розбіглися хто куди. Даремно Нодь зупиняв їх — ніхто
не хотів його чути. За ніч намело стільки снігу, що люди
ледве пересувалися від замету до замету.
До табору повернулася лише третина слуг — змучених,
голодних, перемерзлих. Решта загинула в бурані. Не по
вернувся й барон Янош Нодь.
—
Говирло! Говирло! — втомлено повторювали ті, хто
повернувся. Мадярською це означало, що всю вершину за
сипав сніг. Такого дива люди з далекої мадярської рівнини
ще не бачили... Хіба може бути, щоб серед літа — та й сніг?
З тих пір гору назвали Говерлою — сніжною горою.
А вона й справді сніжна і взимку, і влітку!
ЛЕГЕНДА ПРО ГОВЕРЛУ І ПРУТ
В одному селі жив хлопець, якого прозвали Прут. Якось
запрацювався він у горах і вирішив не йти додому, а заночу
вати просто в лісі. Знайшов він собі високу струнку ялинку
і ліг під нею. І наснився йому дивний сон — ніби прийшла
до нього гарна дівчина, уся в зеленому. Дівчина гладила
його по волоссю і співала пісню. Та щойно хлопець про
стягнув до неї руку, вона одразу ж зникла. Прокинувся він,
а навкруги нікого немає. Тільки на гілці помітив він зелену
стрічку. Запала дівчина йому в душу, і вирішив хлопець
її
— 129 -
Містичні істоти, загадки і таємниці Карпат
знайти. Наступного вечора він знову влаштувався під тією
самою ялиною, але вже не спав. Стемніло, і він побачив,
як із-під землі з'явилася та дівчина і пішла просто до того
місця, де сховався Прут. Коли вона підійшла до дерева,
хлопець скочив і обійняв її. Він запитав, як її звати. Вона
спочатку злякано дивилася на нього, а потім усміхнулася
Достарыңызбен бөлісу: |
