Титриметричні методи аналізу

Титриметричні методи аналізу

1. Як називається спосіб титрування, за якого до аналізованої речовини А поступово додається речовина В до встановлення точки еквівалентності?

A. * Прямим

B. Зворотним

C. Непрямим

D. Титруванням замісника

E. Титруванням остатку
2. Підберіть придатний методичний прийом, якщо речовина реагує з титрантом стехіометрично з достатньою швидкістю:

A. * Спосіб прямого титрування

B. Титрування по заміщенню

C. Спосіб зворотнього титрування

D. Титрування з інструментальним фіксуванням точки еквівалентності

E. Метод взяття окремих наважок

А. * Спосіб замісникового титрування

В. Спосіб прямого титрування

С. Спосіб зворотного титрування

D. Титрування з інструментальним фіксуванням точки еквівалентності

Е. Метод взяття окремих наважок

A. * Спосіб зворотнього титрування

B. Спосіб прямого титрування

C. Титрування по заміщенню

D. Титрування з інструментальним фіксуванням точки еквівалентності

E. Метод взяття окремих наважок

A. * Поправочний коефіцієнт до молярної концентрації

B. Фактор перерахунку

C. Поправочний індекс

D. Коефіцієнт співвідношення

E. Коефіцієнт відхилення

A. * Спосіб зворотнього титрування

B. Титрування по заміщенню

C. Спосіб прямого титрування

D. Титрування з інструментальним фіксуванням точки еквівалентності

E. Метод взяття окремих наважок

А. * К₂Cr₂О₇

В. NaOH

С. I₂

Е. HCl.
8. Знайти титр розчину, на приготування 1 дм³ якого взято 5,2 г K₂Cr₂O₇

A. * 5,194•10^-3

B. 6,121•10^-3

C. 4,858•10^-3

D. 4,622•10^-3

E. 5,851•10^-3
9. Яку наважку (в г) H₂C₂O₄•2H₂O треба взяти для приготування 25 см³ 0,05н розчину?

A. * 7,87•10^-2

B. 7,65•10^-2

C. 8,24•10^-2

D. 6,55•10^-2

E. 5,47•10^-2

A. * 25

C.15

E.35
11. Визначити ступінь дисоціації (в %) 0,4М розчину НСООН (Кдис.=1,77•10^-4)

A. * 2,1

B. 3,2

D. 1,6

А. * Бюретка

В. Мірна колба

С. Мірний циліндр

D. Конічна колба

Е. Мензурка

A. * Точкою еквівалентності

B. Точкою нейтралізації

C. Кінцевою точкою титрування

D. Показником титрування

E. Перетитруванням

A. * Показник константи іонізації продукту реакції не співпадає із показником титрування індикатора

B. Показник константи іонізації титранта реакції не співпадає із показником титрування індикатора

C. Скачок титрування є більшим за інтервал переходу індикатора

D. Точка еквівалентності не співпадає з точкою кінця титрування

E. Точка еквівалентності не співпадає із інтервалом переходу індикатора

A. * Додаткового реактиву, який попередньо взаємодіє із досліджуваною речовиною.

B. Двох бюреток для послідовного тируваня двома різними титрантами.

C. Двох індикаторів для почергового тирування одним титрантом.

D. Двох титрантів, один із яких додається до досліджуваної речовини у надлишку;

E. Додаткового реактиву, який титрується разом із досліджуваною речовиною.

A. * Температури

B. Молярної концентрації йонів

C. Концентрації солі

D. Моляльної концентрації солі

E. Наявності каталізатора

A. * Маса речовини в грамах , яка міститься в 1 мл розчину

B. Маса речовини в грамах , яка міститься в 1 л розчину

C. Кількість еквівалентів речовини , яка міститься в 1 л розчину

D. Маса речовини в грамах , яка міститься в 1 мл розчинника

E. Маса речовини в грамах , яка міститься в 100 мл води

A. * Розчином з приготовленим титром

B. Розчином із встановленим титром

C. Розчином , приготовленим із стандарт - титру

D. Стандартизованим

E. Титрованим

відмірювання об’ємів додаткових реагентів:

A. * Мірний циліндр

B. Мірна колба

C. Бюретка

D. Піпетка

E. Конічна колба
20. Укажіть, яку характеристику в титриметричних методах аналізу використовують при виборі індикатору:

A. * Інтервал переходу

B. Константа індикатора

C. Стрибок титрування

D. Показник титрування

E. Точка нейтралізації

A. * Первинним стандартним розчином

B. Розчином із встановленим титром

C. Вторинним стандартним розчином

D. Стандартизованим розчином

E. Титрованим розчином

A. * Всі зазначені методи

B. Перманганатометрію

C. Дихроматометрію

D. Броматометрію

E. Церіметрію

A. * Титрування за залишком

B. Неводне титрування

C. Пряме титрування

D. Замісникове титрування

E. Будь-яке титрування

A. * NaOH, HCl

B. AgNO₃, BaCl₂

C. NaNO₂, Na₂S₂O₃

D. KI, K₂Cr₂O₇

E. КІ, KMnO₄

А. * рН середовища в точці еквівалентності.

