Загальні теоретичні питання

КІЛЬКІСНИЙ АНАЛІЗ

1. Процес екстракції характеризується константою розподілу та коефіцієнтом розподілу. За якої умови константа розподілу буде чисельно дорівнювати коефіцієнту розподілу ?

А. * Речовина перебуває в однаковій хімічній формі в обох фазах

В. Співвідношення об’ємів органічної і водної фази дорівнює одиниці

С. Система перебуває в стані рівноваги при певній температурі і однаковій аналітичній концентрації речовини

D. Екстрагент змішується з водою

Е. Співвідношення об’ємів органічної і водної фази дорівнює одиниці і аналітична концентрація речовини є однаковою
2. При виборі окисно-відновної реакції для потреб аналізу треба передбачити повноту та напрямок проходження цієї оксидаційно-відновної реакції. Встановити ці показники можна за:

А. * Різницею стандартних електродних потенціалів учасників реакції

В. Величиною стандартних електродних потенціалів учасників реакції

С. Величиною стрибка потенціалу в ході оксидаційно-відновної реакції

D. Величиною водневого показника системи

Е. Температурою системи

А. * Співвідношення компонентів буферної суміші є еквімолярним

В. Концентрація компонентів буферної суміші є 1 М

С. При додаванні 100 мл 1 М розчину кислоти

D. При додаванні 100 мл 1 М розчину лугу

Е. Загальний об’єм буферної суміші рівний 1 л

A. * Підтримки певного значення величини рН розчину

B. Зміни величини рН розчину

C. Зміни константи іонізації речовини

D. Зміни іонної сили розчину

E. Зміни добутку розчинності речовини

Ka

В. CH₃COONH₄

С. Na₂SO₄

D. (NH₄)₂SO₄

Е. (NH₄)₃PO₄
6. Усі методи кількісного аналізу поділяють на три групи: хімічні методи, фізичні методи та фізико-хімічні методи кількісного аналізу. У хімічних методах:

A. * Проводять відповідну реакцію і вимірюють або масу отримуваного продукту, або об’єм розчину реагенту, що був витрачений на реакцію з визначуваною речовиною

B. Старанно перемішують зразок, що аналізують, з водою або з розчином індикатора

C. За допомогою рефрактометра визначають коефіцієнт заломлення розчину

D. За допомогою газового хроматографа визначають склад сумішей

E. Проводять вимірювання фізичних властивостей речовин або сумішей, наприклад, температури топлення

A. * Розчин амонію хлориду

B. Розчин хлоридної кислоти

C. Розчин сульфатної кислоти

D. Розчин калію хлориду

E. Розчин амонію сульфату

A. * Молярна концентрація

B. Масова частка [%]

C. Молярна концентрація еквівалента

D. Молярна частка

E. Моляльна концентрація

А. * 0,85

В. 8,5 г

С. 5,0 г

E. 4,5 г
10. Для приготування 50 г 10 % гіпертонічного розчину натрію хлориду необхідно:

А. * 5 г NaCl

В. 25 г NaCl

С. 0,5 г NaCl

D. 1 г NaCl

Е. 50 г NaCl
11. Для приготування 1 л 0,1 М розчину сульфатної кислоти (М _H2SO4 = 98 г/моль) необхідно взятии:

А. * 9,8 г H₂SO₄

В. 98 г H₂SO₄

С. 980 г H₂SO₄

D. 49 г H₂SO₄

Е. 0,098 г H₂SO₄

A. * Підвищенні іонної сили розчину і протіканні конкуруючих реакцій.

B. При підкисленні розчинів і зростанні іонної сили розчину.

C. При пониженні концентрації одноіменних з осадом іонів та зниженні іонної сили розчину.

D. При протіканні реакцій комплексоутворення.

E. При дуже високих концентраціях сторонніх електролітів.

A. * Введенням надлишку лігандів і застосування водно-органічних середовищ з певним значенням кислотності

B. Збільшенням концентрації комплексної сполуки в досліджуваних системах

C. Регулюванням рН розчину і додаванням надлишку реагенту

D. Використанням екстракції з водних розчинів в органічні розчинники

E. Її не можна змінити, оскільки вона визначається природою комплексоутворювача і лігандів

A. * Розчинники з основними (протонно-акцепторними) властивостями

B. Кислотні розчинники (з протонно-донорними властивостями)

C. Нівелюючі розчинники

D. Диференціюючі розчинники

E. Малополярні розчинники

A. * Реальними (формальними) потенціалами окиснювально-відновних пар

B. Стандартними електродними потенціалами окиснювально-відновних пар

C. Тернодинамічною константою рівноваги окиснювально-відновних реакцій

D. Перебігом конкуруючих реакцій з учасниками окиснювально-відновного процесу

E. Природою окиснювально-відновних пар

A. * Малинове

B. Червоне

C. Безколірний розчин

D. Оранжево-рожевий

E. Жовтий

A. * Осад набуде червоно-коричневого кольору

B. Розчин залишиться слабко-жовтим

C. Розчин змінить забарвлення з жовтого на оранжево-червоний

D. Осад залишиться білим, сирнистим на вигляд

E. Білий осад і жовтий розчин над ним

A. * Встановленням деякого значення потенціалу в системі і відповідної редокс рівноваги для індікатора

B. Домінуванням відповідної окисненої або відновленої форм індикатора

C. Зміною кислотності розчинів і домінування кислотної чи основної форм індикатора

D. Зміною концентрації іонів певних металів в розчині

E. Встановленням рівноваги окисненої і відновленої форм індикатора

A. * Донорно-акцепторного

B. Іонного

C. Водневого

D. Ковалентного полярного

E. Сил Ван-дер-Ваальса

A. * Викликає зменшення ступеня дисоціації кислоти

B. Викликає збільшення ступеня дисоціації кислоти

C. Викликає збільшення ступеня дисоціації кислоти

D. Призводить до зростання ступеня дисоціації солі

E. Призводить до зменшення ступеня дисоціації солі

A. * Переосадження

B. Перемішування, охолоджування

C. Осадження з гарячих розчинів

D. Повільне осадження

E. Прожарення

A. * Добутком розчинності

B. Константою Больцмана

C. Ступенем іонізації

D. Іонним добутком

E. Постійна Планка

А.*Амфіпротні

В. Протогенні і амфіпротні

С. Апротонні

D. Протофільні

E. Протогенні

A . * Константа розподілу

B. Константа дисоціації

C. Константа солюбілізації

D. Константа гідролізу

E. Константа стійкості

А. * 50 г

В. 5 г

С. 25 г

Е. 10 г