеї тощо. фарба див. барва. ФАРБО... Перша частина складних слів, що відповідає слову фарба; пишеться разом: фарборозпилювач. ФАРМАЦІЯ, ФАРМАЦЕВТИКА - ФАРМАКОЛОГІЯ Фармація, -ї, ор. -єю, фармацевтика. Наука, що вивчає питання добування, обробки, виготовлення, стандартизації, зберігання та відпускання лікарських засобів: експериментальна фармація (фармацевтика). Фармакологія. Наука, що вивчає дію ліків на організм і встановлює методи й принципи їх застосування. ФАРСІ, невідм., ж. Одна з іранських мов, поширена в Ірані, Афганістані, Пакистані, Індії, Іраку, Об’єднаних Арабських Еміратах, у країнах Закавказзя та Середньої Азії; перська мова. ФАРФОР - ФАЯНС Фарфор, -у. 1. Мінеральна маса із суміші каоліну, пластичної глини, кварцу та польового шпату (переважно білого кольору), яка використовується для виготовлення тонкого посуду, виробів декоративного та прикладного характеру, ізоляційних матеріалів тощо: ваза з фарфору, сервіз із китайського фарфору. 2. збірн. Вироби з такої маси: колекція старовинного фарфору, севрський фарфор. Пох. фарфоровий (фарфорове виробництво, фарфоровий сервіз). Фаянс, -у. 1. Мінеральна маса з особливих сортів глини з домішкою гіпсу та інших речовин, яка використовується для виготовлення керамічного посуду, статуеток тощо: чашки з фаянсу. 2. збірн. Вироби з такої маси, обпалені й покриті поливою. Пох. фаянсовий (фаянсова маса, фаянсовий завод, фаянсовий посуд). ФАС1, -у. Лицьовий бік, вид спереду; прямолінійна ділянка фортечної огорожі або польового укріплення з певним напрямом вогню. ФАС2, -у. Різновид комерційних умов постачання та оплати товарів у міжнародній торгівлі при морському й річковому їх транспортуванні. ФАСОННИЙ - ФАСОНИСТИЙ Фасонний. Зроблений за фасоном (зразком); пов’язаний з виготовленням виробів за певним зразком; який має складну конфігурацію (про тканину): фасонні різці, фасонні роботи, фасонна тафта. Фасонистий, розм. 1. Гарного, модного фасону: фасонистий одяг. 2. Якому притаманні показний шик, франтуватість: фасонистий хлопець. ФАТАЛЬНИЙ - ФАТАЛІСТИЧНИЙ Фатальний. 1. Неминучий, невідворотний; який виражає приреченість, покірність долі, нещастю тощо: фатальна зумовленість, фатальна неминучість, фатальні очі. 2. Який зумовлює характер (переважно негативний, небажаний) наступних дій тощо: фатальний вплив, фатальна зустріч. 3. Згубний: фатальне кохання, фатальний збіг обставин, фатальний кінець. Фаталістичний. Який стосується фаталізму, грунтується на фаталізмі: фаталістична покірність долі, фаталістична концепція. ФАТА-МОРҐАНА, фата-моргани. Складний міраж, при якому зображення наземних предметів (озера, гори, дерева тощо) за горизонтом здебільшого спотворені, мінливі; марево. ФАТОМ - ФАТУМ Фатом, -а. Одиниця довжини в англійській системі мір, що дорівнює шістьом англійським футам (1,8288 м). Фатум, -у. Наперед визначена, невідворотна доля; неминучість. ФАУНА - ФЛОРА Фауна. Сукупність тварин, що населяють (або населяли колись) певну територію; тваринний світ. Флора. Сукупність видів рослин, що ростуть (або росли колись) на певній території; рослинний світ. ФЕДЕРАТИВНИЙ - ФЕДЕРАЛЬНИЙ - ФЕДЕРАЛІСТСЬКИЙ Федеративний. 1. Який являє собою федерацію (державне об’єднання): федеративний лад, федеративна держава. 2. Який стосується федерації – спілки товариств, організацій тощо: федеративні профспілки, на федеративних засадах. Федеральний. 1. Загальнодержавний (стосовно деяких держав): федеральний канцлер (у ФРН, Австрії), Федеральне бюро розслідувань (в США). 2. рідше. Те саме, що федеративний 1. Федералістський. Який стосується федералістів, федералізму: федералістські погляди, федералістські спрямування. ФЕНОМЕН - НОУМЕН Феномен, -а. У філософії – явище, в якому спостерігається суть чого-небудь; рідкісне, єдине у своєму роді явище або видатна, виняткова людина: феномен довголіття, психологічний феномен, феномен людської стійкості. Пох.: феноменальний (феноменальний слух, феноменальна людина), феноменалістичний. Ноумен, -а. У філософії – те, що осягається тільки розумом; те, що нібито перебуває по той бік явищ і становить непізнаванну сутність; "річ у собі". Пох. ноуменальний. ФЕНОМЕНАЛІЗМ, -у. Вчення, що визнає об’єктом пізнання явища і заперечує можливість пізнання сутності речей. ФЕРО... Перша частина складних слів, що відповідає поняттям "залізо", "залізистий"; пишеться разом: феромагнетизм, феромарганець. ФІГУРАЛЬНИЙ - ФІГУРНИЙ Фігуральний, лінгв. Який має багато особливих форм, стилістичних прийомів, словесних зворотів, що використовуються для підсилення виразності мови: фігуральний вислів, фігуральна мова. Фігурний. 1. Зроблений, виготовлений у формі якоїсь тварини, рослини, візерунка тощо; який має складну форму або призначений для надання чому-небудь такої форми: фігурний орнамент, фігурний різець, фігурне зображення, фігурні дужки (у мовознавстві). 2. Який виконується фігурами, комплексом рухів; призначений для виконання чогось фігурами: фігурні танці, фігурне плавання, фігурне катання, фігурний політ. ФІГУРАНТ - ФІГУРИСТ Фігурант, -а. 1. У балеті – танцівник, який виступає в кордебалеті. 2. Актор, який виконує ролі без слів; статист. Пох.: фігурантка, фігурантський.
2. Шматок риби або м’яса свійської птиці або дичини, очищений від кісток. ФІЛЕ2, невідм., с. Ажурне в’язання; виріб, виготовлений таким способом; вишивка на сітчастій тканині з ниток. ...ФІЛІЯ. Кінцева частина складних слів, що відповідає поняттям "схильність", "нахил", "любов до чогось": анемофілія. ФІНВАЛ, -а. Велика морська тварина з підряду беззубих китів; оселедцевий кит. ФІНИ - ФІНЛЯНДЦІ Фіни, -ів, мн. (одн. фін, -а). Народ, що становить основне населення Фінляндії. Пох. фінський. Фінляндці, -ів, мн. (одн. фінляндець, -дця). Мешканець Фінляндії. Пох. фінляндський. ФІСКАЛЬНИЙ. Який стосується державної скарбниці: фіскальна політика, фіскальні доходи. ...ФІТ. Кінцева частина складних слів, що вказує на належність до рослин: ксерофіт, спорофіт. жүктеу/скачать 3.27 Mb. Достарыңызбен бөлісу:
|