В. Природа титранту.

С. Властивості продуктів реакції.

D. Природа обумовлених речовин.

Е. Зміна рН середовища в процесі титрування.

A. * Змінюючі будову і забарвлення залежно від рН середовища

B. Реагуючі на зміну рН середовища

C. По різному забарвлені в різних середовищах

D. Змінюючі забарвлення в процесі титрування

E. Іонна і молекулярна форми яких, забарвлені різно

A. * Константи іонізації індикатора.

B. Концентрації титранту .

C. Концентрації досліджуваного розчину.

D. Концентрації розчину індикатору .

E. Природи досліджуваної речовини.

A. * fекв = 1/2

B. fекв = 1/3

C. fекв = 1

D fекв = 3

E. fекв = 2

A. * Метилоранж, ацидіметрія

B. Фенолфталеїн, ацидіметрія

C. Метилоранж, алкаліметрія

D. Фенолфталеїн, алкаліметрія

E. Мурексид, ацидіметрія

A. * Кислотно-основні індикатори

B. Окисно-відновні індикатори

C. Зовнішні індикатори

D. Метал-індикатори

E. Редоксіндикатори

A. * Алкаліметрія

B. Ацидиметрія

C. Комплексонометрія

D. Редоксиметрія

E. Гравіметрія

A. * Під час титрування сильної основи сильною кислотою

B. Під час титрування слабкої основи сильною кислотою

C. Під час титрування слабкої кислоти сильною основою

D. Під час титрування слабкої основи слабкою кислотою

E. Під час титрування солі сильною кислотою

A. * Інтервал переходу

B. Константа індикатора

C. Стрибок титрування

D. Показник титрування

E. Точка нейтралізації

A. * Фенолфталеїн

B. Дифеніламін

C. Дифенілкарбазон

D. Еріохром чорний Т

E. Мурексид

А. * Оксалатною кислотою

В. Натрію тетраборатом

С. Калію дихроматом

D. Натрію тіосульфатом

Е. Амонію гидроксидом

А. * Оксалатна кислота

В. Натрію сульфат

С. Кальцію нітрат

D. Натрію гідроксид

Е. Амонію хлорид

A. * Метиловий оранжевий

B. Мурексид

C. Метиленовий синій

D. Дифеніламін

E. Фероїн

A. * Бензойну кислоту

B. Соляну кислоту

C. Сульфатну кислоту

D. Форміатну кислоту

E. Ацетатну кислоту

А. * Прямої ацидиметрії

В. Зворотної ацидиметрії

С. Прямої алкаліметрії

D. Зворотної алкаліметрії

Е. Комплексонометрії

A. * Реакцію нейтралізації

B. Реакцію окислення бромідів до вільного брому

C. Реакцію окислення-відновлення

D. Реакцію осадження

E. Реакцію комплексоутворення

A. * Калію гідроксид

B. Хлоридної кислоти

C. Оксалатної кислоти

D. Натрію тетраборат

E. Амонію гідроксид

А. * Алкаліметрії, зворотне титрування

В. Ацидиметрії, зворотне титрування

С. Алкаліметрії, пряме титрування

D. Ацидиметрії, пряме титрування

Е. Комплексонометрії

А. *Кислотно-основного титрування

В. Окислювально-відновного титрування

С. Осаджувального титрування

D. Комплексонометрії

Е. Фотометрії

А. * Na₂CО₃

В. KMnO₄

С. NaOH

D. I₂

Е. КІ
22. Вкажіть пару стандартних речовин для стандартизаціїї титрантів методу ацидиметрії:

А. * Натрій карбонат, натрій тетраборат

В. Натрій хлорид, натрій тетраборат

С. Натрій сульфат, натрій карбонат

D. Натрій оксалат, натрій сульфіт

Е. Натрій бромід, натрій ацетат
23. За допомогою якого титриметричного методу аналізу можна провести кількісне визначення сульфатної кислоти розчином калію гідроксиду?

A. * Алкаліметрії

B. Ацидиметрії.

C. Окислення-відновлення.

D. Осадження.

E. Комплексоутворення.

А. * НCl, NaOH

В. НCl, H₂SO₄

С. KOH, NaOH

D. NaOH, KCl

Е. H₂SO₄, K₂SO₄ .

А. * NaOH, HCl

В. HCl, H₂SO₄

С. NaOHЮ, AgNO₃

D. NaOH, KOH

E. NH₄NCS, AgNO₃

А. * Натрій тетраборат

В. Оксалатна кислота

С. Магній сульфат

D. Калій ихромат

Е. Натрій тіосульфат

А. * Щавелева кислота

В. Натрій хлорид

С. Оцтова кислота

D. Натрій тетраборат

Е. Хлорводнева кислота

A. * Методом ацидіметрії

B. Методом осаджувального титрування

C. Методом перманганатометрії

D. Методом комплексонометрії

E. Методом алкаліметрії

А. * f =1

В. f = 4

С. f = 1/2

D. f = 1/4

E. f = 2
30. Для стандартизації розчину титранту-натрію гідроксиду використовують

стандартний розчин:

