знався ще під час студентських років. Ну а на власні очі Франко побачив цей край 1880 року, у віці 24 років. Проте дійшов він лиш до Яблунева, де його 4 березня заарешту вала австрійська поліція, яка пильно слідкувала за ним. Ув'язненого спочатку помістили в камеру міської Коломий ської ратуші, а 5 березня перевели до тюрми Коломийсько го окружного суду. Тут молодий Франко написав свій зна менитий твір «Вічний революціонер», а також інші поезії. Також письменник заното.вував усі пісні й приповідки, які чув від арештантів із Покуття. Звинувачення Франка полягало в соціалістичній про паганді й участі у замаху на війта села Москалівка біля Ко сова. Певною мірою ці звинувачення були об'єктивними. Річ у тім, що селяни Москалівки, брати Фокшеї, не захотіли платити податки і зробили замах на війта. А підчас обшуку в них були знайдені твори М. Драгоманова, М. Павлика та І. Франка. Однак участь письменника в цьому замаху не довели, і власті обмежились триденним арештом за порушення паспортного режиму. Після цього Івана Франка відправили в рідне село, але 15 червня він повернувся до Коломиї з метою поїхати у Нижній Березів. Тут поліція знову затримала його через брак паспорта. Водночас поет важко захворів у готелі. У червні-серпні 1880 року, після довгих поневірянь, хворий на пропасницю Франко таки дістався Нижнього Березова, де зупинився у вчителя Кирила Геника. Майже весь час письменник лежав хворий і не виходив із хати. У цей час Франко продовжував писати оповідання, запи сував пісні, приповідки, які пізніше використовував у своїх публікаціях. Утім, коломийський староста не дав спокою Франку.
