Наукового товариства імені Тараса Шевченка, редактор «Записок НТШ», автор багатьох праць з історії України цікавився цим мальовничим краєм. Тому історик виділяв кошти для етнографічних експедицій на Гуцульщину, вияв лення нових історичних документів з історії Карпатського краю, підтримував творчі зв'язки з галицькими вченими, сприяв виданню чотиритомного етнографічного збірника Володимира Шухевича «Гуцульщина», публікував на сто ронках журналів матеріали Федора Вовка, Осипа Мако- вея, Володимира Шухевича, Володимира Гнатюка та інших галицьких учених. 1902 року Михайло Грушевський нарешті особисто від відав Гуцульщину й поселився в Криворівні в гуцула Пилипа Зеленчука. Невдовзі він придбав гарну віллу з городом, яку обладнав у гуцульському стилі, привіз сюди основну літературу і кожного року, до Першої світової війни, приїз див із родиною. Історик ласкаво спілкувався з гуцулами на різні побутові теми, розповідав їм цікавинки з історії Укра їни, Галичини, відвідував церкву, брав участь у гуцульських ігрищах, співав коломийки тощо. Водночас із Михайлом Грушевським частими гостями Криворівні були В. Гнатюк, І. Франко, М. Коцюбинський, Г. Хоткевич, Ф. Вовк та багато інших діячів української на уки і культури. Учений спілкувався з цими представника ми тогочасної еліти, а також із місцевими краєзнавцями Л. Гарматієм, О. Іваничуком, А. Онищуком, Г. Колцанюком — 55 —