A. * Хлороводневої кислоти

B. Натрію броміду

C. Заліза (II) сульфату

D. Ртуть (II) нітрату

E. Калія бромату

A. * Показником титрування

B. Показником індикатора

C. Інтервалом [ділянкою] переходу забарвлення індикатора

D. Точкою еквівалентності

E. Точкою кінця титрування

A. * Зворотнім титруванням залишку сульфатної кислоти розчином гідроксиду натрію з метиловим червоним

B. Прямим титруванням хлоридною кислотою в присутності фенолфталеїну

C. Прямим титруванням хлоридною кислотою в присутності метилового червоного

D. Методом непрямого кислотно-основного титрування

E. Зворотнім титруванням з фенолфталеїном

A. * Прямим кислотно-основним титруванням з двома індикаторами

B. Методом зворотнього комплексонометричного титрування

C. Непрямим кислотно-основним титруванням

D. Зворотнім кислотно-основним титруванням

E. Не можна роздільно відтитрувати

A. * Зворотнім титруванням з фенолфталеїном

B. Зворотнім титруванням з метиловим оранжевим

C. Прямим титруванням з фенолфталеїном

D. Прямим титруванням з метиловим червоним

E. Непрямим кислотно-основним титруванням

A. * Кислоти, основи і солі, що гідролізують

B. Тільки сильні кислоти

C. Тільки сильні основи

D. Тільки сильні кислоти і слабкі основи

E. Тільки солі, що гідролізують

A. * NH₃·H₂O, CH₃COOH

B. NaOH, KOH

C. KOH, K₂CO₃

D. NaHCO₃, NaOH

E. Na₂CO₃, NaCl

A. * Кислотно-основний

B. Дихроматометрія

C. Церіметрія

D. Трилонометрія

E. Йодометрія

A. * Алкаліметрії

B. Ацидиметрії

C. Йодометрії

D. Перманганатометрії

E. Церіметрії

A . * рН – індикаторів

B. Адсорбційних індикаторів

C. Редокс – індикаторів

D. Люминесцентних

E. Металоіндикатори

розчину в присутності фенолфталеїну:

A. * Малинове

B. Червоне

C. Безколірний розчин

D. Оранжево-рожевий

E. Жовтий
41. Для вибору індикатору в методі кислотно-основного титрування будують криву

титровання, яка представляє собою залежність:

A. * рН розчину від об’єму доданого титранту

B. рН розчину від концентрації розчину добавленого титранту

C. рН розчину від об’єму аналізуючого розчину

D. Концентрації аналізуючого розчину від рН розчину

E. рН розчину від температури.
42. Для підвищення сили іонізації аніліну при титруванні його в неводному середовищі використовують:

A. * Оцтову кислоту

B. Етанол

C. Сірчану кислоту

D. Розчин діхромата калія

E. Розчин натрію гідроксиду

A . * Фенолфталеїн

B. Метиловий оранжевий

C. Бромтимоловий синій

D. Еріохром чорний

E. Метиленовий синій

A. * Хлорводневої кислоти

B. Сірчаної кислоти

C. Перманганату калію

D. Йоду

E. Гідроксиду натрію

А. * Щавелева та янтарна кислоти

В. Сульфанілова та саліцилова кислоти

С. Мурашина і оцтова кислоти

Д. Сульфанілова і щавелева кислоти

Е. Оцтова і янтарна кислоти

А. * Оксалатну кислоту.

В. Натрію хлорид.

С. Натрію тіосульфат.

D. Натрію тетраборат.

Е. Калію біхромат.

А. * За пявою забарвлення розчину, зумовленого надлишком титранту

В. За руйнуванням комплексу титранту досліджувана речовина

С. За утворенням малорозчинної сполуки індикатора з досліджуваною речовиною

D. За утворенням комплексної сполуки індикатора з титрантом

E. За утворенням малорозчинної сполуки індикатора з титрантом

A. * Перманганатометрії

B. Броматометрії

C. Йодиметрії

D. Нітритометрії

E. Аргентометрії

A. * 5/2

B. 2/5

C. 2

E. 1/3
5. Деякі окислювально–відновні реакції супроводжуються перебігом побічних індукованих (спряжених) реакцій, в яких одна реакція перебігає самодовільно, а друга тільки при проходженні першої. Яку назву має речовина, яка приймає

участь в обох реакціях?

A. * Актор

B. Індуктор

C. Акцептор

D. Каталізатор

E. Індикатор

A. * В кінці титрування

B. На початку титрування

C. Коли відтитровано 50% речовини, що визначається

D. В точці еквівалентності

E. В процесі титрування

A. * Розчин натрію тіосульфату.

B. Розчин калію йодиду.

C. Розчин калію дихромату.

D. Розчин калію перманганату.

E. Розчин натрію нітриту.

A. * Ароматичних сполук

B. Індиферентних сполук

C. Бромовмісних сполук

D. Неорганічних сполук
9. Метод нітритометрії заснований на диазотуванні первинних ароматичних амінів. Кількісне визначення якої із наведених речовин можна визначати цим методом:

A. * Стрептоциду

B. Кислоти щавлевої

C. Кислоти аскорбінової

D. Кислоти ацетилсаліцилової

E. Глюкози

A. * Нітритометрія

B. Йодометрія

C. Дихроматометрія

D. Перманганатометрія

E. Церіметрія

A. * Бромометрія

B. Броматометрія

C. Комплексономектрія

D. Йодометрія

E. Перманганатометрія

титрування броматометрично. Які титровані розчини використовують при цьому?

A. * Розчини KBrO₃ та Na₂S₂O₃

B. Розчини KBrO₃ та KBr

C. Розчини KBrO₃ та KI

D. Розчини KBr та Na₂S₂O₃

E. Розчини KI та Na₂S₂O₃
13. Метод нітритометрії використовують для кількісного визначення фармацевтичних препаратів з первинною або вторинною ароматичною

аміногрупою (анестезин, дикаїн, новокаїн та інщі). Препарат розчиняють у розбавленій хлороводневій кислоті і титрують розчином нітриту натрію в

присутності внутрішнього редокс-індикатору. Який індикатор використовують?

A. * Суміш тропеоліну 00 з метиленовим синім.

B. Дифеніламін

C. Метиловий оранжевий

D. Фенілантранілова кислота

E. Крохмаль

сульфатної і фосфатної кислот та титрують розчином сульфату церія. Яка напівреакція відбувається при цьому?

A. * Ce⁴⁺ + e → Ce³⁺

B. Ce⁴⁺ + 2e → Ce²⁺

C. Ce³⁺ – e → Ce⁴⁺

D. Ce³⁺ + 2e → Ce⁺

E. Ce⁴⁺ + 3e →Ce⁺
15. Який робочий розчин використовують у методі, що називається »нітритометрія«?

A. * Нітрит натрію

B. Нітрат калію

C. Нітрит магнію

D. Нітрит амонію

E. Нітрат заліза(ІІІ)

A. * Дихромат калію

B. Нітрат хрому(ІІІ)

C. Сульфат хрому(ІІІ)

D. Хлорид хрому(ІІІ)

E. Бромід хрому(ІІІ)

A. * Реакцію окислення-відновлення

B. Реакцію окислення бромідів до вільного брому

C. Реакцію нейтралізації

D. Реакцію осадження

E. Реакцію комплексоутворення

А. * За зміною забарвлення реакційної суміші під час додавання зайвої краплі робочого розчину

В. За допомогою редокс – індикатора дифеніламіну

С. За допомогою рН – індикатора

D. За допомогою специфічного індикатора

Е. За допомогою розчину крохмалю

А. * ПерманганатометріЇ

В. Йодометрія

С. Меркуриметрія

D. Аргентометрія

Е. Кислотно-основне

А. * Крохмалю

В. Дифенілкарбазиду

С. Фенолфталеїну

D. Метилоранжу

Е. Сульфосаліцилової кислоти

А. * Перманганатометрії

В. Аргентометрії

С. Йодометрії

D. Нітритометрії

Е. Комплексонометрії

A. * Оксидом миш’яку (ІІІ).

B. Калію дихроматом

C. Натрію хлоридом

D. Сірчаною кислотою

E. Калію гідроксидом

A. * Кислотне, нагрівання

B. Нейтральне, нагрівання

C. Лужне, нагрівання

D. Кислотне, охолодження

E.Будь-яке рН середовища

A. *2

C. 3

E. 5
25. Які речовини використовують в йодометрії в якості робочих розчинів для прямого і зворотнього титрування відновників?

A. * I₂, Na₂S₂O₃

B. K₂Cr₂O₇, Na₂S₂O₃

C. I₂, KI

D. KMnO₄, KI

E. K₂Cr₂O₇, I₂
26. Метод йодиметрії успішно використовують для аналізу як окисників, так і відновників. В залежності від об‘єкту дослідження застосовують один із двох титрантів йодиметрії. При визначенні масової частки формальдегіду в формаліні йодиметричним методом використовують титрант:

A. * Розчин натрію тіосульфату

B. Розчин йоду

C. Розчин калію йодиду

D. Розчин натрію нітриту

E. Розчин крохмалю

A. * Реакцію окислення-відновлення

B. Реакцію розчинення осаду СаСО₃

C. Реакцію осадження

D. Реакцію нейтралізації

E. Реакцію комплексоутворення

А. * Окисно-відновного титрування

В. Спектрофотометрії

С. Осадового титрування

D. Кислотно-основного титрування

Е. Комплексонометрії

A. * Розчин калія бромату

B. Розчин калія йодиду

C. Розчин калія перманганату

D. Розчин натрію тіосульфату

E. Розчин крохмалю

31. У методах титриметричного аналізу використовують реакції окислення-відновлення; комплексоутворення; осадження; нейтралізації. Яку реакцію використовують при титруванні тіосульфату натрію розчином йоду?

A. * Реакцію окислення-відновлення

B. Реакцію окислення бромідів до вільного брому

C. Реакцію бромування

D. Реакцію осадження

E. Реакцію комплексоутворення

A. * Сульфаніловою кислотою

B. Хлоридною кислотою

C. Ацетатною кислотою

D. Оксалатною кислотою

E. Сульфатною кислотою

А. * Окислювально-відновні

В. Осадження

С. Комплексоутворення

D. Нейтралізації

Е. Гідролізу

А. * Йодометрія

В. Перманганатометрія через стадію утворення важкорозчинних оксалатів

С. Броматометрія через 8-оксихінолінати

D. Дихроматометрія

Е. Нітритометрія

А. * K₂Cr₂O₇

В. NaNO₂

С. Na₂CO₃

D. As₂O₃

Е. KMnO₄

А. * Сіль диазонію

В. Нітрозоамін

С. Нітрозоаріленамін

D. Нітрозоантипірин

Е. Азид
37. Для кількісного визначення вмісту стрептоциду використовують метод броматометричного титрування. Титрант методу - розчин калію бромату, який є:

A. * Вторинним стандартним розчином

B. Первинним стандартним розчином

C. Робочим розчином з приготовленим титром

D. Стандартним розчином з приготовленим титром

E. Стандартизованим розчином з приготовле-ним титром
38. Нітритометричне визначення кількісного вмісту сполук, що мають первинну ароматичну аміногрупу, відбувається за умов:

А. *З дотриманням усіх перелічених умов

В. При температурі до 10°С

С. При додаванні кристалічного KBr (каталізатор)

D. При надлишку хлоридної кислоти

Е. При повільному титруванні

A. * Розчин йоду в розчині йодиду калію

B.Розчин тіосульфату натрію

C.Розчин калію йодиду

D.Розчин калію дихромату

E.Розчин калію йодату

А. * За допомогою специфічного індикатора крохмалю

В. За допомогою редокс-індикатора дифеніламіну

С. За допомогою метилового червоного

Д. Безіндикаторним методом

Е. За допомогою специфічного індикатора роданіду феруму

A. * Первинний так і вторинний стандартний розчин

B. Тільки первинний стандартний розчин

C. Тільки вторинний стандартний розчин

D. Розчин з приготовленим титром

E. Розчин з установленим титром

A. * Йодометричним титруванням

B. Перманганатометричним титруванням

C. Хроматометричним титруванням

D. Броматометричним титруванням

E. Церіметричним титруванням

A. * Відновники

B. Окисники

C. Основи

D. Кислоти

E. Луги
44. Для визначення масової частки антипірину в препараті застосували метод йодхлориметрії. Титрантом у йодхлориметрії є вторинний стандартний розчин йоду монохлориду. Стандартизацію цього титранту проводять за стандартним розчином:

A. * Натрію тіосульфату

B. Калію дихромату

C. Калію бромату

D. Натрію хлориду

E. Срібла нітрату
45. Запропонуйте титриметричний метод кількісного аналізу аскорбінової кислоти в препараті.

A. * Окислення-відновлення

B. Комплексонометрії

C. Ацидиметрії

D. Осадження

E. Комплексиметрії

А. * Розчин натрій тіосульфату

В. Розчин калій гідроксиду

С. Розчин йоду в розчині калій йодиду

D. Розчин калій перйодату

Е. Розчин калій перманганату

А. * Метиловий червоний

В. Фенолфталеїн

С. Крохмаль

D. Метиловий синій

Е. Тропеолін 00

А. * Калій бромід

В. Хлоридна кислота

С. Калій сульфат

D. Сульфатна кислота

Е. Натрій хлорид

А. * Водень пероксиду

В. Калій хлориду

С. Натрій гідроксиду

D. Магній сульфату

E. Натрій гідрокарбонату

А. * Робочий розчин Na₂S₂O₃

В. Робочий розчин K₂Cr₂O₇

С. Робочий розчин KMnO₄

D. Робочий розчин KOH

E. Робочий розчин NaOH

А. * Дифеніламін

В. Метиленовий помаранчевий

С. Метиленовий синій

D. Тропеолін ОО+ метиленовий синій

E. Розчин крохмалю

А. * Окиснення-відновлення

В. Ацилювання

С. Осадження

D. Нейтралізації

Е. Комплексоутворення

(пряме титрування):

А. * Розчин I₂

В. Розчин Na₂S₂O₃

С. K₂Cr₂O₇

D. KI

А. * H₂SO₄

В. HNO₃

С. CH₃COOH

D. H₃PO₄

Е. HCl
55. В реакціях окислення – відновлення для визначення молярной маси еквіваленту речовини, її:

A. * Молярна маса ділиться на число електронів , що беруть участь в реакції

B. Молярна маса ділиться на число іонів водню , що беруть участь в реакції

C. Молярна маса ділиться на число іонів гідроксиду , що беруть участь в реакції

D. Молярна маса ділиться на добуток ступені окислення металу на число атомів металу

E. Молярна маса ділиться на валентність металу
56. Для чого є необхідними криві титрування за методом редоксометрії?

A. * Для вибору редокс - індикатора

B. Для обчислення редокс - потенціалу

C. Для встановлення точки еквівалентності

D. Для обчислення рН розчину

E. Для визначення концентрації іонів

A. * У кислому

B. У нейтральному

C. У слабкокислому

D. У лужному

E. У слабколужному

A. * Нітритометрія.

B. Алкаліметрія.

C. Комплексонометрія.

D. Перманганатометрія.

E. Аргентометрія.

А. * Нартій тіосульфат

В. Калій перманганат

С. Натрій гідроксид

D. Калій бромат

Е. Калій йодид

A. * Титрування замісника

B. Пряме титрування в сильнокислому середовищі

C. Зворотне титрування в кислому середовищі

D. Зворотне титрування в лужному середовищі

E. Пряме титрування в лужному середовищі

A. * Натрію тіосульфату

B. Натрію нітрату

C. Натрію сульфату

D. Натрію карбонату

E. Натрію фосфату

A. * Йодометрії

B. Перманганатометрії

C. Хроматометрії

D. Нітритометрії

E. Церіметрії

A. * Редокс потенціалу системи

B. Ступеня іонізації досліджуваної речовини

C. Іонної сили розчину

D. pH середовища

E. Концентрації сильних електролітів

A. * Титранту

B. Досліджуваної речовини

C. Метилового оранжевого

D. Фенолфталеїну

E. Сірчаної кислоти

A. * Визначення органічних речовин редоксиметричним методом

B. Визначення твердості води

C. Стандатризації розчинів лугів

D. Заміни йодометричного титруванн

E. Проведення безіндикаторного титрування

A. * Фероїну, 0,025М розчину

B. Метилового червоного, 0,1 % розчину

C. Крохмалю, 1 % розчину

D. Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину

E. Метилового оранжевого, 0,1 % розчину

A. * Редокс-індикаторів

B. Незворотніх індикаторів

C. Зовнішніх індикаторів

D. Кислотно-основних індикаторів

E. Адсорбційних індикаторів

68. Укажіть, яку величину використовують для характеристики окислювально – відновних процесів:

A. * Значення редокс – потенціалів

B. Значення електронегативності елементів

C. Числом прийнятих чи відданих електронів

D. Значення ступені окислення металу

E. Число іонів водню що беруть участь в реакції

A. * Нітритометрії

B. Церіметрії

C. Броматометрії

D. Нейтралізації

E. Комплексонометрії

A. *Броматометрія

B. Перманганатометрія

C. Нитритометрія

D. Церіметрія

E. Йодометрія

A. * Броматометрія

B. Біхроматометрія

C. Осадження

D. Перманганатометрія

E. Аскорбінометрія

ароматичних сполук?

A. * Бромометрії.

B. Меркурометрії

C. Церіметрії

D. Аргентометрії.

E. Комплексонометрії.
73. У методах окислювально-відновного титрування використовують для визначення кінцевої точки титрування органічний розчинник для виявлення надлишку титранту. Назвіть метод.

A. * Йодометрія

B. Нітритометрія

C. Церіметрія

D. Броматометрія

E. Аскорбінометрія

A. * Йодометричним.

B. Перманганатометричним.

C. Бромометричним.

D. Біхроматометричним.

E. Нітритометричним.

A. * Розчином натрія тіосульфату

B. Розчином хлороводневою кислоти

C. Розчином перманганату калію

D. Розчином натрію оксалату

E. Розчином аскорбінової кислоти

A. * Тропеолін 00+метиленовий синій

B. Метіленовий синій

C. Метиловий оранжевий

D. Розчин крохмалю

E. Діфеніламін

A. * Дихроматометрія

B. Іодометрія

C. Перманганатометрія

D. Нітритометрія

E. Аскорбінометрія

A. * Усіма перелiченими способами

B. Безiндикаторним методом

C. З використанням специфiчних iндикаторiв

D. З використанням редокс-iндикаторiв

E. З використанням iнструментальної iндикацiї

A. * Нітритометрія

B. Йодометрія

C. Дихроматометрія

D. Перманганатометрія

E. Церіметрія

A. * Розчин крахмалю

B. Мурексид

C. Тропеолін ОО

D. Еозин

E. Фенолфталеїн

A. * Церіметрія

B. Ванадатометрія

C. Нітритометрія

D. Йодхлориметрія

E. Аскорбінометрія

A. * Сульфатної кислоти

B. Нітратної кислоти

C. Оцтової кислоти

D. Хлороводневої кислоти

E. Щавлевої кислоти

A. * Окислення-відновлення

B. Алкилування

C. Осадження

D. Кислотно-основний

E. Комплексоутворення

A . * Стандартних електродних потенціалів окиснювально-відновних пар

B. Концентрації реагуючих речовин

C. Тернодинамічних констант рівноваги окиснювально-відновних реакцій

D. Перебігу конкуруючих реакцій з учасниками окиснювально-відновного процесу

E. Природи окиснювально-відновних пар

A. * Кислотно-основне титрування, перманганатометрія

B. Кислотно-основне титрування, аргентометрія

C. Кислотно-основне титрування, трилонометрія

D. Перманганатометрія, меркурометрія

E. Перманганатометрія, меркуриметрія

A. * Sn⁴⁺/Sn²⁺ Eo = - 0.15 В

B. Fe³⁺/Fe²⁺ Eo = + 0.77 В

C. I₂ /2I^– Eo = + 0.54 В

D. S₄O₆^2–/2S₂O₃^2– Eo = + 0.09 В

E. VO₂⁺/VO²⁺ Eo = + 0.99 В

A. * MnO₄^–/Mn²⁺ Eo = + 1.51 В

B. Cr₂O₇^2–/2Cr³⁺ Eo = +1.33 В

C. Cl₂ /Cl^– Eo = + 1.36 В

D. MnO₄^–/MnO₂ Eo = + 0.60 В

E. MnO₄^–/MnO₄^2– Eo = + 0.56 В

A. * 6, +3

B. 3, +3

C. 6,+6

E. 3, +2

A. * Йодометрія

B. Аргентометрія

C. Комплексонометрія

D. Алкаліметрія

E. Меркуриметрія

A. * Взаємодіє з досліджуваною речовиною

B. Утворює осад

C. Безбарвна і летюча кислота

D. Має окисні властивості

E. Сильна кислота

A. * m(О₂)=C₁(Na₂S₂O₃) ·V₁ ·M(1/4О₂)

B. m(О)=C(Na₂S₂O₃) ·V ·M(1/4О)

C. m(О₂)=C₁(Na₂S₂O₃) ·V₁ ·M(1/2О₂)

D. m(О₂)=C₁(1/2Na₂S₂O₃) ·V₁ ·M(1/4О₂)

E. m(О)=C(1/2Na₂S₂O₃) ·V ·M(1/4О)

A. * У сильнокислому

B. У спиртовому

C. У нітратнокислому

D. У Лужному

E. У солянокислому

A. * Метиловий оранжевий

B. Фенолфталеїн

C. Еріохром чорний Т

D. Ферум (ІІІ) тіоціанат

E. Мурексид

A. * В кінці титрування

B. На початку титрування

C. Коли відтитровано 50% речовини, що визначаємо

D. В точці еквівалентності

E. В процесі титрування

A. * Na₂C₂O_4, H₂C₂O₄

B. K₂CO₃, CH₃COOH

C. CH₃COOK, H₂C₂O₄

D. KHC₂O₄, HCOOH

E. Na₂C₂O₄, CH₃COOH

A. * Кислотно-основне титрування, перманганатометрія

B. Кислотно-основне титрування, аргентометрія

C. Кислотно-основне титрування, трилонометрія

D. Перманганатометрія, меркурометрія

E. Перманганатометрія, меркуриметрія

A. * Окисно-відновні

B. Осадження

C. Комплексоутворення

D. Нейтралізації

E. Гідролізу

A. * Сильні окисники

B. Сильні відновники

C. Слабкі відновники

D. Насичені вуглеводні

E. Ненасичені вуглеводні

A. * 1/5

C. 1/2

E. 1
Осаджувальне титрування

A. * Добутком розчинності

B. Константою Больцмана

C. Ступенем іонізації

D. Йонным добутком

E. Постійною Планка

А. * Еозин

В. Метилоранж

С. Дифенілкарбазон

D. Хромат калію

Е. Залізо-амонійні галуни

A. * Натрію хлорид

B. Калія гідроксид

C. Бісмуту нітрат

D. Калія хромат
4. Для приготування 10% розчину К₂CrО₄ (індикатора в методі Мора) розраховану наважку зважують:

A. * На техно-хімічних терезах

B. На аналітичних терезах

C. З точністю до 0,0001 г;

D. З точністю до 0,001 г.
5. Вкажіть схему реакції осадження титранту з вихідною (стандартною) речовиною для подальшого використання цього титранту в аналізі

лікарської субстанції методом меркуриметрії:

A. * Меркурій (І) нітрат + натрій хлорид

B. Меркурій (ІІ) нітрат + амоніак

C. Меркурій (ІІ) нітрат + натрій хлорид

D. Меркурій (І) нітрат + амоніак

A. * AgNO₃ і NH₄SCN

B. H₂SO₄ і NaOH

C. Na₂S₂O₃ і K[I₃]

D. KMnO₄ і KBrO₃

E. HClO₄ і KOH

A. * Реакцію осадження

B. Реакцію окислення бромідів до вільного брому

C. Реакцію окислення-відновлення

D. Реакцію нейтралізації

E. Реакцію комплексоутворення

А. * Аргентометрія, метод Мора.

В. Окислювально-відновне титрування.

С. Алкаліметрія.

D. Ацидиметрія .

Е. Комплексонометрія.

A. * Аргентометрія (по Мора)

B. Йодометрія

C. Йодхлоріметрія

D. Перманганатометрія

E. Броматометрія

A. * Флуоресцеїн

B. Калію хромат

C. Залізоамонійні галуни

D. Дифенілкарбазон

E. Тіоціонатний комплекс заліза (ІІІ)

A. * Флуоресцеїну

B. Метилового червоного

C. Калію хромату

D. Амонію феруму (III) сульфату

E. Фенолфталеїну

A. * Аргентометрію

B. Йодометрію

C. Комплексонометрію

D. Кислотно-основне титрування
13. Якою речовиною можна визначити наявність хлорид-іонів в питний воді?

A . * Розчином срібла нітрату

B. Розчином йоду

C. Розчином бромата калію

D. Розчином натрія гідроксиду

E. Розчином аміаку

А. * В аргентометрії, метод Фольгарда

В. В аргентометрії, метод Мора

С. В алкаліметрії

D. В ацидиметрії

Е. У комплексонометрії

A. * Хромат калію

B. Флюоресцеїн

C. Еозин

D. Залізоамонійні галуни

E. Дихромат калію

A. * Меркурометрією

B. Аргентометрією

C. Роданометрією

D. Меркуриметрією

E. Цериметрією

A. * Дифенілкарбазон

B. Метиловий червоний

C. Фенолфталеїн

D. Флуоресцеїн

E. Фероїн

А. * Дифенілкарбазид

В. Фенолфталеін

С. Сульфосаліцилова кислота

D. Метилоранж

Е. Еріохром чорний Т

19. Який аналітичний ефект спостерігається під час фіксування точки еквівалентності за способом Мора?

A. * Випадіння осаду цегляно - червоного кольору

B. Забарвлення розчину у червоний колір

C. Забарвлення розчину у жовтий колір

D. Утворюється осад малинового кольору

E. Утворюється осад жовтого кольору

A. * Забарвлення розчину у червоний колір

B. Утворення осаду малинового кольору

C. Забарвлення розчину у жовтий колір

D. Випадіння осаду бурого кольору

E. Випадіння осаду жовтого кольору

A. * Реакцію осадження

B. Реакцію окислення бромідів до вільного брому

C. Реакцію окислення-відновлення

D. Реакцію нейтралізації

E. Реакцію комплексоутворення

A. * Роданід амонію

B. Хлорид натрію

C. Нітрат срібла

D. Хромат калію

E. Дихромат калію

A. * Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину

B. Розчину калію хромату (w=5 %)

C. Розчину флуоресцеїну (w=0,5 %)

D. Спиртового розчину дифенілкарбазону (w=1-2 %)

E. Розчину натрію еозінату (0,1М)

А. * Зворотне титрування, аргентометрія

В. Пряме титрування, аргентометрія

С. Титрування замісника

D. Зворотне титрування, меркуриметрія

Е. Пряме титрування, меркуриметрія

A. * Аргентометрія

B. Ацидиметрія

C. Комплексонометрія

D. Перманганатометрія

E. Алкаліметрія

А. * Натрію хлорид

В. Натрію бромід

С. Натрію сульфат

D. Гідроксид натрію

Е. Біхромат натрію

А. * Флуоресцеїн

В. Залізо-амонійний галун

С. Калію хромат

D. Метиловий червоний

Е. Крохмаль

А. * Аргентум нітрату

В. Кислоти хлоридної

С. Килоти сульфатної

D. Ферум(ІІ) сульфату

Е. Купрум(ІІ) нітрату

А. * Амоній роданід

В. Калій дихромат

С. Калій хромат

D. Аргентум нітрат

Е. Натрій хлорид

A. * Залiзо-амонiйний галун

B. Натрiю еозинат

C. Калiю хромат

D. Крохмаль
31. Досліджуваний препарат містить калію нітрат і калію хлорид. Запропонуйте метод кількісного визначення калію хлориду:

A. * Аргентометрія

B. Нітритометрія

C. Перманганатометрія

D. Йодиметрія

E. Йодхлориметрія

A. * Аргентуму нітрат

B. Амонiю тіоціонат

C. Натрію тетраборат

D. Меркурію (І) нітрат

E. Меркурію (ІІ) нітрат

A. * Метод Мора

B. Метод Фольгарда

C. Метод Фаянса-Ходакова

D. Меркурометричне титрування
34. При визначенні вмісту аргентуму по методу осадження після кислотного розчинення його сплаву, правильно використати метод:

A. * Метод Фольгарда

B. Метод Мора

C. Пряму аргенметрію по Гей-Люссаку

D. Метод Фаянса-Ходакова

E. Пряму меркурометрію

A. * Метод Мора

B. Метод Фольгарда

C. Методом Гей-Люссака

D. Методом Фаянса-Ходакова

E. Методом кислотно-основного титрування

A. * Калія хромат

B. Флуоресцєїн

C. Залізо-амонійний галун

D. Натрію арсенат

E. Калія йодид

A. * Розчину флуоресцеїну (w=0,5 %)

B. Розчину калію хромату (w=5 %)

C. Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину

D. Спиртового розчину дифенілкарбазону (w=1-2 %)

E. Розчину натрію еозінату (0,1М)

A. * Розчину калію хромату (w=5 %)

B. Розчину флуоресцеїну (w=0,5 %)

C. Амонію заліза (ІІІ) сульфату, насиченого розчину

D. Спиртового розчину дифенілкарбазону (w=1-2 %)

E. Розчину натрію еозінату (0,1М)

A. * Розчин нітрату срібла

B. Розчин нітрату ртуті(ІІ)